Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення дітей дошкільного віку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Января 2013 в 22:30, курсовая работа

Описание работы

Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити такі завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз літератури з проблем ФФНМ.
2. Виявити стан мови у дітей старшого дошкільного віку з ФФН.
3. Проаналізувати сонові напрямки корекційної логопедичної роботи з дітьми даної категорії.

Содержание работы

Вступ...............................................................................................3
Розділ І. Теоретичні засади проблеми ФФНМ у дітей дошкільного віку…………..……………………………………….....6
1.1 Формування фонематичних процесів в онтогенезі дитячого мовлення …………………………………………………………………………6
1.2 Характеристика психічного розвитку дітей з ФФНМ …………….19
Розділ ІІ. Експериментальне дослідження стану мови дошкільників з ФФНМ……………………………………….31
2.1 Методи дослідження фонематичних процесів у дітей……………..31
2.2 Аналіз результатів дослідження……………………………………..33
2.3 Основні напрямки корекції фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення у дітей дошкільного віку………………..…..……………………….36
Висновки ………………………………………….....................45
Список використаних джерел ……………………………….48
Додатки ………………………………………………………....51

Файлы: 1 файл

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.doc

— 460.00 Кб (Скачать файл)

 

 

Додаток А

   

Ігри  на розпізнавання не мовленнєвих  звуків

№ з/п

Назва гри

Опис гри

«Вгадай, що звучить»

Логопед показує  дітям іграшковий барабан, дзвіночок, молоточок, називає їх і просить повторити. Потім педагог пропонує послухати, як вони звучать: грає на барабані, дзвенить дзвіночком, стукає по столу молоточком; ще раз називає іграшки. Потім він встановлює ширму і за нею відтворює звучання вказаних предметів. “Що звучить?” - запитує він дітей. Діти відповідають, і логопед знову дзвенить дзвіночком, стукає молоточком і так далі. При цьому він стежить за тим, аби діти взнавали предмет, який звчить, виразно вимовляли його назву.

«Де дзвіночок?»

Дитина заплющує очі, логопед тихенько стає осторонь від дитини (справа, зліва, позаду) та дзвенить у дзвіночок. Дитина не відкриваючи очі, повинна рукою показати напрямок звідки лунає звук.

Ця гра має  ще такий варіант. Діти сидять групами в різних місцях кімнати, в кожній групі є дзвіночок. Вибирається той, що водить. Йому пропонують закрити очі і вгадати, де подзвонили, і показати напрямок рукою. Якщо дитина правильно вкаже напрям, педагог говорить: "Пора" — і той, що водить розплющує очі. Той, хто дзвонив, встає і показує дзвінок. Якщо той, що водить вкаже напрям невірно, він знову водить, поки не вгадає.

 «Де плеснули?»

Діти сідають  в різних місцях кімнати, вибирається  той, що водить. Йому закривають очі. Один з дітей за знаком логопеда плескає в долоні. Той, що водить повинен визначити, хто плескав.

«Гучно –  тихо»

Логопед призначає  ведучого та пропонує йому заплющити  очі. Потім ховає якусь іграшку (у шафу, за фіранку, за спину одного з дітей…) та пропонує ведучому знайти цю іграшку, орієнтуючись на силу ударів барабана. Якщо дитина підходить близько до того місця, де знаходиться іграшка, барабан б’є гучно, якщо віддаляється – барабан звучить тихо. Цю гру можна повторювати, використовуючи замість барабана, бубон, дзвоник, плескати в долоні, стукати молоточком по столу.

«Ведмежата –  бешкетники»

Логопед демонструє дітям предмети, які можуть утворювати різноманітні звуки, та пропонує запам’ятати  як звучить кожен предмет. Потім логопед розповідає дітям, що в одному будиночку жила родина ведмедів. Одного разу ведмеді-батьки пішли з дому, а ведмежата почали бешкетувати. Вони взяли різні предмети і почали шуміти. Логопед роздає дітям ведмедиків із зображенням цих предметів, потім за ширмою озвучує ці предмети, а діти повинні відгадати, який ведмедик шумить.

