Дослідження проблем доступності вищої освіти та теоретичних аспектів доцільності процесу укрупнення ВНЗ в Україні

     Розробляючи освітню стратегію і тактику щодо Болонського процесу, слід мати на увазі, що, по-перше, Болонський процес має багатоваріантний, гнучкий, відкритий, поступовий характер; по-друге, акумулюючи традиційні, вже апробовані європейські освітянські цінності, він не може не враховувати суттєвої відмінності та особливості функціонування освітніх систем у різних європейських країнах.

   Болонський процес повинен сприяти гармонізації, оптимізації, а не уніфікації освітніх систем Європи й України.

    На підставі порівняння вітчизняних та європейських освітніх систем слід визначити конкурентні переваги української вищої освіти, а також виділити ті напрями, на яких варто зосередити головну діяльність. Однією з таких конкурентних переваг є фундаментальний, комплексний характер національної системи освіти, ґрунтовність і розвиненість гуманітарної складової фахового навчання[ 27, 48].

   В.П. Безпалько доводить, що «... зерно, концепція освітянської етики полягає в тому, що викладається, чого навчаються учасники освітянського процесу. А навчатися вони повинні насамперед гуманітарному циклу дисциплін, королевою якого є філологія. Тому я й хочу акцентувати парадоксальну, на перший погляд, але вельми логічну тезу: гуманітарної освіти вища школа сьогодення, на жаль, майже не дає, хоча насправді вищою освіта може бути лише гуманітарна» [2, с. 46].

      Незважаючи на те, що загальна економічна ситуація в країні не досить сприятлива для розвитку інтелекту, стратегія гуманітарного розвитку повинна домінувати над усіма іншими аспектами суспільного життя. Важлива роль у всебічному розвитку інтелектуально-духовного потенціалу суспільства належить соціогуманітарним наукам.

      Період навчання у вищій школі - це не тільки час набуття професійних знань, умінь та навичок, але й період формування у студентів наукового мислення, набуття якостей, необхідних їм як майбутнім спеціалістам. Адже інженер повинен бути підготовленим для виробничо-технологічноі організаційно-управлінської, проектно-конструкторської та дослідницької діяльності. Усі дисципліни ВНЗ покликані сформувати ці якості у студента за період навчання, використовуючи специфічні для кожного циклу наук методи і прийоми. Дисципліна «Англійська мова за професійний спрямуванням» не є винятком щодо цього. Мета викладання іноземної мови у технічному ВНЗ - підготувати кваліфікованого спеціаліста, здатного спілкуватися  іноземною мовою, розуміти та передавати інформацію зі свого фаху, вміти практично використовувати іноземну літературу фаху, мати навички основ комунікативного спілкування з фахом. Тому, окрім традиційних методів навчання, з'явилась необхідність пошуку нових форм оптимізації навчання методів викладання іноземної мови [20, с. 14].

     Проблема оптимізації навчання тісно пов'язана з пошуком нових нетрадиційних технологій навчального процесу. Вона повинна розроблятися з позиції не тільки управління навчальною діяльністю студентів, а й управління їхньою творчою діяльністю. Таким чином цей педагогічний напрямок повинен перетворити студентську аудиторію з об'єкта у суб'єкт управління, заклавши тим самим великі мотиваційні стимули. Це також зумовлює необхідність нових підходів до навчання іноземної мови як обов'язкової начальної дисципліни у вищому технічному закладі освіти, впровадження у навчальний процес інноваційних технологій навчання та методик, які сприятимуть формуванню навичок і вмінь іншомовного професійно орієнтованого спілкування на основі набутої системи знань. Надзвичайно важливою є також необхідність розвитку у майбутніх фахівців таких якостей, як активність, ініціативність, самостійність щодо прийняття рішень і творчого ставлення до праці.

      Модульний підхід до організації навчального процесу з професійно орієнтованої іноземної мови у ВНЗ найкращим чином відповідає вимогам щодо цільового, змістовного та організаціино-діяльнісного компонентів навчання цієї дисципліни. На відміну від інших підходів він створює оптимальні умови для:

  1) забезпечення навчання мовленнєвого спілкування у рамках різної тематики - від загальної через загальну науково-технічну і загально-фахову до професійної і фахової в тематичних модулях;

  2) забезпечення усвідомлення студентами конкретних цілей і завдань навчання як суб'єктивних цілей і завдань їх навчання, що сприяє розвитку позитивної його мотивації;

  3) забезпечення науково обґрунтованої та систематичної мінімізації змісту навчання, що стає основою для формування іншомовної комунікативної компетенції достатнього рівня розвитку;

   4) забезпечення науково обґрунтованої професійно спрямованої побудови змісту навчання відповідно до професійно значущих цілей;

   5) забезпечення цілісної системи навчання всіх аспектів мови у кожному тематичному модулі за підпорядкованості мовних аспектів мовленнєвій діяльності цією мовою;

   6) забезпечення першочерговості спілкування мовою в навчальному процесі, тобто реалізацію основних принципів комунікативної методики;

   7) забезпечення умов для мотивуючої, регулюючої та формуючої індивідуалізації навчання;

   8) забезпечення регулярного зворотного зв'язку і своєчасної корекції процесу навчання;

   9) забезпечення тісного контакту між викладачем і студентами;

   10) забезпечення умов для творчої самостійної роботи студентів [24, с.97-98].

