Система національних рахунків

КУРСОВА РОБОТА

 

на тему

 

«СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ»

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2012

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ I. Зміст і призначення системи національного рахівництва…………………………..5

1. Засади формування систем обліку та контролю товарно-фінансових потоків на макрорівні………………………………………………………………………...……………7
2. Класична структура та напрямки використання систем національних рахунків (СНР)…9

РОЗДІЛ II. Системи національних рахунків України та перспективи її удосконалення….…13

2.1. Загальна характеристика СНР України…………………………………………..………...13

2.2. Динаміка показників основних  рахунків вітчизняної системи  національного рахівництва…………………………………………………………………………………...15

2.3. Основні  напрямки удосконалення СНР України……………………………………...……30

ВИСНОВОК……………………………………………………………………………………….34

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТРИ………………………………………………...…36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Перехід України на ринкові відносини  потребує докорінної перебудови обліку та статистики. Але зробити це миттєво  просто неможливо. Цей процес має тривалий еволюційний характер. Для того щоб прискорити його, не порушуючи внутрішньої сутності, необхідно засвоїти практичний досвід, накопичений країнами з розвинутою економікою, та запровадити міжнародні стандарти обліку і статистики, з урахуванням позитивного національного досвіду.

Центральне місце з-поміж міжнародних  стандартів обліку та статистики належить системі національних рахунків (СНР). СНР – це найважливіший сучасний міжнародний стандарт ООН в галузі національного рахівництва. Ним користуються статистичні органи більшості країн світу. СНР, нині, в країнах з ринковою економікою є важливою складовою. Україна після проголошення незалежності почала переходити від колишнього радянського балансу народного господарства до СНР. У наш час Державний комітет статистики України розробляє і публікує тільки національні рахунки.

Отож робота над цією темою є  актуальною.

Але широке впровадження методології  СНР в економічну статистику та бухгалтерський облік гальмується обмеженою  кількістю фахівців, які володіють цим складним як в теоретичному, так і в практичному плані предметом.

Завданням цієї роботи є ознайомлення з основними категоріями, принципами побудови, показниками СНР, тобто  із системою економічної інформації, яка використовується у світі  для опису та аналізу економічного процесу. СНР є універсальною міжнародною економіко-статистичною мовою спілкування економістів, статистиків, політиків, фінансистів, дипломатів, менеджерів різних країн та наукових шкіл.

СНР є логічно послідовною, гармонічною  та цілісною сукупністю макроекономічних рахунків, балансів активів та пасивів, а також таблиць, в основу яких покладено низку узгоджених на міжнародному рівні понять, визначень, класифікацій та правил обліку. СНР дає можливість виражати економічні дані у формі, придатній для здійснення економічного аналізу та прийняття важливих управлінських рішень

Майбутнім фахівцям зі статистики, обліку, фінансів, державного управління економікою, з менеджменту, маркетингу, міжнародної  економіки важливо знати основні  засади побудови СНР для того, щоб ефективно використовувати систему показників СНР, яка адекватно описує структуру, механізм функціонування ринкової економіки.

Мета наукового дослідження. Метою  роботи є комплексний науковий аналіз системи національних рахунків, а саме змісту та значення для макроекономічного аналізу, теоретичні засади та принципи побудови, етапи розвитку СНР в Україні і власне показники, включаючи і нові.

 

Розділ І. Зміст і призначення системи національного рахівництва

Система національних рахунків – це адекватний ринковій економіці національний облік, що завершується на макрорівні системою взаємопов'язаних статистичних показників. Вона побудовану вигляді певного набору рахунків та балансових таблиць, що характеризують результати економічної діяльності, структуру економіки та найважливіші взаємозв'язки в національному господарстві.

Національна економіка охоплює  діяльність тільки резидентів, незалежно  від місця їх знаходження на території  даної держави чи за її межами.

До резидентів належать домашні господарства, підприємства та організації, які беруть участь в економічній діяльності на території держави протягом року або більш тривалого періоду. Поняття резидента не збігаються з поняттям громадянства чи національності.

