Перспективи розвитку банківської системи України

У першій половині 2012 року, як і очікувалось агентством, не відбулося зростання процентних ставок за кредитами, а навіть мало місце незначне їх зменшення. Незважаючи на обмежені обсяги вільної ліквідності у системі в цілому, а також на наявність зовнішніх ризиків, банки утримуються від подальшого підняття ставок за кредитами. Це відбувається з огляду на обмежене коло якісних позичальників, що значно впливає на можливості проведення кредитних операцій.

Європейські ринки суверенних фінансових зобов’язань у 2012 році продовжують перебувати у зоні підвищеного ризику, тому попит на облігації внутрішньої державної позики (у тому чисті валютні) залишається відчутним серед українських банків. У І півріччі 2012 року значна частка державних цінних паперів була придбана банківськими установами та використовувалась як інструмент отримання доходів і управління ліквідністю.

Обсяг ОВДП в обігу за підсумками І півріччя 2012 року досяг значення 187,74 млрд. грн., збільшившись з початку року на 30,1 млрд. грн. або на 19,1% (упродовж всього 2011 року - на 21,4 млрд. грн. абона 15,7%). Основними утримувачами державних облігацій залишаються НБУ (47,3%) та комерційні банки (40,7%).

Загальний обсяг чистих активів банківської системи України у І півріччі поточного року збільшився на 4,8% (до 1 104,5 млрд. грн.), а обсяг власного капіталу - на 4,2% (до 162 млрд. грн.); упродовж минулого року зростання складало 12% та 13% відповідно. Приріст капіталу наразі відбувається темпами повільнішими, порівняно з 2011 роком. Збільшення активів було, передусім, пов’язано з нарощуванням обсягу вкладень у державні облігації (складають відчутну частку у портфелі цінних паперів, що перебувають у власності банків); обсяги кредитних операцій майже не збільшились, а високоліквідних активів - навіть незначно зменшились. Водночас, банки продовжували роботу з врегулювання проблемної заборгованості, у зв’язку з чим обсяг простроченої заборгованості за кредитами за 6 місяців поточного року зменшився на 4,6%, до 75,65 млрд. грн. (у 2011 році - на 7%, до 79,3 млрд. грн.). Банки використовували можливості примусового стягнення або списання, або переуступки такої заборгованості, враховуючи відповідні нормативно-правові пом’якшення.

За підсумками І півріччя 2012 року юридичним особам було надано нових кредитів на 589,4 млрд. грн. Показник є на 5,2% більше ніж за аналогічний період минулого року. Обсяг нових кредитів, наданих населенню, упродовж січня-червня 2012 року був несуттєвим (44,1 млрд. грн.) і є нижчим за аналогічний показник за І півріччя минулого року (45,8 млрд. грн.). Проте суттєвого зниження обсягів кредитування населення не відбулось. У той же час, значної активності банків у вказаному сегменті найближчим часом агентство не очікує, що обумовлено обмеженнями по валютному кредитуванню громадян, скороченням вільної ліквідності банківського сегменту, а також збереженням слабкого платоспроможного попиту на банківське кредитування. Коригування нормативно-правового поля, що відбулось у 2011 році, наразі дозволяє банкам надалі проводити списання безнадійних боргів за рахунок сформованих резервів. Станом на 01.07.2012 р. прострочена заборгованість за кредитами (75,65 млрд. грн.) становить 9,09% загального кредитного портфеля банківської системи і на 145% покривається сформованими резервами (на початок 2012 року - 150%). Якщо сумнівні й безнадійні кредити на початок 2012 року формували 14,7% загального кредитного портфеля, то на початок квітня - вже 14,85%. Співвідношення обсягу сумнівних і безнадійних кредитів (без урахування сформованих резервів) до капіталу на 1 квітня поточного року становило 26,9% (25,76% на початок 2012 року та 29,17% на початок 2011 року).

Банки помітно активізували вкладення у державні цінні папери: станом на кінець І півріччя 2012 року вони становили майже 75% всіх інвестиційних вкладень українського банківського сектору (без урахування НБУ) у порівнянні з приблизно 70% за підсумками 2011 року.

Тривалий час зберігається тенденція зменшення питомої ваги довгострокових кредитів з одночасним збільшенням питомої ваги короткострокового кредитування. Це є свідченням невпевненості банківської системи у ступені своєї захищеності до майбутніх ризиків, у тому числі політичних.

Рівень негативно класифікованої заборгованості знижується, що позитивно впливає на фінансовий результат роботи банківської системи: якщо наприкінці 2011 року співвідношення витрат на формування резервів до загальних доходів банків зменшилось і складало 26%, на 1 липня поточного року показник склав вже 18%. Проте, сума операційних витрат залишається суттєвою, що, на думку агентства, пов’язано із врегулюванням проблемної заборгованості (включаючи переуступку права вимоги з певним дисконтом). У І півріччі 2012 року, завдяки підвищеним доходам від торговельних операцій (за винятком червня), чистий прибуток банківської системи перевищив у сукупності 1,55 млрд. грн. (при цьому слід нагадати, щорік банківська система закінчила із сукупним збитком, який становив 7,7 млрд. грн.).

