Поняття про технологію проектування

              Інформаційні проекти направлені на роботу з інформацією про будь-який об`єкт, явище тощо. Вони передбачають ознайомлення учасників проектів з будь-якою інформацією, її аналіз і узагальнення для презентації перед аудиторією. Вимагають добре продуманої структури. Результати інформаційного проекту можуть бути у вигляді: статті, реферату, доповіді, відеозапису, публікації, зокрема, в Іетернеті тощо.

                У рольово-ігрових проектах структура тільки намічається і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники проекту виконують визначені ролі – це можуть бути казкові, літературні персонажі або вигадані герої. Відбувається імітація соціальних або ділових стосунків, які ускладнюються ігровими ситуаціями. У таких проектах ступінь творчості дуже високий. Результати цього проекту можуть бути у вигляді: спектаклю, ярмарки, фестивалю тощо.

            О.О.Лінник виокремлює макропроекти (тривалі, міжпредметні, що потребують спеціальної підготовки педагога та дітей, вимагають ретельного планування, роботи з літературою тощо) та мікропроекти (короткочасні, невеликі за обсягом, присвячені розв`язанню проблемних завдань в рамках теми, що вивчається). За характером домінуючої діяльності проекти можуть бути варіативними: вони не мають зводитися до певного типу

[12, с.40].

            Основні вимоги до використання методу проекту:

• наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, яка вимагає інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв`язання;
• практична, теоретична значущість очікуваних результатів;
• самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учасників проекту;
• структуризація змістової частини проекту;
• використання дослідницьких методів.

            Основними завданнями проектів для дітей дошкільного віку є такі:

• вчити дітей здобувати знання самостійно (за допомогою батьків) та застосовувати їх;
• допомагати кожній дитині у здобутті комунікативних навичок;
• розширювати коло спілкування дітей;
• залучати батьків до участі в навчально-виховній роботі закладу.    

Методологічні принципи проектів:

• особистісно-діяльнісний підхід, визнання самоцінності кожної дитини;
• варіативно-програмний підхід;
• партнерство, рівноправна співпраця дітей і дорослого.

Критеріальні вимоги відносно проектної діяльності дошкільників:

• наявність освітньої проблеми, яка відповідає запитам та інтересам дітей;
• моделювання умов для виявлення цієї проблеми вихованцями;
• постановка проблеми;
• пошук шляхів розв`язання проблеми;
• дослідницький характер розв`язання проблеми;
• конструювання підсумкового проекту;
• захист проекту;
• надання можливостей для самовираження кожного учасника проекту;
• самостійність в процесі пошукової роботи;
• прикладне значення результату проектної діяльності;
• педагогічна цінність проектної діяльності (здобуття знань, розвиток особистих якостей тощо).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            

 

 

1.4    Структура та зміст проектів

 

 Реалізація будь-якого проекту передбачає розв`язання проблеми поетапної практичної діяльності педагога та вихованців. Потрібно знати, що за чим робити.

             Н.Рижова, доктор педагогічних наук, ведучий науковий співпрацівник  Центру “Дошкільне дитинство”  ім. А.В.Запорожця визначає наступну  структуру проектів:

 Звичайно  проект складається з трьох  основних етапів:

1-й  – підготовчий:

• визначення мети та завдань;
• відбір методів дослідження;
• підготовча робота з педагогами та дошкільниками;
• відбір та підготовка обладнання та матеріалів.

2-й  –  безпосередньо дослідницький:

• пошук відповідей на запитання

3-й  – заключний:

• узагальнення результатів роботи, їх аналіз;
• формулювання висновків;
• складання рекомендацій для практичних працівників.

          Т.Зав`язун (Центр розвитку дитини “АБВГДейка” м. Житомир) у структурі психолого-педагогічного проектування виділяє наступні етапи:

1-й  – підготовчий;

2-й  – мотиваційний;

3-й  – інформаційний;

4-й  – репродуктивний;

5-й  – узагальнюючий;

6-й  – творчий;

7-й  – рефлексивно-оцінювальний.

