Облік матеріальних оборотних активів

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом МФУ від 31.03.99 №87 зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 21.06.99 за №397/3690 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МФУ від 24.02.2000 №37, від 14.06.2000 №131. Положенням визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати та загальні вимоги до розкриття його статей. В статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) визначається згідно з Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", 16 "Витрати".

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 6 "Виправлення помилок  та зміни в фінансових звітах", затверджене наказом МФУ від 28.05.99 №137 зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 21.06.99 за №392/3685. Положенням визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін в звітності.

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 9 "Запаси", затверджене  наказом МФУ від 20.10.99 №246 зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 02.11.99 за №751/4044 зі змінами і доповненнями. Положенням визначаються методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та її розкриття в фінансовій звітності. Положення дає визначення запасів, умови, за яких запаси визнаються активами, визначає первісну оцінку запасів залежно від джерел надходження на підприємство, оцінку запасів на дату балансу, оцінку запасів при відпуску їх у виробництво, продажу та іншому вибутті.

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 16 "Витрати", затверджене  наказом МФУ від 31.12.99 №318 зареєстроване  в Міністерстві юстиції України  від 19.01.2000 за №27/4248 зі змінами і доповненнями. Положення визначає методологічні  принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у звітності. Положенням визначається собівартість виробництва запасів, які виготовляються власними силами підприємства. Вона складається з сум прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, інших прямих витрат та загально виробничих витрат.

Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків  і інших статей балансу, затверджена наказом

МФУ від 11.08.94 №69. Інструкцією  передбачені основні задачі інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і інших статей балансу, порядок  проведення інвентаризації, випадки  обов'язкового проведення інвентаризації, порядок оформлення її результатів, регулювання інвентаризаційних різниць.

Інструкція про порядок  реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом МФУ від 16.05.96 №99. Інструкцією передбачений порядок реєстрації і видачі довіреностей, які видаються матеріально відповідальній особі на отримання матеріалів у постачальника чи транспортної організації. Викладені основні вимоги до оформлення довіреностей.

Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 №291, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.99 за №893/4186. Інструкцією встановлено призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальненню інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов'язань і фактах фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій. Інструкція направлене на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках.

Порядок визначення розміру  збитків від розкрадань, нестачі (псування) матеріальних цінностей, затверджений наказом КМУ від 22.01.96 №116 зі змінами. Даним порядком визначений розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню винними особами нестач і псування матеріальних цінностей. Розмір шкоди визначається за балансовою вартістю запасів (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% від балансової вартості на момент виявлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, ПДВ, акцизного збору з використанням встановлених коефіцієнтів.

Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових  форм первинних документів з обліку сировини та матеріалів" №193 від 21.06.96. Наказом передбачений порядок документального оформлення руху матеріальних цінностей, передбачені основні типові документи з оприбуткування та витрачання матеріальних цінностей.

Порядок ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві, залишках готової продукції, затверджений наказом МФУ від 11.06.98 №124. Це визначений порядок ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних матеріалів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів і деривативів), товарів, сировини, палива, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції, у тому числі малоцінних предметів.

2. Методика бухгалтерського облікуматеріальних  оборотнії активів

Найбільш  складним і суперечливим питанням в  історії бухгалтерського обліку є проблема оцінки. Вона виникла  не тепер. Вивчення літературних джерел показало, що вона почала існувати з моменту зародження бухгалтерського обліку. Спочатку це питання вирішувалось стихійно, за бажанням зацікавлених осіб.

В бухгалтерському  обліку під оцінкою розуміють  відображення (представлення) розмірів господарських засобів, їх джерела в грошовому виразі. За допомогою оцінки переводяться натуральні показники у вартісні. Крім цього, в економічній літературі можна зустріти такий термін, як "таксація". Під таксацією розуміють теорію і практику оцінки цінностей в бухгалтерському обліку. При цьому таксацію не слід плутати з таксуванням, тобто множенням числа однорідних об'єктів на ціну за один об'єкт іншими словами встановленням їх вартості.

Такі економічні категорії, як собівартість і ціна є  загально визначеними оцінками, навколо яких велась і ведеться дискусія щодо оцінки цінностей. Собівартість являє собою частину вартості, що виражена в грошовій формі. За допомогою неї відображаються не тільки витрати виробництва, а й умови обертання і розподілу суспільного продукту у вартісній формі. Собівартість можна розглядати з різних точок зору: за об'єктом діяльності, до якої вона відноситься (собівартість товарної, реалізованої продукції); за джерелами даних (планова, нормативна, фактична собівартість); за технікою розрахунку (середня собівартість, галузева) тощо.

В економічній  літературі досить поширеним є визначення ціни як грошового виразу вартості того чи іншого товару. Воно є вірним лише для товарного виробництва. В обліку застосовують різні види цін (планові, розрахункові, нормативні, тверді, договірні, вільні). Особливим видом ціни є залишкова вартість деяких видів цінностей. В нашому випадку таким видом ціни буде залишкова вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів.

При проведенні оцінки необхідно чітко встановити: де і коли (місце і час) здійснюється оцінка; точну кількість в тих чи інших одиницях виміру (міри чи ваги); розмір витрат, які треба здійснити при наближенні цінностей до споживачів; вимоги, що ставляться до цих продуктів. Вважають, що чим далі від господарства, яке його виробляє, знаходиться продукт, тим більшою мірою він приймає ринковий характер, тобто відповідає вимогам ринку. На це звертають увагу ряд вчених, а також це виявлено із власних спостережень.

