Дидактична гра як засіб формування фонематичного сприйняття у дітей ІІ рівня ЗНМ

4. Повтори слова, словосполучення, речення, зберігаючи їх послідовність. Укажи кількість слів у кожному завданні.

а) груші, вишня, сливи; ялинка, іграшки, шофер, машина; радість, радісний, радіти;

б) великий письмовий  стіл; кругле червоне яблуко;

в) біля будинку.

5. Підніми руки, коли почуєш указаний склад.

Са – ша, ча, шу, са, ца.

Ча – са, ща, що, ша, ча.

Ва – фа, ха, ка, ва, га.

Да – за, да, ма, та, са.

6. Яким звуком  відрізняються пари слів:

Мука – муха;

миска – мишка;

гора – кора;

хата – вата;

лихо – тихо;

роса – коса;

цап – ціп;

кит – кіт;

зал  – бал;

лак  – мак;

рік  – рій.

7. Який спільний звук у словах?

• Оса, сом, миска, ніс.
• Кран, риба, сир, мир.
• Пилка, стіл, ложка, лампа.

8. Гра «Шнурочок»

Мета: розвивати фонематичний аналіз.

Завдання: сполучити лінією звукові схеми слів із предметним малюнком.

 

Підводячі підсумки проведених дидактичних ігор, ми дійшли висновку, що рівень розвитку слухової уваги знаходиться на низькому рівні та потребує продовження роботи над розвитком слухової уваги, пам'яті та мислення.

«Стан сформованості фонетичного сприйняття на констатуючому етапі»

Таблиця 1

№	Список дітей	Слухова увага	Пам'ять	Мислення	Усього	%
1.	Гармаш Микита	2	1	1	4	40%
2.	Гущин Максим	1	1	1	3	30%
3.	Коптяєва Катя	1	1	1	3	30%
4.	Краснов Максим	1	1	1	3	30%
5.	Львович Джульєтта	1	1	1	3	30%
6.	Нагірний Артем	1	2	1	4	40%
7.	Омельченко Даша	1	1	1	3	30%
8.	Рубанова Саша	1	1	1	3	30%
9.	Сергіїв Максим	1	1	1	3	30%
10.	Шагенова Еля	1	1	1	3	30%

 

Проведений аналіз стану фонематичного сприйняття на етапі констатувального експерименту вказує, що діти мають не сформованість фонетико-фонематичної складової мовлення. За оцінкою виконання завдань трьох рівнів діти, в основному, займають низький і середній рівень сформованості мовлення.

Такі обставини зумовлювали  необхідність розроблення змісту логопедичної роботи щодо формування фонетичного сприйняття мовлення у дітей дошкільного віку із ЗНМ ІІ рівня в умовах ДНЗ за визначеними нами напрямами: слухова увага, пам'ять та мислення [14].

Отже, констатувальний етап експериментального дослідження виявив недостатній рівень розвитку лексико-граматичної  сторони мовлення у дітей логопедичної групи із ЗНМ ІІ рівня. Це свідчить про необхідність організації логопедичної роботи й розробки її змісту, як систематичного логопедичного впливу дидактичних ігор на формування фонетичного сприйняття мовлення у дітей із ЗНМ ІІ рівня [1].

 

2.2 Методика обстеження фонематичного сприйняття

Основними завданнями корекційно-розвивального  навчання дітей із ЗНМ II рівня є продовження роботи по розвитку: 

1) розуміння мовлення і  фонематичного мприйняття мовлення; 

2) вимовної сторони мовлення; 

3) самостійного розгорненого фразового мовлення.

Ефективність корекційно-логопедичної роботи визначається чіткою організацією дітей у період їхнього перебування  у ДНЗ, правильним розподілом навантаження протягом дня, координацією й наступністю  в роботі логопеда й вихователя. В процесі організації логопедичної роботи ми спиралися, на перевірені практикою та висвітлені у педагогічній літературі та програмах навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення, загальнодидактичні (принципи науковості, систематичності та послідовності, доступності поданого матеріалу, наочності, принцип виховую чого характеру навчання, активності та індивідуального підходу до кожної дитини) [9].

