Групова робота

Незважаючи на зазначені позитивні характеристики групової діяльності, абсолютизувати її, підміняти нею індивідуальну чи фронтальну роботу було б великою помилкою. Висвітлений порівняльний аналіз дидактичних можливостей фронтальної, індивідуальної та групової діяльності розкриває сильні й слабкі сторони кожної з них i показує, що в реальному навчальному процесі вони не можуть функціонувати ізольовано одна вiд одної. І стосовно цього ми  цілком поділяємо думку інших вчених про необхідність їх оптимального поєднання [41, 74].

 

2. Класифікація групових форм роботи, їх характеристика.

У сучасній дидактиці  поняттям „Загальні форми організації  навчання” об'єднуються фронтальні, групові і індивідуальні форми учбової роботи. Вони пронизують весь учбовий процес. Фронтальні форми, як і індивідуальні, можливі на уроці, практикумі і ін. Вони можуть застосовуватись як на обов'язкових (класних), так і факультативних заняттях. Групові форми використовуються на уроках, семінарах, практикумах та ін. Вони можливі на обов'язкових (класних), факультативних і домашніх завданнях [5, 20].

В учбовому процесі учні прагнуть працювати групами, радитися один з одним. Це пояснюється тим, що  школярі реалізовують потребу в спілкуванні. „Працюючи у складі групи, вони на власному досвіді переконуються в користі сумісного планування, розподілі обов'язків, взаємоспілкування. Учні об'єднуються між собою, привчаються діяти злагоджено, переживати почуття колективної відповідальності за результат спільної діяльності. Групова форма організації роботи, крім того, допомагає реалізувати зусилля і здібності кожного, що є природним стимулом здорового творчого змагання” [70, 26].

У психолого – педагогічній літературі немає єдиного підходу до класифікації форм групової учбової діяльності. У своєму дослідженні ми використовуємо наукове положення Є. Нора, що групова навчальна діяльність – це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних загальною навчальною метою при опосередкованому керівництві вчителем і в співпраці з учнями [47, 10].

Значний внесок у теорію організації групової учбової дiяльнocтi зробив      І. М. Чередов. Вiн розподіляє її на парну, ланкову, бригадну, кооперативно – групову та диференційовано – групову форми. [71, 98].

Дослідження групової діяльності ґрунтується також на психолого – педагогічній теорії активізації учіння школярів Л. Арістової, В. Лозової,             І. Харламова, Т. Шамової; на дослідженнях В. Безпалько, М. Кларіна,                Г. Селевко, О. Падалки, І. Смолюка, О. Шпака з приводу технологізації освіти. В останні роки в Україні проводяться інтенсивні дослідження з питань упровадження нових педагогічних технологій в навчальний процес –                  О. Падалка, І. Смолюк, О. Сергєєв, П. Третьяков [5, 42]. Разом з цим варто зазначити, що низка аспектів цієї проблеми потребує подальшої розробки й розвитку. Поза увагою дослідників залишилася проблема розвитку життєвої компетентності школярів в умовах системного використання групових технологій. Відсутня оптимальна групова технологія цілеспрямованого всебічного розвитку школярів у процесі навчання.

При груповій формі  склад класу розбивається на групи, бригади, ланки. В цьому випадку  управління учбовим процесом вимагає  високої майстерності вчителя. Йому потрібно визначити завдання групам, забезпечити контроль за їх учбовою діяльністю. Групова форма припускає співпрацю учнів в малих групах, причому, робота в них будується на принципах самоврядування школярів з менш жорстким контролем вчителя.

Групові форми правомірно підрозділяти на :

• ланкові,
• бригадні,
• кооперативно-групові,
• диференційовано-групові.

1.2.1. Ланкова і бригадна форми групової роботи.

При бригадній формі учбової роботи організовується учбова діяльність спеціально сформованих для виконання певних завдань тимчасових груп учнів. Наприклад, для виконання лабораторної роботи клас розподіляється на 5 бригад.

Ланкова форма учбової роботи припускає включення до групи учнів, що дає можливість спільно аналізувати інформацію, обговорювати, здійснювати взаємний контроль. Ця форма припускає роботу учнів над єдиними завданнями. Темп роботи залежить від складу групи.

Ланкові форми учбової роботи припускають організацію учбової діяльності постійних груп учнів.

