Моральне виховання молодших школярів засобами української народної казки

Казка якраз і є тим джерелом, тим засобом, що допомагає вихованню моральних якостей дитини.

Прислухаймось до порад  великого педагога В.О.Сухомлинського, який розумів велику перевагу жанру казки в початковій школі. “З казки бере дитина перші уявлення про справедливість і несправедливість... Казка для маленьких дітей – це не просто розповідь про фантастичні події; це – цілий світ, в якому дитина живе, бореться, протиставляє злу свою добру волю. Дитині хочеться не тільки слухати казку, а й самій розповідати її, хочеться не тільки слухати пісню, а й самій співати, не тільки спостерігати за грою, а й брати участь у ній” [7, 178 – 179]. Саме це спонукало нас детальніше розглянути цю дуже важливу проблему.

Основні якості моральності  формуються в ранньому дитинстві  на основі так званого соціального успадкування. Вирішальною в цьому є роль батьків: їх

поведінка, цілеспрямований  вплив на особистість дитини. Але  цю роль не можна розглядати однобічно, бо біля керма моральності школяра стоїть також учитель початкової школи, який формує якісні та кількісні характеристики моральності учня.

    Важливою умовою розвитку моральних знань молодших школярів є позитивні

зміни в їх мисленні. У  цей період формуються такі операції мислення, як аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. Поняття судження, умовисновки мають якісно іншу будову . Потрібно соціально формувати у дітей прийоми аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення моральних явищ.

У початкових класах педагогу необхідно враховувати, перш за все, такі вікові особливості молодших школярів, як обмеженість їх особистого досвіду моральної поведінки, труднощі у виділенні головних компонентів у поведінці оточуючих, безпосередній характер емоційної реакції на вчинок.

        Казковий світ магічно впливає на дитину, манить таємницями, чудесами, чаклунством. Діти з радістю подорожують в уявному, нереальному світі, активно діють у ньому творчо трансформують, перетворюють його. За допомогою казок вони здобувають знання про довкілля, про взаємостосунки людей, проблеми, які трапляються в житті.

Казки навчають дитину знаходити  вихід із складних ситуацій, вірити в силу добра, любові, справедливості, краси. Діти дуже люблять казки, бо в  них компенсується недостатність дій у реальному житті і стає можливою реалізація їх творчого потенціалу.

         Розвиток особистості за своїм змістом визначається тим, що суспільство очікує від людини, які цінності та ідеали йому пропонує, які завдання ставить перед ним на різних вікових етапах. Дитина, дозріваючи, з необхідністю проходить ряд наступних стадій. На кожній стадії ввона набуває певну якість, яка фіксується в структурі особистості і зберігається в наступні періоди життя.  
У цьому періоді ми ніколи не побачимо дитини в пасивно -демонстративному стані. Вона завжди чимось або зайнята: то вона уважно спостерігає вуличну сварку, якесь захоплення читанням нової книги або ж лізе на дерево або на дах, щоб поглянути звідти на навколишню місцевість.У ньому, звичайно, багато рухів, але більшість їх уже з новими, зовсім іншими цілями. Життя у всьому її розмаїтті - ось що зараз збуджує його діяльність; але життя не ілюзорне і фантастичне, а справжнісіньке. У цьому світі дитина мало-помалу залишає ілюзорний світ, в якому жила раніше, але, тим не менш напружена увага до опису чудес зачаровує, незвичайний емоційний підйом викликають у дітей казки.  
      Багато психологів і педагогів відзначають завзятість, з якою діти вимагають повторення казки з усіма деталями і подробицями, без зміни найменших дрібниць, навіть інтонації при розповіданні. Дитині хочеться, щоб казка розповідалася тими ж словами, що і в перший раз, їм приємно чути ці слова дізнаватися, сприймати в первісній послідовності, відчувати ті ж почуття. Це стереотипна поведінка дає маляті впевненість, що і на цей раз все закінчиться добре. Дитині необхідно, щоб його страхи були персоніфіковані: дракони, чудовиська, відьми у казках уособлюють труднощі, проблеми, які треба подолати. Дозвіл казкових конфліктів сприяє подоланню страху - адже образність казок підказує дитині можливість перемоги над власною боязкістю. Виховання, в основу якого покладено ідею - тримати дитину подалі від злого, страшного, веде до пригнічення психіки, але не до подолання небезпек і страхів.  
      Казки, незалежно від статі і віку їх героїв, мають велике психологічне значення для дітей різного віку, хлопчиків і дівчаток, оскільки полегшують зміну ідентифікації в залежності від проблем, що хвилюють дитину. Малюк легко входить в незвичну для нього казкову обстановку, миттєво перетворюючись на Івана-царевича або царівну - Лебідь, і разом з тим так само вільно перемикається на прозаїчну повсякденність. Він інтуїтивно відчуває , що казки нереальні, але в той же час допускає, що це могло відбуватися і в дійсності. Так з'являється дійсність літературних переживань дитини: відчуття казковості в реальному, повсякденному і реального в казковому, чарівному.  
Найкращим чином відповідають вони запитам дітей, органічно відповідаючи дитячої психології. Тяга до добра і справедливості, віра в чудеса, схильність до фантазій, до чарівного перетворення навколишнього світу - все це дитина радісно зустрічає і в казці. Крім очікування надзвичайного, чудесного, чарівного, дитячій уяві притаманна ще одна потреба. Дитина хоче наслідувати оточуючих, бути спритним, розумним дорослим, але йому не завжди це вдається. У казці ж все можливо. Маленький хлопчик (дівчинка) сміливий і меткий, виходить переможцем з усіх випробувань. Він може перелетіти через тридев'ять земель в тридесяте царство і перемогти дракона. Іншими словами, маля як би реалізує свої неусвідомлені бажання, не завжди здійснимі в житті. Проте світ казки забезпечує не тільки реалізацію незадоволених бажань. Вирішальну роль грає тут мотив досягнення рівності або, користуючись термінологією психологічною, мотив компенсації. У дітей з-за їх соціально залежного положення часто бувають різного роду прикрощі, терплять крах їх прагнення, наміри, вчинки, що зазвичай компенсується в мріях, в уяві. Казка створює прекрасну основу для цієї компенсаційної потреби, приводячи все неодмінно до щасливого кінця. Завдяки казкам у дитини виробляється здатність співпереживати, співчувати без яких людина не людина.

