Проблеми відшкодування ПДВ в Україні

Тобто ВАТ «Донецькміськнафтопродукт» відповідає критеріям щодо автоматичного відшкодування податку на додану вартість.

 

 

 

2.3. Аналіз впливу зміни ставки податку на додану вартість на фінансово-господарську діяльність підприємства

 

Розрахуємо вплив системи оподаткування на фінансовий стан ВАТ «Донецькміськнафтопродукт» порівнюючи ставки податку старого Податкового кодексу зі ставками, Податкового кодексу України з 01.01.2011р. Розглянемо фактичні показники (з урахуванням Податкового кодексу до грудня 2010 р. України) з плановими (в яких відображено зміна податкового тиску на підприємство).

Планові розрахунки здійснюються в такій послідовності:

На першому етапі визначається сума податкових платежів, розрахунковою базою яких є фонд оплати праці. Враховуючи, що крім перших двох видів вищеперераховані платежі розраховуються по єдиній базі (фонду оплати праці), в процесі розрахунків ставки їх внесків сумуються з метою формування єдиної ставки відрахувань. Розрахуємо планової суми цих податкових платежів для ВАТ «Донецькміськнафтопродукт» за формулою [21]:

                                  Пф= ФОП* Сф/100,                                     (2.12)

 

де Пф – сума податкових платежів, обчислена до суми фонду оплати праці;

ФОП – сума фонду оплати праці, що планується;

Сф – єдина сумована податкова ставка податкових відрахувань від фонду оплати праці.

Новий податкового кодекс не змінив ставку податкових відрахувань від фонду оплати праці, тому Пффакт= Пфплан

 

Пффакт= Пфплан 56457*0,3676=21034 грн.

 

На другому етапі визначимо суму податкових платежів, що входять в ціну товару (податок на додану вартість) для ВАТ «Донецькміськнафтопродукт». Цей розрахунок здійснюється за формулою [21]:

                                   Ппдв = ВД*Спдв/100,                                   (2.13)

 

де Ппдв – планова сума податку на додану вартість; ВД – планова сума валового доходу від реалізації товарів;

Спдв – ставка податку на додану вартість.

Ппдвфакт=2490497*0,2=498099,4 грн.

Ппдвплан=2490497*0,17=423384,5 грн.

Якщо підприємство самостійно імпортує великий обсяг товарів, то цей розрахунок повинен бути доповнений планованою сумою акцизного і митного зборів на передбачуваний обсяг імпорту.

На третьому етапі визначається сума податку на прибуток для ВАТ «Донецькміськнафтопродукт». Розрахунок проводиться за формулою [21]:

 

                               Пп= БП* Сн/100,                                            (2.14)

 

де Пп – планова сума податку на прибуток;

БП – планова сума балансового прибутку;

Сн – ставка податку на прибуток.

Ппфакт=2182464*0,25=545616 грн.

Ппплан=2182464*0,23=501966,72 грн.

На четвертому етапі визначимо загальну суму планових податкових платежів ВАТ «Донецькміськнафтопродукт». Розрахунок здійснюється за формулою[21]:

                                     Пз = Пф + Ппдв + Пп ,                              (2.15)

 

де Пз – загальна сума планових податкових платежів підприємства (значення інших показників розглянуті вище).

Пзфакт =21034+498099,4+545616=1064749,4

Пзплан =21034+423384,5+501966,72=946385,22 грн.

Знайдемо відхилення (D) загальної суми податкових платежів за старим й новим Податковим кодексом:

                                    D= Пзфакт- Пзплан,                                         (2.16)

 

D=1064749,4-946385,22=118364,18 грн.

6. Оцінка ефективності розробленої податкової політики ВАТ «Донецькміськнафтопродукт».

Така оцінка здійснюється за рахунок системи відповідних показників, основними з яких є:

а) коефіцієнт ефективності оподаткування. Він дозволяє отримати найбільш узагальнену характеристику обраної політики оподаткування, показуючи як співвідносяться між собою показники чистого прибутку і загальної суми податкових платежів. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою [21]:

 

                                      Еп= ЧП/ Пз,                                            (2.17)

 

де Еп – коефіцієнт ефективності оподаткування;

ЧП – планова сума чистого прибутку;

Пз – загальна сума планових податкових платежів;

Епфакт=159500/1064749,4=0,15

Епплан=159500/946385,22=0,17

Збільшення цього показника свідчить про підвищення ефективності оподаткування підприємства за рахунок впровадження нового Податкового кодексу.

