Моральне виховання молодших школярів засобами української народної казки

      Читанка для 2 класу особливо перша частина насичена народними казками. До неї входить цілий розділ під назвою «Українські народні казки», в який ввійшли казки про тварин виховного та розвивального характеру: «Вовк та козенята», «Рукавичка», «Лисичка та їжак», «Лисичка та журавель», «Колосок», «Дрізд і голуб» які вчать аналізувати вчинки дійових осіб, давати їм характеристики , виховують бажання допомагати дорослим і один одному, викликають негативне ставлення до ледарів,засуджують зрадливих і підступних.

Аналогічно побудований  підручник для 3 класу. Перша частина  насичена українськими народними казками чарівного змісту.Наприклад: «Кирило-Кожум’яка» — символічне втілення богатирської сили красои та відваги українського народу, образ легендарного богатиря ,якого боявся лютий змій: „...як затопить хату, то дим аж під небеса "стелиться, а як вийде на Дніпро мочить кожи — бо він кожем’яка — то не одну несе, а дванадцять разом, і як набрякнуть вони водою в Дніпрі, то я візьму да й учеплюсь за їх, чи витягне то він їх? А йому й байдуже: як поцупить, то й мене з ними трохи на берег не витягне. От того тільки мені й страшно!”.

У Читанці для 4 класу (частина перша): вміщено розділ «Усна народна  творчість», в якому розглядається  соціально-побутова казка «Мудра дівчина».  
У казці прославляється мудрість і кмітливість простої дівчини, яка зуміла перехитрити пана. Вона і її батько викликають симпатію, а багатий брат та пихатий пан — осуд.

Загалом, практично кожен підручник  з читання (при аналізі робіт  різних авторів) максимально насичений народними казками, адже, по-перше, вивчення їх змісту передбачене програмою, по-друге, у казковому фольклорі закладено чимало виховних та розвивальних ідей, які беруть на озброєння автори. 
            Робота з казкою має різні форми: читання казок, їх переказ, обговорення поведінки казкових героїв і причин їх успіхів або невдач, театралізоване виконання казок, проведення конкурсу знавців казок, виставки малюнків дітей за мотивами казок і багато іншого. Добре, якщо при підготовці до інсценування казки діти самі підберуть її музичний супровід, розподілять ролі. При такому підході навіть невеликі за обсягом казки дають величезний виховний резонанс. Багато сучасних педагогів  розкривають, як через казкові елементи вчитель може знайти шлях до сфери емоцій дитини і на цій основі формувати моральні її якості.

На першому етапі експериментальної роботи ми обрали емпіричний (практичний) метод педагогічного дослідження - метод анкетування.  
Мета проведення анкетування в педагогічному дослідженні - з'ясування ставлення спостережуваного до заданої проблеми. Нами було використано анкетування - опитування всіх досліджуваних осіб.

При анкетуванні відповіді заносилися письмово у спеціально складений анкетний лист. При анкетному спостереженні відповідає сам учень.Читає задані йому запитання і відповідає на них письмово.

У нашій роботі анкетуванням було охоплено по 18 учнів 2-го та 3-го класів.

Учням було запропоновано відповісти на питання:

1) На кого з героїв народних казок ти хотів би бути схожим? Чому?  
2)  Кого з перелічених казкових персонажів ти вважаєш хорошими?Чому саме нього?

3)  Якби ти міг загадати бажання , про що б загадав?

4)  Навіщо казка потрібна людині?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Обробка отриманих  даних

        Аналіз анкет показав, що в учнів в якості героїв для наслідування переважають Кирило-Кожум’яка (у хлопчиків Мудра дівчина (у дівчаток). Мотивом вибору цих героїв є такі якості, як доброта, сміливість, розум, краса, мудрість. Аналіз казок збуджує дітей до формулювання оціночних суджень. Це важливо для розвитку мислення молодших школярів. Учні самостійно визначають характерні ознаки казкових персонажів: доброту, сміливість, чесність або боягузство, чванливість, пихатість.

       При розгляді казок правомірно ставити запитання для узагальнень, роздумів такого типу: Чим приваблює вас казковий герой? Що відмінного ви помітили в дійових особах казки? За що ми цінуємо їх?

