Методика викладання економіки для учнів вищих навчальних закладів

 

До таких факторів належать :

- чіткість організації  початкового контакту з класом ;

- оперативність  у переході від організаційних  процедур до ділового спілкування;

- досягнення  соціально-психологічної єдності  з класом;

- переборення  стереотипних і ситуативних негативних  установок на окремих учнів;

- організація  цілісного контакту з усім  класом ;

- забезпечення  зовнішнього комунікативного вигляду  викладача (підтягнутість, охайність)

- скорочення  педагогічних вимог, які щось забороняють, і розширення позитивно-орієнтованих педагогічних вимог;

- «транслювання» в аудиторію особистої прихильності до студентів ;

- розуміння ситуативної  внутрішньої настроєності студентів  і врахування її у спілкуванні, передача студентам цього розуміння;

- формування  яскравих, приваблюючих цілей діяльності і показ шляхів їх досягнення.

Важливо пам'ятати, що обов'язковим елементом підготовки до «комунікативної атаки» виступає педагогічна імпровізація . Вона передусім стає необхідною тоді, коли потрібно як найшвидше знайти вихід із непередбаченої педагогічної ситуації, що раптово виникла в процесі спілкування педагога з аудиторією, захопити увагу аудиторії до себе.

Отже, проведення «комунікативної атаки» потребує наявності у педагога вмінь вербального і невербального спілкування; творчого самопочуття, соціальної перцепції, орієнтування ситуації спілкування, володіння професійно-педагогічною увагою, само презентації. Водночас оволодіти «комунікативною атакою» потрібно для завоювання ініціативи і комунікативної переваги у складних ситуаціях професійного спілкування.

 

Висновки

На мою думку, викладання економіки доцільно починати з «середніх» класів, з кожним роком поглиблювати надані знання. Це буде позитивно впливати на формування сучасного світогляду, творчості, компетентності учнів.

Знання проблем державного бюджету має велике значення для формування світогляду молодої людини, адже від того як сьогодні держава використає зібрані з неї податки залежить не тільки власне її добробут, а й майбутнє її нащадків. Тому вивчення проблеми державного бюджету України та бюджетної політики держави в курсах як загальноосвітніх, так і вищих навчальних закладів є досить актуальним.

Також пропоную ввести в середній школі обов’язків курс «Основи економіки». На основі цього курсу в десятому класі факультативно викладати конкретні предмет «Гроші і кредит» та «Фінанси». Учні повинні розуміти наскільки важливу роль відіграють гроші та кредитні відношення у забезпечені процесу розширеного відтворення, бо на їх використанні ґрунтується більшість економічних інструментів господарювання: ціноутворення, оплата праці, фінанси, податки тощо.

Запропонована тема: «Бюджетний дефіцит, причини і наслідки, способи його фінансування» є актуальною і цікава для студентів. Знання проблем державного бюджету має велике значення для формування світогляду молодої людини, адже від того як сьогодні держава використає зібрані з неї податки залежить не тільки власне її добробут, а й майбутнє її нащадків. Тому вивчення проблеми державного бюджету України та бюджетної політики держави в курсах як загальноосвітніх, так і вищих навчальних закладів є досить актуальним.

Дискусія є гарним засобом засвоєння матеріалу. Участь у дискусії дає змогу студентам синтезувати і систематизувати свої знання для аналізу практичної ситуації, виявляти різнопланові підходи до вирішення певної проблеми, аналізувати багато конструктивних ідей і пропозицій для пошуків стратегічних і оперативних рішень. Важливим є творчий характер дискусії, адже кожний прагне запропонувати щось своє, відкидаючи негативні настанови та стереотипи. Велике значення має колективний характер обговорення і прийняття рішення, оскільки кожна група працює над своїм аспектом, а в результаті ми отримуємо рішення проблеми. У студентів існує певна необхідність в активному спілкуванні в колективі, яке виробляє вміння сперечатися, відстоювати свою точку зору, доводити свою позицію. Все це стає можливим при застосуванні такого методу навчання як дискусія.

На мій погляд, є навчальна проблема - це відсутність достатніх джерел, на основі яких можна було б викласти матеріал з урахуванням вікових груп учнів і потреб сьогодення.

Викладання економічних дисциплін у вищих навчальних закладах сприяє поповнення загальнодержавного фонду висококваліфікованими кадрами, що, в свою чергу, позитивно впливає на розвиток суспільства та економіки країни в цілому.