б) податкоємність доходів. Цей показник дозволяє визначити суму податкових платежів, що приходяться на одиницю валового доходу ВАТ «Донецькміськнафтопродукт».

Він розраховується за слідуючою формулою [21]:

 

                                     ПЄ= Пз/ ВДп,                                            (2.18)

 

де ПЄ – планована податкоємність доходів підприємства;

Пз – загальна сума планових податкових платежів;

ВДп – планова сума валового доходу.

ПЄфакт=1064749,4/2490497=0,43

ПЄплан=946385,22/2490497=0,38

Тобто з урахуванням Податкового кодексу до грудня 2010 року на одиницю валового доходу ВАТ «Донецькміськнафтопродукт» приходиться 0,43 одиниці податкових платежів, з урахуванням нового Податкового кодексу цей показник знизиться до 0,38 одиниць податкових платежів на одну одиницю валового доходу.

Обсяг формування прибутку підприємства в значній мірі залежить від суми його податкових платежів. За рахунок якого б джерела і на якій би стадії господарської діяльності підприємства вони не здійснювались, в кінцевому підсумку вони зменшують розмір прибутку, який залишається в його розпорядженні.

Тому кожне підприємство повинно активно використовувати законні можливості мінімізації податкових платежів з тим, щоб забезпечити збільшення розмірів чистого прибутку, а відповідно і темпів свого економічного розвитку.

 

 

 

Висновки до розділу 2

Проаналізувавши методику сплати ПДВ, в курсовій роботі було розраховано сума сплати ПДВ за кварталами 2010 року. Загальна сума сплати цього податку за 2010 рік складає 31958 грн.

ПДВ є одним з непрямих податків, тому фактичним суб’єктом оподаткування є кінцевий споживач, а не підприємство, що його сплачує. Таким чином, зниження ставки ПДВ до 17% в умовах гострого дефіциту ресурсів не є оптимальним з точки зору економічної ефективності. На наш погляд, необхідно зосередитися на зниженні імпліцитної ставки податку на прибуток і лише за наявності ресурсів переходити до зниження ставки ПДВ, але в довгостроковій перспективі. Але для окремого підприємства зниження податкового тиску безперечно є позитивним й відбивається на загальній ефективності оподаткування.

Введення автоматичного відшкодування ПДВ разом зі своїм очевидним позитивним сенсом має свої недоліки, що було проаналізовано в курсовій роботі, зроблено висновки щодо подальшого вдосконалення цієї процедури.

Розрахунок перспективи покращення фінансового стану підприємства внаслідок зменшення податкового тиску довів, що з урахуванням Податкового кодексу до грудня 2010 року на одиницю валового доходу ВАТ «Донецькміськнафтопродукт» приходиться 0,43 одиниці податкових платежів, з урахуванням нового Податкового кодексу цей показник знизиться до 0,38 одиниць податкових платежів на одну одиницю валового доходу.

Обсяг формування прибутку підприємства в значній мірі залежить від суми його податкових платежів. Тому кожне підприємство повинно активно використовувати законні можливості мінімізації податкових платежів з тим, щоб забезпечити збільшення розмірів чистого прибутку, а відповідно і темпів свого економічного розвитку.

 

 

РОЗДІЛ 3. ВИЯВЛЕННЯ ПРОБЛЕМ ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ В УКРАЇНІ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

3.1. Особливості державної адміністрування в сфері відшкодування ПДВ

 

Податкова політика як складник економічної політики базується на діяльності держави у сфері запровадження, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів до централізованих фондів грошових ресурсів держави. Вона повинна забезпечувати наповнення Державного та місцевих бюджетів для здійснення державою своїх функцій і одночасно стимулювати розвиток суб’єктів господарювання. Для виконання цих завдань необхідно передусім спрямувати державну податкову політику на реформування головних податкових елементів нашої країни, зокрема податку на додану вартість. Поряд із податками на доходи, податками на прибутки і збільшення ринкової вартості він складає основну частину доходів державного бюджету.

