Формирование каллиграфических навыков у учеников младших классов

Формування  графічних навичок в умовах, де є обмеження (сітка зошита), викликає у дітей і вчителів найбільші труднощі. Педагог повинен приділити особливу увагу лініям зошита (мал.1.1). Необхідно вивчити назви ліній. Це пов'язано з поясненням букви на наступних уроках. Дитині потрібно декілька разів повторити назви ліній [43, с.14].

         

                          Мал. 1.1. Сітка робочого зошита

Як покласти зошит на стіл, щоб правильно писати? Від положення зошита залежить не тільки правильне письмо, а й, що найголовніше, – здоров'я дитини. Слов'янське письмо має свої відмінні якості від ієрогліфного.  Воно потребує більше мускульних зусиль, багато лівих та

правих півовалів, безвідривних елементів в написанні букв і слів. Тисячолітній досвід показав два головних порухи руки, які не діють негативно на розвиток організму дитини. Це два рухи: під кутом 90° вниз та 25° вправо відносно краю стола .

          Мал. 1.2. Положення сторінки зошита па парті

На малюнку 1.2 показано, як вирішено проблему таких рухів у зошиті. В друкарні друкованим способом проводиться похила лінія під кутом 65°. Якщо зошит нахилити вліво так, щоб похила лінія стала перпендикуляром відносно краю стола, а нижній лівий кут робочої сторінки знаходився проти середини грудей, – це і буде правильне положення зошита. Всі кути і направлення руки будуть дотримані. А прямі лінії писатимуться перпендикулярно до краю стола. "До себе", або "на себе", – кажуть учителі дітям. Дуже важливо, щоб дитина це усвідомила. До речі, багато письменників, які у свій час писали рукописи, страждали на захворювання легенів. А причиною було неправильне положення зошита і, внаслідок цього, неправильні рухи руки під час письма.                                                                                                                                

 Висновки з першого розділу

Освіта XXI століття – це освіта для людини, її стрижень – розвиваюча,

культуротворча    домінанта.   Без   освіти   й   виховання не  може   бути                                                       

відповідальної  особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Огляд зарубіжної і вітчизняної літератури з даної  теми показав, що за останні роки процес навчання письма мало досліджується і сьогодні гостро постає питання щодо формування у молодших школярів навичок каліграфічного письма.

Потреба в письмі з'явилася дуже рано. Вона виникла  внаслідок розвитку виробничого  й економічного життя, необхідності ведення обліку при    будь-яких    обмінах    тощо.    Саме    письмо    пройшло    складний еволюційний шлях.

Розвиток методики навчання каліграфічного письма тісно  пов'язаний з історією писемності. Система  каліграфічного письма неодноразово змінювалася. Спочатку в 1972 році було проведено реформу шкільного каліграфічного шрифту, у 1985 році відбулися зміни, пов'язані з переходом до навчання дітей з шести років, аж в липні 2003 року були розроблені єдині зразки каліграфічного письма, затверджені МОН Молодьспорту України як Державний стандарт початкової загальної освіти щодо формування навичок письма.

Успішне формування графічних навичок молодших школярів в значній мірі залежить від умов, в яких проходить навчання учнів  каліграфічного письма. Правильний добір приладдя до письма та вміле користування ним - одна з головних передумов вироблення в учнів правильного і красивого каліграфічного письма.

 

 

 

 

 

 

 

 

                

РОЗДІЛ 2

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ  ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КАЛІГРАФІЧНИХ НАВИЧОК УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

2.1. Методичні  засади організації експериментального дослідження

проблеми формування каліграфічних навичок учнів сучасної школи

Мета діагностичного дослідження:  виявлення рівня сформованості каліграфічних навичок письма у молодших школярів сучасної початкової школи.

Діагностичне  дослідження вирішувало такі задачі:

• виявити рівень гігієнічних навичок письма;
• виявити вміння писати друкованими літерами;
• виявити вміння писати рукописними літерами;
• дізнатися чи відвідували діти дошкільні заклади.

