Профориентация старших школьников

1. Чи варто в наш час чесно трудитися? Чому?
2. Навіщо навчатися після школи, адже можна і так прекрасно улаштуватися?
3. Коли в нашій країні життя стане краще?
4. Чи добре Ви знаєте світ професій? Зараз я назву літеру, а ви за одну хвилину повинні будете написати якнайбільше професій, що починаються з цієї літери. Далі я назву ще дві літери і також засічу час (по одній хвилині на літеру). Після цього необхідно порахувати, скільки усього вийшло професій (за трьома літерами за три хвилини).
5. Заради чого Ви збираєтеся прожити своє життя (у чому Ви бачите її зміст) ?
6. Ким Ви мрієте стати за професією через 20-30 років? Як узгоджується Ваша професійна мрія з іншими, непрофесійними, але важливими для Вас побажаннями (особистими, сімейними тощо), чи немає протиріччя мрії з цими бажаннями?
7. Виділите основні 5-7 етапів на шляху до Вашої професійної мрії (що збираєтеся робити після школи і т. ін.).
8. Випишіть професію, яка Вами обрана (або ту, що Вас хоч якось цікавить) і відповідний навчальний заклад, де ви збираєтеся її здобути. Окремо для професії і для навчального закладу напишіть по три самих неприємних моменти, пов’язаних із роботою за даною професією і з навчанням у відповідному закладі.
9. Які Ваші власні недоліки можуть перешкоджати Вам на шляху до професійної мети? Якщо можна, напишіть щось, крім ліні, адже багато хто є, наприклад, неуважним, сором’язливим, мають проблеми зі здоров’ям і таке інше.
10. Як Ви збираєтеся працювати над собою і готуватися до професії?
11. Хто і що можуть перешкоджати Вам у реалізації Ваших професійних планів (які люди та які обставини)?
12. Як Ви збираєтеся переборювати ці зовнішні перешкоди?
13. Чи є у Вас резервні варіанти вибору на випадок невдачі за основним варіантом?
14. Що Ви вже зараз робите для підготовки до обраної професії і для вступу у відповідний навчальний заклад? Напишіть, що Ви робите, крім навчання у школі.

Критерії оцінок (і  самооцінок) для даного опитувальника  за схемою побудови особистісного професійного плану:

1 бал - відмова відповідати  на даний запитання; 

2 бали - явно помилкова відповідь або чесне визнання у відсутності відповіді;

3 бали - мінімально конкретизована  відповідь (наприклад, збираюся  поступати в інститут, але неясно, у який саме );

4 бали - конкретна відповідь із  спробою обґрунтування; 

5 балів - конкретний і добре обґрунтована відповідь, що не суперечить іншим відповідям.

До числа методів  активізації профорієнтаційної  роботи ми також відносимо професіографічні дослідження [16; 50; 78], оскільки вони ґрунтуються  на переважно самостійній пошуковій роботі учнів. Таке дослідження передбачає самостійне здобуття школярами інформації про певні професії з метою складання їх профорієнтаційної характеристики. Одержана школярами інформація є перспективною та розвиваючою, а не замикається сама у собі, формує мислення учнів, спрямовує його на аналіз різних видів професійної діяльності, на самостійну постановку та розв’язання профорієнтаційних проблем. Зрозуміло, що це не виключає необхідності участі вчителя у підготовці і проведенні професіографічного дослідження. При організації професіографічних досліджень ми дотримувалися алгоритму їх здійснення, запропонованого О. Ткаченко .

Методика підготовки і проведення професіографічного дослідження  складається з таких послідовних  взаємозалежних частин: попереднє орієнтовне ознайомлення вчителя з даною професією; упорядкування питань, які підлягають з’ясуванню пошуковою групою; підготовка вступної бесіди, що передує безпосередньо дослідженню; розподіл класу на дослідницькі групи; керівництво і контроль за проведенням професіографічного дослідження; презентація та обговорення результатів дослідження.

Попереднє ознайомлення з професією, за якою передбачалася  організація професіографічного дослідження, не вимагає від учителя спеціального глибокого її вивчення. Його завдання полягає в тому, щоб одержати певні  орієнтовні відомості, які дозволяють правильно скласти питання для учнів і підготувати вступну бесіду.

