Технологічні аспекти соціально-педагогічної роботи з молодим подружжям

 
 
 
 
 

ТЕХНОЛОГІЇ  СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З  МОЛОДИМ ПОДРУЖЖЯМ 
 
 
 

                      Курсова робота

                             

                                                            

                                                        

                         

     

                                          
 
 
 
 

ЗМІСТ 

Вступ……………………………………………………………………...…….3

Розділ  І. Теоретичні основи соціально-педагогічної роботи з

молодим подружжям…………………...……………………………………..6

1. Особливості подружніх взаємин на початковій стадії

життєвого циклу молодої сім'ї………………………………………6

     1.2 Функції та типологія сучасної молодої сім'ї…………………...…18

Висновки  до розділу І……………………………………………………….26 

Розділ  ІІ Технологічні аспекти соціально-педагогічної роботи

з молодим подружжям……………………………………………………....30

     2.1 Проблеми подружньої пари в молодій сім'ї………………………30

     2.2 Технології соціально-педагогічної роботи з

           молодим подружжям………………………………….……..…..…36

Висновки  до розділу І……………………………………………………….44

Висновки……………………………………………………………...………46

Список  використаних джерел……………………………………………..52 
 
 
 

Вступ

     У даний час Україна переживає  складні соціально-економічні зміни, які істотно відбиваються на становищі  всіх елементів соціальних структур, зокрема сім'ї. Сім'я є найменшим  осередком суспільства, що постійно відчуває на собі безпосередньо чи опосередковано ті зміни, які відбуваються у країні та відповідно сама накладає відбиток на розвиток суспільства. Процес формування, становлення та розвитку сучасної української сім'ї проходить  у складних і суперечливих умовах, на фоні яких відбувається погіршення фізичного і психічного стану  здоров'я людей, зростання міжособистісної  ізоляції, агресивності, нездатності  розв'язувати проблеми і конфлікти, що виникають на їх життєвому шляху. Сьогодні сім'я стикається з цілою  низкою нових проблем, значною мірою  втрачає здатність виконувати життєво  необхідні функції і стоїть на порозі кризи. З огляду на це, можна  говорити, що ситуація з внутрісімейними  стосунками поступово погіршується внаслідок збільшення протиріч і  конфліктів у суспільстві. Ці обставини  можуть мати негативні наслідки не лише для сім'ї, але й для країни загалом.

     Проблема  подружніх взаємовідносин у молодій сім'ї є на сьогодні дуже актуальною, адже дослідження М.І. Алексєєвої, А.І. Антонова,  Л.І. Долинської, дозволяють стверджувати про наявність кризи, в якій опинилась сьогодні українська сім'я як елемент соціальної системи суспільства. Ознаками такої кризи є: високий рівень незадоволеності подружнім життям, дисфункційний розвиток взаємин у шлюбі, конфліктність, стійка орієнтація подружжя на розлучення та малодітну сім'ю, нездатність досягти злагоди, зростання кількості розлучень тощо. Під цим кутом зору стає зрозумілим, що сім'я, особливо на початковій стадії її розвитку, потребує психологічної підтримки та допомоги.

     Проблемою взаємовідносин молодого подружжя займалися багато як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Однак попри досить значний обсяг теоретичної та прикладної розробки даної проблеми, вона і досі викликає гострі дискусії. У літературі немає єдиної думки щодо комплексного підходу до діагностики сімейних взаємин, недостатньо розроблені шляхи попередження та подолання виникнення протиріч у сім'ї. Значної уваги потребує теоретичне та експериментальне дослідження причин виникнення подружніх конфліктів у молодій сім'ї, яка легко піддається впливу різноманітних зовнішніх і внутрішніх негативних чинників. Очевидна актуальність, недостатня розробленість та перспективність дослідження даної проблеми зумовили вибір теми курсового дослідження: «Технології соціально-педагогічної роботи з молодим подружжям»

     Об'єкт  дослідження: соціально-педагогічна робота з молодим подружжям.

     Предмет дослідження: технології соціально-педагогічної роботи з молодим подружжям.

     Мета  дослідження: теоретично обґрунтувати технології соціально-педагогічної роботи з молодим подружжям.

     Для реалізації поставленої мети визначено завдання дослідження:

1. Визначити особливості подружніх взаємин на початковій стадії життєвого циклу молодої сім'ї.
2. Розглянути функції та типологію сучасної молодої сім'ї.
3. Охарактеризувати проблеми подружньої пари в молодій сім'ї
4. Розкрити та обґрунтувати технології соціально-педагогічної роботи з молодим подружжям.