Банківські установи у 2013році будуть, ймовірно, сконцентровані на підтримці необхідного обсягу дохідних активів і поліпшення ліквідності (в умовах обмежених можливостей нарощування ресурсної бази на внутрішньому ринку).Визначальними для розвитку банківського сектора в поточному році будуть загальні тенденції на світових фінансових ринках і стан вітчизняної економіки. При збереженні поточних тенденцій в основних галузях економіки країни і стабільності грошово-кредитної політики, очікується незначне зростання обсягу дохідних активів та прибутковості банківського сектора (чому може сприяти перетікання ліквідності з західних ринків в реальний сектор Україну в разі подальшої реалізації світовими Центробанками програм кредитної підтримки фінансового ринку).При цьому якість ресурсної бази та дохідних активів банківських установ Україні буде все ще залишатися слабким. В умовах затяжної рецесії на світових ринках, фінансова підтримка банківського сектора з боку власників (не тільки з боку акціонерів-резидентів, а й іноземних фінансових груп), стає все менш гарантованою.

Основні зміни у 2013році будуть у площині нормативного регулювання. В поточному році не виключена активізація процесів укрупнення банківського капіталу, що може супроводжуватися змінами в структурі акціонерів окремих банків.

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

3.1. Перспективи розвитку  банківської системи України

Пріоритетом економічної політики держави є забезпечення стабільних темпів економічного розвитку на основі стійкого та динамічного розвитку банківської системи і фінансового сектору в цілому. При цьому слід ураховувати, що розв’язання проблем функціонування банківської системи значною мірою залежить від стану інвестиційного клімату в країні, рівня розвитку фондового ринку, характеру фіскальної політики, особливостей регулювання банківської діяльності та системи банківського нагляду.

Економічний розвиток України, дальша фінансова глобалізація та підвищення вимог до транспарентності функціонування фінансових систем потребують гнучкого і вчасного реагування на виклики часу й можливі внутрішні і зовнішні негативні впливи. Це вимагає чіткого окреслення напрямів розвитку банківської системи України на середньо- і довгострокову перспективу.

Протягом останніх років відбувається активний процес інтеграції банківської системи України у світову фінансову систему на основі адаптації до єдиних загальновизнаних вимог функціонування та регулювання. Тому в нинішніх умовах стратегічним завданням Національного банку України є розбудова стійкої, ефективної, конкурентоспроможної банківської системи, яка б сприяла довгостроковому економічному зростанню країни, її фінансовій безпеці та була здатна без загроз національним інтересам інтегруватися у світовий фінансовий простір. На наш погляд, вирішення такого складного завдання може бути забезпечено шляхом поєднання трьох взаємопов’язаних напрямів функціонування банківської системи: забезпечення її стійкості, прозорості та високого рівня конкурентоспроможності.

Складність завдань, що стоять перед банківською системою, вимагає комплексного підходу до її розвитку на основі розроблення певного стратегічного документа (концепції, стратегії), який би передбачав розроблення і реалізацію комплексу узгоджених заходів правового, фінансового та інституційно-організаційного характеру, спрямованих на розбудову банківської системи України. Перша спроба розробити такий документ була реалізована у 2003 році, коли згідно з рішенням Правління Національного банку України було підготовлено проект Комплексної програми розвитку банківської системи України на 2003-2005 роки. Однак у зв’язку з певними об’єктивними обставинами ця програма так і залишилася проектом, унаслідок чого не було повною мірою виконано пріоритетні завдання та реалізовано запропонований перелік заходів, передбачений Комплексною програмою. Відсутність системного та комплексного виконання поставлених завдань і визначених заходів знизила ефективність їх реалізації.

На сьогодні, у порівнянні з початком трансформаційних процесів, в Україні створені всі основні фінансові інститути. Функціонують ринки банківських і страхових послуг, валютний і фондовий ринки. Проте головне місце у структурі фінансової системи країни належить банківській системі, яка відіграє ключову роль у розвитку та функціонуванні вітчизняного ринку фінансових послуг.

Вивчення стану та аналіз тенденцій розвитку вітчизняної банківської системи дають підстави стверджувати, що в основному вона вже сформована і відповідає сучасним вимогам, у тому числі рекомендаціям Базельського комітету з питань банківського нагляду, вимогам СОТ та іншим міжнародним документам. Протягом 2001-2006 років вітчизняна банківська система розвивалася динамічно, поліпшилися її кількісні та якісні показники, підвищився рівень конкурентоспроможності українських банків. Однак фінансова криза 2008-2009 рр. загострила проблеми функціонування банківської системи, яким в умовах економічного зростання не приділялось достатньої уваги, що суттєво знизило її спроможність протистояти кризовим явищам. Це, перш за все, знайшло відображення в недостатньому рівні капіталізації, низькійякості управління ризиками, значній залежності вітчизняних банків від зовнішніх запозичень тощо.