Предмети, що утворюють звуки: ключі, сірники, гаманець з грошима, склянка з ложкою, папір, повітряна куля, м’я, гребінець…

   

Розрізнення сили, висоти, тембру голосу

«Відгадай чий  голосок»

Діти стають  коло. Одна дитина стоїть у центрі кола з зав’язаними очима і говорить:

Жабеня по доріжці 

Скаче, витягнувши ніжки,

Побачило комара і закумкало:

КВА-КВА-КВА! (відповідає хтось з дітей, що стоять у колі).

Ведучий, який стоїть у центрі кола, відгадує, яка дитина «квакала»

«Мама і діти»

Дітям роздаються малюнки із зображенням домашніх тварин: дорослих і дітей: корови і теляти, кози і козеняти… Логопед просить відтворити звуконаслідування тварин – мам і тварин – дітей, піднімаючи відповідний малюнок.

«Хто кличе?»

Діти по черзі  називають ім’я ведучого, який стоїть до них спиною. Ведучий відгадує, хто його кличе. Потім гра ускладнюється і діти кличуть ведучого: «Ау!» то голосно, то тихо – залежно від того як скаже логопед: «Далеко пішли в ліс» або «Близько пішли в ліс»

«Почуй шепіт»

Варіант 1. Гравці розбиваються на дві рівні групи і будуються в одну шеренгу. Ведучий відходить на певну відстань, стає навпроти і чітким, виразним шепотом (який можна почути лише в тому випадку, якщо кожен активно вслухується) віддає команди ("Руки вгору, в сторони, кругом" та інші, складніші). Поступово відходячи все далі, ведучий робить свій шепіт менш вловимим і ускладнює вправи.

Варіант 2. Всі діти сидять в колі. Ведучий голосом звичайної гучності просить виконати який-небудь рух, а потім тихим голосом виголошує ім'я (прізвище) того, хто повинен виконати. Якщо дитина не розчула своє ім'я, ведучий викликає іншу дитину.

   

Розрізнення слів, близьких за звуковим складом

«Слухай уважно»

Логопед знайомить  дітей з назвами парних картинок: Дим – Дім, Кит – Кіт, Сук  – Сік, Лис – Ліс, Шубка –  Шибка, Куля – Коля, Село – Сало, Горох – Горіх, Бант – Бинт, Голка – Галка – Гілка, Син – Сон, Ручка – Річка, Булка – Білка, Мило – Мила, Раки – Руки, Мишка – Мушка, Шашки – Шишки, Суничка – Синичка, Лійка – Лайка, Салат – Салют. Логопед роздає картинки дітям. Далі запитує: «В кого кит, а в кого кіт?». Діти піднімають відповідні картки.

«Знайди пару»

Логопед розставляє на дошці по одній картинці кожної пари, другу картинку роздає дітям. Останні в свою чергу повинні  знайти пару своєї картинки, шукаючи  ті назви картинок, які звучать  схоже.

«Знайди помилку»

Рік пішов гуляти в сад,

Не дійшов, бо повз назад.

 

Кинула шишку  в мене зозуля.

В мене на лобі з’явилася  Куля.

 

Ми з братом лісники від роду:

Пиляємо пАлкою колоду.

 

Я вдягнув новий  Салат,

А він виявивсь до п’ят.

 

Пригріло сонечко  як слід –

І на Дніпрі розтанув Дід.

 

Мені мама до сніданку

Подає солодку  Банку.

«Де чий будинок?»

Логопед виставляє  на дошці декілька будиночків та пояснює, що в кожному з них мешкають предмети, назви малюнків яких схоже  звучать. Перший малюнок у кожен  будинок ставить логопед, діти розставляють інші малюнки. Наприклад, мешкати в будинку можуть такі групи предметів: «гірка – нірка – зірка», «листок – молоток – каток», «білка – гірка», «батон – вагон – дракон», «ворона –корона», «рак – мак – лак»…

«Слухай та виконуй!»