Як засоби підвищення рівня  розвитку фонематичного сприйняття мовлення у зміст були включені дидактичні ігри, ігрові вправи та завдання доступні й динамічні за структурою та образні  й емоційні за змістом. Проводячи дидактичні ігри та вправи, ми намагались розвивати фонематичне сприйняття,слухову увагу,фонематичний аналіз, мислення та пам'ять.   (Додаток Б)

Впродовж трьох місяців (грудень, січень, лютий), згідно розкладу занять, проводилися логопедичні заняття два рази на тиждень.

Основною метою формувального  етапу експерименту було розширення словникового запасу, формування фонематичної сторони мовлення й навичок зв’язного мовлення у всіх ситуаціях спілкування протягом дванадцяти тижнів з широким використанням дидактичних ігор і вправ, використання дидактичних завдань не тільки на заняттях, але і в ситуаціях буденного життя. Ми прагнули розвивати слухову увагу, мислення, зв’язне мовлення. адже розвиток цих умінь допомагає у розвитку фонематичної сторони мовлення [8].

Отже, на етапі формувального  експерименту нами було розроблено на основі загальноосвітніх програм навчання і виховання дітей дошкільного  віку та впроваджено у систему  логопедичного впливу протягом трьох  місяців визначені нами напрями і зміст формування фонетичного сприйняття мовлення дітей с дошкільного віку із ЗНМ ІІ рівня в логопедичній підгрупі в умовах ДНЗ [29].

Подолання мовленнєвих порушень у дітей із ЗНМ II-го рівня відбувається в рамках корекційного навчання у логопедичній групі ДНЗ, що розраховане    на 1 навчальний рік. Дидактичні ігри та вправи на фронтальних та індивідуальних заняттях є основною формою корекційного навчання і призначаються для систематичного формування та розвитку й корекції всіх компонентів мовленнєвої системи. Логопедична робота по формуванню фонетичного сприйняття мовлення відповідно визначених напрямів і змісту здійснювалася в процесі занять, як провідної організаційної форми логопедичного впливу, що будувалися з урахуванням вимог, як загальної дошкільної й спеціальної педагогіки так і логопедії. Дидактичні ігри проводились на кожному заняття, як індивідуальному так і на підгруповому [6]. Логопед проводить 4 підгрупові заняття на тиждень з розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення. Останні виносяться окремо з огляду на те, що відбір дітей для цих занять відбувається не тільки за рівнем мовленнєвого розвитку, а й за станом сформованості фонетико-фонематичної сторони мовлення. Засвоєння мовленнєвого матеріалу на підгрупових фонетико-фонематичних заняттях узгоджується з матеріалом, що використовується на лексико-граматичних заняттях. Уточнення, постановка, автоматизація, диференціація звуків проводяться на індивідуальних заняттях щодня за індивідуальним графіком логопеда.

 

2.3 Результат логопедичної роботи з дітьми ЗНМ ІІ рівня

З другого півріччя мовленнєві можливості дітей зростають, тому розвиток зв'язного мовлення поєднується з  розвитком граматичної сторони  мовлення. Види занять, їх кількість  та тематика встановлюється логопедом  з урахуванням індивідуальних особливостей дітей. Мовний дидактичний матеріал для проведення логопедичних занять відбирався логопедом за наступними критеріями:

відповідно до матеріалу, який вивчається на інших заняттях (розвиток мовлення, ознайомлення з  навколишнім, формування елементарних математичних уявлень тощо);

відповідно до завдань  корекції мовленнєвої діяльності дітей  згідно із зазначеними програмними  вимогами;

відповідно до потреб додаткового  відпрацювання (закріплення) матеріалу  з кожною дитиною на індивідуальних заняттях [26].

Дидактичні ігри підбиралися на основі чітко визначено теми, мети з конкретним дозуванням фонетики, яку діти повинні засвоїти в активному мовленні, відібрали граматичний матеріал з урахуванням етапу корекційного навчання зростаючої складності, включали різноманітні ігрові й дидактичні вправи для розвитку розумової діяльності, легких форм сприйняття й уяви [6].

Оскільки логопедична  робота носить цілісний характер, то для  дітей із ЗНМ є важливим не тільки оволодіння мовленнєвими навичками, а  і методами і прийомами самостійного використання їх на практиці [15].

Після закінчення формувального  експерименту вважали за доцільне провести експериментальну перевірку доцільності  визначених та запроваджених нами фонетико-фонематичних напрямів і змісту формування фонетичного сприйняття мовлення у дітей із ЗНМ ІІ рівня за допомогою використовуваних у констатувальному експерименті дидактичних ігор та вправ.