Зусиллями Національного банку України разом із банківською спільнотою протягом 2010-2011 рр. було забезпечено відновлення стабільної роботи банків, підвищення довіри до банківської системи з боку інвесторів і клієнтів, а також стабільність функціонування грошово-кредитного ринку в цілому, про що свідчить поліпшення основних показників діяльності вітчизняних банків. Регулятивний капітал банків за п’ять останніх років збільшився в 6,1 раза і становить 14,7% від ВВП, а загальні активи банків перевищили 86,1% ВВП. За сім місяців 2011 року регулятивний капітал українських банків збільшився на 7,3% і становив 172,7 млрд грн.

Зобов’язання банків у 2006-2010 рр. зросли в 4,3 раза і на початок 2011-го досягли 804,4 млрд грн. Найвищими темпами зростали кошти фізичних осіб - у 3,7 раза, до 270,7 млрд грн, що становить 33,7% усіх зобов’язань. Кошти населення стали основним джерелом нарощування ресурсної бази банків. Станом на 1 серпня 2011 року сукупні зобов’язання банків України становили 877,4 млрд грн.

Значним кількісним зростанням характеризуються активні операції банків. Чисті активи банків у 2006-2010 рр. зросли в 4,4 раза і досягли 942,1 млрд грн. Основну частку активів становлять надані банками кредити - 80,1%, обсяг яких зріс у 4,8 раза і досяг 755,0 млрд грн. При цьому слід відзначити, що довгострокові кредити зростали випереджаючими темпами, що слід розглядати як важливу передумову для забезпечення економічного зростання та посилення позитивного впливу банківської системи на соціально-економічний розвиток країни.

Зміцнення банківської системи спостерігається і на основі поліпшення ресурсної бази вітчизняних банків. Так, у структурі депозитів суттєво зросла частка довгострокових депозитів, що стало запорукою збільшення частки довгострокових кредитів. Станом на 01.01.2011 р. питома вага довгострокових кредитів у загальному їх обсязі зросла до 31,4%, тоді як на початок 2010-го вона становила лише 24,4%. Слід звернути увагу на те, що темпи зростання депозитів перевищили темпи інфляції, що забезпечило реальне збереження депозитної бази. Разом із поліпшенням кількісних показників поліпшилися й фінансові результати банківської системи. У 2010 р. порівняно з 2009 р. доходи банків зменшились на 4,3% і станом на 31.12.2010 р. становили 136,8 млрд грн. За сім місяців 2011-го доходи банків збільшились на 2,4% і станом на 01.08.2011 р. становили 80,2 млрд грн, включаючи процентні доходи в розмірі 64,3 млрд грн (80,2% від суми сукупних доходів).

Разом з тим розвиток економічних процесів в Україні вимагає дальшого підвищення рівня капіталізації банків і вдосконалення регулювання їх діяльності та нагляду. Результати аналізу сучасного стану вітчизняної банківської системи вказують на існування симптомів, що свідчать про необхідність дальшого підвищення рівня її стійкості, забезпечення прозорості та посилення конкурентоспроможності.

Банківський сектор України демонструє багато позитивних тенденцій. Як відзначають в Національному банку України, темпи зростання головних показників розвитку українських банків порівнянні і навіть дещо перевищують результати, досягнуті банками країн ЄС. Так за підсумками 2011 р. приріст активів банківської системи складає 11%. кредитів - 9% (у тому числі в національній валюті - 22%). регулятивного капіталу - 11%. депозитів населення - 13%. У 2012 році банківська система України демонструє беззбиткові результати - прибуток банків у І кварталі склала 1.7 млрд. грн. проти збитків роком раніше. До того ж в Україні було проведено ряд позитивних законодавчих нововведень. Зокрема, було прийнято закони щодо підвищення прозорості банків, щодо спостереження на консолідованій основі і захисту прав кредиторів.

Про позитивні зміни в банківській системі України та покрашення ефективності діяльності українських банків свідчить підготовлений експертами Форуму провідних міжнародних фінансових установ (ФВМФУ)консенсус-прогноз розвитку банківської системи (рис. 3.1).

Рис.3.1. Консенсус-прогноз розвитку банківської системи України [12]

В цілому, український банківський сектор в 2012 році - це не що інше, як відображення поточної кон’юнктури фінансового ринку. У наступні кілька років найбільш реалістичними слід вважати два чіткі сценарію макроекономічних змін (рис. 3.2).