Облік матеріальних оборотних активів

Зміст

• Вступ
• 1. Основи побудови обліку матеріальних оборотних активів підприємства
• 2. Методика бухгалтерського облікуматеріальних оборотнії активів
• 3. Документальне оформлення обліку матеріальних оборотних активів
• 4. Аналітичний та синтетичний облік матеріальних оборотних активів
• 5. Порівнювальна характеристика вітчизняних та закордонних методик
• 6. Удосконалення обліку в умовах АРМ бухгалтера
• Висновок
• Список використаної літератури

Вступ

Для того, щоб стабільно  здійснювати процес виробництва на підприємстві постійно мають бути оборотні засоби в матеріальній формі. Так підприємство повинно мати в необхідних розмірах запаси сировини і матеріалів, нафтопродуктів та інших цінностей. При їх втрачанні збільшуються витрати на виробництво, результатом якого є створення готової продукції.

Звичайне для нас  найменування “товарно-матеріальні  цінності” сьогодні використовується як запаси. Часто запаси товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) є найбільш важливою статтею активів підприємства, яке в ході ведення своєї діяльності не здійснювало б операцій з ТМЦ. Матеріали, сировина, паливо, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети, товари використовуються в діяльності практично кожного суб'єкту господарювання.

Запаси відносять до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу. Оборотні засоби є фінансово-економічною категорією, яка випливає з існування товарно-грошових відносин, дії закону вартості і організації діяльності підприємства.

Питання обліку та ефективного  використання запасів заслуговують на особливу увагу хоча б тому, що по-перше, у багатьох підприємств  вони складають значну частину активів, а по-друге, оцінка запасів впливає  як на валюту балансу, і так і на собівартість виготовленої продукції і, як наслідок, на визначення фінансового результату діяльності.

В останні роки зросла вартість якісної сировини, матеріалів, енергоносіїв. Цим, насамперед, зумовлена  актуальність проблеми управління запасами і витрачання матеріальних ресурсів, а також удосконалення обліку матеріальних витрат. Розвиток ринкових відносин підвищує вимоги до бухгалтерського обліку як важливішої функції управління економікою на рівні підприємства. В сучасних умовах виграє той, хто виробляє продукцію високої якості з мінімальними витратами. Тому з метою обліку є посилення його впливу на процес ресурсозабезпечення та підвищення рівня управління матеріальними ресурсами. Облік матеріальних витрат виступає з одного боку, як засіб інформації, а з другого - як засіб контролю за використанням матеріальних ресурсів. Удосконалення обліку матеріальних затрат повинно розглядатись як постійно діючий фактор забезпечення зростання ефективності виробництва.

Виходячи з цього  визначимо мету дипломної роботи та окреслимо завдання та методи для досягнення поставленої мети.

Отже, мета курсової роботи - дослідити облік оборотних матеріальних активів. Для досягнення цієї мети необхідно  вирішити такі завдання:

вивчити облік матеріальних запасів на сучасному рівні;

розкрити суть методики бухгалтерського обліку матеріальних оборотних активів;

внести пропозиції щодо удосконалення обліку матеріальних запасів та підвищення ефективності їх використання.

Щоб вивчити облік  матеріальних запасів розглянемо такі питання:

економічний зміст та класифікація матеріальних оборотних активів;

оцінка матеріальних оборотних активів в сучасних умовах;

первинний облік матеріальних активів;

аналітичний і синтетичний  облік матеріальних запасів;

облік руху матеріальних оборотних активів.

Предметом дослідження виступає облік матеріальних оборотних активів та аналіз результатів їх використання, зокрема їх надходження, використання, та вибуття в процесі виробництва.

1. Основи побудови  обліку матеріальних оборотних  активів підприємства

Для того, щоб стабільно здійснювати процес виробництва на підприємстві, постійно мають бути оборотні засоби в матеріальній формі. Так, підприємство повинно мати в необхідних розмірах запаси сировини і матеріалів, насіння, кормів, нафтопродуктів та інших цінностей. При їх витрачанні збільшуються витрати на виробництво, результатом якого є створення готової продукції.