       Мета казкарів - "виховувати в дитині такі моральні якості ,як людяність - цю дивну здатність людини хвилюватися чужими нещастями, радіти радості іншого, переживати чужу долю як свою. Маленька дитина, слухаючи розповідь чи казку і відчуваючи реальне існування навіть фантастичного героя. У казці для дітей криється особливу чарівність, відкриваються якісь схованки світорозуміння. Вони знаходять у казковому оповіданні самостійно, без пояснень, щось дуже цінне для себе, необхідне для зростання їхньої свідомості.  
Уявний, фантастичний світ в основі своїй виявляється відображенням реального світу в головних його основах.

       Казкова, незвична картина життя дає малюкові і можливість порівняти її з реальністю, з оточенням, в якому існують він сам, його родина, близькі йому люди. Це необхідно для розвитку мислення, так як воно стимулюється тим, що людина порівнює і сумнівається, перевіряє і переконується. Казка не залишає дитину байдужим спостерігачем, а робить його активним учасником того що відбувається, вчить переживати разом з героями кожну невдачу і кожну перемогу. Казка привчає дитину до думки, що зло в будь-якому випадку має бути покаране. І хоча сприйнятливість психіки у малюків велика, вона все ж має свої межі. Дитина перевтомлюється, робиться нервовим, і саме казка звільняє його свідомість від всього неважливого,необов'язкового,концентруючи увагу на простих діях героїв і думках про те, чому все відбувається так, а не інакше.

      Отже, для повноцінного розвитку дитини необхідна цілеспрямована виховна робота вчителя, оскільки молодший шкільний вік є сенситивним для засвоєння соціальних норм морального розвитку, становлення адекватної самооцінки, розвитку критичності по відношенню до себе і оточуючих, розкриття індивідуальних особливостей і здібностей. Молодший шкільний вік характеризується підвищеною сприйнятливістю до зовнішніх впливів, необхідністю моральних норм і моральних вимог до інших, безпосередньою поведінкою. Ці особливості є запорукою навченості і сприйнятливості молодших школярів, дають великі можливості для систематичного і послідовного морального виховання дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Практичні аспекти здійснення впливу казок на розвиток моральної вихованості дітей молодшого шкільного віку

2.1 Планування і організація дослідження моральнго виховання у початковій школі

Програми початкової школи з літературного читання  побудовані на основі двох принципів: художньо-естетичного і літературознавчого. У зміст включені такі твори літературного мистецтва, які формують у дитини відчуття прекрасного, виховують духовні та моральні якості. Вирішення цих завдань можливе через вдумливе прочитання – вивчення того або іншого художнього твору. У зв’язку з цим вчителям початкових класів необхідно прищепити дітям первинні навички аналізу твору.