      Усі викладачі кафедри англійської мови свідомі того, що є велика відмінність у тому, як навчається окремо взятий студент. Ми стали свідками того, як усе більше фокусується увага на нагальній потребі індивідуалізації навчання у ВНЗ. Наш інтерес до вивчення нових методик привів нас до ідеї інтегрувати модульну структуру процесу викладання у професійно-спрямовану діяльність на занятті (проектна методика). Вважаємо, що це - перспектива такої системи викладання, яка зможе зробити вищу освіту придатною для великої кількості студентів і водночас пропонуватиме широкий досвід індивідуального навчання [52, с. 6-7].

     Досвід кафедри англійської мови в Івано-Франківському Національному технічному університеті нафти і газу (ІФНТУНГ) свідчить, що навчальний процес, побудований із позиції педагогічної технології, перетворює навчання у виробничо-технологічний    процес з   гарантованим результатом. Як справедливо зазначає В.П. Безпалько, «щоб перейти до перспективної педагогічної системи, необхідне спеціальне її проектування та експериментальне доведення до того ступеня удосконалення, коли гарантоване співвідношення «цілі-результат» [2, с. 46]. Починаючи з 1999 року, у ВНЗ успішно діє технологія модульно-рейтингового навчання, яка постійно вдосконалюється. Вона дає змогу розширити рамки індивідуальної роботи студентів, ввести елемент змагання в навчальний процес, створити ефективні стимули до творчого, ретельного і систематичного вивчення матеріалу. За цей час у навчально-виховному процесі були випробувані різноманітні моделі цієї методики, отриманий цікавий науково-практичний досвід щодо організації управління навчально-творчою діяльністю студентів за новою технологією. Слід зазначити, що безпосередню участь у цьому процесі бере студентська аудиторія [ 26, с.30].

     Основна ідея модульно-рейтингової технології полягає в поєднанні принципів модульності та мотивації. Студенти переходять до вивчення наступного модульного блоку після вивчення попереднього з визначеним рівнем знань. Мотиваційний механізм забезпечується рейтингом, у якому можна врахувати будь-яку форму діяльності студента.

    На початку семестру студентам пропонується модульна програма, де вказані «вартість» окремих модулів; критерії оцінювання; рівні рейтингу, що відповідають екзаменаційним оцінкам; зміст дисципліни тощо.

     Курс дисципліни «Англійська мова за професійним спрямуванням» поділено на три модулі.

   Модуль 1 - компенсаторний. Він передбачає повторення, закріплення та активізацію навичок вживання основних граматичних категорій іноземної мови.

    Модуль 2 передбачає формування професійно орієнтованої комунікативної компетенції мінімального рівня в галузі читання літератури за фахом. Після закінчення вивчення модуля студент повинен не тільки розуміти інформацію, але й інтерпретувати її, а також оцінювати.

  Модуль 3 пропонує студентам працювати незалежно у маленьких групах над розробкою одного з проектів, який їм запропоновано.

     Під час навчання професійно орієнтованого мовлення викладач формує у студентів певні уміння: чітко формулювати свої висловлювання, переконувати, описувати предмети, явища, процеси, порівнювати, протиставляти та інше.

      Навчання усіх видів мовленнєвої діяльності ведеться комплексно. Основні організаційно-методичні засади вивчення дисципліни «Англійська мова за професійним спрямуванням» такі:

-чітка спеціалізація викладання мови на 1 курсі;

-комунікативна спрямованість навчального процесу в цілому;

-інтенсифікація навчального процесу;

-раціоналізація поділу курсу навчання на модулі з метою поступового досягнення мети;

-організація такого навчання різних видів мовленнєвої діяльності, за яким формування вмінь та навичок в одному з них полегшувало їх розвиток в інших видах, виходячи із загальної кінцевої мети всього курсу вивчення іноземної мови [40 c. 2-3].

    Добре спланована модульна система не тільки передбачає розвиток позитивної мотивації, але й пропонує такі переваги студенту:

-дає змогу прослідкувати свій власний рейтинг;

-вибрати власний спосіб навчання;

-визначити свої плюси та мінуси і ще раз пройти модуль, повторюючи або змінюючи спосіб навчання.

