Шпаргалка по "История педагогики"

20. ідея загальнолюдської  освіти  за Я. Коменським. Вікова періодизація і системи шкіл. Дидактика Я. Коменського . класно – урочна система. Вимоги до вчителя.

На противагу аскетизму  середніх віків, церковному вченню про  гріховну природу людини Я. Коменський учив, що людина – це гайдосконаліше створіння., людина, якою керує природа, може дійти до всього. Він упевнений, що кожна людина здатна до освіти, були б тільки підібрані для цього  правильні методи.навчання на його думку має бути свідомим, послідовни, легким, наочним і проходити швидко, в точно встановлені строки. Виходячи з цих принципів, він розробив правила дидактики для керівництва вчителя у роботі з учнями: - навчання починати в ранньому дитинстві. – викликати в дітей прагнення до навчання. – всі науки вивчати за допомогою системних і точних правил. – проти авторитарності. Одним з найважливіших принципів він вважав наочність і назвав його золотим правилом дидактики.Вікова періодизація: -дитинство(діти до 6 років); отроцтво(підлітки 6-12 років); юність(12-18років); змужніння( 18-24роки);система шкіл: материнська, рідної мови, латинська, Академія. Класно – урочна система: - увів навчальний рік, чверті, режим навчання. Вказав, як планувати та вести урок(опитування, пояснення, вправи). Вимоги до вчителя: - чесність, вимогливість, наполегливість, доброзичливість, освіченість, працелюбність, релігійність.

21. А. Макаренко про  проблеми сімейного виховання.

У сучасному суспільстві  простежується криза сім'ї, яка  виявляється не лише у соціально-економічній  площині. Недостатніми є також психолого-педагогічний і соціально-педагогічний рівні  підготовки дорослих до сімейного життя, велика кількість абортів,через  які Україна займає одне із перших місць у світі. Актуальними проблемами є відсутність єдиної стратегії, послідовності виховання дітей  у сім'ї, нерозуміння самоцінності й унікальності кожної дитини, нездатність  батьків прогнозувати наслідки виховання, скорочення вільного часу різко зменшило час сімейного спілкування як у подружжя, так і у батьків  з дітьми. Проблеми сімейного виховання та усвідомленого батьківства вдало розв'язував А.Макаренко. Він першим в Україні не тільки увів термін «педагогічна технологія», а й увів поняття технології організації виховного процесу. Він наголошував на важливості для свідомого та відповідального виховання таких процесів, як прогнозування, моделювання, планування, проектування, організація взаємин. Фундаментом його системи виховання була народна основа, рід. А сім'я, зокрема багатодітна, стала основою організаційної технології виховної діяльності колективу. А.Макаренко вважав, що “виховання дітей – найголовніша сфера нашого життя. Наші діти – це майбутні громадяни нашої країни й громадяни світу. Наші діти – це майбутні батьки й матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти – наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, наші сльози, наша провина перед людьми, перед усією країною”. А. Макаренко вважав, що керувати дитиною, спрямовувати її, а не оберігати від життя, – це найвідповідальніше завдання батьків. Він був переконаний, що підхід до вихованця має бути з оптимістичною гіпотезою, нехай навіть з деяким ризиком . Свою концепцію сімейного виховання А.С. Макаренко описав у роботі „Книга для батьків" (1937 рік) та „Лекціях про виховання дітей", які педагог встиг прочитати по радіо, але в друкованому вигляді вони побачили світ вже після смерті автора. Коло проблем, що розглядаються в цих роботах досить широке: загальні умови сімейного виховання, виховне значення структури сім'ї та специфіка виховання однієї дитини, сімейний колектив та його особливості, роль батька й матері та їх авторитету у вихованні дітей, статеве виховання дітей, взаємозв'язок сім'ї і школи та багато інших.

22.соціально – політичні та філософські погляди Дж. Локка. Теорія виховання ‘’джентельмена’’.

