Методика викладання економіки для учнів вищих навчальних закладів

3.Заключне слово  викладача (підсумки).

В цьому навчальному проекті буде проводитися групова дискусія.

Крок 1. Перший крок дискусії зводиться головним чином до того, щоб пояснити учасникам організаційні умови заняття. Поділ студентів на групи здійснюється за допомогою викладача, або доручити це зробити самим студентам, кількість учасників повинна бути 6-7 чоловік. В кожній малій групі обирається лідер.

Темою дискусії є: бюджетний дефіцит. При розгляді питань теми «Державний бюджет України» доцільно поставити наступні проблемно-пошукові питання:

1) Уряд  будує греблю і тому збільшує видатки. Видатки фінансуються за рахунок випуску облігацій. Чи створює випуск облігацій борговий тягар у такому разі? Чи була ваша відповідь іншою, якби уряд за ці гроші купив парк автомобілів для Пентагону?

Відповідь: зі збільшенням державних витрат збільшується дефіцит держави, а отже з’являється державний борг. Проте,  дефіцит бюджету можна покривати випуском облігацій (резиденти примусово скуповують їх) тому у даному випадку збільшення видатків не буде створювати державний тягар. Якщо державні витрати будуть спрямовані за кордон, то, це буде зовнішнім боргом держави, і випуск облігацій не буде його покривати.

2) Назвіть економічні важелі, які використовує держава для перерозподілу доходів.

Відповідь: фіскальна політика, державні доходи , державні витрати.

3) Назвіть причини, які роблять  цей перерозподіл необхідним.

Відповідь:  перерозподіл доходів є необхідним так як ринковий механізм не

може забезпечити справедливого розподілу доходів, тому цю функцію бере на

себе держава, яка й розподіляє доходи через бюджет.

4) Як називаються виплати держави  домогосподарствам? Як вони впливають  на сукупний попит?

Відповідь:  виплати держави домогосподарствам називаються соціальними трансфертами. Вони стимулюють сукупний попит з боку домогосподарств.

Слід зазначити, що в ході проведення кроку 3 може виникнути ситуація, коли буде відчутне зниження зацікавленості тих учасників, які вже представили результати свого обговорення. Щоб запобігти запланували виконання спільного підсумкового завдання всіма учасниками обговорення, тобто створили експертну раду, яка складається з 4 студентів (яких обирає викладач) і викладача.

Крок 2: Для кожної групи формулюються окремі питання:

1—розкрити визначення  та види бюджетного дефіциту;

2 – визначити  джерела покриття бюджетного дефіциту;

3 – які існують  причини виникнення бюджетного  дефіциту в Україні;

4 – якими можуть  бути шляхи скорочення бюджетного  дефіциту.

Після цього починається аналіз певного завдання кожної малої групи, дискусія над вибором шляхів вирішення завдання, прийняття рішення, нотування на окремому аркуші основних складових.

Крок 3:

• Презентація висновків дискусії лідером групи 1.
• Обговорення пропозиції групи 1.
• Вибір шляхів остаточного вирішення проблеми, що обговорювалась в групі.
• Обґрунтування прийнятого рішення.
• Презентація висновків дискусії лідером групи 2.
• Обговорення пропозиції групи 2.
• Вибір шляхів остаточного вирішення проблеми, що обговорювалась в групі.
• Обґрунтування прийнятого рішення.
• Презентація висновків дискусії лідером групи 3.
• Обговорення пропозиції групи 3.
• Вибір шляхів остаточного вирішення проблеми, що обговорювалась в групі.
• Обґрунтування прийнятого рішення.
• Презентація висновків дискусії лідером групи 4.
• Обговорення пропозиції групи 4.
• Вибір шляхів остаточного вирішення проблеми, що обговорювалась в групі.
• Обґрунтування прийнятого рішення.
• Підсумки.

Підсумки складаються з висновків щодо правильного висвітлення проблемного питання. Висновки обговорень в групах мають бути представлені достатньо коротко, містити синтез висловлених в групі аргументів і певним обґрунтуванням. Наприкінці заняття члени експертної ради дають загальну оцінку роботи груп та їх лідерів; аналізуючи дискусію, називають найбільш активних учасників, які зробили вагомий внесок у розв’язання проблемних питань; виставляють оцінки найактивнішим студентам.