     Викладачами кафедри англійської мови ІФНТУНГ проведено аналіз стану та можливості реформування організації навчального процесу під час вивчення іноземної мови. Подаємо зразок розподілу годин типової робочої програми з дисципліни «Англійська мова за професійним спрямуванням» для студентів однієї з технічних спеціальностей, що використовується у навчальному процесі: дисципліна вивчається на першому курсі, у першому та другому семестрі, з рівномірним розподілом годин; загальна кількість годин - 324, або 9 кредитів; 2 залікових кредити; заліковий кредит 1 - це 85 годин практичних занять, 77 годин самостійної роботи та залік, що збігається із закінченням семестру; заліковий кредит 2 - це 90 годин практичних занять, 72 години самостійної роботи та іспит, що збігається із закінченням семестру [43, с. 4-5].

      Як видно з наведених даних, дисципліна «Англійська мова за професійним спрямуванням» вивчається тільки на першому курсі. Зазвичай, студенти ВНЗ не мають досвіду практичної роботи, і тому викладач стикається з певними труднощами: невідповідність рівня професійної підготовки студентів 1 курсу і вимог професійно орієнтованого мовлення; відсутність уявлення про майбутню професійну діяльність; відсутність вибору вітчизняних підручників з ділової іноземної мови; труднощі, які виникають у студентів з діалогічного та монологічного висловлювань у початковий період навчання; недостатня сформованість соціально-культурної компетенції в говорінні. Крім того, за наступні чотири роки навчання у ВНЗ студент, не вивчаючи іноземної мови, тільки втрачатиме набуті знання. Цей розподіл годин також не бере до уваги той низький рівень мовленнєвої компетенції з іноземної мови, з яким абітурієнти вступають до технічного ВНЗ.

    Аналіз факторів, що впливають на якість та організацію навчального процесу, а також досвід практичної діяльності дав змогу визначити оптимальний на даний час розподіл годин для робочої програми з дисциплін «Англійська мова» та «Англійська мова за професійним спрямуванням» для студентів однієї з економічних спеціальностей, що сприяє логічному та послідовному вивченню іноземної мови у ВНЗ.

     Пропонуємо оптимальний, на нашу думку, розподіл годин типових робочих програм з дисциплін «Англійська мова» та «Англійська мова за професійним спрямуванням». Дисципліна «Англійська мова» вивчається на першому-другому курсах, у першому-четвертому семестрах; загальна кількість годин - 270, або 7,5 кредитів; 2 залікових кредити; заліковий кредит 1 - це 105 годин практичних занять, 50 годин самостійної роботи та залік, що збігається із закінченням другого семестру; заліковий кредит 2 - це 70 годин практичних занять, 45 годин самостійної роботи та іспит, що збігається із закінченням четвертого семестру. Дисципліна «Англійська мова за професійним спрямуванням» вивчається на третьому-четвертому курсах, у п'ятому-восьмому семестрах; загальна кількість годин - 324, або 9 кредитів; 2 залікових кредити; заліковий кредит 1 - це 122 години практичних занять, 70 годин самостійної роботи та залік, що збігається із закінченням шостого семестру; заліковий кредит 2 - це 66 годин практичних занять, 66 годин самостійної роботи та іспит, що збігається із закінченням восьмого семестру [44, с.15-16].

       Як можна зрозуміти з наведених даних, запровадження додаткової дисципліни «Англійська мова» (за рахунок дисциплін за вибором вузу) на 1-2 курсах дасть можливість підняти рівень володіння іноземною мовою студентами, перш ніж вони почнуть вивчати обов'язковий курс англійської мови для професійного спілкування.

       У 2005 році групою викладачів був розроблений Перший проект Програми з англійської мови для професійного спілкування (АМПС) для університетів на замовлення Міністерства освіти та науки України за підтримки Британської Ради в Україні. Розробка нової програми АМПС відповідає радикальним змінам, що здійснюються в національній системі вищої освіти в Україні, які було започатковано процесом інтеграції країни в європейський простір вищої освіти.

       Автори Програми у розділі «Вступні рівні» зазначають: «Відповідно до Державного стандарту базової та повної середньої освіти від 2004 року, РВМ (рівень володіння мовою) випускників шкіл має відповідати рівню В1+». Таким чином очікується, що вступний рівень абітурієнтів ВНЗ має бути не нижчим рівня В1+. Оскільки цей стандарт було введено лише у січні 2004 року, то ми виходимо з того, що має бути перехідний період, перш ніж рівень В1+ буде досягнутий більшістю випускників шкіл в Україні. Вважаємо за доцільне навести таблицю розрахунку необхідної кількості аудиторних годин (1 година = 60 хвилин) для переходу студента на вищі рівні мовної компетенції.