Основні теоретичні засади виникнення ризику на підприємстві що займається ЗЕД

Зміст

Вступ 3

Розділ І Теоретичні основи управління ризиками зовнішньоекономічної  діяльності підприємства. 5

1.1 Сутність, поняття та види ризику у міжнародній діяльності фірми.  Особливості прояву ризику в сучасних економічних умовах. 5

1.2 Методи виміру ризиків зовнішньоекономічної діяльності підприємства. 17

1.3 Механізм управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності підприємства. 21

1.4 Роль контракту в управлінні ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємства 26

Розділ 2 Характеристика виробничо-господарської та фінансової діяльності ТзОВ «Неофіт» 32

2.1 Загальна характеристика підприємства, напрямків його діяльності 32

2.2 Аналіз  виробничо-господарської діяльності  та фінансового стану підприємства 36

2.3 Аналіз експортно-імпортної діяльності підприємства 47

2.4 Аналіз зовнішньоторгових контрактів 53

2.5 Вплив факторів ризику на зовнішньоторгову діяльність підприємства 57

Висновки і рекомендації 67

Список викоританих джерел 72

 

Вступ

 

Перебудова системи управління економікою, яка переходить на шлях ринкових відносин - один з найважливіших напрямків програми реформ, які проводяться в нашій державі. Продовження процесу економічних перетворень, інтеграція України в світову економічну систему, вихід на міжнародні фінансові ринки, вдосконалення валютного законодавства і нормативні бази сприяли тому, що розвиток валютного ринку в останні роки характеризувався:

1. збільшенням обсягів операцій з іноземною валютою у всіх сегментах;
2. вдосконаленням його структури і спрямованості на вирішення конкретних економічних і фінансових проблем суб'єктів господарювання і держави в цілому;
3. розширенням переліку валют, за якими проводилися операції на валютному ринку;
4. відсутністю різких коливань валютних курсів;
5. впровадженням нових видів валютних операцій та форм розрахунків;
6. врегулюванням діяльності нерезидентів на українському ринку тощо.[4]

Становлячись  об'єктом зовнішньоекономічних відносин, володіючи економічною самостійністю  та повністю відповідаючи за результати своєї господарської діяльності, підприємство повинно сформувати систему  управління, яка б забезпечила  йому високу ефективність роботи, конкурентоздатність  як на внутрішньому, так і на зовнішньому  ринках, стійкість у відносно складних умовах сьогодення.

Вихід на зовнішні ринки  як в якості продавця, так і в  якості покупця товарів та послуг, зумовлює необхідність проведення розрахунків  у іноземній валюті, що призводить до виникнення валютних ризиків в  силу нестабільності зовнішнього середовища діяльності підприємства, а саме постійних  коливань валютних курсів. В той же час, нестійкий характер економічних процесів в країні, недосконалість системи управління фінансовим ринком, його законодавчої і нормативно-правової бази, залежність від коливань світової кон'юнктури і ряд інших чинників зумовлюють існування високих ризиків для суб'єктів ЗЕД, що здійснюють операції на українському валютному ринку.

Особливу  актуальність це питання набуло в  умовах збільшення обсягів експортно-імпортних  операцій вітчизняних товаровиробників, які, часом, надмірно захопившись вдало  відпрацьованими контрактами, забувають  про велику ймовірність втрат  від коливань валютних курсів, і  своєчасно не приймають адекватних заходів для ліквідації цієї погрози. [8]

Метою дослідження  цієї роботи є дослідження системи управління ризиками на підприємствах України, як однієї із передумов досягнення успіху при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

При виконанні  даної роботи залежно від конкретних цілей і задач було використано  наступні методи:

1. метод спостережень, який полягав у проведенні спостережень за зміною основних показників експортно-імпортної діяльності підприємства;
2. метод математичного аналізу, за допомогою якого було проведено порівняльний аналіз динаміки курсів основних валют, що використовує підприємство у зовнішніх розрахунках.

Практичне значення одержаних  результатів дослідження визначається обґрунтованими пропозиціями щодо розробки та запровадження методологічних і методичних засад управління валютними ризиками у зовнішньоекономічній діяльності підприємств-експортерів.

