Структура, динаміка та диференціація доходів населення України

3. Еластичність  попиту на працю за ціною.  Попит на працю, як і на будь-який інший товар, може бути еластичним і нееластичним за ціною. Еластичність за ціною може бути слабкою, якщо граничний доход від цього ресурсу знижується повільно. У цьому випадку зростання цін на трудовий ресурс викликає повільне зниження попиту на нього. Водночас, якщо у витратах виробництва затрати праці великі, залежність попиту на працю від ціни на нього є значною.

4. Взаємозамінність  ресурсів. У довгостроковому періоді  заміна затрат живої праці більш продуктивною технікою здійснюється тоді, коли це доцільно. Заміщення є можливим при дотриманні загальної умови: відношення витрат використання нової техніки до величини отриманого результату повинно бути більшим одиниці. Тільки в цьому випадку здійснюється мінімізація витрат і максимізація прибутку.

5. Зміна  цін на споживчі товари призводить  до зростання затрат на відтворення робочої сили, і як наслідок, ставки заробітної плати.

Неринковими чинниками впливу на ставку заробітної плати є такі:

- державне регулювання заробітної плати (встановлення мінімальної заробітної плати, рівня гарантованих компенсаційних доплат, заходи з регулювання зайнятості та захисту внутрішнього ринку);

- взаємовідносини роботодавців з профспілками (регулюються відповідними колективними договорами і угодами). [9, с. 161-162]

Сьогодні  українське законодавство приділяє значну увагу питанням організації  оплати праці. При цьому заробітна  плата визначається як винагорода, обчислена, як правило, у грошовому  вираженні, яку власник або уповноважена ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна  плата була, є і ще тривалий час  буде важливим якісним показником економічного господарювання.

Пенсія  – це регулярна (періодична) грошова виплата соціально-аліментарного призначення, що провадиться особам похилого віку, інвалідам та іншим категоріям громадян та їх сім’ям у випадках, передбачених законом із суспільних фондів споживання у зв’язку з їх (або особи, на утриманні якої вони знаходяться) минулою трудовою або іншою суспільно корисною діяльністю, яка припинена або замінена більш легкою діяльністю з передбаченої законом поважної причини; виплата, розмір котрої співвідноситься, як правило, з минулим заробітком. Ця виплата є для непрацюючих пенсіонерів основним джерелом засобів до існування.

Як відомо, чинне законодавство до трудових пенсій відносить наступні:

1. Трудові;

2. За віком;

3. По інвалідності;

4. В разі втрати годувальника;

5. За вислугу років. [8]

Стипендія — це грошове забезпечення, яке  регулярно надається особам, що вчаться  на денних відділеннях вищих і  середніх спеціальних навчальних закладах на бюджетній основі, а також особам, які проходять підготовку на стаціонарі в аспірантурі та докторантурі.

Стипендія забезпечує умови реалізації гарантій держави щодо здобування освіти і  матеріальне стимулювання якісного навчання. Державні стипендії у навчальних закладах і науково-дослідних інститутах виплачуються в межах встановлених лімітів стипендіального фонду  відповідно до постанови Кабінету Міністрів  України «Про стипендіальне забезпечення студентів, учнів і слухачів навчальних закладів, а також аспірантів і  докторантів» від 8 серпня 2001 р. N 950. [11]

 

 

3. Нерівність доходів: джерела та вимір

 

Будь-яке суспільство  прагне створити якнайкращі умови для життєдіяльності людей і досягти соціальної справедливості. Існує два підходи до проблем розподілу доходів у суспільстві: 1) рівність доходів; 2) нерівність доходів.

Диференціація доходів формується під впливом різних чинників, пов'язаних з особистими досягненнями або незалежних від них, що мають економічну, демографічну, соціобіологічну або політичну  природу. Серед причин нерівномірності  розподілу доходів виділяють: розбіжність  в спроможностях (фізичних і інтелектуальних), розбіжність в освіті і кваліфікації, працьовитість і мотивацію, фахову ініціативність і схильність до ризику, походження, розмір і склад сім'ї, володіння власністю і положення  на ринку, удачу, везіння і дискримінацію.

Все різноманіття чинників, що впливають на нерівність доходів, можна умовно розділити на ті, що залежать від доходоотримувачів, а також ті, що не залежать від особистих зусиль. Межа між цими групами чинників може бути більш-менш рухомою: вроджені здібності і талант можуть не привести до росту доходу і не знайти застосування, у той час як скромні здібності можуть бути розвиті в результаті освіти і сильної трудової мотивації; володіння власністю в спадщину може привести як до її збільшення, так і до втрати об'єктів власності і доходів від неї. Чинники диференціації по-різному впливають на ступінь нерівномірності розподілу доходів. У цілому доходи розподілені більш нерівномірно за чинниками власності, чим за трудовими, але співвідношення між цими чинниками різне в різних країнах і в різний час. [5, с.]