Практично до резидентів даної держави належать особи, які проживають на її території, за винятком тих, які приїжджають на відносно короткий строк, тобто менше року (туристи, артисти, спортсмени, учені, сезонні робітники та ін.); виключаються також члени іноземних посольств, представництв та інших дипломатичних установ; склад військових підрозділів інших держав, які базуються на території даної держави. До категорії резидентів належать також громадяни держави, які наймані посольствами, консульствами інших країн, розташованих на території даної країни.

Таким чином, СНР  – це система взаємопов'язаних показників розвитку економіки на макрорівні. На її основі розробляються економічні моделі та прогнози. СНР охоплює абсолютно всі операції, які здійснюються в економіці, та всі ресурси, які має країна.

В основу СНР  покладено такі основні принципи:

Принцип перший. У цій системі зовсім інакше встановлюються межі виробництва валового продукту та національного доходу. СНР виходить з того, що валовий продукт і національний доход країни відтворюються як у сфері матеріального виробництва, так і у сфері послуг, тобто до сфери виробництва належить діяльність компаній та підприємств, які виробляють товари та послуги, приватних некорпоратизованих підприємств, підсобних господарств, осіб вільних професій (адвокатів, артистів, журналістів та ін.), працівників сфери управління, фінансово-комерційних організацій, некомерційних організацій (клубів, товариств, асоціацій), армії, найманої прислуги, господарів житла, яке здається в оренду. Таким чином, практично не враховується лише нелегальна діяльність членів суспільства.

Другий принцип, який лежить в основі СНР, пов'язаний з визнанням того, що у створенні  вартості товарів та послуг поряд  з таким фактором виробництва, як праця, беруть участь земля, капітал  та підприємницька діяльність. У зв'язку з цим отриманий прибуток розглядається як результат сукупного використання всіх факторів виробництва.

Хід та результати економічних процесів відображаються в показниках СНР з урахуванням  взаємодії різних сфер, секторів та форм господарської діяльності, у тому числі й у галузі зовнішньоекономічних зв'язків.

Таким чином, СНР, яка охоплює всі процеси й  стадії економічного обігу: виробництво  товарів і послуг, створення, розподіл і перерозподіл доходів, їх використання на споживчі витрати й нагромадження – та всіх наявних у країні юридичних і фізичних осіб, які беруть участь у цих процесах, найбільше відповідає своєму призначенню - аналізувати функціонування економіки з метою обґрунтування відповідних рішень та формувати принципи економічної політики.

Якщо групування економіки за галузями дає змогу  аналізувати склад лише двох стадій економічного обігу – виробництва й утворення доходів і їх використання на капіталоутворення, то секторна структура дає можливість дослідити роль груп інституційних одиниць на всіх стадіях економічного обігу – у виробництві, утворенні, розподілі та перерозподілі доходів, споживанні, нагромадженні капіталу, фінансових активів і пасивів.

Вчені пов’язують появу системи національного  рахівництва з найбільш екстремальними подіями, що відбувалися у суспільстві. Так, приміром, Перша світова війна поставила перед урядами країн, втягнутих у неї, проблему обліку агрегованих показників, необхідних для вироблення економічної політики, здатної реалізувати військові та політичні цілі.

Велика депресія 29–33-х посилила потребу в макроекономічних показниках. Вони були необхідні для  того, щоб поставити „діагноз”  економіці та виробити заходи впливу держави на економіку з метою  обмеження впливу на неї циклічних  коливань.

Отже, інформація, що міститься в системі національних рахунків, необхідна насамперед органам державної влади для вироблення економічної політики, прийняття управлінських рішень, розробки прогнозів соціально-економічного розвитку.

Її користувачами  є також науково-дослідні інститути та вищі навчальні заклади, котрі черпають з СНР інформацію для вивчення макроекономічних явищ і процесів, виявлення тенденцій розвитку макроекономіки, розробки макроекономічних теорій і моделей.

Окрім того, в  ній зацікавлені менеджери, підприємницькі та бізнесові структури, які хочуть мати інформацію про стан макроекономічного середовища, в якому вони планують здійснювати свою діяльність.

