Профориентация старших школьников

 Результати дослідження рівнів  розвитку професійних інтересів  старшокласників наведені у таблиці  2.4.

Таблиця 2.4.

Рівні розвитку професійних  інтересів старшокласників ( у %)

Рівень	Початок експерименту		Закінчення  експерименту
	К	Е	К	Е
Високий	11,2	10,8	18,2	28,6
Середній	32,1	31,8	40,1	58,9
Низький	56,7	57,4	31,7	12,5

 

Результати вивчення здатності  старшокласників до самоаналізу  наведено у таблиці 2.5.

                                                 Таблиця 2.5.

Рівні розвитку в учнів здатності до самоаналізу ( у %)

Рівень	Початок експерименту		Закінчення експерименту
	К	Е	К	Е
Високий	5,4	6,1	8,1	19,2
Середній	18,3	19,8	21,4	51,1
Низький	76,3	74,1	70,5	29,7

 

При вивченні самооцінки ми досліджували такі її прояви як: наявність  в учня прагнення до пізнання психологічних  особливостей особистості; ступень  адекватності самооцінки психологічних  та професіографічних знань та умінь  та наявність прагнення до її розширення. Проявами високого рівня самооцінки ми вважали: наявність дієвого прагнення та конкретних дій з самопізнання, адекватність самооцінки здатності до самоаналізу та аналізу професій; середнього - наявність прагнення до самопізнання, відносна адекватність (незначно занижена або завищена) самооцінки здатності до самоаналізу та аналізу професій; низького рівня - відсутність прагнення до пізнання особливостей власної особистості, неадекватність (значно занижена або завищена) самооцінки здатності до самоаналізу та аналізу професійної діяльності.

До бального вираження  рівнів прояву самооцінки школярів увійшли: оцінка педагогом прагнення учня до самопізнання та практичними діями  з розширення когнітивної бази професійного самовизначення, різниця між об’єктивними показниками рівня здатності до самоаналізу та аналізу професій та їх самооцінкою учнями. Результати дослідження самооцінки учнів наведені у таблиці 2.6.

         Таблиця 2.6.

 Рівні сформованості самооцінки старшокласників (у %)

Рівень	Початок експерименту		Закінчення експерименту
	К	Е	К	Е
Високий	9,8	9,1	13,0	21,6
Середній	32,6	34,2	41,5	56,1
Низькій	57,6	56,7	45,5	22,3

 

Таким чином, результати дослідження показників когнітивного компоненту готовності старшокласників  до професійного самовизначення свідчить про наявність позитивних зрушень як в експериментальній, так і контрольній групах. Особливо слід виділити позитивні зрушення в учнів експериментальних груп таких показників як здатність до самоаналізу та наявність глибоких та систематизованих професіографічних знань.

Метою викладання, в плані  активізації професійного самовизначення, розділу “Планування кар’єри” є актуалізація у старшокласників  проблем самоаналізу, аналізу професій та аналізу своїх відповідностей вимогам обраної професії через  рефлексію своїх станів у навчальній та практичній діяльності. Одним із засобів вирішення цих завдань є ознайомлення учнів з основними етапами побудови особистого професійного плану, запропонованих Є. Клімовим [31; 33; 35].

Дослідження рівня розвитку готовності старшокласників до професійного самовизначення передбачало визначення якісної оцінки їх професійних планів (схема особистого професійного плану наведена у розділі 1) та практичних заходів щодо їх реалізації.

Умовно можна виділити такі основні групи завдань, які розв’язуються педагогічними працівниками з метою надання допомоги учневі у його професійному самовизначенні: інформаційно-довідкова (просвітницька допомога); 2) психодіагностична допомога (в ідеалі - це допомога підлітку в самопізнанні); допомога при прийнятті конкретного рішення і побудові реальних професійних планів [64].

 Кожне із зазначених  завдань, за ступенем активності  учня, може бути реалізованим  на декількох рівнях. Перший рівень (низький) - завдання вирішується  переважно педагогічним працівником (вчителем, профконсультантом, шкільним психологом) при пасивній участі школяра, тобто фактично замість нього; другий рівень (середній) - спільне рішення проблеми педагогом і старшокласником (взаємодія, діалог, співробітництво); третій рівень (високий) - характеризується не лише готовністю учня самостійно й обґрунтовано вирішувати відповідні проблеми, але й здійсненням певних практичних заходів з реалізації професійного плану [61, 31-32].

