Групова робота

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………..3

 

РОЗДІЛ І. Дидактичні основи групової роботи учнів початкових класів…..........8

1. Передмови виникнення групової діяльності......................................................8
2. Класифікація групових форм роботи, їх характеристика...............................15

1.2.1. Ланкова і бригадна форми групової роботи..................................................17

1.2.2. Кооперативно – групова форма роботи..........................................................22

1.2.3. Диференційовано – групова форма роботи....................................................26

3. Характеристика основних понять проблеми……………………....................31
4. Використання групової учбової діяльності у початковій школі....................39

 

РОЗДІЛ ІІ. Використання групової діяльності в учбовому процесі: методичні аспекти проблеми……………………………………………………......................53

2.1. Психолого – педагогічні особливості впровадження  групової     учбової діяльності на уроках в початковій школі........................................................53

2.2.Оцінювання діяльності діяльність учнів під час групової роботи..........................................………............................................................65

2.3. Пошуки шляхів вдосконалення групової учбової діяльності в практиці роботи вчителів початкової школи…………………………..........................75

2.4. Аналіз результатів дослідно – експериментальної роботи…….....................83

 

Висновки………………………………………………………………………….....95

 

Список використаної літератури……………………………………......................98

 

Додатки………………………………………………………………………….....104

 

 

 

 

Вступ

Для підготовки людини до життя в постійно мінливому світі  необхідно розвивати у вихованців уміння працювати самостійно, без  постійного керівництва; здатність брати на себе відповідальність з власної ініціативи; готовність помічати проблеми й шукати шляхи їх розв'язання; вміння аналізувати нові ситуації та застосовувати знання для такого аналізу; здатність уживатися з іншими; здатність освоювати нові знання з власної ініціативи, уміння приймати рішення.

Багато молодих людей  залишають школу, не маючи ані  найменшого уявлення про ті компетенції, які їм будуть конче потрібні в  професійному житті: здатність працювати  в групі; командний дух і смак ризику; почуття відповідальності й особистої дисципліни; почуття ініціативи, допитливості, творчості; дух професіоналізму; прагнення до досконалості; почуття змагальності; почуття служіння загальній справі, патріотизм. Саме тому загальноосвітній навчальний заклад зорієнтований сьогодні на створення умов для соціального розвитку школярів з урахуванням їх індивідуальних особливостей.

Саме групові технології навчання озброюють учнів не тільки знаннями, але й життєвими компетенціями. Використання технологій групової учбової діяльності є важливим чинником поліпшення й одночасно показником ефективності й результативності процесу навчання, оскільки вона стимулює розвиток самостійності молодої людини, творчий підхід до опанування змісту  освіти, спонукає до самоосвіти, до досягнення високих результатів у навчанні.

В основу групових форм учбової діяльності покладено ідеї Ж. - Ж. Руссо, Й. Песталоцці, Дж. Дьюї про вільний розвиток і виховання дитини. Розвиваючи ідеї взаємного навчання, висловлені Й. Песталоцці та Я.-А.Коменським, А. Белл і Дж. Ланкастер запропонували систему взаємного навчання, яка дозволяла одному вчителеві навчати багато учнів, але давала низьку якість знань. Значний внесок у розвиток теорії групової навчальної діяльності зробили французькі вчені-педагоги К. Гарсіа, С. Френе, Р. Кузіне, Р. Галь, польські вчені В. Оконь, Р. Петриківський і багато вчених інших країн. У 60-ті роки ХІХ ст. з'явилися праці Л. Аристової, М. Данилова та інших, в яких у зв'язку з вивченням проблеми пізнавальної активності, самостійності учнів розглядаються групові форми навчання як найбільш ефективні в навчальному процесі.  

Найбільший інтерес  до групових форм учбової діяльності спостерігається за останні два десятиріччя. Значний внесок у розробку загальних принципів організації групової учбової діяльності дали дослідження В. Дяченко, В. Котова, Г. Цукерман, О. Ярошенко та ін. Дидактичні питання організації групової учбової діяльності молодших школярів розроблено в працях І. Вітковської,       К. Нора, Й. Лійметса, Г. А. Цукермана, І. Чередова, О. Ярошенка та інших.

Основою нормативної  бази інноваційної діяльності в освіті є Закони України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про наукову і       науково – технічну діяльність”, „Про науково – технічну інформацію”.

Групова діяльність має стимулюючу дію на розвиток дитини через: взаємозбагачення учнів у групі; організацію спільних дій, що веде до активізації навчально – пізнавальних процесів; розподіл початкових дій і операцій; комунікацію, спілкування, без яких неможливі розподіл, обмін і взаєморозуміння й завдяки яким плануються адекватні навчальній задачі умови діяльності й вибір відповідних способів дії; обмін способами дії, що задається необхідністю побудови різних способів для одержання сукупного продукту діяльності – розв’язання проблеми; взаєморозуміння, що диктується характером включення учнів у спільну діяльність; рефлексію, через яку встановлюється ставлення учасника до власної дії та забезпечується адекватна корекція цієї дії.

Актуальність  теми полягає в тому, що впровадження групової діяльності на уроках допомагає учням не тільки уважніше і з великим інтересом вивчати предмети, а й дає навички здобування практичних знань. І саме в цьому ми вбачаємо основу виховання самосвідомості і моральності як складових компетентної особистості.

Групова форма роботи компенсує всі недоліки фронтальної та індивідуальної роботи. На жаль, у психолого – педагогічній літературі немає єдиного визначення групової навчальної діяльності. Тому будемо вважати групову навчальну діяльність як форму організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних загальною навчальною метою при опосередкованому керівництві вчителем і в співпраці з учнями.

Групова учбова діяльність не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці.