Рекомендації та пропозиції щодо використання строкових валютних угод (валютних деривативів) для хеджування валютних ризиків, а також запропоновані  методичні підходи до розрахунку їхньої ефективності можуть бути використані  у практичній діяльності вітчизняних  підприємств-експортерів та імпортерів.

 

Розділ І Теоретичні основи управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

1.1 Сутність, поняття та види ризику у  міжнародній діяльності фірми.  Особливості прояву ризику в сучасних економічних умовах.

Перші дослідження ризику стосуються азартних ігор. Оскільки бізнес, зокрема, біржові ігри близькі до азартних, методи і результати цих  досліджень згодом були застосовані  до різних сторін підприємницької діяльності. Згодом (або паралельно ) ризик почав  досліджуватися у зв ’язку з комерційною  й управлінською діяльністю. Це були вже початки досліджень економічного ризику .

Відомий економіст Дж.М.Кейнс [26] обґрунтував ідею про те, що у  вартість товару мають входити можливі  витрати, викликані непередбачуваними  обставинами. Він же виділив три  основні види ризиків, які доцільно враховувати в економічному житті :

- ризик підприємця (позичальника );

- ризик кредитора (ухиляння  боржника від сплати боргу  );

- ризик зменшення вартості  грошової одиниці (ризик інфляції ).

У класичній теорії, сформульованій Дж. Міллем, І.У.Сенсором [26], ризик визначається як збиток , завданий здійсненням обраного рішення .

Відповідно до неокласичної теорії ризик, розробленої у 30-ті роки А.Маршаллом і А.Пігу [26], підприємство, яке працю. в умовах невизначеності, має керуватися двома критеріями :

- розмірами очікуваного  прибутку ;

- величиною його можливих  коливань .

Останнє є не що інше , як кількісна характеристика ризику .

Економічна поведінка  людей, відповідно до неокласичної теорії, зумовлена концепцією граничної  корисності. Вірний прибуток корисніший за очікуваний того ж розмір, але  пов’язаний з можливими відхиленнями .

Незважаючи на те, що все  життя і діяльність людей відбувається в умовах невизначеності, яка породжує ризик, серед дослідників до сьогодні немає єдиної думки щодо визначення ризику .

Як економічна категорія ризик являє собою  подію, що може відбутися чи не відбутися. У випадку здійснення такої події  можливі три економічних результати: негативний (програш, збиток), нульовий, позитивний (виграш, вигода, прибуток). [26]

Ризиком можна управляти, тобто використовувати  різні інструменти, що дозволяють деякою мірою прогнозувати настання ризикової  події і вживати заходи щодо зниження ступеня ризику.

Ефективність  організації управління ризиком  багато в чому визначається класифікацією  ризику.

Під класифікацією  ризику варто розуміти розподіл ризику на конкретні групи по визначених ознаках для досягнення поставлених  цілей.

Науково обґрунтована класифікація ризику дозволяє чітко визначити місце кожного  ризику в їхній загальній системі. Вона створює можливості для ефективного  застосування відповідних методів, прийомів керування ризиком.[3]

Кваліфікаційна  система ризиків включає групу, категорії, види, підвиди і різновиди  ризиків.

У залежності від можливого результату (ризикової  події) ризики можна поділити на дві  великі групи: чисті і спекулятивні.

Чисті ризики означають можливість одержання негативного чи нульового  результату. До цих ризиків відносяться  наступні ризики: природні, екологічні, політичні, транспортні і частина  комерційних ризиків (майнові, виробничі, торгові).[12]

 

Рис.1.1 Система ризиків[3]

Спекулятивні ризики виражаються  в можливості одержання як позитивного, так і негативного результату. До цих ризиків відносяться фінансові  ризики, що є частиною комерційних  ризиків.[12]

У залежності від основної причини виникнення ризиків (базисний чи природний) вони поділяються на наступні категорії: природні ризики, екологічні, політичні транспортні, комерційні ризики.

До природних ризиків  відносяться ризики, пов’язані з  проявом стихійних сил природи, землетрус, повінь, буря, пожежа, епідемія і т.п.