Ознайомившись із певними  видами професійної праці, учитель  розробляє питання для кожної дослідницької групи. При цьому  він має звернути увагу на те, що від чіткості та однозначності постановки питань залежить ефективність проведення подальшої роботи. Некоректно сформульовані питання можуть обумовити недбале ставлення учнів до дослідження, і, навпаки, точно поставлені запитання, глибокі за своїм змістом, викликають у школярів природне бажання знайти на них відповіді. Працюючи над цим етапом підготовки учнів до дослідження, учитель керувався орієнтованим переліком питань, наведених нижче.

І група. Загальної відомості  про професію.

1. Історія виникнення  професії.

2. Які зміни відбулися в роботі з розвитком науки і техніки?

3. Перспектива розвитку  професії (відмирає, розвивається).

4. Суміжні професії.

5. Перспективи кваліфікаційного  росту. 

6. Попит на професію  в нашому місті (районі).

II група. Характеристика  процесу праці.

1. Найважливіші виробничі  операції.

2. Знаряддя праці, інструменти. 

3. Робоче місце (дати  опис).

4. Робоча поза, рухи, що  переважають в роботі.

5. Види продукції. 

6. Види браку з вини  працівника, можливості його усунення.

7. Характер роботи (монотонна або різноманітна).

8. У чому і як  виявляється стомлення після  роботи?

III група. Санітарно-гігієнічні  умови праці.

1. Режим праці (зміни,  вихідні дні).

2. Мікрокліматичні умови  праці ( освітлення, шум і таке  інше).

3. Вимоги професії  до фізичного стану людини.

4. З якими шкідливими  речовинами приходиться працювати?

5. Чи є медичні протипоказання  для цієї професії?

6. Правила безпечної  праці для даної професії.

IV група. Психологічні  вимоги професії до людини.

1. Чи подобається Вам  дана професія ?

2. До якого виду праці можна віднести дану професію (виконавчий, творчий)?

3. Які зустрічаються  труднощі, напружені ситуації в  роботі?

4. Які з емоційно-вольових  якостей особистості необхідні  для даної роботи: врівноваженість,  терплячість, вихованість, самовладання, наполегливість, рішучість?

5. Якими діловими якостями  повинний володіти представник  професії (ініціативність, самостійність,  відповідальність, принциповість, дисциплінованість,  допитливість, організованість)?

6. Чи має значення  в роботі спритність рук, рухливість, координація рухів, фізична сила, швидкість?

7. Які особливості  уваги необхідні (розподіл, зосередження, довільне тощо)?

8. Яке мислення повинно  бути (наочно-діюче, оперативне, образне,  понятійне) ?

9. Який тип пам’яті  переважає в роботі (зоровий, слуховий, моторний)?

10. Як професія впливає  на Вас? (звертання до представника  професії)

V група. Вимоги до  професійної підготовки.

1. Де в нашому місті  (районі, селі) можна набути професії ?

2. Умови її набуття  (стать, вік, освіта).

3. Тривалість навчання.

4. Які викладаються  дисципліни?

5. Як проходять іспити?

6. Чи зустрічаються  серед учнів особи, що не  зуміли опанувати професією? 

7. Яку кваліфікацію ( розряд) одержує випускник? 

8. Яка зарплата ?

9. Які можуть бути  перспектива зросту, службової кар’єри?

10. Умови і тривалість  відпустки. 

11. Соціальне забезпечення (пенсія, пільги і таке інше).

12. Чи можна познайомитися  з даною професією за допомогою  літературних джерел?

Наступним етапом, що передує  безпосередньому проведенню професіографічного дослідження, є підготовка вчителем вступного слова, від якого багато в чому залежить формування настановних позицій учнів перед початком дослідницької роботи. Вступне слово вчителя мало забезпечувати створення проблемної ситуації, розв’язання якої буде залежати від самих учнів. При цьому не слід надавати учням у готовому вигляді відповіді на питання дослідження. Вчитель повідомляє їм лише деякі загальні відомості про сферу праці, до якої належить дана професія, про її значення для економіки і таке інше. Такі бесіди, як свідчить практика роботи,  сприяють  розвитку в учнів позитивного ставлення до професії і формуванню готовності школярів до проведення самостійного професіографічного дослідження [71].