     В ході дослідження нами були використані  наступні методи наукового пізнання:

     1. Аналіз і узагальнення філософської, соціально-педагогічної, навчально-методичної та інструктивно-методичної літератури.

     2. Методи порівняння, узагальнення, класифікації  та аналогії.

     3. Спостереження й аналіз явищ  і процесів, бесіди та анкетування.

     Теоретичне  і практичне значення роботи полягає  в тому, що представлені в ній  матеріали можуть використовуватися  соціальними педагогами, які працюють з молодими сім'ями. Висновки й узагальнення сприятимуть оптимізації соціально-педагогічного процесу, створенню сприятливого психологічного клімату, умов для оптимізації сімейних взаємовідносин. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  І. Теоретичні основи соціально-педагогічної роботи з молодим подружжям

1. Особливості подружніх взаємин на початковій стадії життєвого циклу молодої сім'ї

 

   У статті 3 Сімейного кодексу України  зазначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані  спільним побутом, мають взаємні  права та обов'язки. Сім'я створюється  на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших  підставах, не заборонених законом  і таких, що не суперечать моральним  засадам суспільства [40].

   Більшість психологів, які досліджують сімейні  взаємини, підкреслюють важливість початкового  періоду розвитку сім'ї. На цій стадії формується модель майбутніх сімейних стосунків, здійснюється розподіл прав і обов'язків, утворення духовних зв'язків між партнерами. У молодих сім'ях спостерігається підвищена потреба у визнанні, у взаєморозумінні, актуалізуються проблеми психологічної і побутової адаптації. Протягом цього етапу змінюється інтенсивність почуттів партнерів, встановлюється просторова і психологічна дистанція між молодим подружжям і їх генетичними сім'ями. Водночас, дані багатьох досліджень засвідчують, що ефективність психологічної підтримки у молодих сім'ях дуже низька у порівнянні зі шлюбами більш тривалого терміну існування [2].

   Перші роки спільного життя - це початкова  стадія життєвого циклу сім'ї, на якій відбувається формування індивідуальних стереотипів спілкування, узгодження систем цінностей і вироблення загальної  світоглядної позиції подружжя. По суті, на цій стадії відбувається взаємне пристосування партнерів, пошук такого типу взаємин, який би задовольняв обох. Ґрунтуючись на узагальненнях теоретичного аналізу, можна стверджувати, що саме вітчизняними фахівцями у галузі психології сім'ї зроблено значний внесок у дослідження особливостей подружніх взаємин на початковій стадії життєвого циклу молодої сім'ї. Зокрема, на думку Калмикової Е.С., перед подружньою парою стоїть завдання формування структури сім'ї, розподілу функцій між чоловіком і дружиною та вироблення спільних сімейних цінностей. Під структурою сім'ї розуміється спосіб забезпечення єдності її членів; розподіл ролей проявляється у тому, які види сімейної діяльності кожен партнер бере на свою відповідальність і які адресує іншому; сімейні цінності представляють собою установки подружніх партнерів з приводу того, для чого існує сім'я, і чого вони можуть досягнути, завдяки своїй сім'ї.

   З огляду на це, для сприятливої реалізації взаємної адаптації партнерів необхідна  подібність їх уявлень з трьох  вказаних параметрів. Ідеальним варіантом є їх збіг. Проте в реальному житті він є неможливим. Тому кожна молода подружня пара тією чи іншою мірою зустрічається з незбігом думок, оцінок, переконань чоловіка і дружини з різноманітних питань.

   Спираючись  на результати власного дослідження, Т.А. Гурко виділив можливі чинники  дестабілізації сімейного життя  майбутнього подружжя. Відомо, що тривалість знайомства слід розглядати як один із важливих показників готовності до шлюбу. У ході дослідження автор виявив, що частка пар з коротким періодом дошлюбного знайомства набагато більша серед тих, хто розлучилися, ніж  серед тих, хто продовжує жити в шлюбі. Це, на його думку, обумовлено тим, що у сучасному суспільстві  сімейні ролі набагато менше регламентовані, ніж у минулому, й успішність шлюбу  більшою мірою залежить від особистісної сумісності партнерів. Тому період, протягом якого майбутні подружні партнери дізнаються одне про одного, набуває все більшого значення[14].

