Стан проблеми індивідуального підходу до невстигаючих учнів у сучасній школі

Отже, узагальнюючи відомості про знання в дидактиці, можна відзначити, що знання в межах навчального предмету можуть бути розділені на власне наукові, що представляють собою фундаментальні положення відповідної науки, і наукові відомості у вигляді поточної інформації, що відрізняється меншою стабільністю і порівняно тимчасовою актуальністю. Таким чином, під якістю знань розуміють і загальну характеристику результатів навчання, і окремі, найбільш істотні властивості результатів навчання, і особливості засвоєння змісту освіти.

Таке широке тлумачення поняття "якість знань" у педагогічній науці свідчать про ревний емпіризм у розробці проблеми опису результатів навчання. Водночас кожне з цих тлумачень відбиває якусь реальну сторону даного поняття. Тому, якість знань – це набір характеристик знань учнів.

Питання індивідуального підходу у навчально-виховному процесі здавна цікавило педагогів. В педагогічній теорії індивідуалізація навчання і виховання особистості в колективі розглядається як одна з ведучих тенденцій навчально-виховного процесу, що стоїть у системі педагогічних дій по відношенню до кожного учня, направлена на максимальне врахування вікових та індивідуальних особливостей особистості у цілях її всебічного та гармонічного розвитку. Одним з важливих напрямiв дiяльностi вчителя в загальноосвiтнiй школi є його робота з особливими учнями, а саме з дітьми з проблемами у навчанні. Перш за все вчитель повинен виявити причини і характер проявлення поганої успішності учня. Вчитель повинен змотивувати невстигаючих учнів, надати їм допомогу і допомогти сформувати  позитивне відношення до навчання.

Ефективність і результативність уроку багато в чому визначаються його структурою. Структура традиційного уроку включає чотири основних елементи: опитування, пояснення, закріплення та домашнє завдання. Такий урок формує знання, але не слід забувати про індивідуальний підхід до невстигаючих учнів.

