Режими валютного регулювання та його ефективність

1. Повний перегляд  правил валютного контролю, скасування  будь-яких валютних обмежень та перетворення гривні у тверду світову валюту.

2. Поступове внесення  змін до валютного регулювання  України шляхом прийняття закону  про валютний контроль, яким, зокрема,  передбачити вирішення окреслених  в звіті проблем. Крім того, прийняття такого законодавчого акту потребуватиме внесення змін до чинних підзаконних актів а саме до правил і процедур, що встановлює НБУ.

3. Еволюційний розвиток  валютного контролю шляхом внесення  змін до регуляторних документів  НБУ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Однією з найважливіших сфер державного регулювання у будь-якій країні є обіг та використання іноземної валюти. Невід'ємною складовою валютного ринку є система валютного регулювання - діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків та порядку проведення операцій з валютними цінностями.

Проблеми валютного  регулювання та контролю набули на сучасному етапі особливу гостроту на фоні світової фінансової кризи  в умовах глобалізації процесів, що розгортаються у світовому господарстві, за яких будь-яких явища, який би локальний, обмежений характер вони не мали, можуть суттєво вплинути на економічне становище країн і регіонів. Під валютним регулюванням слід розуміти діяльність держави в особі уповноважених нею органів (органів валютного регулювання і контролю) по застосуванню адміністративних та економічних методів впливу на учасників валютних правовідносин щодо здійснення валютної політики в державі. Основним завданням валютного регулювання є захист національної грошової одиниці та можливість учасників валютних відносин здійснювати валютні операції з урахуванням валютних обмежень.

Одним із найважливіших  засобів захисту інтересів держави  є правильно організована і чітко налагоджена система контролю, у тому числі валютного. Для подальшого вдосконалення валютної системи України потрібно вирішити наступні проблемні завдання: прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабільності та інтегрування України не до ніякого ЄЕП, а до Євросоюзу; відповідність умов кредитування України міжнародними фінансовими інститутами пріоритетами її економічного та соціального розвитку; спрямування цих ресурсів на забезпечення економічного розвитку. Зростання структурних перетворень, формування розвиненого внутрішнього ринку та припинення практики їх використання для фінансування поточних витрат; мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів; дотримання економічного обґрунтування і загально визначених меж і порогів рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності держави; залучення альтернативних зовнішніх джерел фінансування міжнародних фінансових відносин України.

Отже сьогодні українська державність поглибила  надалі проблеми становлення валютної системи в своїй державі. Адже зараз політичні інтереси владних структур взяли верх над органічною проблемою нашої держави до економічної інтеграції у європейську , а неросійську (еєпівському) просторі.

На жаль колишні  республіки Прибалтики та добросусідська Польща , з яких потрібно брати приклад , з кожним роком будуть все більше недосяжні в економічному просторі. Наша валюта буде не прогресувати , а деградувати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                        ДОДАТКИ

ДЕКРЕТ  
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Про систему валютного регулювання  і валютного контролю

Із змінами  і доповненнями, внесеними  
Законами України  
від 25 листопада 1993 року N 3651-XII, 
від 28 січня 1994 року N 3891-XII, 
від 11 квітня 1995 року N 139/95-ВР, 
від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР, 
від 3 червня 1997 року N 295/97-ВР, 
від 14 липня 1999 року N 932-XIV, 
 від 4 жовтня 2001 року N 2745-III, 
Господарським кодексом України 
 від 16 січня 2003 року N 436-IV, 
 Законами України 
 від 21 лютого 2006 року N 3453-IV, 
 від 23 лютого 2006 року N 3509-IV

Додатково див. постанову 
 Правління Національного банку України 
від 4 липня 1997 року N 212

(У  тексті Декрету слова "кредитно-фінансові установи" в усіх відмінках замінено словами "фінансові установи" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 21 лютого 2006 року N 3453-IV)

 

Цей Декрет установлює режим  здійснення валютних операцій на території  України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Розділ I  
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

Терміни, що використовуються в цьому Декреті, мають таке значення:

1) "валютні цінності":

валюта України - грошові  знаки у вигляді банкнотів, казначейських  білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є  законним платіжним засобом на території  України, а також вилучені з обігу  або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України;