 

Список використаної літератури

1. Аксьонова О. В. Методика викладання економіки: навчальний посібник -  К.: КНЕУ, 2006.
2. Андрущенко В.П. Освіта в пошуках нових стратегій мислення // Вища освіта України. – 2003. - №2.
3. Артемова Л.В. Педагогіка і методика вищої школи. Інтерактивні технології в курсах навчальних дисциплін: навч.-метод. посібник для студентів вищ. навч. Закладів – К.:Кондор, 2008. – 272 с.
4. Базилевич В.Д Сучасна економічна освіта: Україна і Болонський процес / В.Д. Базилевич (ред.). – К.: Знання 2006. – 326 с.
5. Бухала С.М. Економічна організація та економічна освіта: взаємообумовленість стратегій розвитку: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. присв. 100-річчю від дня народження Бухала С.М. / А.П. Наливайко (голова ред. кол.) – К.: КНЕУ 2007. – 440 с.
6. Бюджет та економіка // http://www.ibser.org.ua/news/472/ (Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень).
7. Гафінчук Т. «Бюджет 2008: науковий супровід триває» // Урядовий курєр – 2008 – 1 лютого - №20 – С.7.
8. Національна доктрина розвитку освіти (затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року N 347/2002) // Освіта України.- 2002. - №33.
9. Омельяненко В.Л., Кузьмінський А.І. Педагогіка: підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Київ: Знання-Прес, 2004. - 445 с.
10. Опарін В. М. та ін. Бюджетна система: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — 2-ге вид., перероб. і доп. / В. М. Опарін, В. І. Малько, С. Я. Кондратюк, Г. Б. Коломієць. — К.: КНЕУ, 2002. — 336 с
11. Слєпкань З. І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – К.: НПУ, 2000. – 210 с.
12. Федосов В. Бюджетний менеджмент: Підручник / В.Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін. – К.: КНЕУ, 2004. – 864 с.
13. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: навч. посібник / Фіцула М.М. – К.:Академвидав, 2006. – 352 с.

 

Додаток 1

І. Виберіть визначення для кожного терміна:

 

_____ фіскальна політика        

_____  об’єкти оподаткування  

_____  суб’єкти оподаткування

_____  одиниця оподаткування 

_____  податкова ставка              

_____  прогресивна ставка

_____  пропорційна ставка

_____  регресивна ставка

_____  прямі податки 

_____  непрямі податки 

_____  індивідуальний акциз 

_____  мито

_____  капітальні знижки 

_____  сеньйораж

_____  крива Лафера 

_____  вмонтований стабілізатор

_____  ефект витіснення 

_____  державний борг

_____  зовнішній борг 

_____  внутрішній борг 

_____  бюджетування капіталу

_____  фактичний дефіцит (профіцит)

_____  структурний дефіцит

_____  бюджет за повної  зайнятості 

_____  циклічний дефіцит

_____  монетизація дефіциту 

_____  первинний дефіцит  бюджету

_____  рівність Рікардо

_____  дефолт 

_____  реструктуризація  боргу 

_____  викуп боргу 

_____  капіталізація боргу

15

28

20

6

7

27

21

32

5

9

2

3

29

31

4

24

30

14

22

10

26

18

25

11

23

8

12

13

1

16

19

17

 

Визначення:

1. Відмова  країни-боржника обслуговувати свої  зовнішні борги, зокрема здійснити  чергові виплати з боргу.

2. Непрямий  податок, що накладають на кожну  одиницю певного товару;

3. Податок  на імпортні товари.

4. Графічне  зображення залежності між  податковими  ставками і  податковими надходженнями  до державного бюджету.

5. Податки, що стягуються безпосередньо  з індивідів та фірм;

6. Одиниця  виміру об’єкта оподаткування.

7. Величина  податку на одиницю оподаткування.

8. Додаткова  емісія грошей для збалансування  дефіцитного державного бюджету.

9. Податки, що встановлюються на товари  та послуги і входять в їхню  ціну.

10. Заборгованість  держави домогосподарствам і  фірмам даної країни.

11. Бюджет, який  показує, якими  були  би  податкові надходження, а  відтак і сальдо державного бюджету, якби національна економіка продукувала природний обсяг продукції, а державні видатки були поточними.

12. Різниця  між величиною дефіциту бюджету  і виплатою процентів за борг.

13. Твердження, що фінансування державних видатків  за рахунок запозичення рівнозначне  їх фінансуванню за рахунок  податків.

14. Загальна  сума нагромадженої заборгованості  уряду власникам державних цінних  паперів, яка дорівнює сумі всіх  дефіцитів за вирахуванням надлишків.

15. Цілеспрямоване  регулювання податків і державних  видатків для досягнення певних  макроекономічних завдань.

16. Зміна  строку або умов сплати зовнішнього  боргу.

17. Обмін  боргових зобов’язань на власність  держави-боржника.

18. Різниця  між доходами державного бюджету і державними видатками.