Учень індивідуально  сприймає інформацію. Але в процесі засвоєння йому необхідно висловлюватися, давати обґрунтування різних явищ, процесів. З погляду теорії поетапного формування знань найбільш ефективне осмислення учбового матеріалу вчаться здійснюється у формі зовнішньої мови для інших. Вираз думок в зовнішній мові сприяє усвідомленому, глибокому осмисленню, виділенню істотного, узагальненню знань, якими в майбутньому учень оперуватиме. Ланкова форма навчання дає учням можливість частіше і повніше висловлювати свої думки вголос.

Подивимося, як можна організувати учбову працю школярів в різних ланках процесу навчання. При формуванні знань учнів, доцільно провести з ними спочатку фронтальний розбір учбового матеріалу, а потім повторний розбір матеріалу, що вивчається, в ланках. Для цього вчителем насамперед записуються на дошці питання, які розбираються в ланках. При організації навчання кожен учень в 8 – 10 разів частіше, ніж при фронтальній, виражає свої думки вголос.

Можлива організація  вивчення програмного матеріалу учнями в ланках за підручниками. Учні спочатку читають текст підручника, потім спільно розбирають його зміст, відповідають на питання, наперед підготовлені вчителем. У процесі співпраці учні засвоюють матеріал підручника краще, ніж при індивідуальній роботі.

Найбільш продуктивна  ланкова робота при закріпленні, вдосконаленні знань. Особливо часто ланкова форма учбової роботи практикується при формуванні умінь і навиків. У процесі виконання роботи вони радяться один з одним, здійснюючи оптимальний вибір способів діяльності.

Ланкова форма роботи виправдовує себе і при повторенні раніше вивченого матеріалу. Робота учнів в ланках на цьому етапі навчання, як і на інших, сприяє підвищенню активності учнів. Тут вона дає можливість кожному передати інформацію, яку він витягнув з джерел знань. Якщо з чотирьох учнів, що працюють в ланці, двоє дізналися щось нове з додаткової літератури, вони збагатять цією інформацією інших [72, 39].

Ланкова форма учбової роботи багатьма педагогами використовується і при виявленні знань і умінь учнів. Для проведення взаємного контролю знань учбових ланках в структурі уроку виділяється час в межах 5 – 7 хвилин. Різноманітні види взаємної перевірки знань в ланках дозволяють ефективніше розвивати в учнів навики самоконтролю в учбовій діяльності. Взаємний контроль сприяє поліпшенню оперативного контролю з боку вчителя за якістю засвоєння школярами знань, умінь і навиків, дозволяє вчителеві отримувати цілком достовірну попередню інформацію про рівень їх навченості, організовувати ритмічну роботу всіх учнів, значно підвищувати їх успішність.          

Переваги ланкової учбової роботи особливо яскраво виступають при активізації діяльності слабких учнів, які дістають більше можливостей, ніж при фронтальній формі учбової роботи, для продуктивного обговорення даних проблем. Шкільна практика показує, що учні з низькими можливостями в ланках висловлюються частіше, ніж зазвичай, в 10 – 15 разів. Це говорить про підвищення їх учбової активності, що дозволяє успішніше формувати знання, уміння і навики.

Уважний аналіз учбової діяльності учнів в учбових ланках дозволяє виявити умови, при яких ця форма навчання досягає найбільшої ефективності. Високу результативність дають не всі учбові ланки. У деяких з них школярі працюють не спільно, а поряд. У цих групах відсутня співпраця учнів. Для того, щоб здійснювати ефективну взаємодію учнів в ланці, потрібно цілеспрямовано формувати учбові ланки, уважно підбирати ланкових, здатних планувати роботу, налагоджувати контакти учнів.

Практикою встановлено, що найбільш продуктивно працюють ланки, сформовані з учнів із високими можливостями. Такі учні володіють навиками самостійної роботи. Виявляючи підвищену цікавість до змісту матеріалу, вони з особливим старанням його аналізують, завжди доповнюючи один одного.

Можуть добиватися позитивних результатів ланки, що складаються з середніх учнів, що мають рівні учбові можливості. Такі учні, при правильно організованій спільній роботі успішніше, ніж при роботі поодинці, засвоюють матеріал. Контактуючи між собою, вони доповнюють один одного.

Не можуть успішно функціонувати ланки, що складаються тільки з учнів з низькими учбовими можливостями – у них нікому керувати, подавати позитивний приклад в пізнавальній діяльності. Вони не можуть надавати допомогу один одному.

