Перспективи розвитку банківської системи України

Для створення постійного механізму консолідації інтересів НБУ, уряду, парламенту і банківської спільності, Україні, на зразок розвинутих країн, необхідно мати спеціальну Консультативну раду по банках (по монетарній і кредитній політиці), яка не повинна мати директивних функцій по відношенню до НБУ, а включати в свій склад представників науки і усіх зацікавлених сторін, узгоджувати і консолідувати їх інтерес, готувати рішення, систематично розглядати поточні проблеми, на постійній основі займатись стратегічними питаннями. В Україні сьогодні також відсутня ціла група законів, звичайних у міжнародній практиці, які регулюють діяльність окремих категорій кредитних установ і окремих сторін діяльності банків та їх відносин з клієнтами.

Хоч сьогодні система регулювання діяльності банків і включає основні норми, відомі у міжнародній практиці (достатність капіталу, вимоги до ліквідності, обмеження великих кредитів тощо), їх обсяг і кількісні параметри значно відрізняються від практики розвинутих країн. Відсутня чітка система оцінки якості активів і створення обов’язкових резервів на поточні активи.

Немає загальноприйнятої єдиної системи оцінки банків, рейтингова інформація непостійна і дуже спрощена. На практиці часто не застосовуються обмеження на підвищені ризики, не здійснюється контроль за повнотою розкриття банками інформації, за відсутністю дискримінації вкладників. У цьому плані для посилення банківського нагляду і регулювання необхідно, на наш погляд, вирішити такі суттєві завдання:

• перехід на міжнародні стандарти бухобліку і звітності і регулювання діяльності комерційних банків;
• переведення значної частини банків на більш високий рівень регулювання;
• створення систем зведеної інформації про дотримання банками регулятивних норм, а також єдиної системи оцінки банків для банківського нагляду;
• наближення порядку оцінки капіталу до умов Базельської угоди (розподіл на капітали першого та другого рівнів, забезпечення порівнянь в оцінці ризику активів тощо);
• розробки чіткої системи класифікації активів;
• створення системи норм, що захищають клієнтуру банків.

Крім того, ключовими поточними проблемами трансформації банківської системи України до світових стандартів сьогодні є:

• створення фондів страхування вкладів фізичних і юридичних осіб;
• структурна перебудова колишніх державним банків (ПІБ, Укрсоцбанк, «Україна») і Ощадбанку;
• посилення поточного режиму класифікації позик і створення резервів на покриття збитків по кредитах для того, щоб звітність банків відображала їх дійсне фінансове становище (такі резерви не повинні включатись капітал банку при розрахунку його достатності);
• створення НБУ системи раннього попередження для виявлення проблемних банків;
• створення Всеукраїнського реєстру гарантій і застав та даних про ризикових позичальників;
• розробка програм санкцій тих банків, які є неліквідними або неплатоспроможними;
• удосконалення існуючого порядку ліцензування банків з боку НБУ.

Важливим напрямком реформи банківської системи України, де активно може використовуватися зарубіжний досвід, є також радикальна перебудова кредитних відносин. Взято курс на відмову від множинності видів та умов надання позик, на спрощення системи кредитування, підвищення її оперативності, збільшення об’ємів кредитування. В зв’язку з цим можна згадати, що в деяких розвинутих країнах, наприклад у Франції, також спостерігається процес збільшення об’єктів кредитування, результатом якого став «глобальний експлуатаційний кредит», однак це не є вирішення проблем прострочених позик.

Проблема простроченої заборгованості актуальна також для закордонної банківської практики. Запобіганню появі сумнівних кредитів сприяє погляд за якістю (кредитування) кредитного портфеля та ретельне вивчення комерційними банками кредитоспроможності потенційних клієнтів.

В практиці комерційних банків США важливе значення надається аналізу репутації позичальника, під якою розуміється не просто повернення боргу, але й внутрішня зацікавленість в повному і своєчасному виконанні своїх платіжних зобов’язань. Поряд з цим, банки проводять аналіз таких факторів, які впливають на кредитоспроможність: одержання прибутку, володіння активами і стан кон’юнктури.

Джерелом інформації, що широко використовується в США, служить аналітична фірма. Вона надає інформацію про фінансову силу потенційного клієнта, виконує складну кредитну експертизу. Досвід закордонних банків по визначенню кредитоспроможності корисний для банків України при організації кредитних відносин.

Оскільки даний досвід базується на глибокому знанні клієнта, його можна використовувати для визначення:

• кола підприємств, з якими не можна мати кредитні відносини;
• найбільш раціональної сфери вкладання коштів;
• аналізу та оцінки кредитоспроможності.