Метою констатувального експерименту другого порядку було практичне  підтвердження ефективності розроблених  фонематичного напрямку та його змісту формування фонетичного сприйняття мовлення у дітей із ЗНМ. Систематичне логопедичне діагностування мовленнєвого розвитку дітей в цілому, передбачає стартове, поточне й підсумкове діагностування, є загальним способом одержання достатньої інформації про перебіг етапів й компонентів розвитку мовлення. Результати діагностування заносяться в логопедичну картку, як основний документ, що характеризує стан мовлення дітей.

По завершенні формувального  експерименту нами був проведений констатувальний  експеримент другого порядку, у  ході якого необхідно було перевірити як доцільність дидактичного матеріалу та його змісту формування фонематичної сторони мовлення, так і визначити його ефективність. Оброблені й узагальнені дані діагностування мали таку результативність.

«Стан сформованості фонетичного сприйняття на констатувальному етапі»

Таблиця 2

№	Список дітей	Слухова увага	Пам'ять	Мислення	Усього	%
1.	Гармаш Микита	1	3	2	6	60%
2.	Гущин Максим	2	2	2	6	60%
3.	Коптяєва Катя	3	3	2	8	80%
4.	Краснов Максим	2	2	2	6	60%
5.	Львович Джульєтта	2	2	1	5	50%
6.	Нагірний Артем	2	3	2	7	70%
7.	Омельченко Даша	3	2	2	7	70%
8.	Рубанова Саша	3	2	2	7	70%
9.	Сергіїв Максим	2	3	1	6	60%
10.	Шагенова Еля	2	3	2	7	70%

 

Підсумкове обстеження проводилося за тими ж методиками, які використовувались діагностуючи дітей на констатувальному експерименті першого порядку.

У відповідності до результатів  виконаних завдань визначили  рівні мовленнєвого розвитку дітей. Проведені обчислення одержаних  даних дозволили зробити висновок, що порушення фонематичного сприйняття мовлення набуло інших проявів, завдяки чому значно зріс рівень фонематичного сприйняття мовлення, що зумовлено, перш за все, запровадженням розроблених напрямів і змісту використання дидактичних ігор для формування фонематичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ II рівня та є ефективним. Це підтверджує припущення, що запровадження розроблених напрямів і змісту корекції фонематичного сприйняття мовлення підвищать ефективність корекційно-розвивального впливу на дітей дошкільного віку із ЗНМ ІІ рівня.

Отже, результати логопедичної роботи дають підстави стверджувати, що розроблений дидактичний матеріал по формуванню фонематичного сприйняття мовлення у дітей дошкільного віку із ЗНМ II рівня є доцільними, оскільки збільшилася кількість дітей з середнім рівнем розвитку фонематичного сприйняття мовлення в результаті проведеної роботи [29].

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

На основі викладеного  вище можна зробити такі висновки. Здійснений аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з проблеми формування фонематичногосприйняття мовлення у дітей із ЗНМ ІІ-го рівня дошкільного віку сприяв розгляду різноманітних класифікацій порушень мовлення при ЗНМ та їх особливостей. З’ясували, що у дітей із ЗНМ порушені всі компоненти мовленнєвої системи й описали особливості кожного компонента. На основі практичного досвіду й аналізу літературних джерел охарактеризували стан фонематичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ ІІ рівня, а саме слухова увага, фонематичне сприйняття, мовлення.

Характеристика структурних  компонентів мовлення у дітей із ЗНМ дошкільного віку виявила порушення формування словника, що проявляються в недостатньому засвоєнні значень слів, обмеженості активного словника, непропорційній представленості в словнику дітей різних частин мови, заміні одних слів іншими (вербальні парафазії), недостатній представленості в словнику похідних слів, труднощах актуалізації добре знайомих за значенням слів; порушення формування фонематичного сприйняття.

Відхилення в засвоєнні фонематичного сприйняття та розглянуті сучасні програми подолання ЗНМ у дітей дошкільного віку Волкової Л. С., Г. Чиркіної,    Н. Жукової, Н. Ніщевої, Л. Трофіменко дозволили визначити провідні напрями, а саме: лексичний і граматичний компоненти та зміст формування фонематичної сторони мовлення у дітей дошкільного віку із ЗНМ ІІ рівня, що спонукало до розробки Програми корекції лексико-граматичної сторони мовлення.