Також пропоную використати гру для засвоєння даного матеріалу дивись додаток Б.

 

3.1. Контроль навчальної діяльності та засвоєння матеріалу.

 Форми і методи контролю

Формування особистості студента суттєво залежить від оцінки його діяльності викладачем. Контроль сприяє тому, що учень набуває уяву про те, що він знає, що ним досягнуто, на що треба звернути увагу.

В практиці вищої освіти відомі різні методи поточного контролю за якістю знань студентів. Найбільш розповсюдженні методики усного опитування і письмові контрольні роботи . Для усного контролю використовують різного роду білети, а для письмового – задачі.

Контроль навчання виконує такі функції: контролюючу, навчальну, виховну, розвиваючу, стимулюючу. Ефективність цих функцій залежить від об'єктивності перевірки і оцінки об'єкту контролю, від наукового обґрунтування змісту питань, завдань, вимог, від неупередженого ставлення викладача до учнів, від наявності критеріїв оцінювання, від стандартів навчання.

Контроль здійснюється наступним чином:

- спостереження  за навчальною діяльністю учня;

- усне опитування;

- самоконтроль.

Рівень знань на уроках оцінюється таким чином:

 Тепер спробуємо  вибрати зручну шкалу оцінки  знань студентів. При цьому оцінка  повинна служити головній цілі - стимулювати і направляти навчально-пізнавальну діяльність студента .

Оцінка служить для:

а) встановлення рівня і якості просування студента в процесі навчання;

б) визначення і прийняття задач для подальшого просування.

Якщо орієнтуватися на п'ятибальну шкалу то оцінка знань студентів є узагальненою:

1. «відмінно» - коли учень дає обґрунтовані відповіді на теоретичні питання, вправно виконує всі практичні завдання, вміє аналізувати, робити висновки, має зошит з виконаними завданнями, які потрібно було виконати, був присутній на уроках;

2. «добре» - коли учень знає матеріал на рівні "відмінно", але ним допущені помилки у формулюванні термінів, при виконанні вправ, коли учень за допомогою вчителя швидко орієнтується і знаходить вірні відповіді, має зошит з виконаними завданнями, які потрібно було виконати, був присутній на уроках;

3. «задовільно»- коли учень дає неправильну відповідь на одне запитання або на всі запитання дає малообґрунтовані, невичерпні

відповіді, припускається грубих помилок у виконанні вправ і тільки за допомогою вчителя може виправити допущені помилки, має зошит з виконаними завданнями, які потрібно було виконати;

4. «незадовільно» - коли учень дає неправильні відповіді на питання, припускається грубих помилок у виконанні вправ і не може їх виправити, не має зошита з виконаними завданнями, які потрібно було виконати.

Завдання для контролю

Для остаточної перевірки знань, наприкінці заняття студентам пропонується пройти тестовий модуль. Він оцінюється за наступними критеріями: 1рівень- 10 балів, 2рівень- 15 балів, 3рівень- 25балів. Відповідно до цього оцінювання здійснюється так: до 25балів – незадовільно, 25- задовільно, 35-40 – добре, 50- відмінно. Більш повною та досконалішою шкалою може бути, наприклад, стобальна шкала.

По кожному із описаних вище рівнів засвоєння досвіду для виявлення ступеня його засвоєння повинен розроблятися відповідний тест.

Оскільки контроль за знаннями студентів здійснюється не одним тестом, а їх набором, то загальне число тестів в наборі визначається необхідною надійністю контролю.

Для цього контролю використовується два варіанти :

Варіант1.

1рівень: За формою  прояву бюджетний дефіцит поділяється  на:

а)свідомий;

б) прихований;

 в)відхилений.

2рівень: Бюджетний  дефіцит – це _______.

3рівень: Які існують причини виникнення бюджетного дефіциту?

Варіант2.

1 рівень: До зовнішніх  джерел покриття бюджетного дефіциту  відносять:

а)емісія грошей;

б)кредити іноземних держав;

в)кредити НБУ.

2 рівень: Відкритий  бюджетний дефіцит – це _____.

3 рівень: Шляхи  скорочення бюджетного дефіциту.