Результати нашого дослідження  показали, що існує пряма залежність між наявністю в учня особистого професійного плану та практичними заходами по оволодінню обраною професією.

 При оцінюванні якості побудови  особистого професійного плану,  в якому в узагальненому, інтегрованому  виді подані всі основні складові  професійного самовизначення, ми орієнтувалися на підходи до вирішення цієї проблеми, які були запропоновані М. Пряжніковим [там же]. Дослідник вважав, що кожний із компонентів особистого професійного плану може бути умовно оціненим за 3-бальною шкалою: 1 бал - школяр про це не замислювався або замислювався, але не володіє необхідними для цього знаннями та вміннями; 2 бали - є мінімально конкретизовані відповідні думки й уявлення або досить конкретні варіанти вибору, думки й уявлення, але є труднощі з їхнім обґрунтуванням, 3 бали - є конкретні і добре обґрунтованої думки й уявлення по даному компоненту. Якісна оцінка особистого професійного плану учня здійснювалася із застосуванням такого її бального вираження (професійний план складається з 6 основних блоків, тобто максимальна його оцінка дорівнює 18): високий рівень - 15-18 балів, середній - 9-14, низький - 3-8 балів.

Основними методами дослідження якості особистого професійного плану старшокласника є індивідуальні бесіди, анкетування, педагогічні спостереження тощо. Результати дослідження показників практичного критерію готовності до професійного самовизначення наведені у таблиці 2.7.

          Таблиця 2.7.

Рівні сформованості у старшокласників  професійних планів ( у %)

Рівень	Початок експерименту		Закінчення експерименту
	К	Е	К	Е
Високий	6,0	7,1	9,5	13,4
Середній	11,8	12,5	28,6	63,5
Низький	82,2	80,4	61,9	23,1

 

Основним результатом  ефективності впливу запропонованих нами експериментальних факторів на формування готовності до свідомого вибору професії на показники практичного критерію ми вбачаємо не стільки у зростанні кількості учнів з високим (в середньому на 6,5 % у експериментальних групах у порівнянні з 3,5 % у контрольних групах) рівнем сформованості особистого професійного плану, скільки у суттєвому зменшенні у експериментальних групах кількості учнів, які не розробили особистий професійний план і не здійснюють практичних заходів щодо оволодіння майбутньою професією. Кількість таких учнів склала відповідно в середньому не більше 25 % у експериментальних групах у порівнянні з понад 60% у контрольній групі.

Здійснення покомпонентного  аналізу структурний складових  готовності старшокласників до професійного самовизначення дозволив дати їй інтегральну  якісну оцінку (Табл. 2.8.).

       Таблиця  2.8.

Рівні готовності до професійного самовизначення (у %)

Рівень готовності	Початок експерименту		Закінчення експерименту
	К	Е	К	Е
Високий	6,8	7,2	11,8	24,1
Середній	18,4	19,6	24,8	51,3
Низький	74,8	73,2	63,4	24,6

 

Результати формуючого етапу педагогічного  експерименту в цілому підтвердили ефективність запропонованих педагогічних умов активізації професійного самовизначення старшокласників.

 

 

Висновки до другого  розділу 

 

Педагогічні умови підвищення результативності процесу формування в учнів старших  класів готовності до професійного самовизначення є конструювання педагогічної технології на основі методик підготовки учнів до вибору професії та широкого спектру методів активізації профорієнтаційної роботи, а саме: профорієнтаційних ігор, професіографічних досліджень, активізуючих опитувальників тощо. Дієвим засобом активізації процесу підготовки старшокласників до вибору професії є професійні проби, проте, в сучасній національній школі не створено організаційно-педагогічних умов для їх здійснення.

Реалізація технології активізації професійного самовизначення старшокласників передбачає здійснення у процесі викладання курсу “Твоя майбутня професія” профконсультаційної роботи як природного компоненту розділу програми “Самопізнання”.