Психологи говорять про  те, що групова діяльність заснована на обліку закономірностей спілкування між дітьми, на уявленнях про динаміку, форму і структуру груп школярів. Кажучи іншими словами, учені пропонують побудувати учбовий процес так, щоб на деяких його етапах діти контактували не тільки безпосередньо з вчителем, але і один з одним, щоб педагогічна дія опинилася не прямим,  а непрямим, щоб поставити школяра в таку ситуацію, при якій він опановував би знаннями не ради батьків або вчителів, не із страху покарань, а з цікавістю, захоплено.  

Психолого – педагогічні дослідження свідчать, що групова учбова діяльність сприяє активізації та результативності навчання школярів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, формуванню уміння доводити й відстоювати власну точку зору, а також прислуховуватися до думки товаришів, дотримуватись культури ведення діалогу, відповідати за результати своєї праці. Групова учбова діяльність на уроці створює певні умови для формування позитивної мотивації учіння школярів; це відбувається в групах, де створено умови доброзичливості, чуйності, оволодіння учнями формами взаємодопомоги.

Проблема дослідження – підвищення продуктивності групової учбової діяльності у навчанні молодших школярів шляхом впровадження нових підходів до її використання.

Мета дослідження – вивчення ефективності використання групової діяльності. 

Об’єктом дослідження  є  групова діяльність учнів в початковій школі.

Предмет дослідження – шляхи вдосконалення групової учбової діяльності на уроках в початковій школі

Гіпотеза дослідження. Система групової учбової діяльності молодших школярів забезпечує стійке вдосконалення якості засвоєння навчального матеріалу.

Для дослідження поставленої  мети необхідно виділити такі завдання:

• вивчити історію виникнення та розвитку групової учбової діяльності у роботах видатних педагогів та педагогів – новаторів;
• дослідити стан розвитку групової роботи у сучасній науково – педагогічній літературі;
• проаналізувати переваги та недоліки групової діяльності над іншими (індивідуальною, фронтальною) формами навчальної діяльності;
• вивчити та узагальнити передовий досвід вчителів – новаторів початкової школи;
• розробити систему форм групової учбової діяльності молодших школярів;
• експериментально перевірити ефективність авторської методики для групової учбової діяльності в початковій школі.

У процесі роботи над дипломною роботою нами були використані такі методи: порівняльно – історичний аналіз, вивчення та аналіз педагогічної і методичної літератури; контент – аналіз; спостереження, анкетування, інтерв’ювання; аналіз та узагальнення педагогічного досвіду; вивчення шкільної документації; педагогічний експеримент; методи математичної статистики.

Наукова значущість роботи полягає у тому, що:

• дано теоретичний аналіз і розглянуто сучасний стан впровадження групової учбової діяльності;
• уточнено базові поняття проблеми;
• теоретично обґрунтовані шляхи вдосконалення групової учбової діяльності.

Практична значущість роботи у тому, що:

• методично розроблені ефективні прийоми групової роботи;
• результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності вчителів початкової школи.

Етапи дослідження:

Констатувальний етап:

• аналіз стану проблеми в педагогічній теорії та практиці роботи шкіл;
• вивчення літератури, висунення гіпотези, завдань, формування структури роботи;
• проведення попередніх замірів якості використання групової роботи.

Формувальний етап:

• розробка та перевірка авторських підходів до оптимізації контрольно – оцінної діяльності учнів під час роботи у групах;
• проведення контрольних зрізів та обробка одержаних даних.

Підсумковий етап:

• узагальнення і систематизація матеріалів;
• математична обробка даних;
• остаточна перевірка гіпотези дослідження.

Апробація та впровадження результатів дослідження  відбувалася шляхом проведення педагогічного експерименту в молодших класах загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №3 м. Броди Львівської області і обговорювалася на засіданні кафедри педагогіки і методики початкового навчання та на студентських науково – практичних конференціях Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича.

Структура роботи.

Дипломна робота складається  із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. Дидактичні основи групової роботи учнів

початкових  класів.

1. Передумови виникнення групової діяльності.

 Докорiнна змiна освітньої мети переорiєнтовує процес навчання гyманiзацiю, загальнорозвивальний характер. Особиcтiсно орієнтоване навчання передбачає органiзацiю навчання на засадах глибокої поваги до особистоcтi вихованця, врахування особливостей iндивiдyального розвитку, ставлення до нього як до свідомого відповідального суб'єкта навчально – виховної взаємодії.

Навчання як процес цiлеспрямованої передачi i засвоєння визначеного досвiдy можна здiйснювати по-рiзному. Cyтнicть такого здiйснення визначається відповідною формою навчання. Категорiя „форма навчання”, належить до основних у дидактицi, однак у тлумаченнi її до цього часу немає повної єдності дослідників. Так, М. М. Cкaткiн, І. Я. Лернер, В. К. Дяченко визначають загальні форми навчання (фронтальна, групова, індивідуальна) та конкретні (урок, семінар, екскурсія тощо). І. Я. Бурлакова пропонує поряд із загальнородовим поняттям „форма організації навчання” видові – „форма навчальної діяльності учнів” [10, 25]. Ю. І. Мальований називає „форми навчальної діяльності учнів на занятті” як одну із складових змісту категорії „форми навчання” [68, 13]. Систему форм навчальної дiяльноcтi учнів на занятті становлять фронтальна, iндивiдyальна та групова. Вони пронизують увесь навчальний процес. Їм властиві вci компоненти процесу навчання. Цi форми відрізняються одна вiд одної кількістю учнів i способами організації роботи.

Питання про групові форми навчальної діяльності в психолого – педагогічній лiтературі посідає важливе мicцe, тому що вони відкривають для дiтей можливості – співпраці, стосунків, пізнання довкілля.