Педагогічний ефект дидактичних ігор у навчальній діяльності

Основним  засобом гри-бесіди є слово, словесний  образ, вступна розповідь про  щось. Результатом гри є задоволення, отримане дітьми.

Відповідно до характеру ігрових дій дидактичні ігри поділяють на (за класифікацією В.Авансова):

• Ігри-доручення. Ґрунтуються на інтересі дітей до дій з іграшками і предметами: підбирати, складати і тощо.
• Ігри з відшукуванням предметів. Їх особливістю є несподівана поява і зникнення предметів;
• Ігри з відгадуванням загадок. Вибудовуються вони на з’ясуванні невідомого: «Впізнай», «Відгадай», «Що змінилось?»;
• Сюжетно-рольові дидактичні ігри. Ігрові дії, передбаченні у них, полягають у відображенні різних життєвих ситуацій, у виконанні ролей (покупця, продавця та інші) [7, 50].

Отож, дидактична гра — явище складне, але в ній виразно виявляється структура, тобто основні елементи, що характеризують гру як форму навчання та ігрову діяльність одночасно. Значення гри неможливо вичерпати й оцінити розважально-реактивними можливостями. У тому і є її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, у творчість, у терапію, у модель типу людських відносин і проявів у праці.

2.2 Умови проведення  дидактичних ігор.

Гру як метод навчання, передачі досвіду старших поколінь молодшим люди використовували з давніх-давен. Широке застосування гра знаходить у народній педагогіці, у дошкільних і позашкільних установах. У сучасній школі, що робить ставку на активізацію та інтенсифікацію навчального процесу, ігрова діяльність використовується в таких випадках:

• як самостійні елементи в технології для засвоєння поняття, теми та навіть розділу навчального предмета;
• як елемент більш загальної технології;
• як урок або його частини (введення, контроль);
• як технологія позакласної роботи[8, 36].

Вибір гри в першу  чергу залежить від того, яка дитина, що їй необхідно, які виховні завдання вимагають свого розв'язання. Якщо гра колективна, необхідно добре  знати, який склад граючих, їх інтелектуальний  розвиток, фізична підготовленість, особливості віку, інтереси, рівні спілкування й сумісності тощо. Вибір гри залежить від часу її проведення, природно-кліматичних умов, довжини часу, світлового дня й місяця її проведення, від наявності ігрових аксесуарів, від конкретної ситуації, що склалася в дитячому колективі. Мета гри перебуває за межами ігрової ситуації, і результат гри може виражатися у вигляді зовнішніх предметів і всіляких виробів (моделі, макети, іграшки, конструктори, ляльки тощо), «продуктів» художньої творчості, нових знань.

Основні принципи організації  гри:

• відсутність примусу будь-якої форми при залученні дітей у гру;
• принцип розвитку ігрової динаміки;
• принцип підтримування ігрової атмосфери (підтримка реальних почуттів дітей);
• принцип взаємозв'язку ігрової та неігрової діяльності;
• принципи переходу від найпростіших ігор до складних ігрових форм;
• логіка переходу від простих ігор до складних пов'язана з поступовим поглибленням різноманітного змісту ігрових занять і правил[8, 52].

Урок, проведений в ігровій  формі, вимагає певних правил.

• Попередня підготовка. Треба обговорити коло питань і форму проведення. Повинні бути заздалегідь розподілені ролі. Це стимулює пізнавальну діяльність.
• Обов'язкові атрибути гри: оформлення, карта міста, корона для короля, відповідна перестановка меблів, що створює новизну, ефект несподіванки й буде сприяти підвищенню емоційного тла уроку.
• Обов'язкова констатація результату гри.
• Компетентне журі.
• Обов'язкові ігрові моменти не навчального характеру (проспівати серенаду, проскакати на коні й т. п.) для переключення уваги та зняття напруги[13, 108].