Закладені у програмі курсу положення  про те, що вибір майбутньої професії та планування професійної кар’єри є складним та відповідальним моментом у житті кожної людини, який передбачає зіставлення особливостей її особистості із вимогами обраної професії, активізує самостійну пізнавальну діяльність учнів, спрямовану на формування образу “Я” та ознайомлення з сучасними професіями. Набуті знання та вміння є основою для побудови учнем реалістичного особистого професійного плану.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

 

1. Аналіз психолого-педагогічної  літератури з проблем, пов’язаних з професійним самовизначенням учнів раннього юнацького віку середніх закладів освіти та вивчення стану проблеми у практиці роботи загальноосвітньої школи дозволяє зробити висновок щодо невідповідності між достатньо високим рівнем теоретико-методичної розробки їх філософських, соціально-економічних, психолого-педагогічних, організаційних аспектів і недостатнім рівнем практичного впровадження до навчально-виховного процесу школи системи педагогічних заходів, спрямованих на підготовку учнів до вибору майбутньої професії. Сьогодні профорієнтаційна робота здійснюються, як правило, лише у процесі трудового навчання у середній школі та трудової допрофесійної підготовки у старших класах, де вона являє собою складову навчально-виховної роботи міжшкільних навчально-виробничих комбінатів і часто залишається відчуженою від навчально-виховної роботи школи. Вивчення стану проблеми показало, що сьогодні така складова навчально-виховної роботи школи як формування в учня системи знань про особливості власної особистості та сучасний світ професій як правило не здійснюється.

2. Професійне самовизначення  ми розглядали як складне структурне  утворення особистості, яке відображає  погляд людини на світ професій, на конкретну професію, її можливості  в оточуючому середовищі, а також власні наміри щодо самореалізації в рамках певної трудової діяльності.

Аналіз досліджень з проблем  професійного самовизначення та профорієнтаційної  роботи зі школярами дають підстави зробити висновок про те, що одним  з показників їх ефективності може виступати рівень сформованості у старшокласника готовності до професійного самовизначення. Готовність до професійного самовизначення  - це особистісне поліструктурне утворення, розвиток якого активізується у старшому підлітковому та молодшому юнацькому віці, яке підлягає цілеспрямованому педагогічному впливу і у єдності розвитку свої складових забезпечують усвідомлений та обґрунтований вибір як майбутньої професії, так і розробку особистого професійного плану, спрямованого на визначення середнє- та довгострокової професійної кар’єри.

Аналіз досліджень з проблеми формування в учнів готовності до певної діяльності дозволив виділити у структурі мотиваційний, когнітивний та практичний компоненти.

Мотиваційний компонент  визначає ставлення старшокласника до вибору майбутньої професії, а його основними показниками є наявність відповідних професійних інтересів та намірів, мотивів вибору професії.

Когнітивний компонент готовності до професійного самовизначення характеризується такими показниками: наявність знань щодо індивідуальних особливостей; інформованість про світ професій; поінформованість щодо вимог, які ставить професія, що обирається, до індивідуальних характеристик людини. Критеріями цього компоненту є здатність учня до самоаналізу та аналізу професій.

Практичний компонент передбачає наявність в учня вмінь розробляти особистий професійний план та здійснювати  заходи щодо його реалізації.

Теоретичний аналіз категорії “готовність” у контексті проблеми дослідження  дозволив диференціювати готовність до професійного самовизначення  за такими рівнями прояву: високий, середній та низький.

Високий рівень характеризується: за мотиваційним критерієм - наявністю  чіткої структури мотивів вибору професії, в ієрархічній структурі  яких переважають мотиви, пов’язані  з її змістом, чітко вираженими професійними інтересами, здійсненням акту вибору майбутньої професії; за когнітивним критерієм - високим рівнем здатності до самоаналізу та аналізу професій, володінням інформацією про світ професій та кон’юнктуру ринку праці, адекватною самооцінкою; за практичним критерієм - наявністю повного особистого професійного плану, здійсненням конкретних заходів по оволодінню майбутньою професією.