У момент придбання, виробництва або іншого надходження  запаси оцінюються і зараховуються на баланс за початковою вартістю (вартістю на момент надходження). Запаси можуть надходити на підприємство з різних джерел, серед яких: купівля у постачальника або придбання підзвітною особою, внесок до статутного фонду, безоплатне надходження, виявлення у результаті інвентаризації тощо.

Початковою  вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, яка включає  в себе:

- суму, що  сплачується у відповідності  з договором постачальнику (продавцю);

- сума ввізного  мита;

- сума непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів;

- витрати  на заготівлю, вантажно-розвантажувальні  роботи, транспортування запасів  до місця їх використання, включаючи  витрати страхування ризиків  транспортування запасів;

- суму інших  витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням запасів і доведенням їх до стану, придатному для використання в запланованих цілях (до таких витрат відносяться прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якісно-технічних характеристик запасів).

Початкова вартість запасів не змінюється.

У відповідності  з П (С) БО 9 в початкову вартість запасів не включаються:

понаднормові  збитки і нестачі запасів;

відсотки  за використання позичками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх до стану, придатному до використання в запланованих цілях.

Такі витрати  включаються до складу витрат того періоду, в якому вони були здійснені з відображенням їх суми у звіті про фінансові результати.

Оскільки  у момент надходження запаси повинні  бути оцінені за початковою вартістю, для кожного випадку надходження  запасів необхідно знати, що є  початковою вартістю і як її визначити. Визначення початкової вартості запасів залежно від джерел надходження наведено на рис.

З рисунка  видно, що національні стандарти  вводять поняття - "справедлива  вартість", зокрема для оцінки запасів. Поняття "справедлива вартість" у Стандарті 9 не наводиться, воно дається в інших Стандартах. Скористаємося визначенням, даним у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств", затвердженому наказом МФУ від 07.07.1999 р.

№ 163: справедлива  вартість - це сума, за якою може бути здійснено  обмін активу або оплата зобов'язання у результаті операції між проінформованими; зацікавленими і незалежними сторонами.

В практиці діяльності мають місце такі методи оцінки:

1) первинна  вартість - являє собою грошовий  вираз ціни придбання конкретного  предмету;

2) відновлювальна вартість - є сума коштів, яку потрібно було б виплатити в даний момент за необхідності заміни даного предмету таким же іншим;

3) чиста вартість  реалізації виступає у вигляді  ціни продажу за мінусом торгових  витрат і прибутку, який можна  реально отримати. За допомогою цього методу можна визначити прогаяну вигоду у випадку, коли цей предмет не буде реалізовано;

4) приведена  вартість - це дисконтована величина  майбутніх надходжень грошових  коштів, яку, за передбаченням,  може принести реалізація даного предмету. Дисконтування - це приведення економічних показників різних років до співставного вигляду. (Таб.1)

Таблиця 1 Визначення початкової вартості запасів залежно  від джерел надходжень

№ пп	Джерела надходження	Початкова вартість
1	Придбання за плату	Усі витрати, пов'язані  з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, у т. ч. затрати на: придбання, включаючи  націнки постачальників; - відсотки за придбання у кредит, наданий  постачальниками; - комісійні винагороди; - послуги товарних бірж - митні збори і мито; - транспортування, - послуги сторонніх організацій на зберігання, доставку та ін.; - пошук запасів, у т. ч. інформаційні, посередницькі, інші; - затрати на заготівлю - на вантажно-розвантажувальні роботи; - страхування; - прямі матеріальні витрати; - прямі витрати на оплату праці; - інші прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якості технічних характеристик запасів
2	Виробництво запасів	Собівартість  їх виробництва, яка визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати"
3	Внесок до статутного капіталу	Узгоджена засновниками (учасниками) справедлива вартість
4	Одержання безоплатно	Справедлива вартість
5	Обмін на подібні  запаси	Балансова вартість переданих запасів (якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то початковою вартістю одержаних запасів є їх справедлива вартість)
6	Обмін на неподібні  запаси	Справедлива вартість переданих запасів, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (одержана) в процес обміну

Так, підприємство придбало виробничі запаси за 2000 дол. США. На момент оприбуткування виробничих запасів  курс обміну долара склав 5,1 грн. за

1 дол. США. Крім того, підприємство понесло наступні витрати: сплатило 500 грн. за послуги транспортній організації, 400 грн. за митні послуги.

Первісну вартість (собівартість) придбаних виробничих запасів формують наступні витрати

Вартість придбання  виробничих запасів (5,1 грн.: 1 дол. США * 2000 дол. США) - 10200

Послуги транспортної організації - 500

Митні послуги - 400

Всього первісна вартість виробничих запасів - 11100

В даному випадку всі  понесені витрати згідно П (С) БО 9 включаються  до собівартості виробничих запасів.

При відпуску виробничих запасів не завжди зрозуміло, як їх оцінювати. Це пояснюється зміною цих  цін внаслідок інфляції. Одні і  ті ж матеріали купуються за різними  цінами і фактична вартість їх придбання  може мати кілька значень. В таких  умовах треба вибрати такий метод оцінки виробничих запасів, який би відповідав реаліям ринку.