Проблеми відшкодування ПДВ в Україні

Подання в електронному вигляді розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ, співставлення даних контрагентів дозволяють на початковому етапі виявляти платників податків, які декларують неповний обсяг податкових зобов’язань, а також це надає можливість отримувати інформацію про підприємства, що мають взаємовідносини з платниками, які ухиляються від декларування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ. Система автоматизованої розшифровки податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ платників податку в розрізі контрагентів дає можливість оперативно виявляти злочинні схеми ухилень від сплати податків та ефективніше збирати необхідну доказову базу [24].

Для своєчасного виявлення порушень податкового законодавства, здійснення відповідного контролю за фінансово-господарськими операціями суб’єктів підприємницької діяльності, насамперед, використовуються джерела інформації, а саме: оперативна, поточна, довгострокова. Так, для своєчасного виявлення порушень податкового законодавства використовується єдина автоматизовано-аналітична система «Вибір проекту».

Робота цієї системи, спрямована на одержання детальної інформації, щодо діяльності платника з інших, ніж його звітність, джерел. Застосування цієї системи передбачає виконання робіт з основних напрямків, що дають можливість визначити [21, с. 215]:

1) платників податків, що  мають найвищий рівень невиконання  податкового законодавства (з урахуванням видів діяльності, форм власності, галузевої і територіальної підпорядкованості);

2) сфери «тіньової діяльності»  по напрямках: рух коштів, матеріальних  цінностей; виявлення зв’язків; дислокації  угрупувань-учасників угод і розподілу сфер діяльності; з урахуванням обсягів товарообігу (робіт, послуг);

3) виявити фіктивні фірми, зареєстровані на загублені чи  викрадені паспорти;

4) виявлення фірм, що працюють  для «відмивання» коштів чи  переведення безготівкового обігу  в готівку;

5) виявлення боржників, що  використовують банківські позики  для взаєморозрахунків за неприбуткову  продукцію (послуги, роботи);

6) комерційні банківські  установи, що схильні до співробітництва  з кримінальними угрупуваннями, вивчення їх структури;

7) рівень платоспроможності, рентабельності та інші показники фінансового ризику;

8) виявити суб’єктів підприємницької  діяльності, які займаються діяльністю  без одержання необхідних ліцензій, патентів, квот, дозволів тощо;

9) виявити підприємства, що мають заборгованість перед бюджетом, але здійснюють фінансово-господарську діяльність без відображення в бухгалтерському обліку і звітності;

10) виявити підприємства  «псевдобанкрути», що закрили розрахункові  рахунки, але надалі здійснюють  свою діяльність;

11) виявити «тіньові» бартерні угоди, фінансове шахрайство;

12) виявити суб’єктів  підприємницької діяльності, які  мають подвійні розрахункові  рахунки, за допомогою яких здійснюється  нагромадження (перекачування) коштів, з метою ухилення від оподаткування;

13) виявити суб’єктів підприємницької діяльності, які створюють філії і дочірні підприємства в інших регіонах України, з метою проведення фінансово-господарської діяльності без сплати податків і бюджетних платежів;

14) виявити суб’єктів  підприємницької діяльності, які  проводять зовнішньоекономічну діяльність по фіктивним деклараціям із заниженням митної вартості товарів.

Паралельно з Реєстром платників ПДВ, що ведеться на загальнодержавному рівні, існують також бази даних обласного та районного рівнів, які дають змогу отримати інформацію про платника ПДВ. Прикладом бази даних обласного рівня є автоматизована інформаційна система (АІС) «Податки» (табл. 3.1) [22, c. 95]. Із перелічених 16-ти пунктів меню в ДПІ можна активувати лише 7. Причому не кожен із активованих пунктів меню може надати потрібну інформацію.