19. Надання  країні-боржникові можливості викупити  свої боргові зобов’язання на  вторинному ринку цінних паперів.

20. Фізичні  та юридичні особи, що сплачують  податки.

21. Ставка  оподаткування, що є однаковою і не залежить від розмірів доходу.

22. Заборгованість  держави  іноземним  громадянам,  фірмам,  урядам  та  міжнародним  фінансовим організаціям.

23. Різниця  між фактичним і структурним  дефіцитом.

24. Будь-який  механізм національної економіки, що збільшує бюджетний дефіцит під час спаду та індукує надлишок у роки інфляції і не потребує додаткових заходів з боку державних інституцій.

25. Різниця  між податковими надходженнями  за повної зайнятості за наявних  податкових ставок і фактичними  видатками.

26. Методика обчислення державного бюджету, яка враховує зміни в державних активах і пасивах.

27. Ставка  оподаткування, яка із збільшенням  доходу зростає.

28. Усе  те, з чого стягується податок (заробітна плата, прибуток підприємства, кількість землі тощо).

29. Зменшення ставки оподаткування прибутку.

30. Зменшення  запланованих інвестиційних видатків  у національній економіці внаслідок  зростання процентних ставок, яке  спричиняється збільшенням узятих  урядом позик на грошовому  ринку.

31. Отримання  урядом  доходу  від  друкування  грошей,  який  виникає  тоді, коли темпи приросту грошової маси перевищують темпи зростання реального ВВП.

32. Податкова  ставка, що із збільшенням доходу  знижується.

ІІ. Визначити чи правильні такі твердження:

1. Зростання  чистого експорту частково нейтралізуватиме дію стримувальної фіскальної політики.

2. Внутрішній  борг спричиняє перерозподіл  доходів між різними групами  населення.

3. Інфляція  збільшує реальну вартість номінального  державного боргу.

4. Зовнішній  борг не може бути тягарем  для національної економіки.

5. Фінансування  державних видатків через продаж  державних облігацій іноземцям  накладає певний тягар на майбутнє  покоління.

6. Згідно  з традиційним поглядом, зниження  податків, яке уряд фінансує збільшенням  запозичень і нагромадженням державного боргу у коротко-строковому періоді не впливає на обсяг споживання і сукупний попит, а відтак на обсяг національного виробництва.

7. Що  прогресивніша система оподаткування, то вища вмонтована стабільність  національної економіки.

8. Стимулювальна  монетарна  політика  збільшує  чистий   експорт,  що   підсилює  її   впливи  на національну економіку.

9. Прихильники  економіки пропозиції вважають, що зменшення податків перемістить  вправо і криву сукупної пропозиції.

10. Точнішу  характеристику державного боргу дає не його абсолютна величина, а його відношення до обсягу ВВП.

11. Фінансування  державних  видатків  через  підвищення  особистих  податків  накладає  тягар  на майбутнє покоління.

12. Великий  державний борг може спричинити  банкрутство держави.

13. Згідно  з рікардівським підходом, скорочення  податків, яке уряд фінансує за  рахунок запозичень у короткостроковому  періоді  збільшує  обсяг  споживання  і сукупний попит, а відтак  і обсяг національного виробництва.

14. За  інших рівних умов підвищення податків і державних видатків на однакову величину може спричинити зростання ВВП.

15. Якщо  національна економіка досягла  рівня повної зайнятості ресурсів  і  державні видатки перевищують  податкові надходження, то виникає  структурний дефіцит бюджету.

16. Стримувальна монетарна політика, яка спрямована на боротьбу з інфляцією, суперечить коригуванню дефіциту торговельного балансу.

17. Певний  захід уряду, що змінює структурний  дефіцит бюджету, змінює фактичний  дефіцит у тому самому напрямі.

18. Прискорений  розвиток національної економіки  можливий лише тоді, коли тягар  державного боргу не зростає.

19. Тягар  державного боргу визначають як відношення боргу до податкових надходжень.

20. Якщо  надходження до державного бюджету  перевищують суму трансферів  і державних закупівель, то існує  первинний надлишок бюджету.

Відповіді: 1. П; 2. П;  3. Н;  4. Н; 5. П; 6. Н; 7. П; 8. П; 9. П; 10. П; 11. Н; 12 Н; 13 Н; 14. П;  15 П;  16. П;  17. П;  18. П; 19.Н; 20. П.

IІІ. Розв’язати задачі:

№ 1. Уряд країни взяв позику за кордоном у сумі 500 млн. дол. за річною ставкою 10%. Ці кошти використано для реалізації інвестиційного проекту, який забезпечує щорічний приріст валового внутрішнього продукту на суму 100 млн. дол. упродовж кількох років.