Структура, динаміка та диференціація доходів населення України

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

 

 

 

 

 

Курсова робота з дисципліни макроекономіка

за темою:

 

«Структура, динаміка та диференціація доходів населення України»

 

 

 

 

Виконав:

Перевірила:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ……………………………………………………………………..			3
РОЗДІЛ 1. ДОХОДИ ТА ЇХ ЕКОНОМІЧНА СУТЬ……………………….			5
	1.1.	Економічна природа та структура  доходів населення…………..	5
	1.2.	Джерела формування доходів…………………………………….	9
	1.3.	Нерівність доходів: джерела та вимір……………………………	13
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ДОХОДІВ І РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ……………………………………..			17
	2.1.	Доходи населення України, їх структура  та динаміка..................	17
	2.2.	Диференціація доходів населення  України………………………	20
	2.3.	Державне регулювання доходів  населення………………………	27
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВИРІШЕННЯ……………………..			33
	3.1.	Причини та проблеми нерівності доходів населення України….	33
	3.2.	Роль держави в зменшенні  нерівності доходів населення………	35
	3.3.	Шляхи підвищення рівня життя в  Україні……………………….	41
Висновки………………………………………………………………...			48
Використана література………………………………………………..			51

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Трансформація економічної системи України спрямована на формування української моделі соціально орієнтованої ринкової економіки, основним завданням якої є забезпечення гідного рівня життя, економічних свобод та соціального захисту громадян. Однак застосована в процесі реформування економіки України модель ринкової трансформації не має необхідної соціальної спрямованості та супроводжується багатьма негативними соціальними явищами у суспільстві, зокрема значною диференціацією доходів, поширенням бідності, зростанням соціальної напруги у суспільстві.

Особливістю перехідного періоду в Україні, яка негативно впливає на ринок праці, є надмірне розшарування населення за доходами і зниження через це загального рівня його життя. Намагання забезпечити виживання в цих умовах орієнтує певну частину населення на нерегламентовану зайнятість, що розбалансовує ринок праці, призводить до масової втрати професійних здібностей і навичок через тривале заняття низько кваліфікованою працею не за фахом.

Економісти здавна цікавилися проблемами розподілу доходів і  місцем держави у регулюванні цих процесів. У вітчизняній та зарубіжній літературі існує чимало фундаментальних праць, присвячених вивченню різних аспектів функціонального та родинного розподілу доходів. Функціональний розподіл доходів та рівень державного втручання у процеси розподілу детально аналізували такі великі економісти як А.Сміт, Д.Рікардо, Дж.Таунсенд, Т.Мальтус, Дж.С.Міль, К.Маркс, М.Туган-Барановський, А.Маршал, А.С.Пігу, Дж. Кейнс.

Актуальність  теми курсової роботи зумовлена необхідністю приближення умов життя, рівня доходів населення і заробітної плати працюючих до рівня розвинутих країн, згладжування надмірної диференціації грошових доходів шляхом створення відповідних умов для високопродуктивної трудової діяльності та ефективного регулювання процесів розподілу та перерозподілу доходів у суспільстві.

Метою роботи є вивчення доходів населення, їх структура, динаміка змін доходів населення України та диференціація.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ДОХОДИ ТА ЇХ ЕКОНОМІЧНА СУТЬ

 

1. Економічна природа та структура доходів населення

 

Економічний розвиток –– основа життя населення країни. Рівень життя народу є одним з основних критеріїв, що характеризує забезпеченість населення матеріальними і духовними благами, показує ступінь задоволення всебічних потреб людей (фізіологічних, духовних і соціальних). Існує чимало показників рівня життя, одним з яких є доходи населення

 Доходи населення — це сукупність грошових коштів та натуральних надходжень, спрямованих на підтримку фізичного, морального, економічного та інтелектуального стану людини і на задоволення їх потреб. Вони формуються за рахунок оплати, виплати соціальних фондів (регіональних, місцевих, а також фондів споживання підприємств і організацій), підприємницьких доходів, доходів від особистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, доходів від інших джерел.

Існує декілька принципів  класифікації доходів населення (рис. 1).

Рис. 1. Види доходів населення

Залежно від форми отримання  розрізняють грошові та натуральні доходи. [1, с. 264-265]

Грошові доходи населення - всі надходження грошових коштів у вигляді оплати праці працюючих  осіб; пенсії, стипендії, різні допомоги та інші соціальні трансферти; доходи від власності у вигляді відсотків  за вкладами, дивідендів, ренти; надходження  грошей від продажу акцій, цінних паперів, продукції особистого підсобного господарства, різних виробів та інших  товарів; оплата послуг, наданих на сторону, а також страхові відшкодування, позики, доходи від продажу іноземної  валюти та ін.

Грошові доходи поділяються  на загальні й чисті.

Загальні доходи містять  усі надходження і розраховуються до сплати податків та обов’язкових платежів.

Чисті доходи населення —  результат перерозподільних процесів. Це ті доходи, що залишаються після  здійснення зазначених платежів. Чисті  доходи коригуються з урахуванням  натуральних соціальних трансфертів.

