Конкурентоспроможність потенціалу підприємства та її рівні на прикладі підприємства «ДП МО КАРЗ АВІАКОН»

Специфіка продукції та послуг воєнного призначення, як показує світовий досвід та практика взаємодії держав у даній сфері, являється найважливішою суттєвою ознакою воєнно-технічного співробітництва. Вона полягає у бойових властивостях озброєння, воєнної та спеціальної техніки та можливостях їх використання з метою реалізації тієї чи іншої воєнної політики іноземною державою, або в досягненні конкретних політичних цілей різних політичних груп, які борються за політичну владу [11].

До провідних тенденцій сучасної миротворчої діяльності відносять розширення рамок миротворчості, що призводить до часткового перерозподілу ролей в даному процесі між ООН, регіональними структурами безпеки, воєнно-політичними союзами та спеціалізованими військовими підприємствами. В рамках військово-технічного співробітництва вагоме місце належить ДП КАРЗ «АВІАКОН», одним із пріоритетних напрямів діяльності якого є надання послуг з модернізації та капітального ремонту авіаційної техніки. Надійність вертольотів, що відремонтовані, неодноразово відзначалося керівництвом миротворчих місій ООН. Завдяки технологічним заходам, модернізації вертольотів, експортні машини зарекомендували себе конкурентоздатними, надійними в умовах інтенсивної експлуатації і практичного застосування у збройних силах країн світу [42].

На протязі останніх років головні зусилля були спрямовані на відновлення справності та підтримання технічної придатності основних зразків озброєння та військової техніки, у першу чергу авіаційної техніки об’єднаних сил швидкого реагування та тих, що залучаються для участі в миротворчих операціях [41].

Однак, відсутність достатнього фінансування заходів із переозброєння Збройних сил залишається болючим питанням на сьогодні. У 2011 р. спостерігалась негативна тенденція зменшення частки спеціального фонду в загальному обсязі видатків Міністерства оборони, а з урахуванням найнижчого за останні шість років індексу інфляції (4,6%) фінансування Збройних Сил фактично скоротилося. Порівняно із 2010 р., фінансовий ресурс було зменшено на 2,2 млрд. грн. (20%), що дало негативні наслідки на такі напрямки:

• закупівля, модернізація озброєння та військової техніки (зменшення більше як у 2 рази);
• відновлення боєздатності та ремонт озброєння та військової техніки (зменшення майже в 4 рази) [41].

В цілому, фінансування є неритмічним (як правило, кошти надходять у четвертому кварталі, але організовувати на підприємствах роботу та платити зарплату необхідно протягом усього року).

Брак замовлень на нові види озброєнь від Міністерства оборони України у зв’язку з обмеженими фінансовими можливостями викликає певну недовіру до продукції вітчизняного оборонно-промислового комплексу з боку іноземних споживачів [41]. При низькому ріні фінансування, що виділяється в бюджеті Міністерства оборони України і плануються в програмах розвитку озброєння і військової техніки, програми модернізації вертольотів будуть приречені на затягування строків їх виконання, що призведе до старіння цих програм і, як наслідок – до пустих витрат коштів і втрати потенціалу конкурентоспроможності.

В умовах сучасного бізнесу конкурентна боротьба підприємств зростає з кожним роком. При великій кількості конкурентів у підприємства виникає необхідність використання нових методів залучення клієнтів, які б враховували сучасні тенденції розвитку ринкових відносин. Враховуючи такі умови, виникає необхідність збільшити кількість замовників з інших міністерств, відомств на зовнішньому ринках. У даному випадку, військово-технічне співробітництво виступає основною передумовою стратегічного розвитку підприємства [40].

Очевидно, що військово-технічне співробітництво в повній мірі сприяє кооперації з країнами-партнерами у галузі спільної розробки, виробництва та модернізації озброєння, військової та іншої техніки, сприяє розвитку експорту та імпорту товарів військового призначення. В цьому контексті актуальною проблемою, що постає перед підприємством, є обґрунтування шляхів завоювання міцних конкурентних позицій на ринку авіаремонтних послуг. При цьому, ключовим завданням підприємства є підвищення конкурентоспроможності за рахунок формування позитивного іміджу як на національному, так і на міжнародному ринку. Сильний імідж підприємства безумовно підвищує конкурентоспроможність підприємства на ринку шляхом залучення нових споживачів і партнерів [11].

