Режими валютного регулювання та його ефективність

2. Рада Міністрів Республіки  Крим, місцеві державні адміністрації,  виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів формують відповідно республіканський (Республіки Крим) та місцеві валютні фонди шляхом придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за рахунок коштів відповідних бюджетів у межах затверджених Верховною Радою Республіки Крим, Радами народних депутатів сум видатків, а також за рахунок інших надходжень, передбачених чинним законодавством, і виступають розпорядниками коштів цих валютних фондів.

Стаття 15. Офіційні валютні резерви 

Офіційні валютні резерви створюються, утримуються і використовуються Національним банком України для підтримання валютного (обмінного) курсу валюти України.

Стаття 16. Відповідальність за порушення валютного  законодавства 

1. Незаконні  скуповування, продаж, обмін чи використання  валютних цінностей як засобу  платежу або як застави, тобто  вчинення цих дій без відповідного  дозволу (ліцензії), якщо відповідно  до цього Декрету та інших  актів валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

(пункт 1 статті 16 в редакції 
Закону України від 28.01.94 р. N 3891-XII)

2. До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил  валютного регулювання і валютного  контролю, застосовуються такі міри  відповідальності (фінансові санкції):

за здійснення операцій з валютними цінностями, що передбачені пунктом 2 статті 5 цього Декрету, без одержання генеральної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;

за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;

за торгівлю іноземною  валютою банками та іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, - штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;

(абзац четвертий  пункту 2 статті 16 із змінами, внесеними 
 згідно із Законом України від 21.02.2006 р. N 3453-IV)

 
за невиконання  уповноваженими банками обов'язків, передбачених пунктом 4 статті 4 цього Декрету, а також за невиконання уповноваженими банками, фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку обов'язків, передбачених пунктом 2 статті 13 цього Декрету, - позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється Національним банком України;

(абзац п'ятий  пункту 2 статті 16 із змінами, внесеними 
 згідно із Законом України від 03.06.97 р. N 295/97-ВР, 
 у редакції Закону України від 21.02.2006 р. N 3453-IV)

за порушення резидентами  порядку розрахунків, установленого  статтею 7 цього Декрету, - штраф у  розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків;

за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності  про валютні операції - штраф у  сумі, що встановлюється Національним банком України;

за невиконання резидентами  вимог щодо декларування валютних цінностей  та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Санкції, передбачені  цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Суми стягнених штрафів  спрямовуються до державного бюджету  України.

Стаття 17. Заключні положення

1. Пункт 1 статті 17 втратив чинність

(у  зв'язку з втратою чинності Закону України від 27.03.91 р. N 887-XII згідно з Господарським кодексом України від 16.01.2003 р. N 436-IV)

 

2. Пункт 2 статті 16 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 20, ст. 272) викласти в такій редакції:

"2. Порядок використання  виручки підприємства в іноземній  валюті визначається валютним  законодавством України".

3. У статті 21 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 24, ст. 348, N 38, ст. 562);

пункт 3 викласти в такій  редакції:

"3. Покупці - нерезиденти  набувають державне майно у  процесі приватизації з оплатою  його вартості у вільно конвертованій  валюті. Перерахунок вартості об'єктів,  що приватизуються, у вільно конвертовану валюту здійснюється за валютним (обмінним) курсом, що встановлюється Національним банком України. При цьому вартість об'єкта, що приватизується, відповідно збільшується на коефіцієнт, який встановлюється Фондом державного майна України. Вказаний коефіцієнт є загальним для всіх об'єктів приватизації і не може встановлюватися індивідуально для окремих об'єктів приватизації";

зупинити дію пункту 4.

4. Пункт 2 статті 6 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 24, ст. 350, N 38, ст. 562) викласти в такій редакції:

"2. Покупці - нерезиденти  здійснюють оплату за придбання об'єктів малої приватизації у вільно конвертованій валюті. Перерахунок вартості об'єктів, що приватизуються, у вільно конвертовану валюту здійснюється за валютним (обмінним) курсом, що встановлюється Національним банком України. При цьому вартість об'єкта, що приватизується, відповідно збільшується на коефіцієнт, який встановлюється Фондом державного майна України. Вказаний коефіцієнт є загальним для всіх об'єктів приватизації і не може встановлюватися індивідуально для окремих об'єктів приватизації". 

5. Пункт 4 статті 16 Закону України "Про споживчу кооперацію" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 30, ст. 414) викласти в такій редакції:

"4. Порядок використання  виручки в іноземній валюті, що  надходить споживчому товариству, спілці, визначається валютним законодавством  України".

6. У пункті 4.3 Державної програми приватизації майна державних підприємств, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 38, ст. 567):

в абзаці першому слова "іноземні інвестори" замінити словами "покупці-нерезиденти", слова "ринковим курсом" замінити словами "обмінним курсом";

зупинити дію абзаца четвертого.

7. Зупинити дію:

абзацу шостого  частини першої статті 9 у частині затвердження нормативів обов'язкового розподілу валютної виручки державі та місцевим Радам народних депутатів, статті 12, останньої частини статті 14, передостанньої та останньої частини статті 16 Закону Української РСР "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 29, ст. 377);

абзацу четвертого пункту 1 статті 22 Закону України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 12, ст. 165);

статті 25 Основ  законодавства України про культуру (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 21, ст. 294).

абзац останній пункту 7 статті 17 втратив чинність

(згідно із  Законом України 
 від 21.05.97 р. N 280/97-ВР)

8. Цей Декрет набуває  чинності з дня опублікування. 