З усіх перерахованих  казкових героїв позитивним вважають Кирило-Кожум’яка: "тому, що він усім допомагає"; " "тому, що він сміливий і відважний".  
     Відповіді на 3-е питання дозволили визначити потреби дітей, серед яких переважають потреби соціальні та матеріальні. Це відображено у відповідях дітей: "якщо б я міг загадати бажання, то попросив би багато грошей"; "попросив би новий велосипед, тому що старий зламався"; "попросила, щоб у домі був порядок"; "хочу бути розумною"; " попросила б грошей і т.д.  
Відповіді на 4-е питання дозволили визначити розуміння дітьми значущості казки в їхньому житті.

        Аналізуючи і порівнюючи отримані результати, ми прийшли до висновків і оформили їх у вигляді секторних діаграм. Аналіз анкет показав, що на думку дітей казка потрібна для того, щоб її читати.

Відповіді дітей ілюструє діаграма

1.Діаграма 1  
 
1.Для розумового розвитку ("для того, щоб ми вчилися читати і розвивати мислення")  
2.Для морального розвитку ("казка вчить нас доброму і хорошому")  
3.Для організації дозвілля ("для того, щоб ми її читали")

        

       Аналіз анкет учнів третього класу показав, що у них відбулися якісні зміни у відповідях на 3 і 4 питання.

     Загадуючи бажання діти хотіли б попросити, "щоб мама, тато і бабуся ніколи не хворіли"; "колиб стати феєю, я б допомогла людям і всіх злих перетворювала в добрих"; "я би попросив, щоб люди ніколи не сварилися і допомагали один одному ".

        На 4-е питання ми отримали відповіді, які значно відрізняються від відповідей другокласників: "казка вчить нас, як потрібно правильно чинити"; "що не можна нікого обманювати, брехати, тому що це до хорошого не призведе"; "казка вчить допомагати тим, хто потрапляє в біду ".

         Аналіз анкет на контрольному етапі показав, що читання казок направлено на моральний розвиток.

Як розподілилися відповіді  в цілому, показано в діаграмі 2.

 
1.Для розумового розвитку

2.Для організації дозвілля

3.Для морального розвитку

  
Отже, наше дослідження довело, що казка ,як засіб морального виховання має великичезний вплив на моральну вихованість дітей молодшого шкільного віку.  
 

Висновок

     У результаті  проведеної роботи ми дійшли наступних висновків:

1. У першому розділі ми розглянули казку як засіб морального виховання дітей молодшого шкільного віку з'ясували сутність поняття моральне виховання., розглянули погляди відомих педагогів на моральне виховання і використання народної педагогіки в педагогічному процесі, пояснили психологічні можливості вивчення казок, спираючись на думки відомих психологів.

      Ми прийшли до висновку, що для повноцінного розвитку дитини необхідна цілеспрямована виховна робота вчителя, оскільки молодший шкільний вік є сенситивним для засвоєння соціальних норм морального розвитку, становлення адекватної самооцінки, розвитку критичності по відношенню до себе і оточуючих, розкриття індивідуальних особливостей і здібностей. Молодший шкільний вік характеризується підвищеною сприйнятливістю до зовнішніх впливів, необхідністю моральних норм і моральних вимог до інших, безпосередньою поведінкою. Ці особливості є запорукою навченості і сприйнятливості молодших школярів, дають великі можливості для систематичного і послідовного морального виховання дітей. Протягом цього періоду розвитку дитина активно пізнає навколишній світ і самого себе, набуває активний досвід действования в цьому світі, в тому числі і за допомогою знайомства і засвоєння досвіду народної педагогіки.

        2.Було схарактеризувано  казку , як жанр усної народної творчості, виділено її особливості й окремі типии. Доведено,що казка - животворне джерело дитячого мислення що інтелектуальні, моральні та естетичні почуття, які народжуються в душі дитини під враженням казкових образів стимулюють потік думки, що пробуджує до активної діяльності мозок, зв'язує повнокровними нитками живі острівці мислення. Під впливом почуттів дитина мислить словами. В казкових образах перший крок від яскравого, живого, конкретного до абстрактного. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. Ми довели, що якщо в педагогічному процесі використовувати виховні можливості казок, то це зробить неабиякий вплив на моральну вихованість дітей молодшого шкільного віку.

