Художньо – мовленнєвий розвиток дошкільників як психолого – педагогічна проблема

Середній рівень – дитина вживає 2-3 епітетів.

Низький рівень – дитина вживає 1-2 епітети.

Кількісний аналіз на першим первинно-ознайомлювальним критерієм подано в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Кількісний  аналіз результатів за показниками: вживання в мовленні епітетів, вживання слів у переносному значенні.

Рівні	Екпериментальна група		Контрольна група
	Показник 1	Показник 2	Показник 1	Показник 2
Високий рівень	20%	20%	20%	30%
Середній рівень	40%	30%	35%	25%
Низький рівень	40%	50%	45%	45%

 

Середній результат  за двома показниками подано в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Аналіз результатів  експерименту за первинно-ознайомлювальним критерієм (1-й контрольний зріз)

Рівні	Екпериментальна група	Контрольна група
Високий рівень	20%	25%
Середній рівень	35%	30%
Низький рівень	45%	45%

 

Отже, високого рівня  за первинно-ознайомлювальним критерієм досягли 20% дітей експериментальної групи та 25% дітей контрольної групи, середнього ріку досягли 35% дітей експериментальної групи і 30% дітей контрольної групи, на низькому рівні було зафіксовано 45% дітей експериментальної групи та 45% дітей контрольної групи.

 

Критерій 2. Продуктивно-моделюючий

Показник: лексична наповнюваність усного продукування тексту

Завдання 3. «Хто твій улюблений герой?»

Мета: з'ясувати рівень використання під час усних висловлювань побутової, загально-вживаної, експресивної лексики.

Форма спілкування: індивідуальна

Процедура виконання. експериментатор: Діти, сьогодні незвичайний день, до кожного з вас прийшли ваші улюблені казкові персонажі, але їм дуже соромно. Бо вони не можуть повернутися до своєї казки. Давайте допоможемо їм згадати, з яких вони казок. Експериментатор пропонує героїв, а дитина повинна описати казку, з якої вони прийшли.

Критерії оцінювання:

Високий рівень – дитина описує 3-4казок.

Середній рівень – дитина описує 2-3 казок.

Низький рівень – дитина описує 0-1 казки.

Показник: вживання в мовленні казкових зачинів та кінцівок.

Завдання 4. «Як усе починалось ?»

Мета: з'ясувати вміння використовувати казкові зачини в мовленні, розуміти зміст казкових висловлювань.

Форма спілкування: групова

Процедура виконання: експериментатор проводить бесіду з дітьми “Що таке зачин”. Розповідає, що без нього неможлива будь-яка казка. Після вступної бесіди пропонує початок казкової фрази. Діти продовжують фразу за початком та називають її.

Тексти зачинів подано в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Клішовані казкові вирази (зачини)

Початок	Назва казки
Жили собі двоє мишенят Круть та Верть і півник голосисте Горлечко	Півник і двоє мишенят
Жив собі дід та баба Й була в них коза	Коза-дереза
Ішов дід лісом А за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку	Рукавичка

 

Кількісний аналіз за продуктивно-моделюючим критерієм подано в таблиці 2.5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.5.

Кількісний  аналіз результатів за показниками: вживання в мовленні казкових зачинів та кінцівок, лексична наповнюваність усного продукування тексту

Рівні	Екпериментальна група		Контрольна група
	Показник 1	Показник 2	Показник 1	Показник 2
Високий рівень	25%	35%	30%	40%
Середній рівень	40%	50%	50%	50%
Низький рівень	35%	15%	20%	10%

 

Середній результат  за двома показниками подано в  таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.

Аналіз результатів  експерименту за продуктивно-моделюючим критерієм (1-й контрольний зріз)

Рівні	Екпериментальна група	Контрольна група
Високий рівень	30%	35%
Середній рівень	45%	50%
Низький рівень	25%	15%

 

Також виведен середній результат за двома критеріями на констатувальному етапі експерименту, який подано в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.

Середній результат за двома критеріями.

Рівні	Екпериментальна група	Контрольна група
Високий рівень	25%	30%
Середній рівень	40%	40%
Низький рівень	35%	30%

 

 

 

 

Діаграма 2.1.

Середній результат за двома критеріями.

Отже, високого рівня  досягли 25% дітей експериментальної  групи та 30% дітей контрольної  групи, середнього рівня  досягли 40% дітей експериментальної групи та 40% дітей контрольної груп, на низькому рівні було зафіксовано 35% дітей експериментальної групи та 30% дітей контрольної групи.

Отже, за підсумками констатувального етапу було визначено, що рівень художньо-мовленнєвого розвитку дітей експериментальної групи дещо нижчий від рівня дітей контрольної групи.

 

2.2. Шляхи художньо – мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку засобами використання програмових художніх творів.

Мета формувального експерименту розробити та апробувати програму використання програмових художніх творів для художньо – мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку.

На основі результатів  проведеного констатуючого експерименту визначились завдання, педагогічні умови та зміст формувального етапу експерименту з художньо – мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку засобами використання програмових художніх.

Були сформовані методичні рекомендації щодо художньо – мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку, які подано в додатку А.

У процесі аналізу  ряду досліджень, присвячених художньо - мовленнєвого розвитку  дітей дошкільного віку, вдалося виділити особливості використання художніх творів, серед яких:

- наявність уявлень у дітей про засоби виразності;

- розуміння дітьми смислового багатства слова; смисловий близькості і відмінності однокореневих синонімів, розуміння словосполучень у переносному значенні;

- розуміння та оволодіння переносним значенням багатозначних слів;

- здатність дітей сприймати, виділяти і помічати засоби художньої виразності;

- використання у своєму мовленні різноманітних засобів образності (епітети, метафори, порівняння);

- володіння запасом граматичних засобів, здатність відчувати структуру й семантичне місце форми слова в реченні;

- вміння використовувати різноманітні граматичні засоби (інверсія, доречне вживання прийменників);

- використання в мові синонімів і антонімів.

Були визначені педагогічні умови роботи з художніми творами, які забезпечили художньо – мовленнєвий розвиток дітей середнього дошкільного віку.

Серед них - такі:

- розуміння дітьми змісту художніх текстів;

- усвідомлення дітьми наявності нової лексики в текстах художніх творів і власному мовленні;

- моделювання ігрових ситуацій за змістом художніх творів;

- взаємозв'язок різних видів діяльності (навчально - мовленнєвої, ігрової, театрально-ігрової, художньо - мовленнєвої, образотворчої) щодо художньо – мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.

На основі педагогічних умов та етапів роботи з художньо – мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку, було розроблено перспективне планування (на перший квартал) художньо – мовленнєвої діяльності дітей засобами використання програмових художніх творів, який подано в додатку Б.

Знайомство дитини з художніми творами починалося з виразного читання їх дорослим. Виходячи, з поставлених завдань, використовувались поєднання різних методів.

Цілеспрямоване спостереження. У цьому методі вихователь спільно з дітьми розглядав, якими засобами художніх творів домагається відповідного враження (картини природи, описи героїв, їх вчинків, гумористичні пасажі, драматичні повороти сюжету). Вчили дітей словесному малюванню по прочитанні тексту характерів героїв, обстановки, «інтер'єру» казки, оповідання, вірша.

Метод впізнавання і  відтворення стилістичних особливостей включав в себе впізнавання дітьми ілюстрацій до раніше прочитаного твору або впізнавання місця в творі, до якого стосується показана ілюстрація, що дає можливість відчути стиль автора, розвиває естетичну пам'ять і актуалізує прочитане.

Експеримент з художнім образом. При використанні даного методу традиційний переказ прочитаного модифікувався в даному випадку завдяки можливості як би програвання різних ролей. Дитина враховувала у своєму переказі особливості героя, його характер, стосунки з іншими персонажами книги.

З дітьми проводилися  тематичні індивідуальні бесіди про прочитане («Про які події  йде мова в казці, оповіданні? Чи зустрічалися подібні події в інших казках чи оповіданнях? Де відбувається дія? Чи знайоме це місце за іншими казками , оповіданнями?»), Про літературних героїв («На якого героя з раніше прослуханих казок, оповідань схожий герой нової казки (оповідання)?»).

Вихователь у доступній формі розповідав про авторів художніх творів. 
Після проведення в групі бесіди з дітьми, яка дала можливість вихователю оцінити, наскільки зрозумілий зміст художнього твору, ми продовжили обговорення казки, оповідання чи вірша, але вже у формі гри-бесіди з її персонажами. Така гра-бесіда проводилася відразу ж після читання, поки дитячі враження були свіжі й безпосередні.

В кінці такої бесіди група приходила до єдиної думки  про персонажів, а вихователь виявляв  тих, хто приєднався до думки групи формально, приховав справжнє ставлення до героїв, зокрема, свою симпатію до красивої ляльки, незважаючи на те, що вона поступає несправедливо і жорстоко. З цими дітьми проводилася індивідуальна робота.

Наступний етап нашої  роботи над художніми творами - це гра-драматизація. Художня література, і особливо казки, є для дітей-дошкільнят особливою формою дійсності - це реальність людських емоцій, почуттів в особливих казкових умовах. Ігри, пов'язані з сюжетами літературних творів, з'являються у дітей під впливом дорослого і самих творів, в яких доступно і яскраво описані люди, їхні взаємини і їх діяльність.

Будучи однією з форм сюжетно-рольової гри, гра-драматизація за сюжетом художнього твору має  і свої специфічні особливості: вона являє собою синтез сприйняття твору і рольової гри. Сам процес засвоєння, сприйняття художнього твору є, по-перше, особливою внутрішньою творчою діяльністю, по-друге, в результаті її в ході співпереживання і співчуття персонажам у дитини з'являються нові уявлення і нові емоційні відносини. 
До гри-драматизації в групі були проведені лялькові вистави. Оскільки для лялькової вистави заздалегідь відібрані певні сцени, їх можна повторити і в грі-драматизації. У цьому виді ігор особливо важливий творчий підхід дітей і дорослого до розігруваних подій.

Таким чином, реалізація всього наміченого змісту з використанням різноманітних методів і прийомів навчання позитивно вплинула на художньо – мовленнєвий розвиток дітей. Збагатилися уявлення дітей про структуру зв'язного висловлювання, способи з'єднання окремих його частин в єдине ціле. У своїх розповідях діти стали більше використовувати образні, барвисті вирази. Покращилась якість інтонаційної виразності мови. Скоротилася кількість пауз і повторів.

 

2.3. Порівняльна  характеристика рівнів художньо – мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку.

Мета контрольного етапу дослідження: визначення рівня художньо – мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку та здійснення порівняльного аналізу отриманих результатів.