   У контексті нашого дослідження привертає  увагу підхід Калмикової Е.С. Авторка  стверджує, що значна частина молодих  пар вступає у шлюб, керуючись мотивами, які лежать поза сімейною сферою (наприклад, бажання піти з батьківського дому, зробити відповідальний самостійний крок тощо). Відсутність адекватної мотивації веде до того, що у таких сім'ях нівелюється завдання самовизначення сім'ї. Йдеться про такі важливі аспекти, як: з'ясування подружніх ролей, внутрісімейного статусу кожного з них, їх спільних цілей. Подібні шлюби розпадаються, як правило, досить швидко [15].

   У відповідності з дослідницькими фактами вітчизняних фахівців, дошлюбна вагітність є чинником «високого  ризику» з точки зору успішності майбутнього шлюбу, і, насамперед, у  тих випадках, коли подружжя дуже молоде. Скорочується необхідний період зустрічей і підготовки до весілля, молоді можуть виявитися психологічно неготовими до шлюбу. Психологічно найбільш проблемною стає ситуація вагітності після короткочасного знайомства. І навіть, якщо молоді люди створюють внаслідок цих обставин сім'ю, вони, як правило, не можуть забезпечити себе матеріально, що породжує багато труднощів і нерідко веде до виникнення конфліктів.

   Зауважимо, що матеріальна залежність від батьків  зумовлює виникнення залежності психологічної. Остання проявляється у спробах керуватися установками батьків, а не своїми потребами чи рішеннями, сімейні ритуали ототожнювати зі змістом сімейних взаємин у батьківській сім'ї. Цю залежність підтримує почуття стурбованості батьків, яке спонукає їх постійно контролювати дітей. Таким чином, початкова, наявна до укладення шлюбу установка передбачає і допомогу, і невтручання з боку батьків у життя молодого подружжя. Зрозуміло, що реалізація такої установки є проблематичною.

   Зниження  матеріальної та емоційної залежності молодих сімей відбувається внаслідок  досягнення самостійності, відповідальності, автономії, тобто зрілості. Особливу увагу дослідники звертають на те, що психологічна зрілість досягається важче, ніж матеріальна. Молоде подружжя часто не має достатнього досвіду застосування спільних рішень. Крім того, при діловому обговоренні конкретних сімейних питань нерідко з'ясовується, що для прийняття рішень молодому подружжю вистачає інформації і розуміння своїх інтересів, але узгоджено діяти чоловік і дружина не можуть, оскільки не прагнуть до взаєморозуміння, намагаються вирішити проблему не спільно, а одне за одного. Також нерідко з'ясовується, що «невміння» знайти рішення спирається на егоцентричне уявлення про сім'ю, небажання відмовитися від власних інтересів [17].

   У перші роки шлюбу негативну роль можуть відігравати наслідки такого специфічного для дошлюбних взаємин  викривлення сприймання, як ідеалізація  партнера. М.А. Абалакіна вважає, що існує три точки зору на проблему ідеалізації партнера:

   1. Ідеалізація необґрунтовано завищує  очікування, які висуваються до  партнера і до взаємодії з  ним. Усвідомлення того, що реальна  людина не відповідає ідеальному  образу, приводить до глибокої  незадоволеності партнером, собою,  стосунками загалом.

   2. Другу точку зору можна назвати  конструктивною. Вона полягає у  тому, що ідеалізація партнера  слугує стимулом для розвитку  його особистості.

   3. Третя точка зору найбільш  чітко виражена в роботах А.  Маслоу. На його думку, ідеалізація  взагалі не властива самоактуалізованим  особистостям.

   Багатьма  вітчизняними психологами зазначається, що початковий період шлюбу характеризується сімейною адаптацією та інтеграцією. За визначенням І.В. Гребеннікова, адаптація - це пристосування партнерів одне до одного і до тих обставин, у яких знаходиться сім'я. Психологічна суть адаптації полягає у взаємоуподібненні партнерів і у взаємному узгодженні думок, почуттів і поведінки. При цьому виділяють такі види адаптації:

   1. Матеріально-побутова адаптація  полягає в узгодженні прав  і обов'язків партнерів у виконанні  сімейних справ і у формуванні  моделі планування і розподілу  сімейного бюджету, який би  задовольнив усіх.

   2. Морально-психологічна адаптація  базується на поєднанні світоглядів,  ідеалів, інтересів, ціннісних  орієнтацій, а також особистісних  особливостей чоловіка і дружини.