Основні теоретичні засади виникнення ризику на підприємстві що займається ЗЕД

Офіційний курс гривні щодо іноземної валюти^*

Валюта	Курс валют
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.
USD (грн./1$)	5,59	7,84	7,95	7,967
Рос.руб.(грн./10 RUR	2,1	2,37	2,70	2,72

 

Проаналізуємо ситуацію, що склалася протягом 2011 року на валютному  ринку України:

- середній курс гривні до долара США за 2011 рік становив  796,7 грн. /100USD;

- середній курс гривні  до російського рубля – 2,72 грн. /10RUR;

- максимальне відхилення  курсу USD від середнього становило  0,596%;

- максимальне відхилення  курсу RUR від середнього  –  5,147%.

Слід відмітити, що при  імпорті, в своїх розрахунках  ТзОВ «Неофіт» використовує російський рубль. Проаналізуємо дану ситуацію відносно ризику валютних втрат. Спочатку розглянемо ті позиції, розрахунки за якими проводилися в USD, а саме експорт. В сумі за 2011 рік обсяги експорту склали 135,964 тис. дол. США. В  гривневому еквіваленті це складає 1 080,818 тис. грн. (за курсом 7,967). Щоб підрахувати можливі втрати підприємства від зміни курсу валюти скористаємось максимальним відхиленням курсу від середнього, яке можна було спостерігати протягом року. Воно складає 0,596%. Отже, 0,596% від 7,967 складає 0,04748 грн. , тобто підприємство могло втратити або отримати як незапланований прибуток на кожній одиниці USD - 0,04748 грн. В загальному сума можливих втрат складає 6 455 грн. при дійсному обсязі доларової виручки.

Аналогічним чином проведемо  підрахунки стосовно імпорту, де розрахунки проводяться в російських рублях (RUR). Загальний обсяг імпорту становив за 2011 рік  3 989,371 російських рублів, що в гривневому еквіваленті 12 129,694 грн. Максимальне відхилення курсу RUR було зафіксовано на рівні 5,147%. Тобто, на кожній одиниці даної валюти підприємство могло втрачати 0,01399 грн. В загальному обсязі ця сума складає 0,01399*3 989 371=55 811,3грн.

Отже, як бачимо, - підприємство проводить некоректну політику стосовно свого захисту від валютного  ризику при виході на зовнішній ринок. При значному використанні менш стабільної валюти, такої як російський рубль, фірма несла збитки. Щоб запобігти  виникненню такої ситуації в майбутньому  менеджери підприємства повинні  сформувати чіткий механізм страхування  від ризиків валютних втрат. Деякі  аспекти формування такого механізму, а саме характеристика основних способів хеджування, були розглянуті у першому розділі даної роботи.

Тепер розглянемо варіанти дій менеджерів при виникненні валютних ризиків. Як ми вже знаємо, в світовій практиці існує декілька видів інструментів хеджування ризику валютних втрат. Серед  них розрізняють:

1. контрактні (внутрішні) методи хеджування;
2. зовнішні методи (використання інструментів строкового ринку).[9]

Спочатку розглянемо можливість використання контрактних (внутрішніх) методів хеджування. Вони є найбільш дешевими і простими у використанні для вітчизняних підприємств. Внутрішні  методи хеджування перш за все мають  на увазі передбачення ймовірності  зміни валютного курсу  та хеджування втрат ще на етапі укладання договору з іноземним партнером. Одним  із видів таких інструментів є  валютне застереження.

Валютне застереження - умова  в міжнародному контракті, що обумовлює  перегляд суми платежу пропорційно  зміни курсу валюти застереження з метою страхування валютного  ризику експортера.[26]

Проаналізувавши роботу підприємства з іноземними партнерами, і зокрема  управління контрактною діяльністю зовнішньоторговельної фірми було зроблено висновок про те, що механізм використання валютних застережень, при  укладанні контрактів, використовується поодиноко. А саме, в деяких контрактах відбувається лише фіксація валюти ціни, як правило це USD або RUR, а наступна можливість перерахунку ціни контракту, в залежності від зміни курсу, не передбачається.

Можна відмітити також  те, що найбільший партнер ТзОВ «Неофіт» - Російська Федерація, укладає контракти  на поставку лише в російських рублях. На даний проміжок часу такі дії  менеджерів компанії являються не зовсім виправданими. Це можна аргументувати  за допомогою інформації наданої  Національним банком України стосовно курсів RUR та USD за 2011 рік .

 

Рис. 2.9 Динаміка курсів RUR та USD відносно гривні у 2011р.