Для визначення нерівності доходів у макроекономіці використовують криву Лоренца — графік, який ілюструє ступінь нерівності (рис. 5). Автор — Макс Лоренц, американський економіст, статистик.

Рис. 5. Крива Лоренца

Вертикальна вісь — частка доходів (від 0 до 100 %), горизонтальна вісь — частка тих, хто отримує ці доходи (від 0 до 100 %). Бісектриса ОС — лінія абсолютної нерівності, означає, що будь-який відсоток родин (наприклад, 10 %) одержуватиме таку саму частку доходів (10 %).

За фактичного нерівного  розподілу доходів крива Лоренца відхиляється праворуч і донизу від бісектриси або є увігнутою. Увігнута крива показує, що однакові частки найбідніших і заможних громадян отримують різні частки від сукупного доходу суспільства. Реально найбідніша частина населення одержує 5–6 %, найбагатша — 40–45 %. Як правило, родини поділяються на п’ять квінтилів, у кожен з яких входить 20 % населення. Групи населення розташовують на осі від найбідніших до найбагатших. Якщо всі групи мають рівні доходи, то на 20 % родин припадає 20 % доходу. При рівному фактичному розподілі доходу крива Лоренца і лінія бісектриси збігаються. У результаті політики перерозподілу доходів крива Лоренца зсувається ліворуч, наближаючись до лінії абсолютної рівності. [3, с. 127-128]

Нерівномірність розподілу  доходів характеризує також децильний  коефіцієнт диференціації та коефіцієнт Джині.

Децильний коефіцієнт диференціації  – співвідношення рівнів добробуту  населення: 10% найзаможніших на 10% найменш  забезпечених громадян. [4, с. 279]

Коефіцієнт Джині —  відношення площ фігур S1, що утворюються між кривою Лоренца та лінією абсолютної рівності, та площі S, яка утворюється лінією абсолютної рівності ОС та координатною віссю (рис. 6).

Рис. 6. Коефіцієнт Джині

Коефіцієнт Джині = S1 / (S1 + S2) = S1 / S. [3, с. 128-129]

Чим ближче крива Лоренца до кривої абсолютної рівності, тим вища ступінь  рівномірності доходів, і тим  нижчим буде коефіцієнт Джині. Високе значення коефіцієнту Джині свідчить про значну нерівність у розподілі доходів, надмірно високу частку в сукупних доходах багатших прошарків суспільства, що формує загальне недоспоживання в економіці. Дані по значенню коефіцієнту Джині у різних країнах наприкінці 90-х років ХХ століття показано в табл.1.

Таблиця 1. Коефіцієнт Джині наприкінці 90-х років ХХ століття

Країна	Коефіцієнт  Джині	Децильний коефіцієнт диференціації сукупних витрат населення
Болгарія	0,27	3,90
Вірменія	0,32	4,08
Грузія	0,37	5,69
Латвія	0,34	4,54
Молдова	0,41	6,14
Польща	0,34	0,29
Росія	0,47	8,06
Угорщина	0,28	3,49
Україна	0,37	5,20

 

Соціологічні  дослідження, проведені Українським  центром економічних і політичних досліджень, свідчать про невпевненість  населення України у майбутньому, матеріальний стан якого сьогодні нижчий за середній і яке перебуває за межею бідності. [4, с. 279-280]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ДОХОДІВ І РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

 

2.1. Доходи  населення України, їх структура та динаміка

 

В Україні з різних причин протягом усього періоду незалежності сформувалась і закріпилась модель експортно-орієнтованої економіки (на сьогодні понад 70 % вітчизняної продукції спрямовується на експорт) побудованої в основному на низько технологічних укладах, яка може бути конкурентоспроможною на зовнішніх ринках винятково завдяки дешевій робочій силі.

За десять років реформ (1991-2000 рр.) реальний ВВП в Україні  зменшився в 2,3 раза, а реальні  грошові доходи населення – у 4,3 раза. Це дає підстави зробити  висновок, що розподіл ВВП здійснювався не на користь особистого споживання, а навпаки – на його скорочення. Глобальне зниження реальних доходів населення відбулося у 1991-1993 рр., коли вони скоротились у 14 разів. Причинами такої ситуації були високі темпи інфляції у 1993-1995 рр. і зменшення обсягів реального ВВП.