Дж.Локк – англійський  філософ, просвітитель, державний діяч, педагог. Його філософські та педагогічні  погляди відповідали вимогам  нової буржуазії і водночас деякою мірою відображали традиційні погляди  англійського дворянства. Вважав, що людина здобуває свої знання тільки через досвід, зв’язував виховання із засвоєнням культури виробленої суспільством. Локк критикує сучасні йому школи, оскільки в них’’головний акцент робиться на те, щоб хлопчик мав успіхи в предметах, значна частина яких не має ніяого стосунку до життєвого покликання джентльмена, що передбачає знання ділової людини й відповідна його суспільному рангу.’’У цілому теорія пізнання Локка, відповідно до якої всі явища безпосередньо чи опосередковано пізнаються через особистий досвід, стала принципово новим кроком у розвитку науки про людину.  Філософські, соціально – політичні погляди Локка знайшли своє місце в його торах: ‘’Досвід про людський розум’’, ‘’Думки про виховання’’, ‘’Про виховання розуму’’. У праці’’Думки про виховання’’ метою виховання за Локком є підготовка джентльмена, який уміє розумно, вигідно вести справи, створення здорового духу в здоровому тілі. Визначив коло рекомендованої літератури для самостійного вивчення у праці’’Думки про те, що читати, вивчати джентельмену’’. Основою формування джентльмена він уважав індивідуальне, домашнє виховання під наглядом гувернера.Локк намагався переконати, що у свідомості людини немає вроджених ідей та уявлень, душа дитини подібна до чистої дошки.

23. зародження і розвиток  шкіл в Київській Русі.

Наприкінці VIII — у IX ст. у східних слов'ян формуються племінні князівства і союзи. 882 р. процес консолідації східнослов'янських князівств і земель завершується утворенням держави Київська Русь. Це сприяло виникненню писемності та шкіл, зростанню духовної культури наших предків. З прийняттям християнства освіта й шкільництво набули подальшого розвитку, завдяки чому Русь прилучилася до античної культури і науки, зблизилася з багатьма країнами Європи. Перше свідчення про школи на Русі датоване 988 р. і пов'язане з її хрещенням. Так, князь Володимир відкрив у Києві при Десятинній церкві школу «книжного вчення», в якій навчалося 300 дітей. У XI ст., у період розквіту Київської Русі, тут існували ніколи «книжного вчення», монастирські, школи грамоти, кормильство, жіночі школи.

Школи «книжного вчення» — школи  підвищеного типу, де, як правило, викладали  «сім вільних мистецтв». Навчання здійснювалося  через роботу з книжкою, з текстом, що розширювало межі пізнання й можливості освіти. Молодь готували до діяльності в різних сферах державного, культурного  та церковного життя.

Монастирські школи відкривалися при монастирях, де навчали новоприйнятих  ченців. Навчання мало індивідуальний характер.Школи грамоти існували переважно в містах. У них навчали  дітей бояр, посадників, купців, лихварів, заможних ремісників. Утримували ці школи  на кошти батьків, тому для бідного  населення вони були недоступними.

Жіночі школи забезпечували  виховання жінок із знатних родів.

Більшість дітей простих людей  виховувалась у сім'ях. їх навчали  сільськогосподарської праці та іншої домашньої роботи, зрідка віддавали  майстрові для опанування ремесла, де вони могли вивчати також грамоту  та хоровий спів.

24. Дж. Локк ро фактори розвитку  особистості, роль виховання.  Система фізичного виховання.  Зміст морального, розумового виховання.  Дж. Локк значення дитячої праці.

Моральне виховання – головна, детально розроблена частина системи  Локка. Локк намагався намітити способи  виховання характеру. Він підкреслював, що дитину потрібно виховувати не насильством, а ласкою, умовлянням, роздумом, прищепленням добрих звичок, особистим прикладом  вихователя. Вища мета виховання полягає  у досягненні чесноти.ФІЗИЧНЕ ВИХ-НЯ: - володіючи здоровим тілом, людина зможе не затрачати час на лікування. У цьому разі тіло легше підкорити  вимогам духу. Виховання МОРАЛЬНОСТІ: - після того, як тіло стало здатним  підкорятися наказам духу, необхідно  привести в належний стан і душу дитини. Але тому, що вона не в змозі  власним розумом оцінювати свої вчинки, то до добрих справ дитини варто привчати. Моральне виховання – найважливіше, тому що через нього дитина навчається чеснот. РОЗУМОВЕ ВИХ – НЯ: - воно повинно сприяти розвитку в людині життєвої мудрості, уміння розумно оцінювати свої справи і тим самим уникати поганих вчинків.Створення освіченої ділової людини.

