Методика використання творів живопису як засобу естетичного виховання школярів на уроках образотворчого мистецтва

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Декабря 2013 в 03:58, курсовая работа

Описание работы

Зважаючи на те, що естетичне виховання молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва значною мірою здійснюється у процесі сприймання і виконання творів живопису, актуальність та недостатня розробленість проблеми зумовили вибір теми курсової роботи «Методика використання творів живопису як засобу естетичного виховання молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва».

Содержание работы

Вступ 3
Розділ І. Психолого-педагогічні основи естетичного виховання молодших школярів 6
1.1 Поняття та педагогічний зміст естетичного виховання 6
1.2 Педагогічні умови реалізації завдань естетичного виховання 17
Розділ ІІ. Дослідження особливостей естетичного виховання учнів початкових класів засобами живопису 26
2.1 Твори живопису як засіб естетичного виховання молодших школярів 26
2.2 Методика експериментального дослідження 37
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження 45
Висновки 49
Додаток 52
Список використаної літератури 53

Файлы: 1 файл

курсовая.docx

— 115.23 Кб (Скачать файл)

Мета третього етапу полягала в аналізі та узагальненні кількісних та якісних результатів експерименту, написанні тексту дипломної роботи, її літературне оформлення.

Формуючий експеримент проводився у 3 класі Стахановської ССШ І-ІІІ ступенів №10.

При проведенні формуючого експерименту були передбачені зміни  в способах керівництва навчання школярів при збереженні змісту навчання. У експериментальному класі активізувалась пізнавальна діяльність школярів, пропонувалась  система організації навчання, методи та прийоми, що забезпечують оптимізацію  розвитку уявлень про натюрморт  кольору та їх застосування як засобу емоційно-образного вираження в  художній діяльності (сприймання –  творення).

Вищесказане дозволило нам  у формуючому експерименті для реалізації цих завдань сформувати систему  практично орієнтованих завдань  з метою організації сприймання натюрморту та його виконання в площинній  та об’ємній композиціях).

Так, вивчаючи тему «Мистецтво навколо нас», вчитель здійснює загальне ознайомлення з видами та назвами  образотворчого мистецтва, засобами виразності в них, синтезом мистецтв.

  • Спробуємо уявити себе туристами і помандруємо до якогось міста. Що показують туристам насамперед? Вулиці, площі, будівлі, пам'ятники, сади і парки. Найчастіше вони зосереджені у центрі міста. Зупинимось і ми тут. Побачимо красиві будинки, театр, церкву, музей тощо. Всі ці споруди є творами будівельного мистецтва, що називаються архітектурою. Нас приваблює зовнішній вигляд будинків, їх архітектурний образ, який створює певний настрій.
  • Подумайте, які почуття і настрій можуть виникнути у людини, яка потрапила в таке архітектурне середовище?
  • Що іще привертає нашу увагу на вулицях і площах міста?

Скульптурні зображення —  пам'ятники, чудові фонтани, ліпні прикраси на будівлях.

  • А ще нам обов'язково сподобаються красиві ліхтарі та альтанки, металеве мереживо огорож, вогні реклам. Усе це — твори дизайну.
  • Перед входом до цирку або театру на рекламних щитах ми побачимо яскраві афіші, плакати. Це твори графіки. Придивившись навкруги, ми побачимо ще багато інших графічних творів: етикетки, упаковки, книжки, марки тощо.
  • Тепер зайдемо всередину великого собору. Вражають велич приміщень, розписи на стінах та колонах, мерехтіння свічок, чудовий хоровий спів. На стінах ми бачимо твори живопису і декоративно-прикладного мистецтва.
  • Більш детально з кожним із названих видів мистецтва ми ознайомимось далі.

Частину уроку, що залишилась, можна присвятити закріпленню знань  та замальовкам того, що найбільше  сподобалось та запам'яталось під  час екскурсії: пам'ятника архітектури,, гарного ліхтаря, фонтана тощо. Перед  цим можна ще раз продивитись  з дітьми весь набір унаочнення. Матеріали та інструменти для  роботи згодяться будь-які: фломастери, крейдочки, кулькові ручки...

Вивчаючи тему «Кольорове мистецтво (або: Дещо про живопис)», в учнів формуються такі початкові  уявлення: живопис як вид образотворчого мистецтва; характерні ознаки та головний засіб виразності у живопису, поняття  про зміну кольору навколишнього  середовища протягом доби.