Реформування системи оподаткування в Україні з метою її адаптації до ринкових умов господарювання почалось із запровадження податку на додану вартість. Однак, досі не вдалось сформувати оптимальний механізм цього податку, який би при високій фіскальній ефективності забезпечив позитивний регулюючий вплив на економічні процеси, а саме стимулював економічний розвиток, сприяв більш справедливому розподілу податкового тягаря серед виробників і споживачів і тому дуже гостро постає питання щодо адміністрування податку на додану вартість у нашій державі.

Дослідження поняття «адміністрування» свідчить, що не існує одного найбільш повного трактування, багато вчених у своїх працях розглядають це поняття з точки зору галузі, яку вони досліджують, так, наприклад, С.В. Мочерний [24, с. 25] адміністрування трактує з точки зору управлінської діяльності керівників і органів управління, що здійснюється через накази та розпорядження. В.С. Сухарський [25, с. 8] розглядає це поняття з двох боків, з одного боку, як організаційно-розпорядчу роботу менеджерів, спеціалістів та органів управління, а з іншого – здійснення управлінських функцій, розподіл, узгодження і координація.

За останнє десятиріччя в теорії та практиці оподаткування міцно вкоренилося поняття «фіскальне адміністрування» або «податкове адміністрування», або «податкове адміністрування», які були запозичені українськими науковцями із закордонної практики наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів.

З метою підвищення ефективності адміністрування ПДВ, поряд із руйнуванням схем ухилення від сплати ПДВ, маніпулювання податковими пільгами, ліквідації віртуальних заявок на відшкодування ПДВ були створені штучні передумови для невмотивованого зменшення видатків на його відшкодування, що призвело до зростання кількості судових спорів з питань повернення податку до бюджету. Із загальної кількості пільг в оподаткуванні пільги з податку на додану вартість становлять близько 80 відсотків. Темпи зростання самих пільг більші за темпи надходження коштів до бюджету. Отже, відбувається вимивання бази оподаткування, і така тенденція з кожним роком прогресує.

Відсутність єдиної практики застосування судами норм бюджетного та податкового законодавства призводило до правових колізій та невиправданих втрат бюджету, а також сприяло створенню системи «тіньового» відшкодування ПДВ за рахунок бюджетних коштів з наданням незаконних переваг окремим платникам ПДВ за участю, насамперед, податкових та казначейських органів, судів, прокуратури, що містить ознаки корупційних дій.

Наявність проблемних питань, пов'язаних зі сплатою ПДВ, на думку Б. Карпінського і Н. Залуцької, можна вирішити за допомогою таких основних підходів [22, c. 32-33]:

- установити диференційовані  ставки ПДВ, зокрема: на товари  першої необхідності - ставку 8%; на  товари розкоші - ставку 50%; інші товари - ставку 20%;

- ввести щомісячне звітування  платників ПДВ, що застосовують  спрощену систему оподаткування, що призведе до стабільних  надходжень до Державного бюджету;

- привести у відповідність  до діючих законодавчих актів  нормативні документи податкової служби, що позитивно вплине на взаємовідносини між платниками податків та органами податкової служби;

- з метою збільшення  надходжень податку на додану  вартість та розширення кола  платників податок за нульовою  ставкою справляти з операцій  із продажу товарів, що були вивезені за межі митних кордонів України тільки для товаровиробників, а операції з посередницької діяльності щодо експорту - оподатковувати за ставкою 20%;

- у разі, коли особа  зареєстрована як платник податку  ПДВ та подає податкову звітність, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом двадцяти послідовних податкових місяців, при анулюванні такого платника зняти умову реєстрації такого платника на 24 календарних місяці;

- на законодавчому рівні  ліквідувати пільгу для підприємств - експортерів щодо відшкодування податкового кредиту за придбані товари (роботи, послуги). При цьому сплачений ПДВ постачальникам відносити на валові витрати покупця, що дасть можливість у законодавчому порядку попередити виникнення фіктивних фірм і ліквідувати незаконне відшкодування ПДВ.

Враховуючи обмеженість терміну проведення перевірок достовірності декларування сум ПДВ до відшкодування та з метою забезпечення якомога меншого втручання в діяльність суб’єктів господарювання, виникає необхідність в автоматизації процесів проведення зустрічних перевірок, тобто проведенні «електронної перевірки».

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України [9] для удосконалення адміністрування податку на додану вартість та запровадження електронного контролю за його обігом ДПА України внесла зміни до податкової звітності з ПДВ та запровадила систему автоматизованого контролю цього податку.