Отже, оборотні засоби набувають  матеріальної форми на двох стадіях  кругообігу:

на першій - в результаті процесу закупок (постачання) витрачаються гроші і отримуються запаси;

на другій стадії в  результаті процесу виробництва  матеріальні запаси перетворюються в нову готову продукцію.

Таким чином здійснюється оборот засобів протягом одного виробничого  циклу. Запаси відносять до оборотних  засобів. Склад запасів, їх оцінку та порядок відображення у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (П (С) БО) 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246.

Окрім того, новим є  поняття визнання запасів активами. Відповідно до П (С) БО запаси визнаються активами (відображаються як такі у балансі), коли їх вартість можна достовірно визначити та коли у майбутньому підприємство може отримати економічні вигоди в результаті їх використання. Цей момент є дуже суттєвим під час оцінки будь-якого бізнесу, оскільки аналітик може бути впевнений, що в балансі не показані ТМЦ, що не принесуть ніякої користі підприємству (не можуть бути реалізовані чи використані за призначенням). Запаси, що не можуть бути визнані активами підприємства, списуються на операційні витрати звітного періоду (раніше такі ТМЦ продовжували обліковуватись на балансі підприємства як запаси).

Згідно з П (С) БО 9 запаси - це активи, які:

утримуються для продажі  за умови звичайної господарської діяльності (будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що забезпечують її чи виникають внаслідок її проведення);

знаходяться в процесі  виробництва для такого продажу;

утримуються для використання в процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг управління підприємством. Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

сировину, основні і  додаткові матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності;

незавершене виробництво;

готову продукцію;

товари;

малоцінні і швидкозношувальні предмети;

молодняк тварин та тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються згідно П (С) БО 9. До категорії "Запаси" відносяться також:

незавершені роботи за будівельними контрактами, в тому числі контракти з надання послуг, безпосередньо пов'язаних з ними;

фінансові активи;

молодняк тварин та тварин на відгодівлі, продукція сільського і лісового господарства, корисні  копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно з іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (рис.1.1)

Під виробничими запасами розуміють активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання та для виробництва продукції, виконання  робіт та надання послуг, а також  управління підприємством.

Від поняття виробничих запасів слід відрізняти поняття матеріальних ресурсів. Матеріальні ресурси - це засоби виробництва, які включають засоби

ЗАПАСИ
ВИРОБНИЧІ ЗАПАСИ	НЕЗАВЕРШЕНЕ ВИРОБНИЦТВО	ГОТОВА ПРОДУКЦІЯ	МАЛОЦІННІ ТА ШВИДКОЗНОШУВАЛЬНІ  ПРЕДМЕТИ	ТВАРИНИ	ПРОДУКЦІЯ СІЛЬСЬКОГО І  ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА	ТОВАР

Рисунок 1.1 Класифікація запасів

праці та предмети праці. Тобто поняття матеріальних ресурсів є більш широким поняттям ніж  виробничі запаси, адже останні включають  лише предмети праці.

Сировина і матеріали - це предмети праці, з яких виготовляють продукцію; вони утворюють матеріальну (речовинну) основу продукції.

Сировина - це продукція  сільського господарства (зерно, бавовна, молоко) і видобувної промисловості (вугілля, руда тощо), а матеріали продукція переробної промисловості (борошно, тканина, цукор тощо).

Поділ матеріалів на основні  та допоміжні має умовний характер і часто залежить лише від кількості  матеріалу, використаного на виробництво  різних видів продукції.

До групи допоміжних матеріалів у зв'язку з особливістю використання окремо виділяють паливо, тару і тарні матеріали, запасні частини.

Паливо виділяють в  окрему групу з причини його великого економічного значення та специфіки  споживання. Паливо поділяють на технологічне, моторне (пальне) і господарське (на опалення).