Екологічні ризики - це ризики, пов’язані з забрудненням навколишнього  середовища.

Політичні ризики пов’язані  з політичною ситуацією в країні і діяльністю держави. Політичні  ризики виникають при порушенні  умов виробничо-торгового процесу  з причин, що безпосередньо не залежать від господарюючого суб'єкта.

До політичних ризиків  відносяться:

1. неможливість здійснення господарської діяльності внаслідок воєнних дій, революції, загострення внутрішньополітичної ситуації в країні, націоналізації, конфіскації товарів і підприємств, введення ембарго, через відмовлення нового уряду виконувати прийняті попередниками зобов'язання і т.п.;
2. уведення відстрочки (мораторію) на зовнішні платежі на певний строк через настання надзвичайних обставин (страйк, війна і т.д.);
3. несприятлива зміна податкового законодавства;
4. заборона чи обмеження конверсії національної валюти у валюту платежу. У цьому випадку зобов'язання перед експортерами може бути виконане в національній валюті, що має обмежену сферу застосування.[3]

Транспортні ризики - це ризики, пов’язані з перевезеннями вантажів транспортом: автомобільним, морським, залізничним, повітряним.

Комерційні ризики являють  собою небезпеку втрат у процесі  фінансово-господарської діяльності. Вони означають невизначеність результатів  від даної комерційної справи.

По структурній ознаці комерційні ризики поділяються на майнові, виробничі, торгові, фінансові. 

Майнові ризики - це ризики, пов’язані з імовірністю втрат  майна підприємця через крадіжку, диверсії, недбалості, перенапруги  технічної і технологічної систем.

Виробничі ризики - ризики, пов’язані  зі збитком від зупинки виробництва  внаслідок впливу різних факторів і  насамперед з загибеллю чи ушкодженням  основних і оборотних фондів, а  також ризики, зв'язані з впровадженням  у виробництво нової техніки  і технології.[3]

Торгові ризики являють собою  ризики, пов’язані зі збитком через  затримку платежів, відмовлення платежу  в період транспортування товару.

Фінансові ризики пов’язані  з імовірністю втрат фінансових ресурсів. Вони підрозділяються на два види: ризики, зв'язані з купівельною  спроможністю грошей, і ризики, зв'язані  з вкладенням капіталу(інвестиційні ризики).

До ризиків,що пов’язані  з купівельною спроможністю грошей, відносяться наступні різновиди  ризиків: інфляційні і дефляційні ризики, валютні ризики, ризики ліквідності.

Інфляція означає знецінення грошей і, природно, ріст цін. Дефляція - це процес, зворотний інфляції, виражається  в зниженні цін і відповідно в  збільшенні купівельної спроможності грошей.

Інфляційний ризик - це ризик  того, що при рості інфляції одержувані грошові доходи знецінюються з погляду  реальної купівельної спроможності швидше, ніж ростуть. У таких умовах підприємець несе реальні втрати.

Дефляційний ризик - ризик  того, що при рості дефляції відбуваються падіння рівня цін, погіршення економічних  умов підприємництва і зниження доходів.[13]

Валютні ризики являють собою  небезпеку валютних втрат, зв'язаних зі зміною курсу однієї національної валюти стосовно іншої, при проведенні зовнішньоекономічних, кредитних і  інших валютних операцій. 

Ризики ліквідності - ризики, зв'язані з можливістю втрат при  реалізації цінних паперів чи інших  товарів через зміну оцінки їхньої якості і споживчої потужності.

Інвестиційні ризики містять  у собі наступні підвиди ризиків: ризик упущеної вигоди, ризик зниження прибутковості, ризик прямих фінансових втрат[24]

Ризик втраченої вигоди - це ризик настання непрямого (побічного) фінансового збитку (неодержаний  прибуток) у результаті нездійснення якого-небудь заходу (наприклад, страхування, хеджування, інвестування).

Ризик зниження прибутковості  може виникнути в результаті зменшення  розміру відсотків і дивідендів по портфельних інвестиціях. По внесках  і кредитам.[5]