Натуральні доходи населення  – всі надходження продуктів  сільського господарства: продуктів  землеробства, скотарства, птахівництва; різних виробів, послуг та іншої продукції  в натуральній формі, одержуваних  з присадибних, садово-городніх ділянок, особистого подвір'я, домашнього господарства, самозаготівки дарів природи, призначених для особистого , сімейного споживання (тобто не мають товарній форми), а також всі види оплати праці та соціальних трансфертів у вигляді товарів. [10]

Доходи населення залежать від рівня споживчих цін, тому слід розрізняти номінальні і реальні  наявні доходи. Номінальні доходи характеризують рівень грошових доходів без урахування зміни цін, тобто включають всю суму отриманих кінцевих доходів. Реальні наявні доходи розраховуються з урахуванням індексу цін, тарифів. Індекс споживчих цін впливає на купівельну спроможність номінальних доходів населення, яка, в свою чергу, відображає потенційні можливості придбання товарів і послуг населенням, виражені співвідношенням конечних доходів з величиною прожиткового мінімуму. З ростом індексу споживчих цін зростає вартість прожиткового мінімуму та, відповідно знижується купівельна спроможність кінечних доходів населення.

де: Д_р — доходи реальні; Д_н — доходи номінальні; І_ц — індекс споживчих цін.

Залежно від джерел формування доходи можуть бути трудові і нетрудові.

За визначенням  МОП, трудовий дохід — це дохід, який отримує працівник у результаті своєї економічної діяльності як наймана робоча сила або у разі самостійної зайнятості. Слід розрізняти також трудові доходи від основної роботи за наймом і доходи від вторинної зайнятості.

На формування доходів впливають нівелюючі та диференціюючі чинники. До перших входять заробітки сім'ї, пенсії пенсіонерів, які живуть в сім'ї і вносять свою пенсію в бюджет сім'ї, допомоги, що одержують члени сім'ї. До диференціюючих – наявність непрацездатних членів сім'ї, їхня кількість у сім'ї, співвідношення тих членів сім'ї, які працюють і не працюють.

Нетрудові доходи – це надходження від діяльності, що ведеться з відхиленням від прийнятих у суспільстві державних правових норм, норм моралі та поведінки громадян.

У сучасних умовах значна частина доходів є  прихованими. Вони пов'язані з тіньовою економікою, що становлять приховану економічну діяльність. До неї зараховують:

- види економічної діяльності, що не є незаконним бізнесом, проте в них приховуються або зменшуються доходи, знижується величина заробітної плати з метою ухилення від податків та інших зобов'язань;

- неформальна економічна діяльність, яка належить до законних видів діяльності або ведеться підприємствами, що належать окремим особам, домашнім господарствам, котрі не оформлюються як особи, що ведуть економічну діяльність;

- нелегальна діяльність, яка охоплює незаконні види виробництва та послуг і підпадає під кримінальну відповідальність (виробництво і продаж наркотиків, контрабанда).

Окрім того, до прихованих доходів відносять  доходи осіб, які ведуть незареєстровану індивідуальну підприємницьку діяльність (доходи від виробництва продукції для продажу в особистих підсобних господарствах, продаж товарів приватними особами на ринках, від послуг з будівництва, що здійснюється неформальними бригадами, юридичних послуг, послуг з ремонту одягу, взуття, побутової техніки, індивідуальних послуг у сфері освіти і культури тощо). [2, с. 164-171]

Сукупний дохід є основним показником матеріального забезпечення населення і включає всі види грошових доходів, а також вартість натуральних надходжень, отриманих від особистого підсобного господарства і використаних на особисте (домашнє) споживання. Окрім того, у сукупний дохід входить вартість безоплатних послуг, що отримуються за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів і фондів підприємств, — послуги охорони здоров’я, освіти, дотації на житло, транспорт тощо (рис. 2). [1, с. 266-267]

Рис. 2. Структура сукупних доходів населення

 

2. Джерела формування доходів

 

Існує кілька джерел формування доходів населення, які можна класифікувати за різними ознаками:

- за пропозицією економічних ресурсів — заробітна плата, рента, орендна плата, прибуток;

- за пропозицією грошей — позичкові проценти;

- за наявністю особливого статусу — пенсії, грошові допомоги, стипендії, різні виплати;

- випадкові (епізодичні) — виграші, знахідки, спадщина і т. ін.

Рис. 3. Класифікація доходів населення

Первинні  доходи одержують працівники матеріальної сфери, це і є первинний розподіл національного доходу виробництва. Ці доходи можуть існувати в таких формах: прибуток на капітал підприємства або фірми, підприємницький дохід, рента, заробітна плата найманих працівників.

Прибуток  — дохід суб’єкта ринку, що утворюється  як різниця між загальним доходом та загальними витратами фірми на виробництво продукції. Нині цей вид доходу отримують не тільки підприємці, а й наймані працівники завдяки розвинутій системі участі в розподілі прибутку (акції, які випускає фірма).

Рента — це дохід власника землі. Вона та прибуток як джерела доходу населення з часом набувають все більшого значення. [6, с. 296-298]

Заробiтна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому  виразi, яку власник або уповноважений  ним орган виплачує працiвниковi за виконану ним роботу.

Розмiр заробiтної плати  залежить вiд складностi та умов виконуваної  роботи, професiйно-дiлових якостей  працiвника, результатiв його працi та господарської дiяльностi пiдприємства, установи, органiзацiї i максимальним розмiром  не обмежується.

Питання державного i договiрного  регулювання оплати працi, прав працiвникiв  на оплату працi та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про  оплату працi" та iншими нормативно-правовими  актами. [7]

У ринкових умовах на її величину значною мірою впливають поряд з неринковими ринкові чинники. Класифікація чинників, що впливають на формування ціни одиниці праці, представлена на рис. 4.

 

Рис. 4. Чинники формування заробітної плати

1. Зміна  попиту і пропозиції на ринку  праці залежить від зміни попиту і пропозиції на товари, що випускаються за допомогою цього ресурсу.

2. Корисність  ресурсу для підприємця визначається співвідношенням величини граничного доходу від використання цього ресурсу і граничних витрат. Ставка заробітної плати дорівнює граничній доходності праці.