Система національних рахунків

2) зовнішній контроль господарської  одиниці донорськими методами. Дана методика є ефективною в умовах конкурентного ринкового середовища, коли фахівці конкуруючих підприємств перевіряють достовірність звітності своїх конкурентів і цим допомагають викрити упущення обліку та дають додаткові можливості надання достовірної інформації до органів державної статистики;

3) незалежний контроль, який забезпечується  умовами поєднання внутрішнього  і зовнішнього контролю інституційної  одиниці відповідно до господарської  діяльності.

Посилення контролю над якістю ведення обліку окремої господарської одиниці дає можливість удосконалити облік результатів функціонування певної галузі економіки, що в кінцевому результаті посилить достовірність показників національного рахівництва.

У цілому система національного  рахівництва відповідає вимогам сучасної національної економіки. Вона вже сформована, але ще не достатньо завершена для застосування в сучасних умовах згідно з вимогами господарського механізму.

Щодо удосконалення системи  національних рахункв для розгляду актуальних проблем впровадження цієї найважливішої ланки статистики, була розроблена Програма розвитку системи національних рахунків на період до 2010 року – це державна міжвідомча програма, замовником якої став Державний комітет статистики України (нині – Державна служба статистики). Програма, що містить 47 заходів, структурованих у восьми розділах, упроваджувалася протягом 2003–2010 років. Ресурсне забезпечення передбачало поряд із бюджетною підтримкою залучення коштів міжнародних проектів, передусім – п’ятирічної позики Світового банку.[11]

Головною метою Програми є – запровадження повного набору елементів статистичного стандарту СНР-1993 та виведення національної макроекономічної статистики на сучасний європейський рівень.

Виконання деяких пунктів Програми могло б сприяти вирішенню принаймні двох важливих проблем.

По-перше, це дало б змогу відразу на практиці перейти до поглибленого протягом року аналізу економічних процесів із використанням багатого арсеналу СНР з метою вироблення макроекономічної, монетарної політики тощо.

По-друге, досвід країн Євросоюзу показує значні переваги такого підходу при поєднанні квартальних нефінансових рахунків (сфера відповідальності органів державної статистики) та фінансових рахунків (сфера відповідальності центральних банків). Статистика інтегрованих економічних рахунків як найсучасніший статистичний інструментарій сьогодні розвивається високими темпами.

Завершення робіт передбачалося наприкінці 2010 року, тобто водночас із завершенням “Програми розвитку системи національних рахунків”.

Наразі Національним банком підготовлено статистичний інструментарій, здійснено попередні, експериментальні розрахунки квартальних фінансових балансів за всіма інституційними секторами економіки.

Отже, питання квартальних рахунків усіх інституційних секторів залишилося відкритим.

В процесі реалізації Програми багато вдалося зробити, але низка питань, але так само питань потребують свого вирішення.

Незбалансованість національних рахунків пояснюється, крім іншого, закритістю статистики, яка спостерігалася в період фінансово-економічної кризи. Це стосується багатьох показників, але головне місце в цьому переліку посідає ВВП.

Наразі в Україні у рамках моделі СНР використовують в основному  показник ВВП.[11]

Отже, у сфері господарського механізму  національне рахівництво є важливою інформаційною базою. Проблема формування економічних рахунків відкрита і є джерелом дискусій. Проте вже сучасний облік макропроцесів можна оцінювати і позитивно. Про це свідчить практика застосування СНР та аналіз її головних показників у процесі господарювання та економічної оцінки національної економіки.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

На основі проведених досліджень можемо зробити наступні висновки:

Система національних рахунків (СНР) – це сукупність взаємопов’язаних показників та класифікацій, яка віддзеркалює реальні явища і процеси економіки на макрорівні. Вона вміщує інформацію про всі суб’єкти, що беруть участь у економічних процесах; відображає всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом та перерозподілом доходів, нагромадженням активів, кінцевим споживанням.