Вчитель повідомляє наступне:

  • Світ вражає нас своєю мальовничістю та багатобарвністю. Художника, який передає цю красу фарбами, називають живописцем або малярем. А твори (картини) художника-живописця — живописом, або малярством. Звідси походять і слова живописний, мальовничий, мальовничість.
  • На цій картині ви бачите художника-живописця за роботою. Назвіть інструменти, якими він користується. Мабуть, пензлі та палітру ви впізнали одразу (унаочнення). Художники пишуть (саме пишуть, а не малюють) олійними фарбами, змішуючи їх спеціальними розчинниками. Ви вже знайомі з фарбами, які розводять водою. Це гуаш. Є ще водяна фарба — акварель. Крім того, живописці працюють кольоровими крейдами — пастеллю. Олійні фарби мають яскравіший колір. Картини, написані олійними фарбами, довше зберігаються.
  • Головне, чим впливають на нас твори живопису, це колір. Так, саме колір допомагає художнику-живописцю створити у своїй картині певний настрій і, власне, — передати для нас, глядачів, свій задум.
  • Неквапливо роздивимось ці картини (унаочнення). Одна з них написана усією багатобарвною палітрою. При створенні двох інших палітра художника ніби обмежена і один з кольорів переважає. Який? Що можна було б сказати про кольори у картинах, які вони: теплі чи холодні; яскраві і дзвінкі чи ніжні, прозорі і легкі; а може густі, тьмянуваті, важкуваті...? Які відчуття, який настрій викликає у вас кожна з картин завдяки своїм кольорам?
  • А тепер берімось до роботи фарбами та намалюймо "Кольорові хатки", кожна з яких належить певній порі доби.
  • Чи спостерігали ви, як змінюється колір світла протягом доби та як це впливає на зміну кольору навколишнього середовища? (Вчитель читає дітям вірш-загадку. В його останніх рядках міститься завдання. Кожна хатка малюється на окремому маленькому аркуші паперу, або: аркуш паперу ділиться на чотири частини, в кожній з яких малюється хатка. Певна річ, що малюють діти одразу пензлем).

При вивченні теми «Пори  року ("Три тополі у мене стоять під вікном")», ставиться така навчальна мета: зміна кольору  рослинного світу у різні пори року, основні відомості про будову дерев, актуалізація знань про межу зламу (земля-небо); розташування об'єктів  у межах землі.

Вчитель повідомляє, що колір  середовища змінюється не тільки під  впливом світла в різні пори доби.

  • Ви, звичайно ж, бачили і знаєте, як змінюється колір дерев у різні пори року, так, як про це говориться у вірші:

Три тополі у мене стоять під вікном

у зелених сукенках весною і влітку,

восени — кожна з  них одягається в свитку,

а зимою вдягається білим  рядном.

П. Воронько

  • Подивіться на тополю, що одягнута у листя, та оголену, без листя (унаочнення). Яку будову має дерево? (Стовбур; від стовбура ростуть великі гілки; від них — відходять менші; дерево, одягнуте в листя, має крону. Звичайно ж у землі дерево, як і кожна рослина, має коріння. У всіх дерев стовбур і гілки зазвичай є більш тонкими зверху та потовщуються донизу). Спостереження за особливостями конструкції та зовнішнього вигляду тополі (у порівнянні з іншими деревами): у тополі гілки ніби туляться до стовбура і тягнуться догори. Тополя здається високою та стрункою.
  • Сьогодні малюємо тополю у різні пори року (хто скільки встигне). Малюймо гуашшю на кольоровому папері: навесні та влітку — на світлому (голубому, золотаво-жовтому); восени — на голубому, сірому; взимку — на темному, а для білого одягу тополі можна використати білу гуаш. Малюймо швидко, одразу пензлем або пальцем. Крону — плямою, стовбур та гілки можна прошкрябати паличкою, стовбур унизу — намітити пензлем. (Межу зламу землі і неба можна намітити лише умовною лінією)1.

Бажано, щоб крім одягненої  у листя тополі, учні намалювали її без листя (пізня осінь, зима). Потовщення стовбура та гілок унизу  зручно малювати круглим пензлем, починаючи  з легенького дотику кінцем пензля зверху та поступово натискаючи донизу.

Вивчаючи тему «Осінь-мальовничка», в учнів формуються уявлення про теплі кольори, особливості силуетної форми дерев (у порівнянні): передача плановості відкритого простору за принципом "ближче—нижче, далі—вище". Також учні отримують початкове уявлення про зорове зменшення відпалених предметів та явище загороджування.

  • Зараз у нас осінь, осінь-мальовничка. Усі дерева та колись зелену, літню рослинність на землі осінь розмальовує в теплі кольори. До зеленої барви листя вона додає жовтого та оранжевого кольору. Багато дерев стають і зовсім жовтими, жовтогарячими та навіть червоними!

Помилуйтесь такою жовтогарячою палітрою на цьому краєвиді, тобто  пейзажі (сприймання унаочнення, бесіда): які кольори та колірні відтінки ви розпізнаєте на цій картині? Як ви вважаєте, які кольори з якими  треба змішати, аби отримати їх? Чи пам'ятаєте, який з теплих кольорів є найтепліший? (Оранжевий).

Треба націлити дітей на розташування дерева або дерев саме на площині землі (самі діти можуть, не задумуючись, намалювати дерево і  вище лінії зламу, тобто в небі).

Було б добре, якщо під  керівництвом вчителя діти виконали вправу (2—3 хв) на одержання різнотовщинної лінії.

  • Сьогодні осінніми, жовтогарячими кольорами виконаємо малюнок до цього вірша:

Прийшла осінь, люба, мила. дітям  на потіху.

Груші всі позолотила у  годину тиху.

Ще червону фарбу мала осінь-мальовничка.