Таблиця 3.1

Види даних, передбачені у АІС «Податки»

№ з/п	Пункт меню (вид даних)	Підпункти меню
1	Реєстраційні дані	Основні реєстраційні дані платника: адресні дані платника, головне підприємство, об'єкти, відокремлені підрозділи. Реєстр платників ПДВ.
2	Банківські рахунки	Розрахункові, валютні рахунки
3	Дані управління статистики	Неактивний
4	Вантажно-митні декларації
5	Пільги	Неактивний
6	Бухгалтерська звітність	Неактивний
7	Декларації
8	Розрахунки з бюджетом	Неактивний
9	Економічні показники	Неактивний
10	Аудит	Неактивний
11	Контракти ЗЕД	Неактивний
12	Касові апарати й торгові об'єкти	Неактивний
13	Історія платника
14	Система оцінки ризиків
15	Фінансово-майнові операції	Неактивний
16	Інтегрований образ платника

 

Крім того, пункт меню "Інтегрований образ платника", який передбачає надання важливих для контролю відомостей, таких як обсяги експорту та імпорту, баланс підприємства (Форма 1), звіт про фінансові результати (Форма 2), показники декларації про прибуток, показники та аналіз декларації з ПДВ, розрахунки з бюджетом (нараховані та сплачені суми), суми податкового боргу та переплат, пільги в оподаткуванні, результати проведених перевірок, також не працює в ДПІ. Натомість щодо конкретного платника видається реєстраційно-анкетна інформація, згрупована у три блоки:

1. Реєстраційні дані (основна  ДПІ, ідентифікаційний код, повна  назва суб’єкта підприємницької  діяльності, дата реєстрації в  ДПІ, основний вид діяльності, орган  управління, організаційно-правова форма, форма власності, форма фінансування, статутний фонд, кількість працівників, фактична та юридична адреси).

2. Дані про посадових  осіб (посада, ПІБ, телефон директора  та головного бухгалтера).

3. Інформація щодо свідоцтва  платника ПДВ (номер свідоцтва, дати видачі та анулювання свідоцтва, причина анулювання свідоцтва).

На районному рівні працює АІС «Реєстр платників податків» (РПП), яка містить реєстраційні, адресні дані про платника, зокрема чи є суб'єкт господарювання платником ПДВ, коли він був зареєстрований. Вважається, що «РПП» є більш «живою» базою, ніж Реєстр платників ПДВ, оскільки останній оновлюється приблизно раз на три дні, а АІС «РПП» - щодня.

Необхідно зауважити, що АІС «Податки», так само як і «РПП», встановлена у відділі камеральних перевірок ДПІ поки що тільки на комп'ютері начальника відділу. Інспектори, які безпосередньо здійснюють перевірки, не мають постійного доступу до цих інформаційних систем. Кожна з них містить відомості лише про платників, зареєстрованих у відповідній ДПА або ДПІ. Таким чином, податковий інспектор не може отримати з цих інформаційних систем дані про контрагента, який перебуває на обліку в іншій ДПІ.

Для спрощення системи оподаткування ДПІ застосовують різноманітні методи, зокрема сьогодні ДПА зосередила зусилля на запровадження нових технологій з виконання податкових зобов’язань шляхом організації подання платниками звітності в електронному вигляді. Робота із залученням платників податків до переходу на новий формат відносин із працівниками органів ДПС розпочалося ще в 2004 році, але найбільших обертів набрала протягом останніх двох років.

Кабінет міністрів України у 2008 році видав розпорядження №262 «Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість» [19], яке передбачало здійснення електронного контролю за правомірністю формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ. Для його виконання фахівцями центрального апарату було розроблено низку нормативних документів та програмне забезпечення за допомогою, якого суб’єкти господарської діяльності можуть формувати й подавати до інспекції звітність в електронному вигляді.

Із запровадженням електронної звітності вдалося суттєво покращити адміністрування ПДВ. Особливо щодо підтвердження достовірності даних відображених у податкових деклараціях. Раніше для забезпечення права суб’єктів господарської діяльності на відшкодування ПДВ податківці змушені були проводити значну кількість перевірок, що призводило до затримки з поверненням коштів на рахунки платників податків. Нині ситуація змінилася на краще, так у 2009 році відшкодовано ПДВ на загальну суму 34,4 млрд. грн., що вдвічі перевищило показник попереднього року. У І кварталі 2010 р. суб’єктам господарської діяльності було повернуто 7,7 млрд. грн., що відповідає бюджетному ресурсу, виділеному на відшкодування цього податку [18, c. 6].