Якщо детально проаналізувати динаміку курсів цих двох валют можна  помітити, що більш стабільною валютою  за аналізований проміжок часу є долар. Проведені нами розрахунки показують, що максимальне відхилення курсу  долара від середнього його значення за цей період становить лише 0,596%, а російського рубля – 5,147%. Звідси можна зробити висновок про те, що укладання контрактів, де валютою  ціни виступає російський рубль, є недоцільним.

Основною  причиною, що дає підґрунтя говорити про це є підвищений валютний ризик, тобто, використовуючи валюту РФ український  експортер в особі ТзОВ «Неофіт» у короткостроковому періоді  несе збитки. Слід відмітити, що використання долара в якості валюти ціни, не означає  цілковиту впевненість щодо захищеності  від ризику валютних втрат. Курс USD теж  має властивість коливатися, але  дані коливання відбуваються з меншою амплітудою, що дає змогу говорити про пріоритет у використанні долара в міжнародних розрахунках  ТзОВ «Неофіт».

На практиці існують варіанти хеджування, за допомогою  яких можна ще більш ефективно  знизити ймовірність валютних втрат. Для цього існує можливість використання багатовалютного застереження.

Багатовалютне застереження - умова в міжнародному контракті, яка обумовлює перегляд суми платежу пропорційно зміні курсу кошика валют, які заздалегідь обрані за згодою сторін.

Слід  відмітити деякі переваги застосування багатовалютного застереження:

1. валютний кошик, як метод виміру середньозваженого курсу валют, знижує ризик різкої зміни суми платежу;
2. воно найбільшою мірою відповідає інтересам контрагентів угоди з погляду валютного ризику, тому що включає валюти різної стабільності.[9]

Разом з  тим до недоліків багатовалютного  застереження можна віднести складність формулювання застереження в контракті  в залежності від способу розрахунку курсових втрат, неточність якої приводить  до різного трактування сторонами  умов застереження. Іншим недоліком  багатовалютного застереження є  складність вибору базисного кошика валют.

Іншими  формами багатовалютного застереження є:

1. Використання  як валюти платежу декількох  валют з погодженого набору, наприклад:  долар, євро, швейцарський франк  і фунт стерлінгів.

2.Опціон  валюти платежу - на момент  укладення контракту ціна фіксується  в декількох валютах, а при  настанні платежу експортер має  право вибору валюти платежу.[14]

Обмеженість застосування валютного застереження взагалі (і багатовалютного зокрема) полягає в тім, що воно страхує  від валютного й інфляційного ризику лише в тій ступені, у якому  ріст товарних цін відображається на динаміці курсів валют. Прикладом може бути Росія, де валютні застереження зараз широко практикуються, у тому числі і при внутрішніх розрахунках: незважаючи на те, що продавці товарів, як правило, обмовляють їхню ціну в  залежності від курсу долара, їх втрати від внутрішньої інфляції не компенсуються ростом курсу.

Отже, використання внутрішніх методів хеджування ризику валютних втрат є, в принципі, достатнім  способом, але для більш ефективного  захисту своїх валютних ресурсів підприємствам необхідно починати використовувати інструменти строкового ринку, які за кордоном набули широкого вжитку і на даний момент часу вважаються найбільш ефективним доповненням стратегії хеджування ризиків валютних втрат.

Однією  із задач менеджера зовнішньоекономічної діяльності є пошук можливостей  залучення різноманітних джерел фінансування фірми, що найбільше відповідають потребам мінімізації ризиків несприятливої  зміни курсу валюти. Простежимо декілька варіантів стратегії хеджування, які в своїй діяльності, можуть застосовувати менеджери ТзОВ «Неофіт».

Розглянемо  ситуацію, суть якої полягає у наступному, - підприємство купує мінеральні добрива  у російської компанії. Поставка товару відбувається через 2 місяці після підписання контракту. В запропонованій ситуації спробуємо визначити, який з існуючих варіантів хеджування валютних ризиків, які імпортер міг використати  від моменту підписання контракту  до отримання імпортованого товару проти здійснення оплати, був найменш  витратним.

Існує декілька альтернативних варіантів:

1. Укладення  на визначений термін форвардного  контракту на покупку RUR.

2. Придбання  валюти розрахунків за курсом  що склався на момент розрахунків. 

Щоб провести необхідні розрахунки, спочатку необхідно  ввести наступну систему позначень:

E forward - форвардний валютний курс;

E spot – спот-курс;

N - кількість  періодів до настання платежу.

(2.1)

 

 

Таблиця 2.13

Вихідні дані

<table width="657" style=" border-co