Логопед роздає дітям великі квадрати, розділені  на 9 маленьких, та набір карток: «Марина  – малина, рак – лак, коса – коза, мишка – миска, жабка – шапка»… Дітям слід уважно слухати інструкцію та виконувати її.

- Візьміть картинку, на якій зображена «жабка», та покладіть її у правий верхній квадрат.

- Візьміть картинку, на якій зображена «шапка»,  та покладіть її у лівий  середній квадрат.

   

Диференціація складів

«Скільки складів»

Логопед називає  ряд складів та пропонує дітям  сказати, скільки складів вони почули, або підняти відповідну цифру

«Розбий слово  на склади»

Логопед кидає  м'яч дітям, називаючи односкладові, двоскладові і трискладові слова. Дитина, що зловила м'яч, визначає кількість складів, називає їх і кидає м'яч назад. Можна запропонувати дітям прмовити слово по складах, одночасно відбиваючи склади м'ячем.

Інший варіант  гри передбачає відплескувати кожен  склад слова долонями.

«Що зайве?»

Логопед називає  ряд складів, наприклад: «На –  на –на – па». Діти визначають, який склад був зайвий – (па). Потім складові ряди ускладнюються, наприклад: «На – но – на», «Ка – ка – га – ка», «Па – ба – па – па».

Гра «Склад до складу — буде слово, ми у гру зіграємо знову»

Варіант 1. Логопед говорить дітям: — Я виголошу першу частину слова, а ви другу: цу — кор, са — ни. Потім логопед по черзі кидає м'яч дітям і говорить перший склад, діти ловлять і кидають назад, називаючи ціле слово.

Варіант 2. Перед  дітьми лежать картинки. Логопед називає  кожній дитині склад, наприклад: ма, мо, ми, му, ме. Далі пояснює, що дітям слід відшукати слово, яке починається на цей склад, який вони запам’ятали. Логопед називає слова, наголошуючи на першому складі: машина, морозиво, муха, метелик.

«Квадратики»

Діти викладають під картинкою стільки квадратиків, скільки складів у слові.

«Де чий будиночок?»

Чотири будиночки  з цифрами – 1, 2, 3, 4, або відповідною  кількістю квадратиків. Діти отримують  картинки та визначають, у якому  будиночку хто живе, поділяючи  слова на склади.

«Весела подорож»

Три вагончики. Картинки з зображеням тварин. Діти поділяють назви тварин на склади та визначають, у якому вагончику хто поїде. Наприклад: кіт – у першому, сова – у другому, корова – у третьому.

«Зберемо пелюстки»

Чотири квітки без пелюсток. В середині квіток 1, 2, 3, 4 квадратики. Пелюстки з картинками. Діти добирають пелюстки до квітів залежно від кількості складів у словах, що зображені на пелюстках.

«Вгадай слово»

Логопед виставляє  на дошці картинки, а потім пропонує дітям відгадати, яку картинку загадав, плескаючи в долоні один, два, три або чотири рази, залежно від кількості складів у слові, а діти намагаються відгадати, яке слово загадав логопед.

   

Диференціація фонем

Звуконаслідування

У дівчинки болять звуби: о-о-о; Корова мукає: му-у-у; Дівчинка сміється: і-і-і; Дівчинка плаче: а-а-а; Повітря виходить із шини: ш-ш-ш; Завірюха виє: з-з-з; Дівчинка капризує, нюняє: н-н-н; Комарик дзвенить: дз-з-з; Дощик капає: к-к-кап; Гуси гелгочуть: г-г-г; Чайник кипить і кришкою стукає: б-б-; Дівчинці холодно, вона гріє руки: х-х-х; Повітря виходить іх насоса: с-с-с; Мама сварить сина: е-е-е; Паровоз випускає пару: п-п-п; Колеса вагонів стукають: т-т-т; Кулемет строчить: д-д-д; Пароплав гуде: и-и-и; Сидіть тихо: ц-ц-ц; Жук співає: ж-ж-; Змія шипить: ш-ш-ш; Літак високо летить і гуде: л-л-л; Собака ричит: р-р-р.