Дж. Локк розглядав дитячу працю, як працю лише для дітей бідняків, де вони за рахунок виконуваної роботи могли себе утримувати. Але він  пропонує вчитися ремесел та ручної праці. Неохідність трудового виховання  він мотивує тим, що праця на свіжому  повітрі корисна для здоровя , а знання ремесел може знадобитися  діловій людині як підприємцю.Дж. Локк витупав проти освіти трудящих мас. У ‘’Записці про робітничі  школи’’ він пропонує утримувати ці школи за рахунок дитячої праці, створювати їх у кожній общині для  дітей бідноти від 3 до 14років. Це – поєднання дошкільного елементарного  навчання з вихованням.

25. Педагогічна думка в Київській  Русі.

Вперше педагогічна думка Київської  Русі прослідковується у творах древньоруської літератури. Найдавніші пам’ятки, де піднімаються питання виховання і освіти, датуються  ХI ст. Серед них є твори перекладні і оригінальні (вітчизняного походження). До перекладних належать "Пчела", "Златоуст", "Златоструй", "Ізборнік" Святослава 1073 р.,"Ізборнік" Святослава 1076 р. і ін. Оригінальні твори: "Слово про закон і благодать" Ілларіона, "Слово деякого калугера про читання книг" Іоанна, "Повість временних літ"Нестора, "Повчання дітям" Володимира Мономаха і ін.

"Пчела" – складений у Візантії і перекладений на Русі в кінці ХI ст. збірник цитат із святого письма, афоризмів і висловлювань отців церкви, античних філософів Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля, Плутарха та інших філософів, поетів, істориків, політичних діячів тощо. Збірник вміщував 71 розділ, кожний з яких присвячувався різним темам. "Пчела" мала на меті настановити читача "як жити християнинові". Серед інших тут є думки і щодо виховання й навчання.

"Златоуст" (за прізвищем грецького проповідника Златоуста) – це збірка окремих промов і висловлювань отців церкви."Ізборнік" Святослава 1073 р. – збірник текстів античної літератури пізнавального характеру з різних областей знань (всього 383 статті). Написано у формі запитань і відповідей, має філософсько-богословську оболонку. В цілому призначений для розширення знань. Для історії педагогіки цінний тим, що тут зроблено спробу викласти основи тих наук, які складали зміст візантійської освіти.

Найдавнішою літературною пам’яткою вітчизняного походження, у якій звучать питання педагогічного  змісту, був філософсько-педагогічний трактат "Слово про закон і благодать". Твір написаний київським митрополитом Іларіоном між 1037-1050 рр. Це був виступ Ілларіона перед Ярославом Мудрим та прихожанами Київського храму Софії. Твір має морально-патріотичне спрямування. Вищим досягненням педагогічної думки Київської Русі є "Повчання дітям" Володимира Мономаха (1096 або 1117 р.). Твір написаний за аналогією до "Повчання дітям" Ксенофонта. Воно є перший у середньовічній Європі педагогічний твір, написаний світською особою.

26. Соціально – політичні  і філософські погляди Ж.Ж Руссо.  Принцип природо відповідності.  Ідея вільного виховання.