Беручи до уваги те, що головні зусилля Міністерства оборони в 2012р. спрямовані на активізацію багатостороннього співробітництва в рамках міжнародних та регіональних організацій, основними стратегічними завданнями діяльності ДП КАРЗ «АВІАКОН» у найближчі часи безумовно повинно стати постійне покращення показників діяльності з метою підсилення існуючих конкурентних переваг та підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства на світовому ринку авіаремонтних послуг.

Висновки

Посилення динамізму конкурентної боротьби виступає характерною рисою сучасного економічного середовища. За сучасних умов, для яких притаманна постійна зміна факторів зовнішнього середовища та зростання ризику діяльності, все більшої актуальності набуває питання забезпечення конкурентоспроможності підприємства на міжнародному ринку. На основі таких тенденцій у провідних країнах світу відбувається глобальне впровадження сучасних моделей управління міжнародною конкурентоспроможність корпорацій та виокремлення його в одне із ключових завдань державної економічної політики.

Державне підприємство Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН»» є спеціалізованим підприємством з ремонту військової авіаційної техніки. На сьогоднішній день ДП КАРЗ «АВІАКОН» є повноправним членом світової авіаційної спільноти.

Аналіз фінансово-господарської та зовнішньоекономічної діяльності ДП КАРЗ «АВІАКОН» показав, що на сьогодні підприємство є експортно-орієнтованим, за рівнем своєї технічної оснащеності відповідає вимогам загальносвітових стандартів. Результат показав, що підприємство є платоспроможним, прибутковим, з достатньо стабільним фінансовим становищем.

Система управління охороною праці є основною складовою загальної організації системи управління підприємством. На основі проведеного комплексного аналізу можна з упевненістю стверджувати про те, що система охорони праці на ДП КАРЗ «АВІАКОН» знаходиться у відмінному стані та повністю відповідає нормам чинного українського законодавства.

Варто наголосити на тому, що рівень конкуренції на ринку авіаремонтних послуг досить високий, оскільки він завжди був і залишається найскладнішим сегментом авіабудування. Проблема забезпечення конкурентоспроможності продукції авіаційної техніки на світовому ринку авіаремонтних послуг залишається основним завданням, вирішення якого є складним та багатофакторним процесом. Сучасні умови діяльності підприємства залишаються переважно негативними, ніж сприятливими. Авіаційно-ремонтне підприємство знаходиться в задовільному стані, так як будучи у державній власності, воно не має економічної самостійності та належного фінансування. Очевидно, що існує ряд проблем на сьогодні, вирішення яких зумовлює необхідність формування стратегії розвитку підприємства, яка враховувала б специфічні умови вітчизняної економіки, перш за все економічну нестабільність.

Авіаційна техніка представляє собою один із видів наукоємної продукції і продовжує зберігати високий рівень конкурентоспроможності та стійкий попит на міжнародному ринку. Починаючи із середини 90-х років ХХ століття на міжнародному ринку авіаційної техніки стали активно формуватися та проявлятися нові об’єктивні фактори підвищення конкурентоспроможності продукції.

Очевидним є факт, що підґрунтя для залучення ДП КАРЗ «АВІАКОН» до створення авіаційної техніки на сьогодні закладено. Проте, на сьогодні однією з найбільших проблем реалізації проекту є хронічний дефіцит фінансових ресурсів авіазаводу. Вертолітне виробництво може бути впроваджене лише за умови державної підтримки та наявності внутрішніх та іноземних інвестицій. При дотриманні цих умов ДП КАРЗ «АВІАКОН» у кооперації з іншими підприємствами здатне забезпечити організацію виробництва зі складання вертольотів у найближчому майбутньому.

В умовах сучасного бізнесу конкурентна боротьба підприємств зростає з кожним роком. У даному випадку, військово-технічне співробітництво із міжнародними та регіональними організаціями виступає основною передумовою стратегічного розвитку підприємства. Військово-технічне співробітництво - це відносно самостійний напрям діяльності країни, який виступає феноменом сучасної політичної практики. Все це, поряд із проблемами формування міждержавних, регіональних та міжнародних систем безпеки, зумовлює використання експорту воєнних товарів та послуг в якості ключового чинника реалізації зовнішньополітичних інтересів держави. В рамках військово-технічного співробітництва вагоме місце належить ДП КАРЗ «АВІАКОН», одним із пріоритетних напрямів діяльності якого є надання послуг з модернізації та капітального ремонту військової авіаційної техніки, призначеної для миротворчих місій ООН.

Очевидно, що розширення військово-технічного співробітництва, яке спрямоване на відвернення і врегулювання міжнародних конфліктів, є одним із ключових компонентів підвищення конкурентоспроможності за рахунок формування позитивного іміджу підприємства як на національному, так і на міжнародному ринку.