Як правило ці види контролю і матеріали для його здійснення не співставленні з якими-б то не було діагностичними цілями навчання і методиками. Суб'єктивність оцінок і неповторність результатів, звідси і неможливість прийняти реальні та дійсні рішення про дидактичні процеси і шляхи їх вдосконалення - головне, що визначає недосконалість контролю традиційними методами. Однак, це не означає, що дані методи слід відкинути.

Також можна застосувати інші вправи, дивись додаток 1.

 

4. Ефективне використання комунікативних прийомів при викладенні теми «Бюджетний дефіцит, причини і наслідки, способи його фінансування»

Викладач - центральна постать у процесі навчання. Від його індивідуальності, знань, методики і досвіду залежить дуже багато, особливо такі найголовніші умови активної діяльності студентів як створення на всіх заняттях серйозної ділової атмосфери, цілеспрямована мобілізація уваги, волі і мислення кожного студента; розуміння студентами мети роботи, правильні мотиви навчання, почуття відповідальності за свої дії; різноманітність діяльності, чергування різних видів роботи; усвідомлення життєвого, практичного значення засвоєних знань, вмінь та навичок; систематичний контроль за виконанням студентами навчальних завдань; своєчасна та тактовна допомога тим студентам, які цього потребують.

Для кращого розуміння матеріалу розповідь викладача повинна бути змістовною, логічною та цікавою, відображати особисту захопленість викладача даної теми і мати яскраве інтонаційне забарвлення. Саме з цією метою під час занять по темі «Бюджетний дефіцит» викладач повинен використовувати пояснювально-ілюстративне, репродуктивне та частково науковий методи викладення, застосовувати достатню кількість життєвих прикладів, виводити з допомогою студентів загальні принципи з узагальненням, наголошувати на особливо важливих моментах теми.

В процесі обміну інформацією комунікатором виступає викладач, метою якого є:

- повідомити  студентам необхідну інформацію;

- пояснити незрозумілі  чи складні моменти;

- поділитися  своїм досвідом та висловити свою думку.

При викладенні теми «Бюджетний дефіцит» викладач спрямовує свої знання до групи студентів, використовуючи ряд способів передачі інформації (мова, інтонаційне підкреслення, міміка, жести тощо). Зміст повідомлення, яке викладач адресує учням складатиметься з термінів та понять з даної теми, пояснень схем та малюнків, розповіді про особливості бюджетного дефіциту. Для того, щоб студенти максимально ефективно засвоїли дану тему, необхідна чіткість та організованість навчального процесу, вміле поєднання методів та прийомів комунікації, емоційність викладення та добре розвинуті комунікативні здібності викладача.

 

4.1. «Комунікативна атака»

Відомий спеціаліст у галузі педагогічного спілкування В.А. Кан-Калик, дійшов висновку, що безпосередня педагогічна комунікація повинна мати такі стадії :

- орієнтування  в умовах спілкування, що передбачає  пристосування загального стилю  спілкування до сьогоднішніх  потреб;

- привернення  до себе уваги об'єкта спілкування;

- пошуковий етап, на якому уточнюються уявлення про умови спілкування і рівень готовності до нього аудиторії;

- вербальне спілкування, що передбачає передачу своїх «бачень» об'єкту; зворотний зв'язок.

Вказані стадії спілкування слід розглядати як стадії професійно-педагогічного контакту. Водночас підкреслимо, що встановлення професійно – педагогічного контакту необхідно розглядати лише як перший етап реалізації педагогом відповідного комунікативного вміння.

Другий його етап:

- управління  професійно-педагогічним контактом. Тому можна говорити про необхідність створення і впровадження спеціальних прийомів, оволодіння якими дасть можливість установлювати професійно-педагогічний контакт і управляти ним у спілкуванні. Одним з таких прийомів являється «комунікативна атака».

«Комунікативна атака» може досліджуватись як комунікативне вміння педагога, яке, в свою чергу, виступає методом установлення професійно - педагогічного контакту в спілкуванні. Педагог повинен з самого початку спілкування з аудиторією захопити її увагу до себе .

Оскільки одним із завдань «комунікативної атаки» є завоювання ініціативи у спілкуванні, то доречно в цьому випадку звернутись до таких рекомендацій: встановлено перелік факторів, наявність яких забезпечує ініціативу педагога у спілкуванні.