Основні теоретичні засади виникнення ризику на підприємстві що займається ЗЕД

 

У 2009 році вартість зросла на 143% за рахунок зростання ціни на 15,6%. Індекс фізичного обсягу  зріс на 110% за рахунок зростання обсягу реалізації продукції. У 2010 році вартість зросла лише на 38%, тому що це пов’язано  із зниженням ціни на 9,14%. Індекс фізичного  обсягу зріс на 50,8. Середня ціна у 2009 році становила 699,96 грн., а у 2010 році знизилась і становила 639,62 грн. У 2011 році відбулося зниження вартості за рахунок нижчого зростання  обсягів експорту продукції. В порівнянні з 2010 роком індекс цін зріс на 13,9%, а індекс фізичного обсягу зріс лише на 6,1%. У 2011 році спостерігаємо зростання  середньої ціни на 10,24% в порівнянні з попереднім роком.

В наступній таблиці представимо  аналіз динаміки імпорту за допомогою  індексів.

Таблиця 2.10

Індекси динаміки імпорту підприємства

Назва індексу	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2012 р.
Ціна, грн.	6471,26	8531,78	8855,51	9974,33	7918,26
Кількість, тонн	683,82	506	294,2	113,26	280
Вартість, тис. грн.	4425,174	4317,079	2605,292	1129,693	2296,296
Індекс вартості	-	0,976	0,604	0,434	2,033
Індекс фізичного обсягу	-	0,739	0,582	0,385	2,47
Індекс ціни	-	1,318	1,038	1,126	0,820

 

Вартість імпортованого  товару у 2009 році знизилась на 2,4% за рахунок зниження фізичного обсягу на 26,1%. Індекс ціни зріс у 2009 році на 32%. У 2010 році вартість імпортованого товару знизилась на 39,6% за рахунок зростання  ціни на 3,8%. Індекс фізичного обсягу знизився на 42%. Середня ціна у 2009 році становила 8531,78 грн., у 2010 році ціна зросла до 8855,51 грн. У 2011 році відбулося зниження вартості імпортованого продукту на 67,6% за рахунок зниження фізичного  обсягу на 62%. Індекс цін зріс на 12,6% за рахунок зростання частки імпорту дорогих товарів. Середня ціна у 2011 році зросла на 12,6%. У 2012 році індекс ціни знизився порівняно з 2011 роком, індекс фізичного обсягу зріс за рахунок зростання обсягу імпортованого товару.

  2.4 Аналіз зовнішньоторгових контрактів

 

Для здійснення операцій по зовнішній торгівлі підприємство використовує зовнішньоекономічний контракт. Це в основному контракт купівлі-продажу  товарів. Механізм підготування і реалізації контрактів наступний:

I етап - Запит.  Підприємство в разі експорту  лісоматеріали виявляє партнерів,  розсилаючи листи-запити. В них  вказують загальну характеристику  товару, каталожні дані про нього   і другі реквізити, які характеризують  товар.

II  етап - Пропозиція. Це згода на укладання угоди. 

III етап - Заключення  контракту. Партнери оформляють  документально угоду продажу  товару.

IV етап - Експортер  поставляє товар, партнери здійснюють  розрахунки по угоді.

Предметом зовнішньоекономічного  контракту є патока бурякова (меляса). При реалізації продукції найменування і кількість меляси вказується в  рахунках-фактурах, які присутні при  кожній поставці, згідно заявці покупця.

Товар поставляється  на умовах поставки FCA. Витрати пов’язані  з декларуванням та страхуванням оплачуються продавцем. Товар по даному контракту поставляється  партіями. Датою відвантаження  вважається дата, що вказана  на штампі митниці  товаротранспортної накладної.

Оплата здійснюється в доларах США. Послуги банка-посередника  оплачуються за рахунок продавця. Покупець здійснює оплату шляхом перечислення 100% передоплати. Датою виконання  зобов’язань покупця за товар  вважається дата надходження грошових коштів на рахунок продавця.

Документи, які  продавець представляє покупцю:

1) митна декларація;

2) товаротранспортні  накладні;

3) сертифікат  якості;

4) радіологічний  сертифікат;

5) рахунок-фактура  на відвантажену партію.