платіжні документи  та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові  розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають  в обігу та є законним платіжним  засобом на території відповідної  іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України;

платіжні документи  та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

(абзац п'ятий  пункту 1 статті 1 із змінами, внесеними 
 згідно із Законом України від 14.07.99 р. N 932-XIV)

 
банківські  метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

(абзац шостий  пункту 1 статті 1 в редакції 
 Закону України від 14.07.99 р. N 932-XIV)

Для цілей цього Декрету  надалі під термінами:

"валюта України"  розуміється як власне валюта  України, так і платіжні документи  та інші цінні папери, виражені  у валюті України; 

"іноземна валюта" розуміється як власне іноземна валюта, так банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах;

(абзац дев'ятий  пункту 1 статті 1 із змінами, внесеними 
 згідно із Законом України від 14.07.99 р. N 932-XIV)

2) "валютні операції":

операції, пов'язані з  переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами  у валюті України;

операції пов'язані  з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

операції, пов'язані з  ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

3) "уповноважений банк" - будь-який комерційний банк, офіційно  зареєстрований на території  України, що має ліцензію Національного  банку України на здійснення  валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів;

4) "конвертована валюта" - іноземна валюта, що віднесена  до цієї категорії Національним  банком України; 

5) "резиденти":

фізичні особи (громадяни  України, іноземні громадяни, особи  без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;

юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням  на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають  імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;

6) "нерезиденти":

фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи  без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;

юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням  за межами України, які створені й  діють відповідно до законодавства  іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;

розташовані на території  України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Розділ II  
ОПЕРАЦІЇ З ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ

Стаття 2. Право власності на валютні  цінності

1. Резиденти і нерезиденти  мають право бути власниками  валютних цінностей, що знаходяться  на території України. Резиденти  мають право бути власниками  також валютних цінностей, що  знаходяться за межами України, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

2. Резиденти і нерезиденти  мають право здійснювати валютні  операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та  іншими актами валютного законодавства  України. 

Стаття 3. Статус валюти України

1. Валюта України є  єдиним законним засобом платежу  на території України, який  приймається без обмежень для  оплати будь-яких вимог та зобов'язань,  якщо інше не передбачено цим  Декретом, іншими актами валютного  законодавства України. 

2. Порядок ввезення, переказування і пересилання з-за кордону, а також вивезення, переказування і пересилання за кордон резидентами і нерезидентами валюти України визначається Національним банком України. Суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно вивезені, переслані, переказані назад в Україну.

Стаття 4. Порядок використання надходжень у іноземній валюті

1. Пункт 1 статті 4 виключено 

(згідно із  Законом України 
 від 03.06.97 р. N 295/97-ВР)

2. Пункт 2 статті 4 виключено 

(згідно із  Законом України 
 від 03.06.97 р. N 295/97-ВР)

3. Пункт 3 статті 4 виключено 

(згідно із  Законом України 
 від 03.06.97 р. N 295/97-ВР)

4. Уповноважені банки  зобов'язані купувати іноземну  валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання зобов'язань резидентів, які випливають з абзаців четвертого, п'ятого, шостого підпункту "а" пункту 4 статті 5 цього Декрету.

5. Національний банк  України зобов'язаний проводити політику, спрямовану на підтримання валюти України, і з цією метою може виступати суб'єктом міжбанківського валютного ринку України.

Стаття 5. Ліцензії Національного банку  України 

1. Національний банк  України видає індивідуальні  та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

2. Генеральні ліцензії  видаються комерційним банкам  та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

(пункт 2 статті 5 із змінами, внесеними згідно  із 
 Законом України від 21.02.2006 р. N 3453-IV)

3. Уповноважені банки  та інші фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку, що одержали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами - резидентами.

(пункт 3 статті 5 із змінами, внесеними згідно із 
 Законом України від 21.02.2006 р. N 3453-IV)

4. Індивідуальні ліцензії  видаються резидентам і нерезидентам  на здійснення разової валютної  операції на період, необхідний  для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують  такі операції:

а) вивезення, переказування  і пересилання за межі України  валютних цінностей, за винятком: