Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Марта 2013 в 01:54, курсовая работа
Мета дослідження – розробити, теоретично обгрунтувати та експериментально апробувати методику і педагогічні умови художньо-мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку засобом використання програмових художніх творів.
Завдання дослідження:
1. Уточнити і науково обґрунтувати сутність понять «художня діяльність», «мовленнєва діяльність».
2. Визначити рівні сформованості художньо-мовленнєвої діяльності дітей засобом використання програмових художніх творів.
3. Виокремити і обґрунтувати педагогічні умови художньо – мовленнєвого розвитку дітей у процесі використання програмових художніх творів.
ВСТУП………………………………………………………………………….….3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ХУДОЖНЬО – МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ…………………..7
1.1. Художньо – мовленнєвий розвиток дошкільників як психолого – педагогічна проблема……………………………………………………………..7
1.2. Сутність і характеристика художньо – мовленнєвої діяльності…..12
РОЗДІЛ ІІ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СТАНУ ДОСЛІДЖУВАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМИ В СИСТЕМІ РОБОТИ СУЧАСНОГО ДНЗ...................................................................................................................21
2.1. Характеристика рівнів художньо – мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку…………………………………………………...21
2.2. Шляхи художньо – мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку засобами використання програмових художніх творів…...29
2.3. Порівняльна характеристика рівнів художньо – мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку………………………………….33
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………….39
СПИСОК ВИКОРИСТНАИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….41
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..44
На прикінцевому етапі були проведені контрольні зрізи з метою виявлення ефективності експериментальної методики художньо – мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку. Дітям були запропоновані ускладенні завдання аналогічно констатувальному етапу, до кожного з виокремлених нами критеріїв і показників.
Наведемо короткий опис завдань, запропонованих дітям на контрольному етапі дослідження.
Критерій 1. Первинно-ознайомлювальний
Показник: вживання слів у переносному значенні.
Завдання 1. «Відгадай слово».
Мета: виявити вміння дітей вживати слова в переносному значенні.
Ускладнення: Експериментатор пропонує дітям картку казкового героя, наприклад, лисиці: “До нас у гості завітав Колобок, у нього дуже багато фотографій своїх друзів, йому треба зробити 2 фотоальбоми, але коли він ніс фотографії до нас, його штовхнув бегемотик, і всі вони змішалися. Давайте допоможемо Колобку і розповімо йому, хто ж із звірів хороший, а хто поганий”.
Показник: вживання в мовленні епітетів
Завдання 2. «Який? Яка?»
Мета: з’ясувати вміння дітей вживати в мовленні епітети.
Ускладнення: Пропоновані запитання: В яких казках живуть ці звірята? Пригадай, що з ними траплялося в казках? Чому лисичка хитра? В яких казках вона живе? З ким можна порівняти лисичку? Як у казках називають вовка? Чому бичка називають солом'яним? Тощо.
Кількісний аналіз на першим первинно-ознайомлювальним критерієм на прикінцевому етапі дослідження подано в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8.
Кількісний аналіз результатів за показниками: вживання в мовленні епітетів, вживання слів у переносному значенні.
Рівні |
Екпериментальна група |
Контрольна група | ||
Показник 1 |
Показник 2 |
Показник 1 |
Показник 2 | |
Високий рівень |
55% |
45% |
45% |
35% |
Середній рівень |
35% |
35% |
35% |
25% |
Низький рівень |
10% |
20% |
20% |
40% |
Середній результат за двома показниками подано в таблиці 2.9.
Таблиця 2.9.
Аналіз результатів експерименту за первинно-ознайомлювальним критерієм (2-й контрольний зріз)
Рівні |
Екпериментальна група |
Контрольна група |
Високий рівень |
50% |
40% |
Середній рівень |
35% |
30% |
Низький рівень |
15% |
30% |
Отже, високого рівня за первинно-ознайомлювальним критерієм досягли 50% дітей експериментальної групи та 40% дітей контрольної групи, середнього ріку досягли 35% дітей експериментальної групи і 30% дітей контрольної групи, на низькому рівні було зафіксовано 15% дітей експериментальної групи та 30% дітей контрольної групи.
Критерій 2. Продуктивно-моделюючий
Показник: лексична наповнюваність усного продукування тексту
Завдання 3. «Хто твій улюблений герой?»
Мета: з'ясувати рівень використання під час усних висловлювань побутової, загально-вживаної, експресивної лексики.
Ускладнення: переказ казкового тексту з використанням повторів (без попереднього нагадування)
Показник: вживання в мовленні казкових зачинів та кінцівок.
Завдання 4. «Казочці кінець, а хто слухав молодець»
Мета: з'ясувати вміння дітей використовувати в мовленні кінцівки
Ускладнення: завершення казкового тексту за даним початком. Експериментатор проводить вступну бесіду “Казкові кінцівки”, розповідає казку. Після розповіді казки пропонує її завершити з власною кінцівкою. Пропоновані варіанти кінцівок подано в таблиці 2.10.
Таблиця 2.10.