Розбиваючи клас на групи  потрібно перш за все враховувати професійні інтереси учнів. Розділивши клас, учитель повинен докладно зупинитися на завданні для кожної групи, дати можливість школярам уточнити незрозумілі питання.

Уроки по підведенню підсумків  професіографічного дослідження можуть бути різними за своєю формою. Проте їх основна мета полягає у допомозі учням опанувати аналізом професій, сприяти формуванню готовності школярів до професійного самовизначення [34].

 Узагальнюючи відповіді  учнів, педагог зокрема актуалізує  проблеми професійної придатності, для розв’язання якої велике значення має самооцінка учнями своїх можливостей щодо включення у певну професійну діяльність. Виділяючи вимоги професії до психологічної сфери особистості, вчитель стимулює процес оцінки учнями своїх професійно значимих психологічних якостей. Це надає можливість старшокласникам певною мірою розібратися в собі, пізнати себе, виховувати у них свідоме, активно-позитивне ставлення до праці. При цьому  саме професіографічне дослідження не виглядає абстрактно, а набуває життєво значення [32].

Розглянуті вище методи активізації професійного самовизначення учнів потребували вирішення  проблем, пов’язаних їх впровадженням  до навчально-виховного процесу  школи. Як зазначалося у попередньому розділі, сьогодні школа не має організаційних структур, які б здійснювали та координували профорієнтаційну роботу з учнями. Тому ми запропонували учням факультативний курс, який відігравав роль організаційно-предметного середовища профорієнтаційної роботи з учнями. Його впровадження дозволило нам реалізовувати методи активізації професійного самовизначення старшокласників як природних складових навчально-виховного процесу.

У процесі викладання курсу використовувався комплекс психологічних  методик, спрямованих, по-перше, на вивчення й аналіз індивідуальних психологічних якостей учнів, а по-друге, на забезпечення їхнього психологічного розвитку.

У процесі викладання курсу використовувались різноманітні форми та методи організації навчально-виховного  процесу, а саме: комбіновані уроки, “круглі столи”, індивідуальні і групові бесіди, семінари, професіографічні практикуми, диспути, конкурси, складання і рішення профорієнтаційних кросвордів і  т. ін.

Вивчення курсу передбачало  активну участь школярів у підготовці і проведенні занять, насичення уроків і домашніх завдань вправами для самостійної роботи.

Знайомлячись з прийомами  самопізнання і самоаналізу особистості, учні співвідносили свої схильності і можливості з вимогами, що ставляться до людини визначеною професією, намічали плани реалізації професійних намірів.

Для розвитку в школярів пізнавальних інтересів, розширення професійного кругозору була передбачена самостійна позаурочна діяльність: робота з літературою, підготовка рефератів, аналіз змісту праці робітників, виконання індивідуальних творчих завдань, професіографічні дослідження тощо.

Основна мета впровадження даного факультативу полягала в активізації  процесу професійного самовизначення учнів за рахунок спеціальної  організації їх навчально-пізнавальної діяльності, спрямованої на одержання старшокласниками знань про себе (формування образу “Я”) та про світ професійної праці.

Основними завданнями були визначені такі:

- підвищення рівня  психологічної компетенції учнів  за рахунок озброєння їх відповідними  знаннями й уміннями, розширення  меж самосприйняття, пробудження потреби в самовдосконаленні;

- формування в учнів  позитивного ставлення до себе, усвідомлення своєї індивідуальності, впевненість у власних можливостях  стосовно до реалізації себе  в майбутній професії;

- ознайомлення старшокласників зі специфікою професійної діяльності і нових форм організації праці в умовах ринкових відносин і конкуренції кадрів.

 

2.2. Методика, організація здійснення  та основні результати педагогічного  експерименту

 

З метою дослідно-експериментальної  перевірки ефективності  теоретично обґрунтованих педагогічних умов активізації процесу професійного самовизначення учнів старших класів загальноосвітньої школи нами був організований та проведений формуючий етап педагогічного експерименту.