СНР вміщує в  собі інформацію, вкрай необхідну  міжнародним економічним організаціям (ООН, МВФ) для прийняття виважених управлінських рішень щодо надання кредитів, допомоги країнам-учасницям. [8]

 

1.1. Засади формування систем  обліку та контролю товарно-фінансових  потоків на макрорівні

Макроекономічний  аналіз оцінює народногосподарський комплекс загалом. Він вивчає сукупні економічні величини (національний продукт і національний прибуток, сукупне споживання, сукупне інвестування); досліджує взаємозв'язки, що формуються між цими величинами, які виражають діяльність цілих груп господарських суб'єктів; розглядає економічні явища з глобальної точки зору.

Розвиток макроекономічного  аналізу можна пояснити декількома причинами:

– міркування економічної  політики: державне втручання торкається всієї економіки або її великі сектори; воно позначається на самих  різних економічних рішеннях всіх громадян – їх споживанні, заощадженнях, капіталовкладеннях); проблеми, що встають при цьому повинні розглядатися в рамках глобальної теорії. Іншою перевагою такої теорії є можливість використати кількісні показники при підрахунку сукупних величин за допомогою технічних інструментів національного розрахунку.

– теоретичні міркування. Справа в тому, що макроекономічний аналіз може брати до уваги такі факти і труднощі, які не виявляються  в індивідуальному плані. Характерні особливості і поведінка якоїсь сукупності не піддаються визначенню за допомогою простого підсумовування характерних особливостей поведінки його складових елементів.

Нерідко виявляється  необхідним враховувати при макроекономічному  аналізі не тільки розмір сукупних величин, але і їх структуру. Сам аналіз буде тим більше плідним, чим більше вдасться розікласти агреговані величини на деяке число більш дрібних величин, з тим щоб скоротити неоднорідність, зберігти при цьому можливість оперувати системою загалом. [3]

Система національних рахунків (СНР) – це сукупність взаємопов’язаних показників та класифікацій, яка віддзеркалює реальні явища і процеси економіки на макрорівні. Вона вміщує інформацію про всіх суб’єктів, що беруть участь у економічних процесах; відображає всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом та перерозподілом доходів, нагромадженням активів, кінцевим споживанням.

Ця система  застосовується в умовах ринкових відносин.

Національні рахунки розробляються  Державним комітетом статистики згідно з стандартом СНР, прийнятим міжнародними організаціями у 1993 р.

Мета системи національних рахунків (СНР) – дати наочне цифрове відображення стану національної економіки в цілому за певний період. СНР дає характеристику економічних процесів, а також основних узагальнених показників. Вона пов'язує воєдино найважливіші макроекономічні показники, які розраховані на основі ВВП. Йдеться насамперед про обсяг випуску товарів і послуг, сукупні доходи і сукупні витрати суспільства.

СНР – це сучасна система збирання та опрацювання бази даних, яка використовується сьогодні практично в усіх країнах світу для макроекономічного аналізу ринкової економіки. Вона дає можливість подати ВВП на всіх стадіях його руху – виробництво, розподіл, перерозподіл і кінцеве споживання. Показники цієї системи відбивають структуру ринкової економіки, інституції й механізми функціонування тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Класична структура та напрямки використання систем національних рахунків (СНР)

В основі СНР лежить концепція розширеного  трактування виробництва. СНР, ухвалена Статистичною комісією ООН у 1993 р., охоплює як галузі, що виробляють матеріальні блага, так і галузі, що виробляють послуги (галузі науки, освіти, мистецтва, культури, охорони здоров’я, державного управління, фінанси, страхування, житлово-комунальне господарство тощо). Вона не залишає поза увагою й економічну діяльність домогосподарств, але з певними обмеженнями. Наприклад, якщо догляд за будинком та подвір’ям, виховання та догляд за дітьми чи особами похилого віку здійснює наймана прислуга, то її діяльність враховується при підрахунку валового внутрішнього продукту та національного доходу. Якщо ж ці види діяльності виконують самі господарі дому – не враховуються. Пояснюють цей парадокс насамперед складністю збору інформації про зазначені види діяльності. [5]