Клішовані казкові вирази (кінцівки)
Початок |
Продовження |
От вам казочка |
А мені бубликів в’язочка |
Стали жити |
Поживати і добра наживати |
От вам казочка |
Мені бубликів в’язка. Мені колосок, а вам грошей мішок |
Кількісний аналіз на продуктивно-моделюючим критерієм подано в таблиці 2.11.
Таблиця 2.11.
Кількісний аналіз результатів за показниками: вживання в мовленні казкових зачинів та кінцівок, лексична наповнюваність усного продукування тексту
Рівні |
Екпериментальна група |
Контрольна група | ||
Показник 1 |
Показник 2 |
Показник 1 |
Показник 2 | |
Високий рівень |
65% |
55% |
35% |
45% |
Середній рівень |
30% |
40% |
60% |
40% |
Низький рівень |
5% |
5% |
5% |
15% |
Середній результат за двома показниками подано в таблиці 2.12.
Таблиця 2.12.
Аналіз результатів експерименту за продуктивно-моделюючим критерієм (1-й контрольний зріз)
Рівні |
Екпериментальна група |
Контрольна група |
Високий рівень |
60% |
40% |
Середній рівень |
35% |
50% |
Низький рівень |
5% |
10% |
Також ми вичислили середній результат за двома критеріями на констатувальному етапі експерименту, який подано в таблиці 2.13.
Таблиця 2.13.
Середній результат за двома критеріями.
Рівні |
Екпериментальна група |
Контрольна група |
Високий рівень |
55% |
40% |
Середній рівень |
35% |
40% |
Низький рівень |
10% |
20% |
Діаграма 2.2.
Середній результат за двома критеріями.
Отже, високого рівня досягли 55% дітей експериментальної групи та 40% дітей контрольної групи, середнього рівня досягли 35% дітей експериментальної групи та 40% дітей контрольної груп, на низькому рівні було зафіксовано 10% дітей експериментальної групи та 20% дітей контрольної групи.
За отриманими даними можемо зробити порівняльний аналіз отриманих результатів на констатуючому та контрольному етапі експерименту.
Порівняльна характеристика рівнів сформованості художньо – мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку подано в таблиці 2.14.
Таблиця 2.14.
Порівняльна характеристика рівнів художньо – мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку на контрольному етапі дослідження.
Етапи експерименту |
Групи |
Рівні | ||
Високий |
Середній |
Низький | ||
Констатувальний |
ЕГ |
25% |
40% |
35% |
КГ |
30% |
40% |
30% | |
Контрольний |
ЕГ |
55% |
35% |
10% |
КГ |
40% |
40% |
20% |
Діаграма 2.3.
Порівняльна характеристика рівнів художньо – мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку на контрольному етапі дослідження.
Отже, з таблиці 2.14. та діаграми 2.3. можемо зробити висновок, що рівень сформованості художньо – мовленнєвого розвитку дітей експериментальної групи значно вищий ніж в дітей контрольної групи, хоча на початок дослідження рівень дітей контрольної групи був вищим ніж в дітей експериментальної, а це означає, що проведена робота щодо використання програмових художніх творів сприяли художньо – мовленнєвому розвитку дітей експериментальної групи. Отже, завдання виконано, а гіпотеза доведена.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Досліджувалася проблема «Художньо – мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку засобами використання програмових художніх творів».
Започатковуючи
Аналіз психолого – педагогічної, лінгвістичної, науково - методичної літератури та програми засвідчили, що державний стандарт дошкільної освіти, вимагає, щоб у дітей середньої групи дошкільного навчального закладу були сформовані основні мовленнєві вміння: складати речення, виділяти послідовність слів у реченні, володіти нормами мовленнєвого етикету, вести діалог невимушено на запропоновані теми, використовувати традиційні репліки та штампи, різні форми діалогу (інформаційно – стверджувальний, пояснювальний, вітальний, наказовий, розповідний, оцінний, коментуючий), виражати різноманітні форми звертання до дорослого. Тобто, знання дошкільників мають носити реалістичний характер.
Отже, аналіз літературних і наукових джерел дає підстави використати тексти художніх творів в експериментальному дослідженні творчого мовленнєвого самовираження у художньо-мовленнєвій діяльності.
Педагогічний експеримент, проведений відповідно до мети дослідження і гіпотези, проходив в три етапи: констатувальний, формувальний і прикінцевий.
Започатковуючи експеримент, для визначення критеріїв художньо - мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку були проаналізовані програма навчання та виховання дітей «Я у Світі», та новий Базовий компонент дошкільної освіти за якими було визначено критерії та показники художньо – мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку засобом використання програмових художніх творів.
Провівши експеримент було визначено, що твори художньої літератури суттєво впливають на збагачення лексичного запасу дошкільників, при цьому важливим є врахування як індивідуальних вікових особливостей дітей дошкільного віку, так і доцільність добору певних методичних прийомів, впливу того чи іншого жанру літератури на різні аспекти лексичного розвитку.
Перспективи подальших розвитку, у цьому напрямі, вбачаються в продовженні дослідження джерел художнього читання й розповідання дітям та їх впливу на художньо-мовленнєву діяльність дітей середнього дошкільного віку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Информация о работе Художньо – мовленнєвий розвиток дошкільників як психолого – педагогічна проблема