В разі невідповідності  якості товару, що вказана в контракті, остаточний аналіз якості проводиться  в незалежній лабораторії за рахунок  покупця. Всі претензії по якості товару пред’являються протягом 20 днів з моменту прибуття товару в пункт  призначення.

При виникненні документально підтверджених форс-мажорних ситуацій (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання держави), сторони звільнюються від повного або часткового виконання  своїх обов’язків по контракту на термін дії форс-мажорних ситуацій. Сторона, для якої є неможливим виконання  своїх обов’язків по контракту, повинна  протягом 48 годин повідомити іншу сторону  про початок і закінчення вищевказаних обставин. Термін форс-мажорних обставин підтверджується Торгово-промисловою  Палатою країни, на території якої вони виникли.

За несвоєчасну  оплату за товар покупець оплачує  продавцю пеню в розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день не оплати. Оплата пені не звільняє покупця від  оплати вартості фактично відвантаженого товару. У разі не оплати  за товар  протягом 20 днів з моменту митного  оформлення, штрафні санкції зростають  до 0,3%  вартості неоплаченого товару за кожен день заборгованості.

За несвоєчасну  поставку товару продавець оплачує  покупцю пеню в розмірі 0,05% за кожен  день. У разі не виконання контракту  по поставці товару в домовленому  порядку, продавець здійснює оплату на рахунок покупця 10%  від вартості непоставленого товару. Покупець, не приймаючи  без обґрунтування товару, оплачує 10% вартості даного товару.

Аналізуючи експортні  операції, насамперед звертають увагу на:

а) виконання експортних контрактів за вартістю, за фізичними обсягами експортованої продукції, за термінами поставок;

б) розрахунок впливу факторів, що позначаються на вартісних та кількісних показниках виконання експортних контрактів;

в) причини невиконання експортних контрактів за будь-якими параметрами.

Проведений аналіз фінансового стану підприємства та дослідження експортної діяльності підприємства, а саме розгляд її товарної та географічної структури  надає можливість дослідити ефективність експортної діяльності підприємства.

Таблиця 2.11

 

Розрахунок ефективності експортних поставок меляси (поставка FCA)

Витрати на 1 тонну меляси	Од. виміру		2008	2009	2010	2011
Собівартість продукції	грн.		375	475	527	549
Декларування вантажу	грн.		9	9	11	11
Радіологічний контроль	грн.		9	9	9	9
Митні послуги (прийом автотранспорту)	грн.		0	0	8	8
Транспортні витрати *	грн.		0	0	0	0
Загальні витрати на експорт	грн.		393	493	555	577
Експортна ціна	дол.		108	77	80	92
Внутрішня ціна(без ПДВ)	грн.		400	500	550	650
Курс валюти	грн.		5,59	7,84	7,95	7,967
Ефективність експорту	коеф.		1,5362	1,2245	1,1431	1,2676
Ефективність реалізації на внутрішньому ринку	коеф.		1,0667	1,0526	1,0436	1,1840
Ефект експорту	грн.		210,72	110,68	79,4	154,4
Ефект реалізації на внутрішньому ринку	грн.		25	25	23	101
*Товар вивозиться транспортом  покупця (20-25 тонні цистерни)

 

Розрахувавши коефіцієнти  ефективності ми бачимо, що протягом чотирьох років підприємству було ефективніше  експортувати продукцію, ніж реалізовувати  її на внутрішньому ринку. Найбільша  ефективність підприємства спостерігається  у 2008 році, однак поступово ця ефективність знижується. Можливо це пов’язано  із зростанням витрат на експорт.

 

Рис. 2.6 Ефективність експорту

Найвищий ефект від  експорту підприємство отримувало у 2008 році - 210,72 грн. , а найнижчий у 2010 році – 79,4 грн.. Однак  ці ефекти є  вищими, ніж ефект на внутрішньому ринку, але у 2011 році спостерігаємо  зачне зростання ефекту  реалізації на внутрішньому ринку, що становить 101 грн.