Нам потрібно було провести дослідження, засноване  на реєстрації наявності чи відсутності певної якості. Для визначення ефективності формування навичок каліграфічного письма нами були взяті за основу такі критерії: дотримання гігієнічних правил, форма літер, розмір літер, нахил, правильне поєднання літер, культура оформлення роботи та швидкість письма.

Методами  діагностики виявилися наступні:

• Спостереження
• Вивчення продуктів діяльності дітей

• Вивчення гігієнічних умов життєдіяльності учнів

        Наш експеримент складався з таких етапів:

І. На початку  навчального року виявити у першокласників вміння правильно сидіти за партою, правильно класти зошит, правильно  тримати ручку, а також кількість  дітей, які в даних класах вже  вміють писати.

ІІ. Впровадити в навчальний процес авторський інтегрований комплект з підготовки руки дитини до письма в 1- Б класі.

III. Наприкінці навчального року провести контрольну перевірку    

      сформованості каліграфічних навичок  письма.

На першому  етапі нашого експериментального дослідження  в 1-А (контрольному) і 1-Б (експериментальному) класах на початку вересня була проведена перевірка готовності дітей до школи, а саме до навчання письма.

Дослідження проводилось наступним чином: на уроці письма дітям було роздано зошити з завданнями, в яких вони працювали протягом 30 хвилин; також проводилось письмове опитування серед батьків. Оскільки кожна дитина до школи має одержати відповідну підготовку за вимогами Базового компонента дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах, при школі чи в сім'ї, нами була розроблена анкета для батьків. В анкетуванні взяло участь 53 батька учнів 1-А і 1-Б класів Миколаївської початкової школи №59.

Ми  проаналізували відповіді батьків  на запитання анкети. Результати відображено в таблиці 2.1.

 Таблиця 2.1

         Дані діагностичного експерименту по виявленню рівня готовності

                                                      шестирічок до письма

 

	Експериментальний клас		Контрольний клас
	К-ть	%	К-ть	%
Правильно сидять під час письма	0	0	0	0
Правильно тримають зошит	0	0	0	0
Правильно тримають ручку	0	0	0	0
Вміють  писати друкованими літерами	9	33	6	24
Вміють  писати рукописними літерами	5	18	5	20
Ходили до дитячого садочка	18	64	16	64

 

Мало хто  з сучасних батьків здогадується, яку роль відіграє підготовка дитини до навчання в школі, зокрема, до письма. Адже правильне письмо – запорука успішного навчання загалом і розвитку мовлення, зокрема.

Наступний етап роботи передбачав аналіз Державного стандарту початкової освіти та навчально-виховних програм для початкової школи.

У сучасній педагогічній науці чітко виділено орієнтири навчання каліграфічного письма учнів для вчителів початкової школи. Основним є Державний стандарт початкової загальної освіти, який передбачає формування графічних навичок письма; правильного, чіткого зображення цифр, букв та їх поєднань; плавного письма складів, слів.

Формування  графічних навичок, техніки письма є важливою складовою початкового навчання. Необхідно прагнути, щоб письмо молодших школярів було охайним, розбірливим; його швидкість має задовольняти навчальні потреби учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Робота над  каліграфією, технікою письма не обмежується  періодом навчання грамоти, а продовжується  в наступних класах. Увага до цього аспекту письма необхідна не тільки під час виконання школярами спеціальних вправ у написанні окремих літер, їх лементів, буквосполучень,слів, а й під час виконання всіх інших письмових робіт (списування, письмо під диктування, з пам'яті та ін.).

Важливим  завданням учителя є формування в учнів уміння писати на дошці з орієнтацією на її площину, регулювати розміри букв, дотримуватися горизонтальності рядків, доцільно розташовувати матеріал і т. ін.

Робота з  письма передбачає формування у школярів культури оформлення письмових робіт (відступ від попередньої роботи чи від верхнього краю сторінки, розташування на рядку заголовка, дотримання абзаців, полів, охайність підкреслень, виправлень та ін.).

Процес навчання грамоти в 1 класі поділяється  на 3 періоди: добукварний, букварний і післябукварний.