Отже, проводячи дидактичну гру необхідно дотримуватись  умов:

1. Ігрове завдання має збігатися із навчальним змістом (ігровою є тільки форма його проведення).
2. За змістом гра обов’язково відповідати дидактичній меті уроку.
3. Гра повинна бути посильною для кожного учня, тому пропонуються варіативні завдання з диференціацією.
4. Обов’язково мати простий спосіб виготовлення й використання роздаткового матеріалу.
5. Правила повинні бути зрозумілими, чітко сформульованими.
6. До гри залучати обов’язково усіх дітей класу[11, 2].

Ось тільки за таких умов гра стане важливим засобом виховання  в учнів інтересу до навчання.  

Конфуцій сказав: «Учитель та учень ростуть разом». Ігрові форми уроків дозволяють рости як учням, так і вчителеві.

2.3 Хід експерименту  та його аналіз.

Експеримент проводився нами у гімназії №9 міста  Полтави.

У експерименті брало участь 27 дітей. Обстеження проводилось у квітні місяці. У 3-Б класі. На початку експерименту ми ознайомилися з учнями даного класу.

У ході бесіди коротко дізналися про їхні захоплення. Бесіда проводилась у позаурочний час і налічувала такі запитання:

1. Чи подобається  вам навчатися у школі?

2. Багато маєте  друзів серед своїх однокласників?

3. Які відвідуєте  гуртки, секції?

4. Чим любите  займатися у вільний від навчання час?

5. Чи є у  вас хобі? Розкажіть коротко про  них.

Ми дізнались  що деяким учням нецікаво навчатися  це такі: Карпусь Євгеній, Набойченко Сергій, Сащук Валерія. Багато дітей  любить малювати, співати, грати у  футбол як дівчата так і хлопці. Є такі діти які відвідують гурток танців, плавання, музики.

У ході експерименту ми перевірили рівень сформованості  знань у дітей цього класу. З цією метою, ми визначили такі рівні сформованості знань:

Високий рівень – учень володіє глибокими, міцними знаннями і здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях. Самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності. Виявляє елементи творчого підходу в навчанні. Систематично використовує додаткові джерела інформації для підготовки домашнього завдання з різних предметів. Самостійно і систематично виконує домашнє завдання.

Середній рівень – учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний дати визначення понять, але при цьому допускає помилки. Знання учня є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал в стандартних ситуаціях, вміє аналізувати, робити висновки. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями. Самостійно застосовує теоретичні знання для виконання практичних завдань. Користується необхідною консультацією вчителя у деяких випадках.

Низький рівень – учень відтворює менше половини навчального матеріалу або фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має поверхові уявлення про об'єкт вивчення, виявляє здатність елементарно висловити думку. З допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

Ми запропонували ряд  завдань для дітей:

1. Складання розповіді за картинками.
2. Бесіда з учнями.

Ми запропонували учням 2 картини (репродукції картин див. в додатки) за якими вони повинні скласти описові розповіді.

Проводячи бесіду з дітьми спочатку склали примірний план-конспект проведення бесіди. Наша бесіда проводилась  після уроків, ми попросили учнів  залишитись на 30хв, щоб з ними поспілкуватись.

План-конспект бесіди:

Діти дуже люблять рухливі ігри. Гра дарує дитині радість, але гра без зусилля, без активної діяльності не буде такою захоплюючою і цікавою.  У хорошій грі і правильній є велика відповідальність. Вона привчає людину до тих фізичних і розумових зусиль, які потрібні для роботи.

• Діти, скажіть, будь-ласка, а чи любите ви грати у ігри?(Відповіді дітей). В які саме ігри вам подобаються найбільше грати?(Відповіді дітей).
• А чи граєте ви в ігри на уроках? Цікаві вони вам? А хто може пригадати в які саме ігри ви грали?
• Сьогодні ми з вами теж пограємо у невеличку, але дуже цікаву гру. Ну що готові, тоді розпочинаймо:

Зіграти хочеться мені

Із вами, друзі, в «Так чи ні».

Вам запитання задаю,

Готуйте відповідь свою.

Відповідай, коли мастак,

Єдиним словом: «ні» чи «так».

Скажіть, співає сом пісні?

Не гайте з відповіддю!... (Ні.)

Чи вміє плавати  гусак?