Вищезазначене дає змогу констатувати важливі у теоретичному та практичному аспектах висновки:

До основних проблем у сфері адміністрування ПДВ слід віднести: значний обсяг перевірок платників податку, які проводяться у ручному режимі, потребують значних людських ресурсів та часу, що нерідко перевищує встановлені законодавством граничні терміни; складність неуніфікованих систем податкового та бухгалтерського обліку; переважне спрямування зусиль контролюючих та правоохоронних органів на розкриття вже скоєних правопорушень у сфері ПДВ, а не на їх профілактику та запобігання; можливість прийняття суб’єктивних рішень державними органами щодо відшкодування ПДВ на користь окремих платників податку [18].

Пріоритетним напрямком проведення змін в адмініструванні податків є надання електронних послуг платникам податків, а саме – створення системи гарантованої доставки податкової звітності, дистанційної взаємодії податкових органів з платниками податків, що дозволить покращити культуру платників податків щодо своєчасної та повної сплати податків.

 

 

 

3.2. Актуальні проблеми відшкодування ПДВ в Україні та пропозиції щодо їх вирішення

 

Захищеність інтересів держави у податковій сфері гарантує спроможність достатньо формувати та раціонально використовувати фінансові ресурси країни для забезпечення її соціальноекономічного розвитку у ринкових умовах. Безперечно, що забезпечення економічного зростання країни не можливе в умовах дестабілізації фінансової системи, що є наслідком, зокрема, систематичних порушень процесу формування і розподілу централізованих грошових фондів держави.

Тому головною умовою формування бюджетно-фінансових ресурсів держави залишається створення надійної та передбачуваної системи оподаткування, яка б, при достатніх надходженнях до бюджетів різного рівня, сприяла й ефективному розвитку підприємницької діяльності, відповідним чином регулювала та стимулювала економічні відносини в державі [21].

Досягнення цієї мети більшість фахівців вбачає у реформуванні податкової системи шляхом прийняття Податкового кодексу України.

Особлива роль серед дискусій та обговорень в контексті податкової реформи відводиться проблемі попередження та нейтралізації за гроз у сфері адміністрування та відшкодування податку на додану вартість (ПДВ), що й обумовлює актуальність і практичну цінність проведеного наукового дослідження.

Проблемам впливу на стабільність фінансової системи України економічних регуляторів, а саме: бюджетної, валютно-курсової, грошово-кредитної та окремим питанням податкової політики держави присвячено чимало праць вітчизняних економістів. Теоретичні, методологічні і практичні аспекти із зазначеного питання знайшли відображення у наукових дослідженнях Барановського О. І., Вишневського В. П., Єрмошенка М. М., Опаріна В. М., Соколовської A. M., Федосова В. М. та ін.

Віддаючи належне науковим розробкам зазначених авторів, потрібно відмітити, що у працях, присвячених впливу економічних регуляторів на розвиток фінансової системи в цілому, залишаються не достатньо дослідженими питання, пов’язані з оцінкою застосування суб’єктами господарювання різних схем мінімізації податкових платежів, зокрема податку на додану вартість, способів і методів відшкодування ПДВ (законних, незаконних, за допомогою схем оптимізації оподаткування тощо). Крім цього, відсутня їх систематизація та класифікація, не аналізуються причини відсутності гласного і постійного моніторингу за реалізацією подібних операцій, що негативно впливає на стан дотримання податкового законодавства і стабільність фінансової системи в країні.

На сьогодні в Україні однією із головних проблем адміністрування податкових платежів є механізм бюджетного відшкодування ПДВ, про що неодноразово відмічали як науковці, так і практики. Цей податок виконує не тільки фіскальну функцію, а й виступає інструментом регулювання виконання доходів бюджету. Збільшуючи чи зменшуючи обсяги відшкодування ПДВ, держава у такий спосіб регулює показники виконання дохідної частини бюджету. Проте, вітчизняні економісти не акцентують увагу на проблемах встановлення оптимального співвідношення не відшкодованого податку, сум заявлених до відшкодування із показником ВВП.

У Податковому кодексі, який було прийнято наприкінці 2010 року, міститься процедура автоматичного відшкодування податку на додану вартість та критерії відбору компаній для його отримання [26].

Право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники, які відповідають одночасно розглянутим в розділі 2 критеріям.