Найбільш доступний  і зрозумілий молодшим школярам сюжетно-образний аналіз. Він дозволяє вчителю спільно  з учнями спостерігати за особливостями композиції, сюжету, авторської позиції, мови. Розглянемо це на прикладі казки. Спочатку ми визначаємо з дітьми, до якого з трьох типів належить казка (чарівна, побутова або про тварин). Далі спостерігаємо композицію казки. У більшості казок є приказка. Її роль схожа з роллю заспіву і в окремих випадках є зав’язкою сюжету. Мета приказки: підготувати аудиторію до слухання казки. (Наприклад, приказка в одній з казок звучить так: «У той давній час, коли світ наповнений був лісовиками, відьмами та русалками, коли річки текли молочні, береги були киселеві, а по полях літали куріпки, у той час жив-був цар по імені Горох…») Звертаємо увагу дітей на те, що народні казки сходять до глибокої старовини. У них збереглися стародавні вірування, уявлення про водяного царя, лісовиків і русалок (це ознаки язичництва). Ту ж мету переслідують і казкові зачини: «У тридев’ятому царстві, в тридесятому государстві» і т.д.

Ускладненість сюжету –  характерна риса казки. У ній немає  характерів, що розвиваються; дії героїв лише відтворюються, і лише через них розкриваються характери. Тому при аналізі доцільно поставити запитання: «За якими вчинками героя ми можемо говорити про його характер?»

Відмінна риса сюжету казки – багатоподійність. Герой  має пройти через випробування, які у міру розвитку сюжету ускладнюються. Предмети і речі допомагають людям в критичні моменти їх життя.

Більшості казок властива така особливість, як триразове повторення дій, три завдання повинні виконати герой, три брати тощо). Мабуть тут відобразилося вірування людей в магічне число 3.

У міру розвитку сюжету вчитель  повинен звернути увагу учнів  на мовні особливості казки.

У багатьох чарівних казках є прізвиська героїв. Наприклад: «Свинка  – золота щетина», «лисичка-сестричка».

Прийомом, що найбільш часто вживається, є використання постійних епітетів. Наприклад: палац білокам’яний, добрий молодець і ін. Тому, крім аналізу природних моральних операцій, що виникають у спілкуванні з однолітками і дорослими, необхідна цілеспрямована виховна робота, важливі такі форми: колективне читання і обговорення казок з моральним змістом, створення проблемних ситуацій, в яких ставляться завдання навчити дітей аналізувати поведінку і почуття героїв, порівнювати подану в творі моральну ситуацію з аналогічними життєвими ситуаціями. Завдяки цьому школярі вчаться здійснювати “перенос” морального змісту даного безпосередньо в творі на моральні явища реального життя.

Таким чином, ефективність процесу засвоєння моральних  знань молодшими учнями, поряд  із формуванням відповідних уявлень і понять, передбачає цілеспрямовану роботу, що сприяє формуванню в учнів:

- вміння правильно  сприймати моральну ситуацію, подану  в літературному творі або  виділену із реального життя; 

- вміння дати адекватну  оцінку, адекватну моральній ситуації, що аналізується; - вміння правильно визначити мотиви морального вчинку;

- вміння співпереживати, співчувати іншій людині;

- особистісного ставлення  до тих чи інших моральних  ситуацій;

- моральних потреб  діяти певним чином, відповідно  засвоєним моральним

знанням.

Усе це сприяє поступовому  формуванню у дітей уміння до самостійного

морального вибору.

У сучасній методиці існує  декілька підходів до аналізу казок:

1. Стилістичний (мовний) аналіз показує, як в підборі слів-образів виявляється авторське ставлення до того, що зображається. Тлумачити потрібно не слова, а образи, створені з цих слів. Робота повинна бути направлена на те, щоб допомогти дітям з’ясувати сенс твору, думки і відчуття автора. Тому для мовного аналізу вибираються ті слова і вирази, які допомагають краще зрозуміти образи твору.

2. Проблемний  аналіз – це аналіз проблемних питань і ситуацій.