І Іу що на це сказати? ... (Так.)

Скажіть мені, червоний мак 

В січневу  пору квітне? ... (Ні.)

А крокодили на сосні 

Свої будують гнізда? ... (Ні.)

Чи може вище гір літак 

У вишину злетіти? ... (Так.)

Узори пишні на вікні 

Мороз малює взимку? ... (Так.)

Чи достигають навесні 

Пшениця й жито в полі? ... (Ні.)

Ріка біжить у далині,

Чи є у неї ноги? ... (Ні.)

Чи правда це, що вовк усмак 

Наївся груш і яблук? ... (Ні.)

 А. Бортняк

Цією бесідою ми хотіли дізнатися чи цікавими для них є уроки, чи грають учні у дидактичні ігри на уроках, в які саме; що цікавого, захоплюючого було в цих уроках, іграх.

Аналізуючи результати ми дійшли висновку, що 10 дітей мають  високий рівень, 11 дітей – середній рівень, 6 дітей – низький рівень.

Дані представимо у  вигляді діаграми.

Для підвищення рівня  знань нами було розроблено систему  дидактичних ігор використаних на уроках у роботі з дітьми.

Ми побудували такий  план роботи з учнями:

1. Проведення гри-бесіди з природознавства.
2. Проведення гри з української мови «Що? Де? Коли?».
3. Проведення уроку-змагання для учнів 3 класу. «Птахи та звірі».
4. Організація заходу «Огляд знань».

Проводячи гру-бесіду на тему «Для чого і як людина дихає» (конспект вложується  в додаток) клас ми поділили навпіл на 2 групи. Одна з яких буде контрольною, а інша – експериментальною. Гру-бесіду ми проводили лише у експериментальній групі, а в іншої був звичайний урок з природознавства.

У групі було 14 учнів  з яких на той момент з високим  рівнем сформованості знань було 5 учнів, з середнім рівнем – 6 учнів, з низьким – 3 учні.

Далі всі етапи нашого плану проводили лише у експериментальній  групі.

Наступним етапом нашої  роботи була запланована гра з  української мови «Що? Де? Коли?» ( конспект див. в додаток).

Всі наступні етапи, які  зазначені в план проводились  послідовно. Конспекти можна знайти в додатках.

За умови використання різноманітних форм і методів  систематичної послідовної роботи рівень знань учнів в експериментальній  групі становив: високий рівень – 8 учнів, середнім – 5 учнів, низьким – 1 учень. У контрольній групі рівень знань залишився без змін.

Вище наведені результати представлені у вигляді діаграми. 

Тепер порівняємо експериментальні дані. У експериментальній групі  рівень знань учнів змінився в позитивному напрямку.

Як бачимо, застосування нетрадиційних форм уроків, а також  використання дидактичних ігор на уроках підвищує рівень працездатності дитини, покращує пам'ять, логічне мислення, увагу, що призводить до кращого вивчення і сприймання матеріалу, який вивчається під час уроку.

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Інтерес до навчальної гри впродовж багатьох років не згасає, з'являються, нові напрями її дослідження. Проте і нині іде недостатньо теоретично обґрунтовані ігрові методи і форми навчання, відсутня їх єдина класифікація, не повністю розроблена структура ігрового навчання, технологія застосування та оцінювання ефективності використання тих чи інших ігрових методів і форм навчання.

Гра у навчальному  процесі створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівняно з іншими формами навчання й виховання, перевага гри полягає в тім, що вона досягає своєї мети непомітно для вихованця, тобто не потребує ніяких способів насильства над особистістю дитини. Окрім того, під час гри діти молодшого шкільного віку почувають себе вільно і комфортно. Причому це стосується всіх учнів, які мають різні психологічні особливості. У процесі гри «навіть інтелектуально пасивна дитина спроможна виконати таке завдання, яке їй важко дається у звичайній життєвій ситуації, тому що тут не існує тієї «жорстокої смуги оцінювання», до якої потрапляє молодший школяр із перших днів перебування в школі, а отже, знижується його тривожність, напруження, негативне ставлення до навчальної діяльності»[21, 245].