Проблеми відшкодування ПДВ в Україні

 Загалом запровадження  автоматичної системи повернення податку на додану вартість дасть можливість податковим органам здійснювати в оперативному режимі своєчасне відшкодовування податку на додану вартість сумлінним платникам, тобто швидко і без контакту з податковою службою.

За словами директора Департаменту контролю за відшкодуванням податку на додану вартість Юрія Лордкіпанідзе [27], внаслідок цих критеріїв визначиться невелике коло платників, які відносяться до категорії ризикових з незадовільною податковою історією, відбудеться посилення роботи з такими платниками та процес перевірок декларацій з від’ємним значенням податку на додану вартість в законодавчо встановлені терміни.

Крім того, Податковим кодексом України передбачається відповідальність країни у вигляді нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості.

Голова Комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Н. Королевська називає запропоновану на сьогодні систему відшкодування ПДВ «великим обманом» та наголошує, що сьогодні з зробленими податківцями критеріями автоматичне повернення зможуть отримувати лише декілька українських та європейських транснаціональних компаній.

На думку аудиторської компанії Paudis О. Пася [26], новостворені українські підприємства за новими правилами не зможуть розраховувати на відшкодування ПДВ орієнтовано протягом двох років з моменту реєстрації: 12 місяців з моменту реєстрації, протягом яких компанія не може подати заяву про отримання свідоцтва ПДВ, - скоротити цей термін можливо тільки за умови досягнення протягом перших 12 місяців діяльності обороту в розмірі понад 300 тис. грн., та протягом 12 місяців з моменту отримання свідоцтва платника ПДВ компанія не має права заявляти суми сформованого податкового кредити до відшкодування з боку держави. ЦЮ норму експерт називає дискримінаційною щодо всіх новостворених компаній, оскільки вона змушує інвесторів купувати підприємства, які працюють більше 12 місяців і мають оборот понад 300 тис. грн., або ж мають свідоцтво платника ПДВ замість створювати бізнес з нуля. Фактично це означає, що весь новий бізнес в Україні на початковому етапі роботи поставлений у нерівні умови з діючим бізнесом, що може негативно вплинути на інвестиційну активність в Україні.

У порядку відшкодування ПДВ експерти пропонують змінити вимогу про сплату податку на прибуток у розмірі не меншому за середньомісячний платіж попереднього року господарської діяльності – не варто фіксувати вимогу незмінності прибутків у всі роки. Пропонується також виписати чіткіше норму про інститут імпортної звичайної ціни: у кодексі це поняття існує, але механізму її визначення не має. Це може створити проблеми для бізнесу з боку податкових та митних органів під час перевірок.

Таким чином, законодавча база податку на додану вартість потребує докорінних змін у частині відшкодування, її застосування у теперішній час призводить до створення підприємств, метою діяльності яких є виключно отримання бюджетних коштів у значних розмірах при одночасній мінімізації нарахування та сплати податків.

 

Висновки до розділу 3

Проаналізувавши особливості адміністрування податку на додану вартість в Україні можна зробити наступні висновки:

До основних проблем у сфері адміністрування ПДВ слід віднести: значний обсяг перевірок платників податку, які проводяться у ручному режимі, потребують значних людських ресурсів та часу, що нерідко перевищує встановлені законодавством граничні терміни; складність неуніфікованих систем податкового та бухгалтерського обліку; переважне спрямування зусиль контролюючих та правоохоронних органів на розкриття вже скоєних правопорушень у сфері ПДВ, а не на їх профілактику та запобігання; можливість прийняття суб’єктивних рішень державними органами щодо відшкодування ПДВ на користь окремих платників податку.

Законодавча база податку на додану вартість потребує докорінних змін у частині відшкодування, її застосування у теперішній час призводить до створення підприємств, метою діяльності яких є виключно отримання бюджетних коштів у значних розмірах при одночасній мінімізації нарахування та сплати податків. Такі підприємства здійснюють переважно фінансово-господарську діяльність лише за видами, які дозволяють застосовувати пільгову ставку для ПДВ та визначати від'ємне значення податку до відшкодування, що відповідно призводить до отримання коштів із бюджету в найкоротший термін та не сплачують платежі до бюджету.

Пріоритетним напрямком проведення змін в адмініструванні податків є надання електронних послуг платникам податків, а саме – створення системи гарантованої доставки податкової звітності, дистанційної взаємодії податкових органів з платниками податків, що дозволить покращити культуру платників податків щодо своєчасної та повної сплати податків.

 

 

 

ВИСНОВКИ

Процес адміністрування ПДВ в нашій країни є незавершеним. У сучасній літературі немає одностайності у підходах до визначення поняття податкового адміністрування, а також не існує жодного законодавчого акта, де чітко було би прописано поняття «адміністрування, адміністрування ПДВ»

Проаналізувавши методику сплати ПДВ, в курсовій роботі було розраховано сума ПДВ за кварталами 2010 року. Загальна сума сплати цього податку за 2010 рік складає 31958 грн.

Розрахунок перспективи покращення фінансового стану підприємства внаслідок зменшення податкового тиску довів, що з урахуванням Податкового кодексу до грудня 2010 року на одиницю валового доходу ВАТ «Донецькміськнафтопродукт» приходиться 0,43 одиниці податкових платежів, з урахуванням нового Податкового кодексу цей показник знизиться до 0,38 одиниць податкових платежів на одну одиницю валового доходу.

Формування прибутку підприємства в значній мірі залежить від суми його податкових платежів. кожне підприємство повинно активно використовувати законні можливості мінімізації податкових платежів з тим, щоб забезпечити збільшення розмірів чистого прибутку, а відповідно і темпів свого економічного розвитку.