При комплектуванні учбових  ланок доцільно враховувати не тільки учбові можливості учня, але і його особисті якості. Це необхідно для створення відповідного комфорту в учбовій діяльності. Робота по формуванні ланок не терпить насміхання; досвідчений педагог постійно, якщо необхідно, здійснює перестановку, підбирає такий склад учбових ланок, який може взаємодіяти найбільш продуктивно. Найлегше це зробити в молодших класах. У цих класах вчитель може сам вказати робоче місце кожному учневі [68, 43].

У ході роботи в ланках учні краще пізнають один одного. Іноді виникають дебати між ними. Внаслідок цього з'являються охочі перейти з однієї ланки в іншу. Поступово формується оптимальний склад учбових ланок. У них відпрацьовується система сигналів, складається стиль взаємин.

Ланкового з  відома товаришів призначає вчитель. Ланковими стають учні, які добре і відмінно засвоюють учбовий матеріал по предмету. Крім навчання вони, як правило, відрізняються зібраністю, вимогливістю до себе, показують позитивний приклад в поведінці, відношенні до справи. Ці якості поступово передаються іншим членам ланки.      

Робота в  учбовій ланці будується на гуманістичних  принципах. Кожен учень є рівноправним членом мікроколективу, що піклується про досягнення кращих загальних  результатів.

Досвід роботи багатьох шкіл показує, що при тривалому функціонуванні учбових ланок абсолютна більшість учнів проникаються відчуттям взаємної відповідальності.  

Важливе значення при роботі учнів в ланці має  і те, як вони розміщуються за учбовими партами. Можна запропонувати таку зразкову схему раціонального розміщення учнів за партами. (Див. схему 1.1.)

Схема 1.1.

Раціональне розміщення учнів за партами

1 ланка                                   2 ланка                             3 ланка

 

 

Позначення: 1 - учень  з вищими учбовими можливостями; 2 - учень з високими учбовими можливостями; 3 - учень з середніми учбовими можливостями; 4 - учень з низькими учбовими можливостями;       ланковий.

Тут показані робочі місця трьох учбових ланок. У першій ланці – учні з різними учбовими можливостями. Учень з низькими учбовими можливостями сидить поряд з ланковим. Це виправдано. Ланковому зручно з ним спілкуватися. Він може будь-якої хвилини надати йому допомогу [72, 51].

У другій ланці  ланковий має високі учбові можливості. Він також сидить поряд з учнем з низькими учбовими можливостями. Третя ланка викликає менше всього неспокою. Тут немає учня з низькими можливостями. При спільній роботі учні можуть вільно контактувати один з одним, вирішувати всі питання.

Але, як правило, склад більшості ланок залишається стабільним протягом навчального року. Учні звикають один до одного, відчувають лікоть товариша в спільній роботі. Так створюється працездатний мікроколектив, що вчиться.

Ланкова форма  навчання вимагає високі вимоги до вчителя. Перш за все, він повинен добре володіти дисципліною учнів. Необхідно також досконало освоїти методику визначення завдань для їх групової роботи, методично направляти діяльність ланок, виділяючи ключові положення, акцентуючи увагу на найголовніше в матеріалі, що вивчається. В ході цієї роботи слід ретельно стежити за ходом співпраці учнів в різних групах.

Практика багатьох вчителів показує, що ланкова форма  навчання повинна бути включена в  структуру уроку на нетривалий час, не більше 5 – 7 хвилин. Якщо ланкова робота вводиться на тривалий проміжок часу, вона вносить до процесу навчання елемент одноманітності, що викликає гальмівні процеси в мисленні учнів.

Отже, ланкова  форма учбової роботи, раціональна, ефективна, дає позитивні результати в навчанні учнів. Проте, можливості цієї  форми обмежені. З її допомогою вирішуються тільки певні завдання учбового процесу. У ланках учні (особливо слабкі) не завжди можуть глибоко розібрати важкий матеріал, вибрати найбільш економний шлях його освоєння. Тому, ланковою формою учбової роботи доцільно використовувати тільки в комплексі з іншими формами навчання.

 

1.2.2. Кооперативно – групова форма роботи.

Колективна (кооперативна форма навчальної діяльності учнів) – це форма організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь. Така модель легко й ефективно поєднується з традиційними формами і методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.

Співробітництво (кооперація) – це спільна діяльність для досягнення загальних цілей. У межах спільної діяльності індивідууми прагнуть одержати результати, що є вигідними для них самих і для всіх інших членів групи. Кооперативно – груповим навчанням називається такий варіант його організації, за якого учні працюють у невеликих групах, щоб забезпечити найбільш ефективний навчальний процес для себе і своїх товаришів.