«Спіймай звук»

Логопед пояснює  дітям, що їм слід «спіймати» певний звук, наприклад «а». Далі логопед вимовляє ряд звуків: «а, о, а, у, й, а, а, е». Діти плещуть у долоні тільки тоді, коли почують звук «а». Відпрацьовувати  можна будь-який звук, склад або слово з заданим звуком.

«Різнокольорові звуки»

Логопед пояснює  дітям, що звук «а» позначимо червоним кольором, звук «о» зеленим, звук «у»  жовтим. Діти отримують набір кольорових кружечків. Логопед вимовляє ряд звуків, а діти підіймають кружечок відповідного кольору. Серед звуків «а, о, у» логопед вимовляє інші звуки, діти на них не реагують.

Аналогічно проходить  диференціація приголосних звуків.

Хто краще слухає?

Варіант 1. Логопед викликає до себе двох дітей. Ставить їх спиною до один одного, боком до всієї групи, і дає завдання: “ Я називатиму слова, а Саша підніматиме руку лише тоді, коли почує слова із звуком ш. Який звук? А Лариса підніматиме руку лише тоді, коли почує слова, в яких є звук ж . Ще раз пропонується дітям повторити, хто і коли повинен піднімати руку. Діти підраховують кількість правильних відповідей, відзначають неправильні відповіді. Педагог з невеликим інтервалом називає слова (всього 15 слів: 5 – із звуком ш, 5 – із звуком ж, 5 – де немає цих звуків). Пропонується приблизно такий набір слів: шапка, будинок, жук, лисиця, їжачок, кішка, тарілка, вішалка, лижі, шуба, бочка, ножиці, замок, калюжа, дах. Всі стежать за тим, чи правильно діти виконують завдання, виправляють помилки, вказавши на наявність заданого звука в слові або на його відсутність. В кінці діти називають дитину, яка була найбільш уважною, вірно виділяла всі слова і жодного разу не помилилася.

Варіант 2.

Логопед пропонує двом дітям підбирати слова: одному із звуком ш, іншому – із звуком ж. Виграє той, хто більше назве слів, не допустившись жодної помилки у вимові.

Те ж можна проробляти і з іншими парами звуків.

«Який звук є у всіх словах?»

Логопед виголошує  три-чотири слова, у кожному з яких є один з відпрацьовуваних звуків: шуба, кішка, мишка – і запитує у дітей, який звук є у всіх цих словах. Діти називають звук ш. Потім пропонує визначити, який звук є у всіх нижче вказаних словах: жук, жаба, лижі – ж; чайник, ключ, окуляри – ч; щітка, ящик, щавель – щ; коса, вуса, ніс – с; Сіма, лось, дідусь – с’; коза, замок, зуб – з; зірки, князь, зілля – з’; цуциня, яйце, цирк – ц; лев, лампа, латаття – л; ліс, сіль, льон – л’; риба, барабан, крило – р; буряк, рюкзак, носоріг – р’.

«Будь уважний»

Перед дитиною розкладають картинки (банан, альбом, клітка) і пропонують уважно слухати логопеда: якщо логопед правильно називає картинку — дитина піднімає зелений прапорець, неправильно — червоний. Слова, які вимовляє логопед:

Баман, паман, банан, банам, ваван, даван, баван, ванан і  так далі;

Аньбом, айбом, альмом, альбом, аньбом, авьбом, альпом, альном, аблем і так далі;

Клітка, к'їтка, клітта, тлітка, квікта, тлікта, квітка і так далі.

   

Розвиток  навичок звукового аналізу

«Кружечки»

Діти тримують декілька кружечків. Логопед вимовляє ряд голосних звуків, наприклад: ау, аіа, уи, ауа, … Діти на столах викладають відповідну кількість кружечків.