Отже, можна сказати, що індивідуальний підхід у навчання не досконалий у сучасній школі. Причиною цьому є недосконала система навчання, недостатня кількість спеціалізованої літератури, потрібних підручників, навчальних посібників і матеріалів. Також далеко не всі вчителі компетентні у цьому питанні і це є глобальною проблемою, що, нажаль, не вирішена у наш час.  Індивідуальний підхід забезпечує краще засвоєння знань, надаючи більше уваги невстигаючим учням вчитель викликає в них відчуття довіри і тому учень краще відкривається до нових знань і розуміння матеріалу. Використання певних завдань різного рівня дозволить кожному учню поступово і без стресу вивчати той чи інший матеріал.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрущак В.М. Научно-педагогические основы повышения качества знаний учащихся средней школы: Автореф. Дис. …к.п.н. – К.. - 1970. – 25с.
2. Бабанський Ю.К. Комплексний подход к воспитаю школьников. [монографія]/ Ю. К. Бабянський, Г. П. Победоносцев. – Москва, 1980 – 80с.
3. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса/ Юрий Константинович Бабанский.- М., 1982.- 147с
4. Блонский П. П.Трудные школьники/ павел Петрови Блонский. – М.:Педагогика, 1930. – 418с.
5. Божович Л. И. Изучение мотивации поведения детей и подростков/ Лидия Ильинична Божович. – М., 1972. – 269с.
6. Бродський Я. Управління якістю математичної освіти на основі моніторингових досліджень/ Я. Бродський, О. Павлов // Освіта і управління. – 2007. - № 3 – 4. – С. 19 -34.
7. Великая дидактика [Електронний ресурс]/Я.А. Каменский, Д. Локк, Ж.-Ж. Руссо, И. Г. Песталоцци //Избранные труды. Педагогическое наследие.  – 1939.-  416с – Режим доступу: . http://jorigami.ru/PP_corner/Classics/Komensky/Komensky_Yan_Amos_Velikaya_didakt_izbr.htm#R_48
8. Волкова Н. П. Педагогіка. Посібник/ Н. П. Волкова. – Київ: Вид. центр "Академія". - 2002. - 576с.
9. Володько В. М. Індивідуалізація процесу навчання як принцип неперервної педагогічної освіти /В. М. Володько// Матеріали міжнародної наук.-практ. конференції [«Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми» ] у 6-ти книгах. Кн. 5. – Чернівці, 1996. – С. 85-87
10. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія: навч. посібник для студ. вузів, які вивч. дисциплину : [монографія]/ В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – Рівне, 1996 – 62с.
11. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь. - 1997. – 374с.
12. Давыдов В. В. Педагогическая энциклопедия: в 4т. Т.2. – М. 1965. – 1160с.
13. Друзь Б. Знання як педагогічна категорія / Б. Друзь, Н. Білоконна // Знання – це скарб, а вміння вчитися – ключ до нього. – Кривий Ріг. – 2005. – С. 5 – 10.
14. Зимняя И. А. Педагогическая психология/ Ирина Алексеевна Зимняя. – Р., 1997. – 243с.
15. Иванова О. А. Учёт психологических особенностей учащихся на уроке английского язика. Полимодальный подход в преподавании иностранного языка /О. А. Иванова//Лингвистика:сб.науч.работ. – Моздок: Альма-матер, 2008. - №1(21). – С. 35 – 41
16. Калмыкова З.И. Обучаемость й принципи построения методов ее діагностики/ Зинаида Ильинична Калмыковна. – М., 1975. – 154с.
17. Качество знаний учащихся и пути его совершенствования [учебник/под ред. Скаткина М.Н., Краевского В.В.] – М.: Педагогика. - 1978. – 258с.
18. Королев Ф. Ф. Очерки истории советской школы и педагогики: Монография: [учебник]/ Ф.Ф. Королев, Т.Д. Корнейчик, Є.И. Раикин. – М. 1961. - 137с.
19. Кузьмінський А. І. Народна педагогіка. Світовий досвід/ Анатолій Іванович кузьминський. – К.: Знання-Прес, 2003. – 134с.
20. Мясников В. О. Проблеми покращення ефективності загальної середньої освіти /Володимир Опанасович Мясников. – М.:Рад. Школа, 1984. – 169 с.
21. Педагогика: [учебник ]/ под. ред.. Ю. К. Бабанского]. – М.: Просвещение, 1983. – 563с.
22.   Педагогічна майстерність: [учебник ]/ За ред. І.А. Зазюка]. – К.: Просвещение, 1997. – 235с.
23. Орлов В.В. Знания, умения и навыки учащихся. / В.В. Орлов // Педагогика. – 1997. – №2. – С.33-38.
24. Розумовський В.Г. Про якість знань і необхідність реформування школи/ В.Г. Розумовський // Педагогіка. – 2008. - №5. – С. 10 – 13.
25. Стельмахович М. Г. Історія української школи і педагогіки: Монографія : [підручник] / Мобар О.О., Стельмахович М.Г., Федеренко Д.Т. – К., 1996. – 288с. 
26. Сухомлинський В.А. Обрані твори.: в 5 т. Т. 2. – К., 1979. – 467с.
27. Унт И. Э. Индивидуализация и дифференциация обучения/ Инге Эриховна Унт. – М.: Педагогика, 1990. – 192с.
28. Ушинский К. Д. Педагогические сочинения:  в 6 т. Т.4/ Ушинский К. Д. – М.: Человек как предмет воспитания. Педагогика, 1989. – 528с.
29. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Академія, 2000. – 544с.
30. Фіцула М. М. Педагогічні проблеми перевиховання учнів. – Т.: Академія, 1993. – 356с.
31. Характеристика якості знань, взаємоповаги між собою // Інформаційний збірник МНО України. – 2008. - № 13 – 14 – 15. – С. 23 – 24.
32. Шамова Т.И. Управление процессом формирования системы качеств знаний учащихся: Методическое пособие. /Т.И. Шамова Т.М. Давиденко– М.:Прометей МГПИ. - 1990. – 112 с.