Ці дані дозволяють диференціювати умови надання та використання позики, рівень процентної ставки, термін позики та інше. Закордонний досвід можна активно застосовувати в області депозитних операцій комерційних банків. До недавнього часу в нашій практиці депозитним операціям не надавалося вагомого значення. А в тих же американських банках головним видом позичкових коштів є депозити, що складають в пасивах 86%.

Організація депозитних операцій відіграє велику роль для забезпечення ліквідності комерційних банків. Останнім часом за кордоном набула розвитку теорія регулювання банківської ліквідності через управління пасивами. В наш час вона прийнята на озброєння комерційними банками США. Для нашої практики будуть актуальними різноманітні інструменти депозитної політики закордонних банків.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Банківська система - це законодавчо визначена, ієрархічно структурована система взаємозв’язаних банків, що забезпечує ефективне функціонування грошового ринку та сприяє розвитку економіки. Банківська система України є дворівневою, що свідчить про її подібність до банківських систем європейських країн.
2. За основними параметрами вона наближається до німецької моделі побудови і розвитку банківської системи, оскільки у її структурі органічно поєднані універсальні та спеціалізовані банки на чолі із незалежним від інших державних інституцій національним банком України. Другий рівень банківської системи утворюють універсальні та спеціалізовані комерційні банки. Загалом організація банківської системи України відповідає вимогам розвитку держави із ринковою економікою, що потребує структурної перебудови для подальшого розвитку.
3. Банківська сфера є однією з провідних ланок фінансової системи, від стабільності якої залежить подальший розвиток економіки України, можливість виходу на міжнародні ринки та активної участі у глобалізаційних процесах. У період фінансової кризи банки зазнали значних збитків, викликаних багатьма причинами, що призвело до негативних наслідків. Державі необхідно розробляти напрями реформування банківської системи, спрямовані на її оздоровлення та розвиток.
4. Розглянуті банківські системи розвинутих країн з ринковою економікою (США, Німеччини, Великобританії та Італії) засвідчують, що розвиток банківської сфери, а також будь-які зрушення у фінансових відносинах були зумовлені законодавчо- інституційними перетвореннями в банківській діяльності, які формувалися в процесі історичного розвитку.Тому кожна із цих країн має свій особливий досвід здійснення інституційних реформ, який міг би стати корисним для вдосконалення вітчизняної банківської системи.
5. Розглянуті банківські системи розвинених країн з ринковою економікою - США, Німеччини, Великобританії та Італії - засвідчують, що розвиток банківської сфери, а також будь-які зрушення у фінансових відносинах були зумовлені законодавчо-інституційними перетвореннями в банківській діяльності, які формувалися у процесі історичного розвитку. Тому кожна з цих країн має свій особливий досвід здійснення інституційних реформ, який міг би стати корисним для удосконалення вітчизняної банківської системи.
6. Банківську систему України можна характеризувати як активну, цілеспрямовану систему, якій притаманні реактивні властивості. Необхідно підкреслити, що упродовж періоду що досліджується, остання стабільно підтримувала дієвість зазначених якостей.
7. Залежно від динаміки економічного зростання веволюції банківської системи України можна виділити три блоки, кожен з яких охоплює один або декілька етапів, що визначають значну зміну кількісних та якісних характеристик системи: перший – становлення (перші п’ять етапів), другий – стабільності (шостий етап) та третій – кризовий (шостий етап).
8. Підтверджується існування залежності між соціально-економічним розвитком країни та станом її банківського сектору. Такий взаємозв’язок дає можливість розробляти адекватні прогнози та визначати ефективні важелі банківського регулювання.
9. Проведене дослідження дозволило визначити, що основними напрямами розвитку вітчизняної банківської системи на сучасному етапі є підвищення рівня капіталізації банків, розширення спектра та підвищення якості банківських послуг, активне впровадження міжнародних стандартів корпоративного управління, удосконалення управління ризиками та забезпечення захисту прав кредиторів і вкладників банків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авилова А. Реформа банковской системы в Италии / А. Авилова // Проблемы теории и практики управления. -2005. - № 3. - С. 59-65.