Постановка проблемних питань доцільна при читанні тих  творів, в яких зустрічаються ситуації, що припускають різне розуміння  героїв, їх дій чи вчинків, епічних проблем, які зачепив автор.

Висловивши свої думки, діти повинні зробити висновок і  довести його прикладами з тексту.

3. Аналіз розвитку  дії має на меті роботу над сюжетом твору. При цьому завдання вчителя – знайти разом з дітьми межі цілісності в кожній частині твору.

Аналіз подій в їх послідовності близький молодшим школярам і не представляє для них труднощів, разом з цим більшість казок  в підручниках початкової школи  невеликі за обсягом і прості композиційно.

При проведенні цього виду аналізу потрібно прагнути до того, щоб в уяві дітей якомога повніше, яскравіше була відтворена картина, створена автором (для цього можна використовувати фрагменти інших видів аналізу).

4. Аналіз художніх  образів

У літературознавстві розрізняють  образ-персонаж, образ-пейзаж, образ-річ. Розглянемо, в чому ж полягає аналіз художніх образів при роботі над казкою.

Аналіз художніх образів  – це робота не стільки над словом, скільки над образами в їх взаємодії. В процесі розбору учні повинні  зрозуміти і характеристику образу (героя, пейзажу і т. д.), і його сенс, тобто навантаження, яке він несете загальній структурі твору. Аналіз художніх образів має наступну послідовність:

• проводиться робота над характером героя з опорою на сюжет, оскільки характер виявляється тільки у дії;
• розглядаються взаємостосунки героїв. При цьому необхідно, щоб діти зрозуміли мотивацію, причини поведінки персонажів, які криються або в особистих якостях характеру, або в обставинах, що склалися.
• якщо в творі є опису пейзажу або інтер’єру, розглядається їх роль в тексті;
• на основі взаємодії образів виявляється ідея твору. Розуміння ідеї впритул наближає до усвідомлення позиції автора, тому що ідея – це те, що саме хотів сказати автор своїм твором;
• виявляється особисте ставлення читача до описаного.

Аналіз образу героя  вчить розбиратися в тому, як автор  зображує персонажів: думки і відчуття персонажів, риси їх вдачі. Потрібно навчити  дітей судити про основні якості персонажів, оцінювати героя не тільки за вчинками, але і за мотивами.

Діти спостерігають вчинки і співставляють з героями казки.

Таким чином, аналіз змісту твору направлений на з’ясування його теми і ідеї, сюжету і композиції, образів і художніх засобів зображення.

З’ясування ідеї –  кінцева мета аналізу твору. Розкриття  ідеї об’єднує всі компоненти аналізу (роботу над образом, композицією, художньо-образотворчими засобами).

Отже, вчителю початкових класів необхідно  володіти всіма видами аналізу казок, щоб повніше і достовірніше донести  ідею твору до дітей, виховувати інтерес  і пошану до народної творчості.

Сучасні підручники з  читання володіють великою кількістю  різних за жанром казок. Зробимо короткий аналіз Читанок для 2,3,4 класів автора Савченко О.Я. та Букваря авторів Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф.

 

Клас	Назва казки
2 клас	Казки про тварин:  «Колосок», «Дрізд та голуб»
3 клас	Чарівні казки: «Кирило-Кожум’яка»,«Кривенька качечка»,«Кобиляча голова»
4 клас	Соціально-побутові казки: «Мудра дівчина»

 

У казках для найменших  здебільшого головні герої звірята  та тварини. Вороги – хижі дикі звірі (у казці „Колобок” – лисичка, "Вовк і семеро козенят" – вовк), а домашні тварини, які допомагали людині вижити змальовані у казках добрими, вдячними, вони завжди прийдуть на допомогу. Дружбу та відданість бачимо у казці „Котик і Півник”, працелюбство та ледарство цікаво та з мораллю висвітлює казочка „Круть і Верть”, згрупованість та родинну підтримку казка „Ріпка”.  
       Напевно жодна дитина не ставила під сумнів існування чарівної дідової рукавички із казки „Рукавичка” чи то чарівного діда в рукавичку якого стільки усяких звірят поміщалось. Але й тут існує глибокий зміст та мораль. Можливо рукавичка є тим нашим світом у якому ми співіснуємо з іншими світами, тваринним, рослинним і т. д. І повинні усі поміщатись і лагодити між собою.