Таким чином, СНР – це система взаємопов'язаних показників розвитку економіки на макрорівні. На її основі розробляються економічні моделі та прогнози. СНР охоплює абсолютно всі операції, які здійснюються в економіці, та всі ресурси, які має країна.

В основі СНР лежить концепція розширеного  трактування виробництва. СНР, ухвалена Статистичною комісією ООН у 1993 р., охоплює  як галузі, що виробляють матеріальні  блага, так і галузі, що виробляють послуги (галузі науки, освіти, мистецтва, культури, охорони здоров’я, державного управління, фінанси, страхування, житлово-комунальне господарство тощо).

Інформація, що міститься в системі  національних рахунків, необхідна насамперед органам державної влади для  вироблення економічної політики, прийняття управлінських рішень, розробки прогнозів соціально-економічного розвитку.

Певні здобутки має Україна у  справі визначення кінцевих споживчих  витрат домогосподарств.

І все ж слід зазначити, що наша держава робить ще перші кроки у напрямку запровадження цілісної СНР-93. ключовою проблемою для здійснення переходу на СНР-93 у повному обсязі є запровадження різних класифікацій.

Перед Україною стоїть ще багато невирішених  проблем щодо збору, обробки і  систематизації інформації, необхідної для запровадження повноцінної системи національного рахівництва. Але початок покладено і багато вже зроблено. Однак попереду ще напружена і кропітка робота, яка потребує значних фінансових та висококваліфікованих кадрових ресурсів.

Комплексний аналіз сучасного стану застосування СНР, проведений на основі даних Державного комітету статистики України за останні роки свідчить про те, що механізм застосування Системи національного рахівництва потребує удосконалення.

 

В умовах розвитку господарського механізму країни національне рахівництво потребує вдосконалення, методологія макрообліку потребує доопрацювання з урахуванням змін в економіці.

Наразі в Україні у рамках моделі СНР використовують в основному  показник ВВП.

Отже, у сфері господарського механізму національне рахівництво є важливою інформаційною базою. Проблема формування економічних рахунків відкрита. Проте вже сучасний облік макропроцесів можна оцінювати і позитивно. Про це свідчить практика застосування СНР та аналіз її головних показників у процесі господарювання та економічної оцінки національної економіки.

У цілому система національного  рахівництва відповідає вимогам  сучасної національної економіки. Вона вже сформована, але ще не достатньо  завершена для застосування в  сучасних умовах згідно з вимогами господарського механізму.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. www.bank.gov.ua/Macro/index.htm

2. www.icps.kiev.ua/qp.htm

3. www.referatov.net

4.www.ukrstat.gov.ua

- Зведені національні рахунки (2000-2009 рр.)

5. Артемова Л., Назарова А. Аналіз учета капитала в системе национальных счетов // Экономист. – 1999. – № 2. – с. 82-94.

6. Базидевич В.Д. Макроекономіка: Навч. посіб.– К.: КДТЕУ, 1995. – Розд.1.

7. Базидевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Навч. посіб.– К.: Атака, 2002. – С. 25-38.

8. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2004. – Р.3

9. Василик О., Буковинський С., Павлюк К. "Фінансова стабілізація: суть, заходи проблеми". - "Фінанси України", 1996, №3 ст.25

10. Головко В.А. Система національних рахунків України: сучасний стан та напрямки удосконалення // Статистика України. Щорічний науково-інформаційний журнал. – 2001. – № 1 (12). – С. 4-10.

11. Головко В.А. Система національних рахунків України: вчора, сьогодні, завтра // Вісник НБУ. – 2011. – квітень. – С. 3-6.

12. Европейская система интегрированных экономических счетов: Пер. с англ. – М.: Экономика, 1992.

13. Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка. Навчальний посібник. /За ред. З.Ватаманюка, С.Панчишина.- Львів: Інтереко, 1998.

14. Моторин Р.М. Міжнародна статистика. – К.: Вища шк , 1993. – С. 126-132.