2. Арбузов С. Г. Час реформ і розвитку // Вісник Національного банку України. - 2011. - № 3. - С. 3-6.
3. Банківський менеджмент : підручник / за ред. О. А. Кириченка, В.І. Міщенка. - К. : Вид-во «Знання», 2005. - 831 с.
4. Баранецький І. Світова фінансова криза: перші результати та уроки для України / І. Баранецький // Зовнішні справи. - 2008. - № 12. - С. 5-7.
5. Вовчак О.Д. Кредит і банківська справа: Підручник / О.Д.Вовчак. Т.Я. Андрейків - К.: Знання. 2008.-564с.
6. Волик. Н. Г. Ресурсна база комерційних банків України: сучасний стан і перспективи розвитку [Текст] / Н. Г. Волик // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2010. - №6. - с. 270-274.
7. Вступ до банківської справи / за ред. І.М. Савлука. - К. : Вид-во «Лібра», 2006. -344 с.
8. Гетьман В. Банківська система України: діяльність і проблеми // Банківська справа. - 2005. - № 1. - С. 8-21.
9. Д’яконова І. Пошук стратегії розвитку банківської системи України в умовах глобалізації фінансових ринків //Вісник НБУ. - №2, 2008. – с. 26-31
10. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі : навч. посібн. - К. : Вид-во «Алеута», 2004. - 478 с.
11. Деньги, кредит, банки:учебник / Г.И. Кравцова, Г.С. Кузьменко, Е.И. Кравцов и др. / под ред. Г.И. Кравцовой. - Мн. : Изд-во БГЭГ, 2003. - 527 с.
12. Деревська О.Б. Тенденції та перспективи розвитку банківської системи України / О.Б. Деревська // Вісник університету банківської справи Національного банку України. - 2012. - №15. - с.26-31.
13. Дзюблюк О.В. Структурні аспекти вдосконалення банківської системи України // Фінанси України. - 2009. - № 1. - С. 11-18.
14. Загородній А.Г. Фінансовий словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. - Львів : Вид-во ДУ «Львівська політехніка», 1996. - 384 с.
15. Клименко Т.В. Банківська система України і напрямки її розвитку // Фінанси України. - 2012. - № 4. - С. 104-111.
16. Кушнеренко С.М. Оптимізація банківської системи України в контексті міжнародного досвіду : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / С.М. Кушнеренко. - К., 2004. - 18 с.
17. Лагутін В.Д. Догматизм грошово-кредитної політики як гальмо економічного зростання в Україні // Банківська справа. 2001. - № 4. - С. 38.
18. Лаптєв С.М. Банківська діяльність (вітчизняний та зарубіжний досвід) : навч. посібн. / С.М. Лаптєв, М.П. Денисенко, В.Г. Кабанов, О.С. Любунь. - К. : Вид-во «Професіонал», 2004. - 320 с.
19. Маслєнніков В.В. Національні банківські системи / В.В. Маслєнніков, Ю.А. Соколов // Банки та банківські системи. - 2006. - № 3. - С. 4-15.
20. Міщенко В. І., Науменкова С. В. Банківський нагляд. - К.: ЦНД НБУ УБС, 2010. - 498 с.
21. Молчанов А.В. Коммерческий банк в современной России: теория и практика. - М. : Изд-во «Финансы и статистика», 1996. - 230 с.
22. Онищенко В.О. Основи банківської справи : навч. посібн. - Полтава : Вид-во ПДТУ, 2002. - 163 с.
23. Офіційний сайт Національного банку України // http://www.bank.gov.ua.
24. Патрікац Л., Бойчук М. Глобалізація і банки: проблеми, перспективи // Вісник НБУ. - №1, 2008. – с. 46-49.
25. Подік С., Лис І. Сучасний погляд на проблеми банківської діяльності // Вісник Хмельницького національного університету. - №1, 2008. – с. 123-126.
26. Подік С.М. Банки і банківська діяльність : навч.-метод. посібник. - К. : Вид-во ФА- ДА, ЛТД, 2006. - 250 с.
27. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ.
28. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 р. № 679-ХІУ.
29. Реверчук С.К. Грошово-банківські системи зарубіжних країн : навч.-метод. посіб. / С.К. Реверчук. - Л. : Тріада плюс, 2007. - 160 с.
30. Роберт В. Колб. Родригес Финансовые ин-ты и рынки : учебник : пер. 2-го амер. изд. / Роберт В. Колб, Дж. Рикардо. - М. : Изд-во «Дело и сервис», 2003. - 688 с.
31. Смага Л., Гнатів О. Вплив макроекономічних чинників на кредитну діяльність банків // Вісник Української академії банківської справи. - №1(24), 2008. – с. 21-27.
32. Термінологічний словник ринкової економіки: Глобалізація, маркетинг, статистика, страхування, фінанси / Р.І. Гринько, О.Р. Гринько. - Львів : НВФ «Українські технології», 2006. - 216 с.