Ж.Ж.Руссо – найвидатніша постать періоду Просвітництва, письменник, педагог. У своїх працях він виступав проти соціальної нерівності в тодішньому феодальному світі. У працях’’Походження нерівності серед людей’’ та ‘’Суспільний договір’’ Руссо доводив, що соціальна  нерівність у цеодальному суспільстві  є наслідком соціально несправедливого  розподілу матеріальних благ серед  людей. Виходячи з договірної теорії Локка, Руссо намагався довести  перевагу прав народу над правами  керівників держави, закликав народ  повалити владу короля і ліквідувати  феодальну систему. Розробив теорію природного й вільного виховання’’Еміль або про виховання’’. Принципи вих.-ня: - природо відповідність, повага до особистості дитини,врахування їїх  інтересів і запитів. Теорія вільного виховання Руссо, спрямована проти  придушення особистості дитини, відігравала  певну позитивну роль: спираючись на теорію вільного вих. –ня він  відкинув становість і ранню професійну підготовку дітей і молоді, пропагував систему самостійного виховання. Вихователь організовую всю сферу, всі впливи на дитину так, щоб вони підказували їй певні рішення.таким чином, він пропонував створювати дитині розвивальне середовище.

27. Перші вищі навчальні  заклади України.

У 1632 році шляхом об'єднання Київської  братської школи та Лаврської  школи було створено перший вищий  навчальний заклад в Україні - Києво-Могилянська  колегія, у якій навчалися переважно  діти української шляхти, старшини, духівництва, багатих міщан і  козаків. Братські школи зіграли  прогресивну роль у поширенні  просвітництва і розвитку української  культури, у боротьбі українського народу за визволення від гніту польських  феодалів, за возз'єднання України  з Росією. Київська академія зробила значний вплив на організацію, зміст і методи навчання в багатьох навчальних закладах, зокрема в Чернігівському (заснований у 1700 р.), Харківському (1721) та Переяславському (1738) колегіумах, які були створені за зразком Києво-Могилянської колегії.  
Чернігівський колегіум - одне з найстаріших навчальних закладів на Лівобережній Україні. Заснований в 1700 р., його фундатором був педагог, церковний діяч і письменник Іоанн Максимович. Чернігівський колегіум створений на базі слов'яно-латинської школи, переведеної з Новгорода-Сіверського. Навчання тривало 6 років. У колегіумі викладали загальноосвітні предмети: латинський і грецький мови, історію, географію, математику, філософію. У 1776 р. заклад було реорганізовано в духовну семінарію, що існувала до 1917 р. Харківський колегіум був заснований у 1721 р. у Білгороді як семінарія, у 1727 р. переведений до Харкова. Переяславський колегіум відкритий у 1738 році в місті Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький). Його основною метою була підготовка духовенства для боротьби проти унії і католицтва на Правобережжя. При колегіумі була бурса, де жили іногородні учні. 

28. вікова періодизація за Ж.Ж.Руссо  . зміст виховання і навчання  кожного періоду. Ставлення до  жіночого виховання. Суперечності  в педагогічних поглядах Ж.Ж.  Руссо.

Вікова періодизація: від народження до 2 років – фізичний розвиток; від 2-12(сон розуму) – розвиток органів  чуття, знайомство з навколишнім  світом; від 12-15 – розумове й трудове; 15-до повноліття – моральне, релігійне статеве.РОЗУМОВЕ ВИХ-НЯ: - інтерес дитини спрямовується на те, що вона бачить , а через це її цікавить географія, астрономія, природознавство. Все повинно сприйматися дитиною з максимальним інтересом.МОРАЛЬНЕ ВИ-НЯ: - виховання у людей прагнень до свободи.завдання: зберегти дитину від зіпсованого суспільства, штучної культури й стежити за розвитком її власних потреб та інтересів. ТРУДОВЕ ВИХ-НЯ: - моральне та фізичне удосконалення. Руссо акцентував увагу на значенні праці у вихованні. Праця навіює дитині почуття обов’язку, відповідальності ща те, що вона робить. СИСТЕМА ВИХ-НЯ ЖІНОК: - він обмежує миттєве призначення жінки статусом жінки й матері,підкреслюючи, що їй немає необхідності заглиблюватися в науку. Жінка повинна вміти танцювати, шити, співати. Бути розумною їй не обов’язково, розум її повинен розвиватися не в читанні, а в спілкуванні.його положення про те, що свобода – звичайне право людини, а роль педагога полягає у розвитку активності ініціативи дитини. В центрі уваги – здібності дитини, її інтереси, можливості, потяг до творчості.