Проблеми відшкодування ПДВ в Україні

Якщо підприємець отримує в календарному році дохід не вище 60 тис. марок, то він має право на регресивне оподаткування і вносити до бюджету лише 80% від розрахункової суми ПДВ.

Податок остаточно визначають на базі угод за календарний рік. Однак платник зобов’язаний не пізніше 10 числа місяця, що слідує за місяцем, у якому минає встановлений для нього термін звітності, подати у фінансове відомство податкову декларацію. Як правило, цей термін складає календарний місяць. Якщо ж у минулому році сплачений податок не перевищив суму в 6000 марок, то платник подає податкову декларацію щоквартально, при сумі податку не більше 600 марок звільняється від подачі декларації.

Після закінчення календарного року, але не пізніше 31 травня наступного року, платник надає податкову декларацію за рік. Якщо виявляється різниця між фактично виплаченими і підлягаючими сплаті сумами, то вона відповідно або вноситься в бюджет, або повертається платнику протягом місяця.

Своєрідним супутником податку на додану вартість є податок з обороту імпорту, збір якого здійснюють митні органи за ставками ПДВ: 15 і 7%. Крім фіскальної функції (близько 5% загальної суми податкових надходжень), мета даного податку – поставити в однакові конкурентні умови товари, завезені з третіх країн (не членів Європейського Союзу) і звільнені від ПДВ у країнах-експортерах, і аналогічні товари німецького виробництва. База обкладання даним податком – митна вартість імпортованого товару[20].

Австрійська Республіка. Австрія, як і більшість країн Західної Європи, має досить складну, багаторівневу систему оподаткування. Більша частина податків справляється через Федеральну податкову службу. Об’єм місцевих податків досить незначний. Податкове навантаження в різних регіонах країни рівномірне. Податок на додану вартість справляється з реалізації товарів та послуг, а також із власного споживання платника податків та імпорту. Під власним споживанням розуміється будь-яка безоплатна передача товарів, ПДВ справляється на всіх стадіях реалізації товару, при чому у всіх товаросупроводжуючих та бухгалтерських документах чиста ціна та податок вказуються окремо, що дає змогу окремо враховувати ПДВ отриманий та ПДВ сплачений, вносячи до бюджету лише різницю, відповідну новоствореній вартості. Таким чином, податок на додану вартість стає податком із обороту лише для кінцевого споживача, корий не може списати його на собівартість.

У Австрії функціонують три основні ставки ПДВ. Стандартна ставка складає 20%. Ставка 10% застосовується при здачі під найм нерухомості, за винятком гаражів та паркінгів, при деяких угодах у сфері культури, науці, при реалізації продуктів харчування. Ставка у 32% діє при продажу транспортних засобів. Окремі операції звільняються від оподаткування податком на додану вартість, наприклад, фінансові операції, експортні угоди та угоди з продажу землі.

Італійська Республіка. Як і в більшості країн-членів Євросоюзу в Італії основним джерелом надходжень до бюджету є прибутковий податок та податок із корпорацій. Проте, у розряді непрямих податків Італії слід в першу чергу виокремити податок на додану вартість. З точки зору оподаткування додана вартість складається із різниці між виручкою, отриманою від продажу товарів або реалізації послуг, та безпосередньою собівартістю цих товарів та послугПодаток справляється із підприємця в межах приросту вартості, отриманого товаром при переходах в рамках виробничого чи комерційного циклів. Звичайна ставка податку на додану вартість складає 19%. Але діють податкові ставки зі знижками – 13%, 9%, та 4%. Вони поширюються на продовольчі товари, газети, журнали. Експортні товари, міжнародні послуги та пов’язані з ними операції податком на додану вартість не обкладаються. Окремі види діяльності, що здійснюються на території Італії, також звільняються від сплати ПДВ: операції по страхуванню та видачі кредитів, продаж акцій та облігацій, витрати щодо медичного обслуговування, народної освіти, культури, некомерційні види оренди, поштові послуги, операції, пов’язані із золотом та національною валютою.

Іспанія. Податкова система Іспанії включає три рівні: державний, регіональний та місцевий (муніципальний). Податкові надходження до державного бюджету від прямих податків складають 47,2%, від непрямих – 40,3%, у тому числі ПДВ – 25%[20].

Податок на додану вартість був введений з 1986 року, у зв’язку зі вступом Іспанії до Європейської Економічної Спільноти (тепер Євросоюз). У 1987 році – юридично оформлений. У 1993 році в Закон про податок на додану вартість було внесено зміни.

ПДВ оподатковується внутрішній оборот. Об’єктом оподаткування є уся підприємницька та професійна діяльність юридичних та фізичних осіб.

Станом на 2001 рік ставки ПДВ в Іспанії становили 4%, 7%, 16%. Вони міняються щорічно в залежності від економічної кон’юнктури ПДВ, при експорті – відшкодовується, з акцизу – не справляється. Ставка 4% охоплює продукцію першої необхідності (хліб, зерно, молоко, яйця, фрукти, овочі, книги, газети, ліки, муніципальне житло, машини для інвалідів і т.п.); 7% - продукти харчування, крім 1-ої групи, домашні тварини (для харчування), житло для малозабезпечених, окремі послуги (готельні, транспортні), перекладацькі, театр, цирк, кіно, музеї, виставки, спортивні заходи і т.п.; 16% - все інше.

Звільняються від сплати ПДВ освіта, експорт, медичні послуги в лікарнях, фінансові та банківські операції, страхова справа, окремі операції з нерухомістю (оренда житла, наприклад). Якщо товар або послуги купуються без ПДВ, то і продаються без ПДВ (так зване технічне звільнення від ПДВ). Провіряються всі рахунки по придбанню для заліку (повинні підтверджуватися бухгалтерськими документами). ПДВ виокремлюється на платіжних документах. При заліку більше встановленої суми проводиться документальна перевірка.