Адміністрування податкових платежів складова фіскального адміністрування, обумовлена не лише організаційною структурою та функціональними повноваженнями контролюючих органів у сфері регулювання податкових правовідносин, єдиними принципами обліку, порядку обчислення, сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства, що покликані систематизувати масово-роз'яснювальну, консультативну і прогнозно-аналітичну роботу, але й пов’язуватиме на демократичних орієнтирах розвитку суспільства.

До основних проблем у сфері адміністрування ПДВ слід віднести: значний обсяг перевірок платників податку, які проводяться у ручному режимі, потребують значних людських ресурсів та часу, що нерідко перевищує встановлені законодавством граничні терміни; складність неуніфікованих систем податкового та бухгалтерського обліку; переважне спрямування зусиль контролюючих та правоохоронних органів на розкриття вже скоєних правопорушень у сфері ПДВ, а не на їх профілактику та запобігання; можливість прийняття суб’єктивних рішень державними органами щодо відшкодування ПДВ на користь окремих платників податку.

Законодавча база податку на додану вартість потребує докорінних змін у частині відшкодування, її застосування у теперішній час призводить до створення підприємств, метою діяльності яких є виключно отримання бюджетних коштів у значних розмірах при одночасній мінімізації нарахування та сплати податків. Такі підприємства здійснюють переважно фінансово-господарську діяльність лише за видами, які дозволяють застосовувати пільгову ставку для ПДВ та визначати від'ємне значення податку до відшкодування, що відповідно призводить до отримання коштів із бюджету в найкоротший термін та не сплачують платежі до бюджету.

Аналіз існуючих схем ухилення від оподаткування ПДВ свідчить про те, що практично всі схеми спеціалізуються на отриманні бюджетного відшкодування шляхом проведення сумнівних операцій з використанням “фіктивних фірм”. Даними схемами користуються як експортери продукції, так і ті, що реалізують продукцію власного виробництва на внутрішньому ринку, з метою мінімізації своїх податкових зобов’язань.

Пріоритетним напрямком проведення змін в адмініструванні податків є надання електронних послуг платникам податків, а саме – створення системи гарантованої доставки податкової звітності, дистанційної взаємодії податкових органів з платниками податків, що дозволить покращити культуру платників податків щодо своєчасної та повної сплати податків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Податковий кодекс України  від 02.12.2010 р. N 2755-VI

2. Науково-практичний коментар  до Податкового кодексу України: в 3 т. / кол. авторів [заг. редакція, М. Я  Азарова]. – К. : Міністерство фінансів  України, Національний університет  ДПС України, 2010.

3. Про державну податкову  службу – Закон України від 04.12.1990р. №509 –12.

4. Закон України „Про  електронний цифровий підпис" від 22 травня 2003 року N 852-IV.

5. Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" вiд 22.05.2003 № 851-IV

6. Наказ ДПА України  від 12.02.11 № 90 "Про внесення змін до формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків"

7. Наказ ДПА України  від 12.07.10 №499 "Про затвердження Уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і податкових органів в електронному вигляді телекомунікаційними каналами зв'язку з використанням електронного цифрового підпису"„

8. Наказ ДПА України  від 10.04.08 № 233 „Про подання електронної податкової звітності"

9. Наказ ДПА України від 11.02.11 № 90 "Про внесення змін до формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків"

10. Наказ ДПА України  від 12.07.10 №499 "Про затвердження Уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і податкових органів в електронному вигляді телекомунікаційними каналами зв'язку з використанням електронного цифрового підпису"„

11. Наказ ДПА України  від 10.04.08 № 233 „Про подання електронної податкової звітності"

12. Наказ ДПА України від 25.02.2011 № 41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість "

13. Наказ ДПА України від 31.01.11 № 58 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб "

14. Наказ ДПА України від 24.12.10 № 1030 "Про затвердження форми Декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання Декларації акцизного податку"

15. Наказ ДПА України від 24.12.10 № 1010 "Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку"

16. Наказ ДПА України від 23.12.10 № 994 "Про затвердження форми Розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів"

17. Микола Азаров: Податковий  кодекс буде прийнятий у першій  декаді листопада // Офіційний веб-сайт  ДПА України. – 13.10.2010. – [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=294511&cat_id=90622

18. Налоги и налогообложение / Под ред. И.Г. Русаковой, В.А. Кашина.–М.: ЮНИТИ, 2005. – С. 347–392.

19. Налоги и налогообложение / Под ред. М.В. Романовского,  
О.В. Врублевской. – СПб.: Питер, 2006. – С. 452–456.

20. Огонь Ц.Г. Доходи місцевих  бюджетів та напрями їх реструктуризації // Фінанси України. — 2006. — № 1. —  С. 3—12.

21. Податкове право: Навч. посіб. / Г. В. Бех, О. О. Дмитрик, Д. А. Кобильнік та ін.; За ред. проф. М. П. Кучерявенка. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 400 с.

22. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Податки. Навч. посіб. – К.: Каравела, 2005. – 432 с.

23. Податкова система України. / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. П'ятаченко та ін.; за ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь, 2005. - 265 с

24. Суторміна В.М., Федосов  В.М. Держава - податки - бізнес .- К.: Либідь. - 2007. - 177с.

25. Чебанова Н.В. Василенко Ю.А. Податкова система України. Посібник. – К: Академія, 2005. – 672 с.

26. Офіційний сайт Державної  податкової адміністрації України www.sta.gov.ua

27. Офіційний сайт Верховної  ради України www.rada.gov.ua

28. Офіційний сайт комітету статистики http://www.ukrstat.gov.ua/