Яблучка помалювала на обидва личка.

І куди лиш не ходила у  годину тиху,

Весь садочок прикрасила дітям на потіху. М.Підгірянка

  • Отже, ми малюватимемо дерева в осінньому саду. Поміркуймо, як крони різних дерев відрізняються між собою за формою. Порівняймо їх, наприклад, із тополею (обговорення цього питання).
  • А як передати на малюнку, що одні дерева розташовані до нас ближче, а інші — далі? Подивимось навколо та обміркуємо, як це відбувається. Також придивимось, як таке явище передають на своїх картинах-пейзажах художники (сприймання та обговорення просторових явищ у довкіллі та у творах художників). Спробуйте самі відповісти на запитання: Чим далі дерева (будинки і все інше), тим вони здаються нам: розташованими вище чи нижче? За розміром вони більші чи менші?
  • А ще зверніть увагу на таке: предмети, що розташовані ближче до нас, частково загороджують те, що знаходиться далі.
  • А тепер до роботи! Малюймо відразу фарбами, плямами. Фарби змішуємо одразу на малюнку (роздивіться на картині: видно, що художник робив так само).

На уроці за темою «Щедра осінь» досягається така навчальна  мета: вивчається будова птахів; передача елементів руху; характер округлої силуетної форми (вільне малювання  кіл та овалів); рівномірне заповнення зображальної поверхні. В учнів формується поняття про кольоротональний контраст.

  • Осінь не тільки мальовничка. Вона ще й щедра господиня. Раніше ви вже малювали та ліпили дарунки осені — овочі та фрукти, тому добре знаєте, яку форму вони мають. Сьогодні малюватимемо овочі, що ростуть... на баштані.
  • Крім овочів, нам доведеться намалювати бусла. Який він? Як і у всіх птахів, форма тулуба у нього схожа на яйце, голова — на кульку. Ще він має короткий хвіст і дуже довгі шию, дзьоб та ноги (унаочнення). Не забувайте, що він не стоїть, а ходить по баштану. І голову теж може тримати по-різному: опустивши вниз чи піднявши вгору або витягнувши шию вперед.
  • Малюнок краше робити на кольоровому папері. Спочатку намалюйте бусла. Його колір не обов'язково має бути білим. Це ж казковий птах. Малюйте його таким кольором, який добре виділяється на обраному кольоровому тлі паперу. А великі, гарні овочі нехай ростуть на баштані рівномірно усюди (варто показати це рухом руки стосовно аркуша паперу). Не забувайте, що вони ростуть на стеблах (які вони можуть бути — прямі, покручені?) та оточені листям.

При вивченні теми «Лиш айстра у саду цвіте» ставиться така навчальна  мета: сформувати поняття про кольоротональний контраст.

  • На цьому уроці малюватимемо осінні квіти айстри. Вони нагадують круглі зірки, в яких від жовто-золотої серединки густо-густо порозбігалися пелюстки, наче промінці.
  • Щоб айстри на малюнку дійсно засвітилися ясним огнем, зробимо так: айстри малюємо на цупкому білому

Слід показати дітям наочно (прикладаючи різні за кольором і  тоном клаптики паперу до того чи іншого колірного тла): світлого на світлому також, як і темного на темному  не видно (або майже не видно). І  навпаки, добре виділяються світле на темному і темне на світлому папері кольоровими восковими крейдами (можна кольоровими парафіновими свічками). Далі малюнок треба покрити якоюсь темною (але не густою) фарбою, наприклад темно-зеленою або чорною (в останньому випадку можна використати також чорну туш).

Для покриття малюнка темним фоном потрібен великий плаский  пензель. Згодяться і такі саморобні  інструменти: тампон (м'яка кулька із поролону, що закріплена на кінці палички  ниткою) або квачик (згорнутий у  конус та обв'язаний ниткою шматок цупкої, але м'якої тканини.

В учнів формувалися уміння отримувати похідні кольори та їх відтінки (додаванням білої чорної фарб та спектральних кольорів); повністю заповнювати зображенням площину  аркуша; передавати прості за характером і чітко виражені силуети форми  і поверхні предметів ті об'єктів  живої природи кольором, різнохарактерними  лініями, штрихами, крапками, плямою.

Спочатку учні в загальних  рисах ознайомилися із творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, архітектури. Тому засвоєння  програми 3-го класу передбачало  актуалізацію раніше набутих знань, їх поглиблення та розширення на ґрунті уявних подорожей до майстерень різних художників й нібито перевтілення учнів  у майстрів живопису, скульпторів  тощо. Це дозволяє органічно продовжити формування художньої компетентності учнів з основ образотворчої  грамоти ("колір", "форма", "простір", "композиція").

Новим у навчальному матеріалі  програми є ускладнення палітри  кольорів, ознайомлення зі специфікою роботи аквареллю та збагачення засобів  композиційної організації зображальної площини.

2.3 Аналіз  результатів експериментального  дослідження

У процесі ознайомлення учнів  з живописом розв’язувалися такі навчальні завдання:

Информация о работе Методика використання творів живопису як засобу естетичного виховання школярів на уроках образотворчого мистецтва