Декларації по ПДВ подаються щоквартально на протязі наступного за кварталом місяця. За порушення строків накладається штраф. Якщо затримка складає три місяці – 10% від величини податку, до 6 місяців – 50%, більше шести місяців – 100%..При зміні величини податку в більшу сторону, при подачі декларацій із виправленнями застосовуються аналогічні санкції.

Сплата ПДВ проводиться щоквартально – до 20 числа місяця, наступного за кварталом.

Відшкодування ПДВ проводиться за останньою річною декларацією на протязі 6 місяців. Усі спірні питання розглядає спочатку податковий суд (носить адміністративний характер), потім – звичайний [25].

Найбільш поширеними типами махінацій з ПДВ є фальшиві рахунки (відсутність реального факту купівлі-продажу), прихований продаж, фальсифікація бухгалтерських документів. За що передбачено кримінальна відповідальність – максимально 6 років, а також 600% штрафних санкцій.

 

Висновки до розділу 1

В першому розділі розкрито сутність і значення податку на додану вартість та дана характеристика його основних елементів, виявлено особливості обчислення ПДВ в Україні та інших країнах світу.

Податок на додану вартість належить до числа непрямих податків і характеризується чітко вираженою фіскальною спрямованістю. Водночас він істотно впливає на фінансово-господарську діяльність суб'єктів підприємництва-платників ПДВ: фінансові результати та фінансовий стан. При цьому слід враховувати, що платниками ПДВ є переважна більшість підприємств виробничої сфери, торгівлі, частково сфери послуг.

На сьогодні актуальною є проблема впливу ПДВ на фінансові результати та фінансовий стан суб'єктів підприємництва, що пов'язано зі сплатою податку у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, оплати виконаних робіт і отриманих послуг; надходженням цього податку на рахунки суб'єктів підприємства, які реалізують товари, роботи, послуги.

В умовах фінансово-економічної кризи, коли перед більшістю підприємств постала проблема платоспроможності, ліквідності та значним погіршенням фінансових результатів, гостро постає питання щодо впливу ПДВ на їх фінансово-господарську діяльність, що змушує шукати шляхи мінімізації його негативних проявів.

Податок на додану вартість посідає особливе місце, охоплює найбільшу кількість суб’єктів господарювання, є одним з основних джерел наповнення Державного бюджету України.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Розрахунок та сплата податку на додану вартість

 

Розрахуємо податок на додану вартість для ВАТ «Донецькміськнафтопродукт».

Для розрахунку ПДВ використовують дані про податкові зобов’язання та податковий кредит суб’єкта господарської діяльності за календарний місяць, які виникають на підставі податкових накладних (податкового зобов’язання при продажі товару і податкового кредиту при придбанні майна). Для визначення суми ПДВ за податковою накладною здійснюється наступний розрахунок [23]:

 

                            ПДВ=Цп(Бо)*20%/100,                                               (2.1)

 

де ПДВ – сума податку на додану вартість;

Цп (Бо) – ціна підприємства (база оподаткування).

Визначена сума ПДВ з ціною підприємства складає ціну продажу товару покупцю.

 

                                     Цпт=Цп+ПДВ,                                                   (2.2)

 

де Цпт – ціна продажу товару покупцю.

Суму ПДВ в складі ціни продажу товару покупцю (виручки) визначають за формулою [23]:

 

                                ПДВ=Цпт(В)*20%/120,                                          (2.3)

 

де Цпт (В) – ціна продажу товару покупцю (виручка з ПДВ).

Сума податку на додану вартість з операцій ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання (споживання) на митній території України, у тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки нараховується за формулами:

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

 

                                 Спдв=(В+См+Са)*100,                                           (2.4) 

 

б) на товари, що обкладаються тільки митом:

 

                                   Спдв=(В+См)*100,                                               (2.5) 

 

в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

 

                                    Спдв=(В+ Са)*100,                                              (2.6) 

 

г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та акцизним збором:

 

                                  Спдв=В*П/100,                                                       (2.7)

 

де Спдв – сума ПДВ;

Са – сума акцизного збору;

В – митна вартість;

См – сума ввізного мита;

П – ставка податку на додану вартість (20 %).

Коли митна вартість менша, ніж договірна (контрактна) вартість, для нарахування ПДВ застосовується вартість договірна (контрактна) [23].

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається за формулою:

                                        ПДВс=ПЗ-ПК,                                                  (2.8)

 

де ПДВс – сума ПДВ до сплати в бюджет;

ПЗ – сума податкових зобов’язань; ПК – сума податкового кредиту.

Визначимо суми податкових зобов’язань за 2010 рік по кварталам, для цього зведемо дані в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1

 Склад показників для  визначення суми сплати ПДВ  за 2010 рік щоквартально

№	Показники	1 кв.	2 кв.	3 кв.	4 кв.
1	Перерахована передплата за товари	18000	21000	24000	26000
2	Відбитий податковий кредит по ПДВ	3000	3500	4000	4333
3	Оприбутковано товар, оплачений в попередньому періоді	12000	15000	17500	20000
4	Сума ПДВ у складі податкового кредиту	2400	3000	3500	4000
5	Реалізовані товари	54000	60000	62000	65000
6	Відбиті податкові зобов’язання по ПДВ	9000	10000	10333	10833
7	Підписаний акт виконаних робіт і сплачена вартість послуг.	624	700	750	800
8	Отриманий аванс від покупця	12000	14000	15000	16000
9	Нараховані податкові зобов’язання по ПДВ	2000	2333	2500	2666
10	Сума податку до сплати	7376	8133	8083	8366