3) Також розкрили психолого-педагогічний  потенціал казки. Казки, поєднуючи виховний і пізнавальний потенціал, є ефективним педагогічним засобом. Казки навчають дитину вірити в силу добра, любові, справедливості, краси. Реальне і вигадане напрочуд гармонійно поєднуються в казці, зачаровуючи дітей  на все життя красою народного слова, сповненого мудрості, добра й оптимізму.

       Казка  є найбільш ефективним та доступним засобом розвитку морального потенціалу. Виховання і освіта в демократичному суспільстві не можуть ефективно функціонувати, не можуть навіть просто існувати поза народної педагогіки. Народна педагогіка - педагогіка національного розвитку, піднесення, відродження. Народна казка сприяє формуванню певних цінностей, ідеалу. Для дівчаток - це красна дівиця (розумниця, рукодільниця ...), а для хлопчиків - добрий молодець (сміливий, сильний, чесний, добрий, працьовитий, люблячий Батьківщину). Ідеал для дитини - далека перспектива, до якої він буде прагнути, звіряючи з ним свої справи і вчинки. Ідеал, набутий у дитинстві, багато в чому визначить його як особистість

4) Дієвість української  народної казки у моральному  вихованні молодших школярів  ми довели експериментально.Казки активно вводилися на уроках читання. У результаті ми прийшли до висновку, що використання виховних можливостей казок вплинуло на моральну вихованість дітей молодшого шкільного віку через анкетування і систему уроків читання. Вплив народної творчості на всі сторони нашого життя величезне.

      Таким чином, наша тема "Моральне виховання молодших школярів засобами української народної казки" актуальна, адже моральне виховання дитини є центральним орієнтиром у розвитку особистості.

 

 