З 2001 р. в Україні здійснювалась  державна політика, спрямована на забезпечення зростання реальної заробітної плати темпами дещо вищими, ніж зростання продуктивності праці. Однак продовжувала знижуватися частка витрат на оплату праці у структурі собівартості виробництва продукції (1996 р. – 13,6 %, 1999 р. – 12 %, 2000 р. – 11 %). На сьогодні в Україні питома вага витрат на робочу силу у собівартості виробництва перебуває в межах 9 %, тоді як у країнах Західної Європи – до 45 %, у США – 75 %. За інформацією національних статистичних відомств за 2006-2008 рр. і з перерахуванням зарплат за курсом на 28 січня 2011 р. середня зарплата у США становила 3705 дол., у Франції – 3425 дол., у Німеччині – 3424 дол., у Великій Британії – 3086 дол., у Чехії – 1122 дол., у Польщі – 900 дол., у Туреччині – 683 дол., в Росії – 613 дол., в Україні – 256 дол.

Період економічного зростання  позначився в Україні різким посиленням соціального розшарування. Так, якщо в 2000 р. децільний коефіцієнт (відношення частки доходів 10 % найбагатших домогосподарств до 10 % найбідніших), який характеризує рівень диференціації доходів, мав співвідношення 1:26, то вже в 2006 р. – 1:40. Згідно з науково обґрунтованими рекомендаціями, цей показник не повинен перевищувати 1:6-1:7.

Перехід до ринкових відносин і відповідні структурні зміни в економіці  вплинули на формування доходів населення. З’явилися такі нові види доходів, як доходи від підприємницької діяльності та само зайнятості, доходи від власності, доходи від продажу іноземної валюти, різні види соціальної допомоги (з безробіття, малозабезпеченим сім’ям).

У структурі  грошових доходів населення найбільшу  питому вагу становить оплата праці, частка якої зростає кожен рік. Водночас помітно збільшилася частка пенсій, соціальної допомоги та стипендій.

В умовах фінансової і економічної кризи, яка проявилась в Україні у четвертому кварталі 2008 р. і тривала продовж 2009 р. знижується життєвий рівень населення. Спад виробництва і вимушена неповна зайнятість та зростання безробіття спричинили зменшення реальних доходів населення.

Доходи  та витрати населення України  у 2011 році (табл. 2) характеризуються такими даними:

Таблиця 2. Доходи та витрати населення України у 2011 році. [10]

	І кв.		ІІ кв.		ІІІ кв.		ІV кв.		Рік
	млн. грн.	у % до І кварталу 2010р.	млн. грн.	у % до ІІ кварталу 2010р.	млн. грн.	у % до ІІІ кварталу 2010р.	млн. грн.	у % до ІV кварталу 2010р.	млн. грн.	у % до 2010р.
Доходи - всього	265528	116,2	299957	112,6	328461	113,9	357059	112,4	1251005	113,6
в тому числі:
заробітна плата	112719	118,9	127616	115,5	130999	114,8	149732	115,0	521066	115,9
прибуток та змішаний доход	30589	123,2	38589	116,3	71585	127,7	57749	125,6	198512	124,1
доходи від власності (одержані)	14807	100,2	14690	100,5	15676	100,2	22886	100,3	68059	100,3
соціальні допомоги та інші одержані поточні  трансферти	107413	114,1	119062	110,0	110201	107,4	126692	106,7	463368	109,4
в тому числі:
- соціальні допомоги	62179	116,2	67193	109,3	67050	110,8	66322	107,4	262744	110,8
- інші одержані поточні трансферти	6875	83,0	8087	102,9	8735	109,3	9984	97,3	33681	97,9
- соціальні трансферти в натурі	38359	118,4	43782	112,4	34416	101,0	50386	107,9	166943	109,7
Витрати та заощадження - всього	265528	116,2	299957	112,6	328461	113,9	357059	112,4	1251005	113,6
в тому числі:
придбання товарів та послуг	220606	122,9	249075	124,8	265836	124,0	288732	118,0	1024249	122,2
доходи від власності (сплачені)	7920	104,2	6550	94,8	6761	93,8	7822	109,7	29053	100,7
поточні податки на доходи, майно  та інші сплачені поточні трансферти	18351	117,3	20688	116,6	21345	115,1	23394	115,2	83778	116,0
в тому числі:
- поточні податки на доходи, майно  тощо	12940	120,3	15141	121,6	15545	118,1	17060	115,8	60686	118,7
- внески на соціальне страхування	3112	105,6	3330	101,1	3490	104,5	3888	111,3	13820	105,7
- інші поточні трансферти	2299	118,0	2217	111,0	2310	113,3	2446	117,5	9272	115,0
нагромадження нефінансових активів	180	х	-1144	х	18212	167,7	13608	145,7	30856	157,6
приріст фінансових активів	18471	68,0	24788	59,5	16307	43,7	23503	65,1	83069	58,4
Наявний доход	200898	116,2	228937	112,8	265939	116,4	275457	113,1	971231	114,5
Середньомісячний наявний доход  у розрахунку на одну особу, грн.	1463,7	116,5	1668,9	113,2	1938,8	116,7	2008,9	113,5	1770,8	115,0
Реальний наявний доход	х	107,8	х	101,9	х	107,3	х	107,7	х	106,1