Прем'єр-міністр  України	Л. КУЧМА
Міністр   Кабінету Міністрів України	А. ЛОБОВ
м. Київ   19 лютого 1993 року   N 15-93

 

 

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО  БАНКУ УКРАЇНИ  

П О С Т А Н О В А  

N 323 від 29.09.97                     Зареєстровано в юридичному  
     м.Київ                             департаменті Нацбанку  
                                        30 вересня 1997 р.  
vd970929 vn323                         за N 471  

       { Постанова втратила чинність на підставі Постанови  
                                       Національного банку  
         N 79 ( z0237-09 ) від 17.02.2009 }  

        Про затвердження Положення про  порядок формування  
        і використання резерву для відшкодування можливих  
               втрат за позиками комерційних банків  

      { Із змінами, внесеними згідно  з Постановами Нацбанку  
        N 122 ( v0538500-98 ) від 27.03.98  
        N 520 ( v0610500-99 ) від 16.12.98  
        N 168 ( v0634500-99 ) від 06.04.99  
        N 509 ( z0731-99 ) від 18.10.99  
        N  35 ( z0090-00 ) від 31.01.2000  
        N 172 ( z0275-00 ) від 26.04.2000  
        N 279 ( z0474-00 ) від 06.07.2000 }  
 

     У  зв'язку  з  прийняттям Закону  України "Про внесення змін  до  
Закону   України   "Про   оподаткування   прибутку    підприємств"  
( 283/97-ВР ) Правління П О С Т А Н О В Л Я Є:  

     1. Затвердити    "Положення    про   порядок   формування   і  
використання резерву для відшкодування можливих втрат за  позиками  
комерційних  банків"  (додаток N 1) та схвалити "Рекомендації щодо  
визначення фінансового стану позичальників" (додаток N 2).

     2. Зобов'язати   комерційні  банки   беззастережно  виконувати  
"Положення про порядок формування  і використання  резерву для  
відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків".

     3. Усі  комерційні  банки,  відповідно  до  ст.12.2.   Закону  
України  "Про  внесення  змін до Закону України "Про оподаткування  
прибутку  підприємств",  починаючи  з  01.07.97  р.,   обов'язково  
здійснюють формування:

     - загального резерву  за  рахунок   прибутку,  що  залишається  
після оподаткування;

     - спеціального резерву:

     а)  за   рахунок   збільшення   валових   витрат   у  розмірі,  
передбаченому пп.12.2.3 та 22.13 Закону України "Про внесення змін  
до  Закону  України  "Про   оподаткування   прибутку  підприємств"  
( 283/97-ВР );

     б)  за рахунок прибутку, що залишається  після оподаткування.

     4. Встановити,  що  резерв  на  можливі  втрати  за  позиками  
комерційних  банків,  сформований  комерційними  банками  на  дату  
підписання цієї постанови відповідно  до  "Положення  про  порядок  
формування  і  використання  резерву на можливі втрати за позиками  
комерційних   банків",    затвердженого    постановою    Правління  
Національного банку України від 31.01.96 р.  N 20,

враховується  при формуванні  резерву  для  відшкодування  можливих  
втрат  за  позиками комерційних банків,  здійсненого відповідно до  
"Положення про порядок формування  і використання  резерву для  
відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків".

     5. Зазначити,   що   комерційні   банки   можуть   самостійно  
здійснювати  списання  безнадійної  кредитної  заборгованості   за  
рахунок  резерву,  для  відшкодування  можливих  втрат за позиками  
комерційних банків відповідно до "Положення про порядок формування  
і   використання  резерву  для  відшкодування  можливих  втрат  за  
позиками комерційних банків".

     6. Вважати такою, що втратила  чинність,  постанову  Правління  
Національного банку України від 31.01.96 р. N 20 ( v0020500-96  )  
"Про внесення  змін  і доповнень до  "Положення   про   порядок  
формування  і  розміри  страхового  фонду   комерційних   банків",  
затвердженого постановою  Правління  Національного  банку  України  
від 30.06.95 р. N 167 ( v0167500-95 ).

     7. Контроль за виконанням комерційними  банками "Положення Про  
порядок   формування  і  використання  резерву  для  відшкодування  
можливих  втрат  за  позиками  комерційних  банків"  покласти   на  
департаменти   банківського   нагляду  та  регіональні  управління  
Національного банку України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Декрет Кабінету  Міністрів України «Про систему  валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 зі змінами та доповненнями.

2. Барамія В.Н.  Перспективи становлення валютного  ринку в умовах монетарної  політики України // Актуальні  проблеми міжнародних відносин. Вип.31. - Ч.2. - К.: Київський університет. – 2009.

3. Блащук Ю.О.  Валютний контроль: міжнародний  досвід і національні тенденції.// Вісник НБУ. – 2010.

4. Белiнська Я.  Стабiльний валютний курс як  передумова стабiльностi економiки // Фондовый рынок. – 2009.

5. Белінська  Я. Валютний механізм і принципи його структурування // Економіка України. – 2009.

6. Боринець С.  Я. Міжнародні валютно-фінансові  відносини: Підручник. – К.: Знання, 2008.

7. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.: Знання, 2008.

8. Бутук О.  І. Валютно-фінансові відносини: Навч. посібник. – К.:

Знання, 2006.

9. Валютно-курсова  політика в Україні. Аналіз  ефективності та умови вдосконалення  // Вісник університету. Міжнародні  відносини. Вип.16.- К.:Київський університет. – 2009.