В цілому, нові стратегії забезпечення конкурентоспроможності повинні переорієнтувати вітчизняні авіаремонтні підприємства зі шляху екстенсивного росту на якісно новий, інноваційний шлях, який дозволить вистояти у кризовий період і забезпечить надійну основу для успіху та ринкового домінування на період майбутнього зростання економіки.

Список використаних джерел

1. Азоев, Г.Л.Конкуренция: анализ, стратегия и практика [Текст]: Кн.3 / Г.Л.Азоев; Библиотека хозяйственного человека. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. – 208 с. – ISBN: 5-85873-009-4.
2. Антонюк, Л. Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації [Текст] / Л.Л. Антонюк / Монографія. – К.: КНЕУ, 2004, – 273 с.
3. Барабась, Д. О. Конкурентні стратегії підприємства [Текст] / Д.О. Барабась // Стратегія економічного розвитку України: Науковий збірник. – Вип. 2-3. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 201-208
4. Безтелесна, Л. Механізм забезпечення сталої конкурентоспроможності великого промислового підприємства [Текст] / Л. Безтелесна, Н. Чигир // Економіст. – 2004. – N 12. – C. 40-44.
5. Белоусов, В. Л.Анализ конкурентоспособности фирмы [Текст] / В. Л. Белоусов // Маркетинг в России и за рубежом. – 2001. – N 5. – C. 63-72.
6. Богданова, Л. С. Финансово-экономический анализ в авиастроении [Текст] / Л. С. Богданова, Е.Ф. Ляшко, В. П. Махитько. – Ульяновск: УлГТУ, 2006. – 188 с. – ISBN5-89146-822-0.
7. Борисенко, З.М. Умови економічної конкуренції в Україні [Текст] / З.М. Борисенко // Економіка України. – 2002. – N 10. – C. 4-11.
8. Борисенко, П.А. Проблеми реформування та розвитку авіаційної промисловості України [Текст] / П.А. Борисенко // Економіка та держава. – 2008. – №8. – C. 61-65.
9. Боровских Н. Конкурентные стратегии: методология формирования и развития [Текст] / Н. Боровских // Маркетинг. – 2005. – С. 37-48.
10. Бутко, Г.П. Экономическая стратегия управления конкурентоспособностью промышленных предприятий [Электронный ресурс]: диссертация на соискание ученой степени д.э.н. / Г.П. Бутко // Российская государственная библиотека. – Екатеринбург, 2003. – 367 с. – Режим доступа: http://www.rsl.ru. – Загл. с экрана.
11. Військово-технічне співробітництво в умовах глобалізації: український вимір: зб. мат-лів «круглого столу» [Текст] / В. М. Бегма; за заг. ред. О. В. Литвиненка. – К.: НІСД, 2011. – 80 с. ISBN 978–966–554–128–8
12. Гаєвська, Л. М. Технологічна конкурентоспроможність економіки України на світовому ринку [Текст] / Л. М. Гаєвська // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – N 5. – C. 19-22.
13. Гальчинський, А.С. Інноваційна стратегія українських реформ [Текст] / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В.П. Семиноженко. – К.: Знання України, 2004. – 338 с. – ISBN: 966-95920-3-8.
14. Гарачук, Ю. О. Підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок управління конкурентоспроможністю [Текст] / Ю. О. Гарачук // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – N 2. – C. 60-66.
15. Глисин, Ф. О конкурентоспособности промышленных предприятий [Текст] / Ф. Глисин, Г. Воронина // Экономист. – 2004. – N 6. – C. 17-22.
16. Григоренко, О.В. Внешнеэкономическая составляющая системы управления конкурентоспособностью промышленного предприятия [Электронный ресурс]: диссертация на соискание ученой степени к.э.н. / О.В. Григоренко // Российская государственная библиотека. – Ростов-на-Дону, 2006. – 211 с. – Режим доступа: http://www.rsl.ru. – Загл. с экрана.
17. Давыдов А. Проблемы применения CALS-технологий для повышения качества и конкурентоспособности наукоемкой продукции [Текст] / А. Давыдов, В. Барабанов, Е. Судов // ИТПП. – 2001. – № 1. – С.44-51.
18. Данілова, Е.І. Конкурентоспроможність продукції українських корпорацій на міжнародних ринках [Електронний ресурс] / Е.І. Данілова, М.Г. Луцький // Національний банк України. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2007-1/Luckiy_107.htm. – Загол. з екрану.