 

2.5 Вплив факторів ризику на зовнішньоторгову діяльність підприємства

 

Валюта ціни - це валюта, у якій виражена ціна товару у ЗТК. Українська гривня не є вільно конвертованою валютою (ВКВ), і тому зовнішньоторгові операції України з іншими країнами здійснюються у ВКВ країн з розвиненою ринковою економікою, найчастіше - у USD, EUR, GBP, CHF, JPY, CND.[11]

Теоретично валютою ціни товару може бути будь-яка ВКВ. Але інтереси експортерів та імпортерів при формуванні валютних умов завжди протилежні: експортери прагнуть фіксувати ціни товарів у ВКВ, курс яких стабільний або має тенденцію до підвищення, оскільки це забезпечить одержання найбільшої суми валюти платежу; імпортери, навпаки, прагнуть фіксувати ціни товарів, які закуповують, у ВКВ, що має тенденцію до знецінення, оскільки у такому разі імпортер зможе розрахуватись меншою кількістю знецінених грошей.[26]

У торгівлі готовими виробами валюта ціни є предметом угоди між продавцем-експортером та покупцем-імпортером, причому валюту ціни зазвичай пропонує експортер, а імпортер може погоджуватись або ні. У торгівлі сировиною та продуктами харчування застосовуються умови поставок Інкотермс, які розроблені ГАТТ/ВТО, міжнародними товарними біржами, міжнародними асоціаціями експортерів та імпортерів ПРК. Ці умови включають порядок визначення ціни, валюти платежу, валютних застережень та оформлення зовнішньоторгових документів, передусім рахунків-фактур та страхових документів.[6]

Валюта платежу за товар - це валюта, в якій відбувається оплата товару за ЗТК.

В основному платіж здійснюється у  ВКВ. Валютою платежу у торгівлі з фірмами розвинутих країн є, як правило, валюти цих країн; у торгівлі зі слаборозвинутими країнами (СРК) - вільно конвертована валюта промислово розвинутих країн (ПРК), причому в експортних контрактах із СРК - валюта тієї із ПРК, в банках якої зберігаються надходження  СРК від експорту.[24]

Валюта платежу зазвичай збігається з валютою ціни і називається валютою контракту або валютою розрахунків.

Якщо  валюти ціни та платежу не збігаються, то у контракти включається курс перерахунку валют, за яким валюта ціни перераховується у валюту платежу. При цьому необхідно враховувати, що існують різні значення валютних курсів залежно від часу та від  валютного ринку (вони є у всіх розвинених країнах). Крім того, розрізняють  курс продавця та курс покупця (він  нижчий від першого), курси різних платіжних засобів (із них - найвищий курс телеграфного переказу, а нижчі - поштового переказу, векселя, чека).

Особливо  уважно до питань визначення курсу  валют слід ставитись при великих  угодах, тому що тут взагалі-то незначні відмінності у курсах валют суттєво  впливають на суму платежу.

Внаслідок нестійкості курсів валют торгові  партнери стикаються з проблемою  валютного ризику. Пов'язані з  цим валютні збитки, а для контрагента - вигоди можуть виникнути у таких  випадках:

1) при  зміні курсу валюти ціни відносно  валюти платежу у період між  підписанням ЗТК та здійснення  платежу. Експортер буде мати  збитки при зниженні курсу  валюти ціни відносно валюти  платежу, оскільки він отримає  менший грошовий еквівалент зафіксованої  у ЗТК валюти ціни; імпортер, навпаки,  буде мати валютний ризик при  зростанні курсу валюти ціни  відносно валюти платежу, оскільки  для її купівлі він повинен  заплатити більше національної  валюти;

2) при  зміні курсу валюти контракту  відносно національної валюти  контрагентів у разі співпадіння  валюти ціни та валюти платежу.  Експортер буде мати збитки  при девальвації валюти контракту  відносно національної валюти  експортера; імпортер, навпаки, буде  мати збитки у разі ревальвації  валюти контракту відносно національної  валюти імпортера;

3) при  падінні купівельної спроможності  валют. Втрати у даному випадку  виявляються у тому, що внаслідок  зростання цін на купівлю тієї  ж кількості товару доводиться  витрачати більше грошових коштів.[11]

 

Рис.2.8 Блок-схема оцінки валютного ризику.[9]

Валютний ризик повинен  бути ідентифікований та оцінений, необхідно визначити ступінь  його впливу на фінансові результати діяльності компанії. Лише після цього  можна з’ясовувати питання про  те, чи необхідно страхувати компанію від негативних впливів коливань курсів (рис. 2.9).

Таблиця 2.12