Типи проектів, що використовуються у практиці сучасних дошкільних навчальних закладів

Типи проектів	Діяльність, що домінує в проекті
Дослідницькі	Такі проекти потребують добре продуманої структури, визначення мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників. Під час таких проектів діти експериментують, а потім оформлюють результати у вигляді дитячого дизайну тощо. Наприклад: «Пізнай себе», «Світ води», «Дихання і здоров'я», «Таємниця гілочки»
Творчі	Такі проекти, як правило, не мають детально відпрацьованої структури спільної діяльності учасників, яка на початку тільки намічається в кінцевому результаті. У цьому випадку необхідно домовитись про плануючі результати і форму їх оформлення (спільна газета, відеофільм, драматизація, спортивна гра, спільне свято та ін.) Оформлення результатів необхідно об'єднати у чітку продуману структуру у вигляді сценарію. Наприклад: «Мої друзі», «Полтавські вечорниці», “Осінній (весняний, зимовий) калейдоскоп”,“Музична казка”, «Азбука здоров'я» та ін.
Рольові, ігрові	У таких проектах спланована діяльність також тільки ви- значається і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники приймають на себе певні ролі. Ступінь творчості тут дуже високий, але домінуючим видом діяльності є рольова та ігрова. Наприклад: Гра-подорож «Підводне царство», «Подорож у історичне минуле»; сюжетно-рольова гра «Театр»; будівельно- конструктивна гра «Вулицями мого міста», «Будуємо казкове сніжне містечко» та ін..
Ознайомлю- вально- орієнтовні (інформа- ційні)     Літературно- творчі проекти	Цей тип проектів спрямований на збирання, ознайомлення учасників проекту з інформацією про який-небудь об'єкт, явище, її аналіз та узагальнення фактів. Такі проекти, як і дослідницькі, потребують добре продуманого плану роботи. Діти реалізують проект, орієнтуючись на соціальні інтереси. Наприклад: «Я і моя сім'я»; «Родинне дерево»; «Бабусина скриня», Журнал «Чомучка», «Подорож в Царство Математики», «Червона Книга»   Проекти такого напрямку дають можливість зануритися у зміст, художні особливості казки або інших літературних творів, залучити різні види діяльності, поглибити розуміння власних почуттів і можливостей. Наприклад: «Улюблені казки», «Подорож Лілеї», «В гостях у малюків і малючок»

 

Проектна діяльність може бути різною як за обсягом завдання, так і за тривалістю. За тривалістю проекти можуть бути короткотривалими (на протязі одного дня, заняття), довгостроковими (до двох тижнів). Великі тематичні проекти, які мають великий термін проведення (наприклад, «Життя дерева», термін проведення — 1 рік) складаються із серії проектів, які об’єднуються продуктами діяльності в тематичну виставку, свято, розвагу тощо. Усі проекти проводяться у межах дошкільного навчального закладу, але трапляються особистісні, індивідуальні проекти (в образотворчій та словесній творчості), які можуть виконуватися з батьками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 РОЗДІЛ ІІ     ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В   

             УМОВАХ ДОШКІЛЬНОГО  НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

 

2.1 Алгоритм дії дорослих і дітей у процесі проектної діяльності

        За О.О.Ліннік у виконанні творчого макропроекту виділяються наступні структурні одиниці:

1. Підготовчий етап, що складається з таких частин:

а) вибір теми (сумісно з дітьми на більш високому рівні, на початкових етапах – пропозиція педагога) та розкриття її змісту, надання необхідного мінімуму інформації;

б) постановка мети, визначення етапів роботи;

 в) розподіл  завдань, ролей;

 г) постановка  “найближчої” мети для кожної  групи або індивідуального учасника.

2. Дослідно-творчий етап складається з таких частин:

а) пошукова або творча робота, що включає добір інформації та її перетворення;

б) забезпечення проміжного контролю та надання допомоги;

 в) оформлення  результатів.

3. Заключний етап поділяється на такі складові:

а) презентація результатів;

б) самооцінка .