До тари і тарних матеріалів належать предмети, які використовуються для пакування, транспортування, зберігання різних матеріалів і продукції (мішки, ящики, коробки тощо).

Запасні частини служать  для ремонту і заміни спрацьованих деталей машин та обладнання.

Незавершене виробництво  виступає у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних  процесів.

Напівфабрикати - це сировина і матеріали, які пройшли певні  стадії обробки, але ще не є готовою продукцією. У виготовленні продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, тобто утворюють її матеріальну основу. Зворотні відходи виробництва - це залишки,, що утворились в процесі переробки сировини і матеріалів та які повністю або частково втратили споживчі якості (тирса, стружка тощо).

До окремої групи  виділяють малоцінні та швидкозношувані  предмети, термін використання яких не перевищує 1 року, які є, в основному, засобами праці.

Для відображення запасів  в якості об'єктів бухгалтерського обліку Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від ЗО листопада 1999 року №291 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року, передбачений клас 2 "Запаси". Рахунки цього класу є активними балансовими.

Але перелік рахунків класу 2 "Запаси" не є вичерпним. Так, Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій передбачено, що нові синтетичні рахунки в План рахунків можуть бути введені Міністерством фінансів України. Субрахунки можуть доповнюватись введенням нових субрахунків із збереженням кодів субрахунків Плану рахунків.

Розглянемо законодавчі  і нормативні акти, що регулюють  облік матеріальних цінностей. Закон  України "Про податок на додану вартість" від 3.04.97 №168/97-ВР зі змінами  і доповненнями. Законом визначені  об'єкт оподаткування, платники податку, ставка податку, а також виникнення податкового зобов'язання та права на податковий кредит. Об'єктом оподаткування є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України. Згідно цього закону постачальник (продавець) представляє підприємству - покупцю податкову накладну, де вказується ціна матеріалів, ставка та сума ПДВ, загальна сума, яка підлягає сплаті постачальнику.

Закон України "Про  оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 №283/97-ВР зі змінами і доповненнями. Законом визначені валові доходи та затрати підприємства, що відносяться  до валових витрат, як сума будь-яких витрат у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються чи виробляються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а також сума будь-яких витрат (у тому числі на придбання товарів, сировини, матеріалів.), сплачених (нарахованих) підприємством у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Згідно з вимогами закону придбані цінності підлягають зарахуванню на баланс, а їх вартість входить до складу валових витрат. Законом передбачено (п.5.9), що для коригування валових витрат платнику необхідно вести облік приросту (убутку) балансової вартості цінностей на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції.

Закон України "Про  бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ. Цей закон визначає правові  засади регулювання, організації, ведення  бухгалтерського обліку та складання  фінансової звітності в Україні. Законом визначені основні принципи бухгалтерського обліку, засади його державного регулювання, питання організації бухгалтерського обліку, проведення інвентаризації активів, зобов'язань, оприлюднення фінансової звітності; вимоги до первинних облікових документів та регістрів бухгалтерського обліку.

Постанова КМУ "Про  затвердження порядку подання фінансової звітності" від 28.02.2000 №419. Постановою визначено кому подається фінансова  звітність, строки подання, випадки  проведення обов'язкової інвентаризації активів, зобов'язань.

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом  МФУ від 31.03.99 №87, зареєстроване в  Міністерстві юстиції України від 21.06.99 за № 391/3684. Положенням визначаються мета, склад та принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання її елементів. Це положення дає визначення активів. Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вихід в майбутньому.

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 2 "Баланс", затверджене  наказом МФУ від 31.03.99 №87 зареєстроване  в Міністерстві юстиції України  від 21.06.99 за №396/3689 зі змінами і доповненнями. Положенням визначаються склад, зміст  і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. В стандарті визначено, що всі запаси підприємства відображаються в статті "Виробничі запаси". В ній зазначається вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання в ході нормального операційного циклу.