Режими валютного регулювання та його ефективність

вивезення, переказування  і пересилання за межі України  фізичними особами - резидентами  іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком України;

вивезення, переказування  і пересилання за межі України  фізичними особами - резидентами  і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в  Україну на законних підставах;

платежів у іноземній  валюті, що здійснюються резидентами  за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя;

(абзац четвертий підпункту "а" пункту 4 статті 5 із змінами, 
 внесеними згідно із Законом України від 04.10.2001 р. N 2745-III)

платежів у іноземній  валюті за межі України у вигляді  процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;

платежів  у іноземній валюті за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, вчиненої в м. Брюсселі 12 лютого 1981 року, та інших міжнародних договорів;

(підпункт "а"  пункту 4 статті 5 доповнено абзацом  сьомим 
 згідно із Законом України від 23.02.2006 р. N 3509-IV)

б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 3 цього Декрету;

в) надання і одержання  резидентами кредитів в іноземній  валюті, якщо терміни і суми таких  кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;

д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком:

відкриття фізичними  особами - резидентами рахунків у  іноземній валюті на час їх перебування  за кордоном;

відкриття кореспондентських  рахунків уповноваженими банками;

відкриття рахунків у  іноземній валюті резидентами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 5 статті 1 цього Декрету;

е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання  цінних паперів, за винятком цінних паперів  або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами - резидентами як дарунок або у спадщину.

5. Одержання індивідуальної  ліцензії однією із сторін  валютної операції означає також  дозвіл на її здійснення іншою  стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї  операції, якщо інше не передбачено  умовами індивідуальної ліцензії.

6. Порядок і терміни  видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови  у видачі ліцензій визначаються  Національним банком України. 

Відмова у видачі Національним банком України ліцензії може бути оскаржена в суді або арбітражному суді.

Стаття 6. Порядок організації торгівлі іноземною валютою 

1. Торгівля іноземною  валютою на території України  резидентами і нерезидентами  - юридичними особами здійснюється  через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.

2. Уповноважені банки  та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України:

а) від свого імені  купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку  України за дорученням і за рахунок  резидентів і нерезидентів;

б) мають право від  свого імені і за свій рахунок  купувати іноземну валюту готівкою у  фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам.

2¹. Національний оператор поштового зв'язку після отримання генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій має право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам.

(статтю 6 доповнено  пунктом 2¹ згідно із 
 Законом України від 21.02.2006 р. N 3453-IV)

3. Резиденти і нерезиденти  - фізичні особи мають право  продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим фінансовим установам, які одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - іншим фізичним особам - резидентам, а також національному оператору поштового зв'язку, який одержав ліцензію Національного банку України.

(пункт 3 статті 6 із змінами, внесеними згідно  із 
 Законом України від 21.02.2006 р. N 3453-IV)

4. Фізичні особи - резиденти  мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансових установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - у інших фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також у національного оператора поштового зв'язку, який одержав ліцензію Національного банку України.

(пункт 4 статті 6 із змінами, внесеними згідно  із 
 Законом України від 21.02.2006 р. N 3453-IV)

 

Стаття 7. Порядок організації розрахунків у іноземній валюті

У розрахунках між  резидентами і нерезидентами  в межах торговельного обороту  використовується як засіб платежу  іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Наймодавці-нерезиденти  здійснюють оплату праці резидентів виключно у валюті України у готівковій або безготівковій формі.

(частина друга статті 7 в редакції 
Закону України від 11.04.95 р. N 139/95-ВР)

Здійснення розрахунків  між резидентами і нерезидентами  в межах торговельного обороту  у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Стаття 8. Валютний (обмінний) курс

1. Для валютних  операцій використовуються валютні  (обмінні) курси іноземних валют,  виражені у валюті України,  курси валютних цінностей в  іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

(пункт 1 статті 8 в редакції 
Закону України від 25.11.93 р. N 3651-XII)

2. Національний банк  України може встановлювати граничні  розміри маржі за операціями  на міжбанківському валютному  ринку України уповноважених  банків та інших фінансових установ, що одержали ліцензію Національного банку України, за винятком операцій, пов'язаних із строковими (ф'ючерсними) угодами.