Л. Новіцькою (м. Харків) розроблений алгоритм дії дорослих і дітей у процесі проектної діяльності :

4. Оцінювання етапу презентації проекту проводиться за такими критеріями:

інформативність, доступність поданої інформації, відповідність тематиці, актуальність, унікальність і значимість висунутої проблеми, естетика оформлення даного проекту, оригінальність захисту, вміння відповідати на запитання, аргументованість відповідей.

        На думку Г. В. Єльникової проект здійснюється за такими етапами:

I. Етап стратегічного  прогнозування:

- діагностико-прогностичний  етап;

- визначення мети, постановка  конкретних цілей та завдань.

II. Етап моделювання:

- створення описово-структурної  моделі;

- визначення критеріїв  ефективності проекту;

- розробка моніторингової  системи функціонування моделі.

III. Етап планування:

- формування програми  діяльності з реалізації проекту;

- розробка плану в цілому  та конкретних дій.

IV. Етап визначення ефективності  полягає в оцінці як самої  діяльності, так і якості кінцевого  продукту.

За своєю структурою проектна діяльність являє собою багатоступеневу систему взаємопов’язаних етапів. Робота над будь-яким типом проекту включає в себе три основних етапи:

I. Етап передпроектної  підготовки.

II. Етап реалізації проекту.

III. Етап представлення  отриманих результатів.

Розглянемо детальніше роботу, яку необхідно провести на кожному з етапів.

І. Етап: передпроектної підготовки включає в себе:

1. формування проектної  групи;

2. формулювання мети і  цілі проекту;

3. розробка плану та  структури проектної діяльності.

4. визначається ресурсна  база для здійснення проектної  діяльності.

При формуванні проектної групи необхідно підготувати підзвітних осіб керівнику загальноосвітньої школи до реалізації проекту. Цей початковий етап роботи має на меті набуття певних знань та вмінь, які необхідні для компетентної суспільно-активної роботи.

Спочатку необхідно: - допомогти підзвітним особам керівника загальноосвітньої школи зрозуміти характер майбутньої роботи та її мету; - ознайомити їх із суттю проекту та основними етапами його проведення.

Загальна мета проектної діяльності реалізується через сукупність завдань, які, з одного боку, конкретизують сутність проблеми, а з іншого - знаходять своє відображення у висновках, які є узагальненням проектної діяльності. Мета - загальний результат того, чого ви прагнете досягти. Мета - це отримання очікуваних змін у результаті виконання проекту.

Визначивши мету, окресливши цілі, можна переходити до наступного етапу - етапу складання структури проектної діяльності. Структура проектної діяльності - це розподілені в часовій послідовності всі види діяльності, передбачені проектом. Структура проектної діяльності повинна відповідати поставленим меті й завданням, а також очікуваним результатам проекту. Якщо проект займає значний період часу (більше шести місяців), то його доцільно розбити на кілька етапів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Результативність використання проектних технологій в   

       роботі з дошкільниками

1. Використання методу проектів є однією з провідних умов розвитку дитячої допитливості, що виступає передумовою виникнення пізнавального інтересу, формування навичок здобуття інформації.
2. У процесі життєдіяльності, організованої за методом проектів, у дошкільників формуються основні базові якості особистості: самостійність, ініціативність, працелюбність, розсудливість, самовладання, відповідальність, креативність.
3. Проектування позитивно впливає на формування комунікативних навичок: вміння домовлятися, розподіляти обов`язки між однолітками, продумувати й обговорювати спільну діяльність, оцінювати результати роботи групи.
4. Проектна модель освітнього процесу сприяє розвитку соціалізації дитини дошкільного віку: дошкільник навчається повноцінно жити в групі однолітків, орієнтуватися на особистий і колективний успіх, підвищити власний соціальний статус.
5. Використання проектної моделі освітнього процесу позитивно впливає на пізнавальний, креативний, соціально-моральний, емоційно-ціннісний розвиток вихованців.
6. Використання проектних технологій впливає на ефективний розвиток у дошкільнят потребнісно-мотиваційної, емоційно-вольової, когнітивно-пізнавальної, моральної, екзистенційно-буттєвої, дієво-практичної та міжособистісно-соціальної сфер особистості.