Добукварний період орієнтовно триває протягом 2–4 тижнів, по закінчені якого учні набувають наступних вмінь і навичок: свідомо сприймають правильну позу перед початком письма; показують правильне положення ручки в руці, тримають її великим, середнім і вказівним пальцями; кладуть правильно зошит на парту перед початком письма і зберігають таке його положення в процесі письма; показують верхню, нижню, ліву, праву сторони сторінки; початок, середину, кінець рядка; середину між рядковими лініями; проводять лінії: вертикальні, горизонтальні, похилі; зображують прямі, ламані, хвилясті, петельні лінії перервними і неперервними (у міру можливого) рухами руки; правильно пишуть прямі з верхнім і нижнім закругленнями, верхні та нижні петлі, овали та півовали; знаходять і показують всі лінії графічної сітки зошита (верхня і нижня рядкові лінії,міжрядкова, похила.)

На  кінець букварного періоду учні розрізняють  друковане і рукописне письмо; пояснює важливість рукописного письма, необхідність його естетичного вигляду; впізнають і називають відповідно до алфавіту малі і великі рукописні букви; пишуть їх з дотриманням правильної форми, висоти, ширини; поєднують безвідривно елементи букв природного злиття, букви за типами поєднань: верхнє, середнє, нижнє, букви природного злиття; пишуть слова зв'язно, ритмічно, з однаковим нахилом букв; розташовують слова і речення в основному рядку.

Наступні уміння і навички формуються у дітей  впродовж післябукварного періоду. Учні списують склади, слова, речення з рукописного і друкованого тексту; пишуть під диктування склади, слова, речення; називають і вживають на письмі пунктуаційні знаки: крапку, кому, тире, знаки оклику і питання; дотримується гігієнічних вимог у процесі письма; списують друкований і рукописний текст, дотримуючись каліграфічних вимог; пишуть під диктування слова, речення з 3-4 слів.

По закінченню другого класу учні дотримуються гігієнічних і технічних правил письма; каліграфічно пишуть великі і  малі літери алфавіту, дотримуючись відповідних їх поєднань у словах; розташовують самостійно заголовок у рядку; дотримуються поля правого краю сторінки; вертикальності лівого її краю, абзаців; роблять акуратні виправлення; розташовують слова і віршові строфи у стовпчик; виконує письмові завдання на дошці, зберігаючи пропорційність літер.

Третій клас є особливим щодо змісту і організації  навчальної діяльності молодших школярів на уроках рідної мови. Саме тут відбувається активне становлення графічної  навички письма: учні починають писати в зошиті в одну лінію, набувають умінь скоропису, що є необхідним для виконання ними об'єктивно більшої кількості письмових вправ.

На  кінець року учні самостійно контролюють  виконання гігієнічних та технічних правил письма; виконують підготовчі вправи-розчерки, зберігаючи однакову висоту, ширину, однаковий нахил елементів; дотримуються належної висоти, ширини, нахилу великих і малих букв та пунктуаційних знаків (.!?) у зошиті в одну лінійку; безвідривно поєднують складові елементи букв н, р, ф; виконує розчерки у зростаючому темпі; прискорюють письмо в міру своїх можливостей, не змінюючи при цьому форми букв та їх поєднань; правильно охайно оформляють письмову роботу у зошиті в одну лінію; дотримуються правил письма на дошці; зберігають пропорційність букв за всіма параметрами.

Четвертий   клас   учні   закінчують   володіючи   такими   уміннями   і навичками: дотримуються гігієнічних  та технічних правил письма; вільно відтворюють рухи пальцями і  передпліччям під час  письма у рядку; пишуть правильно букви, їх поєднання,  пунктуаційні знаки;  акуратно виправляють нерозбірливі форми графем та їх поєднання; безвідривно поєднують елементи букв х, ж, ю; змінюють форми букв, їх поєднань, пунктуаційних  знаків,  зберігаючи  розбірливість  письма;  прискорюють письмо   у   межах   своїх   фізіологічних   можливостей,   зберігаючи   його розбірливість    та    дотримуючись    гігієнічних    та    технічних    правил; оформляють   письмову   роботу   відповідно   до   вимог,   зазначених   у методичних    рекомендаціях    «Контроль    та    оцінювання    навчальних досягнень учнів початкової школи»; контролюють своє письмо на дошці без сітки; зберігають пропорційність букв.