Список використаних джерел

1. Сухомлинський В.О.  Слово рідної мови/ В.О. Сухомлинський – Вибрані твори в 5 т. – Т.3, – К., 1976.
2. Волкова Н.П. Педагогіка – К.: Академія, 2001. – 576 с.
3. Сковорода Г.С. Повне зібрання творів у 2-х т.— К., 1973. — Т. 2. — с. 561-570.
4. Прохорова В.  Дорогами казки / В. Прохорова // Дивослово. – 2004. – №4. – С. 27–32.
5. Аристотель. Б2. Руссо Ж.-Ж. Письма о морали. Педагогические сочинения. — В 2 т. —Т. 2. -М., 1981.
6. Ушинський К. Д. Про народність в суспільному вихованні. Твори в 11 т.— Т. -М.-Л., 1948.
7. Осадченко І. І.  Методика роботи над складанням казок / І. І. Осадченко // Обдарована дитина. – 2004. – №4. – С.39–47.
8. .  Життя людини - найвища цінність // Початкова освіта. – 2004. – №30. – С.12–24.
9. Киричок В. А.  Етика спілкування вчителя з молодшими школярами в урочній і позаурочній діяльності / В. А. Киричок // Виховання моральності підростаючого покоління. – К., 2005. – С.42–80
10. Гагарін М.  Критерії добору української народної казки для виховання морально-естетичних почуттів / М. Гагарін // Початкова школа. – 2006. – №1. – С.55–58.
11. Бреусенко-Кузнєцов О.  Виховний вплив чарівної казки / О. Бреусенко-Кузнєцов // Психолог: Додаток до газ. "Шкільн. світ". – 2006. – №4. – С.14–18
12. Прокопова О.  Казка як ефективний засіб збагачення морального досвіду школярів / О. Прокопова // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. – №4. – С.24–27.
13. Чорна О.  Педагогічні умови формування у молодших школярів шанобливого ставлення до людей / О. Чорна // Рідна школа. – 2006. – №4. – С.18–20.
14. Білозерська С.  Психологічні умови формування моральної самосвідомості в учнів початкових класів  / С. Білозерська // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – №4. – С.174–179.
15. Сідлецька О. В.  Моральне виховання молодших школярів (методичні поради, дидактичний матеріал) / О. В. Сідлецька // Початкове навчання та виховання. – 2006. – №19-21. – С.80–92.
16. Безверхий О. С.  Особистісні передумови засвоєння молодшими школярами моральних норм / О. С. Безверхий // Педагогіка і психологія. – 1999. – №2. – С.43–49.
17. Марченкова В. А.  Формирование милосердия у детей [Текст] / В. А. Марченкова // Начальная школа. – 1999. – №5. – С.10–13
18. Подорож до країни Ввічливості та Доброти [Текст] // Розкажіть онуку. – 1999. – №19-20. – С.62–63.
19. Гуменникова Т. Р.  Першооснови моральної культури / Т. Р. Гуменникова // Початкова школа. – 1995. – №4. – С.14–16.
20. Богоявленська Д.Б. Психологія мотивації/ Д.Б. Богоявленська – К.: Освіта, 1990.
21. Буган Ю.В., Уруський В.І. Словник психолого-педагогічних термінів і понять. – Тернопіль: Астон, 2001.
22. В.О. Сухомлинський. Слово рідної мови. – Вибрані твори в 5 т. – Т.3, – К., 1976.
23. Вашуленко М.С.,Скрипченко Н.Ф. Буквар/М.С.Вашуленко ,Н.Ф. Скрип-ченко – К.: Освіта, 2002.
24. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под. ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1991.
25. Джежелей О.В. та ін. Уроки читання і види мовної діяльності // Початкова школа. – 1994. – №6. – С. 12–16.
26. Коваль А.П. Методика преподавания русского языка в школах с украинским языком обучения. – К.: Вища школа, 1989.
27. Ковська О.Н. Урок українського читання // Початкова школа. – 1995. – №9. – С. 28–30.
28. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. – К.: Початкова школа, 2002.
29. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Вища школа, 1984.
30. Лазаренко Н. Розвиток пізнавальної активності першокласників у період навчання грамоти // Початкова школа. – 1999. – №5. – С. 13–16.
31. Лещенко М. Шкільне життя, казковий світ і особистість учня // Шлях освіти. – 2002. – №2. – С. 17–21.
32. Науменко В.О. Формування навичок читання // Початкова школа. – 1991. – №4. – С. 34–38.
33. Наумчук М.М. Вчимось читати залюбки. – Тернопіль: Астон, 2001.
34. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1–4 (1–3) класи. – К.: Початкова школа, 2002.
35. Розвиток навички читання (мет. рекомендації І. П. Ґудзик) – К.: Освіта, 1993.
36. Роздольський О. Галицькі народні казки: Етнограф. зб. – Львів, 1999.
37. Савченко О.Я. Читанка для 2 класу (частина перша). – К.: Освіта. – 2002.
38. Савченко О.Я. Читанка для 2 класу (частина друга). – К.: Освіта. – 2002.
39. Савченко О.Я. Читанка для 3 класу (частина перша). – К.: Освіта. – 2003.
40. Савченко О.Я. Читанка для 3 класу (частина друга). – К.: Освіта. – 2003.
41. Савченко О.Я. Читанка для 4 класу (частина перша). – К.: Освіта. – 2004.
42. Савченко О.Я. Читанка для 4 класу (частина друга). – К.: Освіта. – 2004.
43. Савченко О.Я. Підготовка учнів до сприймання нових художніх творів на уроках читання // Початкова школа. – 1990. – №3. – С. 18–26.
44. Чумарна М. Мандрівка в українську казку // Початкова школа. – 1994. – №4. – С. 6–13.
45. Білокінь І. В.  Роль української народної казки у формуванні індивідуальності дитини на музичному занятті / І. В. Білокінь // Розкажіть онуку плюс. – 2006. – №9. – С.24–27.
46. Кириленко С.  Виховання загальнолюдських цінностей, свідомої дисципліни та культури поведінки учнів (Спільна робота педагогічного колективу та батьків) / С. Кириленко, Т. Горлач // Початкова школа. – 2006. – №10. – С.44–47.