3. Національний  банк України може встановлювати  граничні розміри маржі за  операціями купівлі і продажу  іноземної валюти готівкою національного  оператора поштового зв'язку.

(статтю 8 доповнено  пунктом 3 згідно із 
 Законом України від 21.02.2006 р. N 3453-IV)

Стаття 9. Зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна

1. Валютні цінності  та інше майно резидентів, яке  перебуває за межами України,  підлягає обов'язковому декларуванню  у Національному банку України. 

Порядок і терміни  декларування встановлюються Національним банком України.

2. Національний банк України гарантує таємницю інформації, зазначеної в пункті 1 цієї статті, відповідно до положень статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Стаття 10. Звітність про валютні операції

1. Порядок, види, форми  і терміни подання звітності  резидентами і нерезидентами  про їх валютні операції визначаються  Національним банком України  за погодженням з Міністерством  статистики України з урахуванням  чинного законодавства України.

2. Несвоєчасне подання,  приховування або перекручення  звітності про валютні операції  тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету. 

Розділ III  
ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ І ФУНКЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ У СФЕРІ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ І ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ

Стаття 11. Повноваження Національного банку  України та Кабінету Міністрів України  у сфері валютного регулювання 

1. Національний банк  України у сфері валютного  регулювання: 

здійснює валютну політику виходячи з принципів загальної економічної політики України;

складає разом з Кабінетом  Міністрів України платіжний  баланс України;

контролює дотримання затвердженого  Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;

видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язкові для виконання  нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;

нагромаджує, зберігає і  використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення  про їх скасування;

установлює способи  визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях, згідно із статтею 8 цього Декрету;

установлює за погодженнями з Міністерством статистики України  єдині форми обліку, звітності  та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;

забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.

2. Кабінет Міністрів  України у сфері валютного  регулювання: 

визначає і подає на затвердження до Верховної Ради України ліміт зовнішнього державного боргу України;

бере участь у складанні  платіжного балансу України;

забезпечує виконання  бюджетної та податкової політики в  частині, що стосується руху валютних цінностей;

забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України згідно із статтею 14 цього Декрету;

визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з  іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України.

Стаття 12. Сфера валютного контролю

1. Валютні операції  за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.

Валютному контролю підлягають також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, які випливають з пункту 1 статті 9 цього Декрету.

2. Органи, що здійснюють  валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах повноважень, визначених статтею 13 цього Декрету, а також про майно, що підлягає декларуванню згідно з пунктом 1 статті 9 цього Декрету.

Стаття 13. Функції державних органів  і банківської системи України  у сфері валютного контролю

1. Національний банк  України є головним органом  валютного контролю, що:

здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів;

забезпечує виконання  уповноваженими банками функцій  щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

 
2. Уповноважені  банки, фінансові установи та  національний оператор поштового  зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

(пункт 2 статті 13 у редакції  
Закону України від 21.02.2006 р. N 3453-IV)

3. Державна податкова  інспекція України здійснює фінансовий  контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і  нерезидентами на території України.

4. Міністерство зв'язку  України здійснює контроль за  додержанням правил поштових  переказів та пересилання валютних  цінностей через митний кордон  України. 

5. Державний митний  комітет України здійснює контроль  за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Розділ IV  
ІНШІ ПИТАННЯ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Стаття 14. Державні та місцеві валютні фонди  України 

1. Кабінет Міністрів  України формує Державний валютний  фонд за рахунок коштів державного  бюджету України у межах сум видатків, затверджених Верховною Радою України, шляхом купівлі валютних цінностей на міжбанківському валютному ринку України або за погодженням з Національним банком України на міжнародному валютному ринку за одержання кредитів у іноземній валюті в межах затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України, а також за рахунок інших надходжень, передбачених чинним законодавством.