«Різнокольорові звуки»

Діти отримують  кружечки різного кольору: жовті, зелені, червоні. Логопед пояснює, що червоний кружечок позначає звук «а», зелений  – звук «о», жовтий – звук «і». Потім логопед вимовляє різні звукосполучення – спочатку по два звуки: ау, уі, уа, аі, потім по три звуки: ауі, аіу, уіа, уаі, іау. Діти розкладають на столах кружечки у відповідному порядку. Аналогічно проводиться аналіз інших голосних звуків.

Після того як діти навчилис визнчати голосні звуки, можна переходити до аналізу приголосних звуків.

«Який звук у  кінці слова?» 

Спочатку дітей  навчають визначати останній приголосний  звук, потім перший, і тільки тоді в середині слова.

Діти по черзі  виймають з конверта картинки, голосно і чітко їх називають, визначають останній звук. Потім повторюють цей звук окремо.

Починати цю роботу слід із звуків, які діти визначають легше – «т, к». Слова: кіт, жук, павук, віник, сук, рак, салат, халат, мак.

Ускладнення: діти розкладають картинки на дві групи: з одного боку картинки, назви яких закінчуються на звук «к», з іншого – на звук «т».

«Підкажи звук»

Логопед показує  дітям картинку та називає її без  останнього звуку, наприклад: «тан.., паву.., віни..». Діти називають слово повністю, а потім називають звук, який пропостив логопед.

«Де чиї речі?»

Зображення двох дітей. Логопед пояснює дітям, що цих дітей звуть Оленка і Андрійко. Вони посварились, тому не можуть розібратися, де чиї речі. Допоможемо їм. Відомо, що речі, які належать Оленці, починаються на звук «о», речі Андрія починаються на звук «а». Діти визначають перший звук у назвах речей та кладуть малюнки відповідно до зображення дітей.

Картинки: апельсин, автобус, ананас, альбом, айстар, осел, олівець, орел, олень.

Аналогічно може відбуватися розрізнення приголосного звука.

«Рукавички»

Діти отримують  по одній рукавичці з зображенним  на ній малюнком. Логопед пояснює, що необхідно знайти другу рукавичку, на якій картинка починаєть на такий самий звук. Діти шукають пару до своєї рукавички.

«Звуковий ланцюжок»

Логопед пояснює  дітям, що слід викласти картинки у  певній послідовності. Першу картинку кладе логопед і пропонує дитині визначити останній звук у назві  картинки та знайти картинку, яка починається  на такий самий звук, далі знов визначити останній звук і так до кінця, доки всі картинки будуть викладені. Наприклад: жаба – автобус – стіл – лак – кит – телефон – ножиці – індик – клоун – носоріг – гриб – будинок.

Аналогічно проводиться  гра, коли діти допомагають дівчинці Насті зібрати намисто, яке вона розсипала.

«Який звук посередині?»

Логопед роздає дітям набір фігур та пояснює, що квадрат позначає звук «а», коло позначає звук «о», трикутник позначає звук «у», ромб позначає звук «і». Дітям  слід визначити, який звук стоїть посередині слова та підняти відповідну фігуру. Слова: ліс, кіт, мак, лом, дім, зуб, дуб, сом, сім, сам, рот, лак, пух.

«Визнач місце звука в слові»

Діти отримують фішки та смужки паперу з розграфленими клітинками. Логопед пропонує дітям послухати слова і визначити місце заданого звука в слові. Якщо звук стоїть на початку слова, то діти повинні поставити фішку на першу клітику смужки, якщо в кінці – на останню, якщо в середині, то діти повинні поставити свої фішки посередині смужки. Наприклад, визначити місце звука з в словах: зубр, казка, прогноз, зебра, змія, замок, мороз, коза.


 

 

 

 

 




Информация о работе Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення дітей дошкільного віку