Технологічні аспекти соціально-педагогічної роботи з молодим подружжям

   Масово-розважальні  заходи, сімейні свята найчастіше провадяться за такими формами: Тиждень  планування сім'ї, День матері, календарні, православні, релігійні свята, обряди. Вони відзначаються як щорічні обласні  конкурси молодих сімей, конкурси, вечори студентських сімей, свята молодих  сімей, конкурси сімейних ерудитів, на краще сімейне подвір’я, виставки дитячих творів, малюнків про сім’ю, фестиваль сімейних творчих колективів, сімейні спортивні свята, сімейні  ігри, фотовиставки, спортивні змагання "Я і моя сім'я" та ін.

   Допомога  батькам у розв'язанні різноманітних  проблем сімейного виховання  полягає у наданні їм допомоги у вирішенні складних питань родинної педагогіки: підготовка молодих батьків  до народження дитини, соціально-психологічна, психолого-педагогічна допомога батькам  у вихованні дітей різних вікових  груп з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей кожної дитини, підготовка дитини до школи, застосування різних форм і методів сімейного виховання, вирішення складних проблем у взаємостосунках батьків та дітей, вирішення юридичних проблем цих взаємостосунків[10].

   В процесі такої роботи надається  також соціальна, психолого-педагогічна  допомога вчителям, шкільним психологам, класним керівникам з питань організації  їх взаємостосунків з батьками, класним  колективом, вивчення особливостей окремих  класних колективів та дітей, робота з окремими категоріями сімей  та дітьми з таких сімей.

   Реалізація  центрами соціальних служб для молоді цих проблем здійснюється завдяки  створенню школи молодої матері, школи батьківської підтримки, телефону довіри, консультативних пунктів  при школах, ПТУ, соціальних служб  для батьків, соціально-медичних курсів для молодих жінок, клубів молодих  батьків та ін. Основні форми роботи: семінари, конференції, “круглі столи”, індивідуальні консультації, тренінги, вивчення педагогічних ситуацій, педагогічні  бліц-турніри, сімейні посилки, психодрама, трансактний аналіз, кінолекторії тощо[11].

   Питання сімейної психотерапії є найбільш складним у реалізації діяльності соціальних педагогів. Робота у цьому напрямі передбачає соціальну реабілітацію - сімей з дисгармонією у сімейних взаємостосунках, наявністю конфліктних ситуацій, де члени сім'ї зловживають алкоголем, наркотичними речовинами, мають різні види нервових захворювань, що створює загрозу для стабільності сім’ї. Існують сім'ї, які потребують соціально - психологічної допомоги внаслідок тимчасових або затяжних труднощів (серйозні тривалі захворювання членів сім'ї, майнові втрати, нервово - психічні захворювання, різні акцентуації в характерах подружньої пари та ін). Подружня психотерапія має в основному індивідуальний характер і зорієнтована лише на одну подружню пару та її проблеми, допомагає досягти гармонії у взаємостосунках та врегулюванні подружніх взаємин даної сім’ї[14].

   Таким чином, технології соціально-педагогічної роботи з молодим подружжям розкриваються  у всьому спектрі методів, форм та прийомів, які використовує соціальний педагог для налагодження основних функцій молодих сімей, вирішення сімейних конфліктів та подолання виникаючих проблем. 
 
 

   Висновки  до розділу ІІ 

     Згідно  із завданнями нашого дослідження, ми визначили, що на початку сімейного  життя молоде подружжя стикається з  низкою проблем, серед яких: психологічна несумісність, фінансові проблеми, проблема розподілу домашньої праці, проблема подружнього спілкування та інші. Тож, соціально-педагогічна робота в цьому напрямку пов'язана із просвітництвом, ознайомленням молоді з природою подружніх стосунків та шляхами їх гармонізації. Важливим фактором подружньої сумісності є вдале поєднання рис домінантності партнерів, тобто їх прагнення до влади, нав'язування власної волі, лідерства. Позитивною для подружньої сумісності є також близькість основних світоглядних позицій (релігійних, політичних, естетичних), зокрема поглядів на те, як можна і як не можна досягати мети (чесним чи нечесним шляхом).

   Також, нами було обґрунтовано технології соціально-педагогічної роботи з молодим подружжям. До них відносяться: соціальна профілактика, соціальна допомога, соціальний патронаж, соціальна реабілітація, надання їй соціально-психологічної, психолого-педагогічної, соціально-медичної, юридичної, інформативно-консультативної, психотерапевтичної допомоги та підтримки з метою вдосконалення її життєдіяльності.

   Одним з важливих принципів роботи з  сім'єю є принцип самозабезпечення сім'ї, тобто надання Їй соціальної допомоги з метою пошуку і стимуляції її внутрішніх резервів, які допоможуть сім'ї вирішити власні проблеми.

   Соціально-педагогічна робота з сім'єю спрямовується на всю сім'ю в цілому, а також на окремих її членів (дітей, батьків, подружню пару, інших членів родини). У процесі такої роботи вирішується питання раціональної організації внутрісімейного спілкування, нормалізації життєдіяльності і відпочинку сім'ї та окремих її членів, спілкування з оточуючим середовищем, допомога надається у раціональному розв'язанні складних сімейних колізій, конфліктів, знімаються стреси.

   Форми організації соціально-педагогічної роботи: мобільні курси, навчально - консультативні пункти (у тому числі виїзні у сільські місцевості), вечірні жіночі та юнацькі гімназії, клуби для дівчат, кабінети довіри; лекторії, дискусійні клуби, діяльність спеціалізованих служб (служба знайомств, пошта довіри, школа молодого подружжя, телефон довіри) тощо. Для досягнення поставленої мети застосовуються такі форми роботи, як різноманітні комунікативні тренінги, тестування, індивідуально-групові психологічні консультатції, психологічний театр мініатюр, лекції та семінари, проектні методики, щоу-програми, тематичні КВК тощо. З метою створення поширення інноваційних соціальних технологій організовуються експериментальні майданчики.

     Соціальний  педагог виступає посередником між сім'єю, державою, громадськими організаціями та законодавчими органами.

     Висновки

     Перехідний  період у житті нашого суспільства  підсилює необхідність наукового обґрунтування  підходів у всіх сферах життя, у тому числі й у сфері соціально-педагогічної роботи з молодим подружжям. Наявність об’єктивної емпіричної інформації дозволяє найбільш ефективно організувати діяльність соціального педагога, особливо коли це стосується роботи з такою уразливою категорією суспільства як молоде подружжя.

    Проведене нами дослідження дає можливість сформулювати теоретичні висновки, рекомендації з проблеми організації соціально-педагогічної роботи з молодим подружжям.

    У результаті дослідження:

      1) Визначити особливості подружніх взаємин на початковій стадії життєвого циклу молодої сім'ї. У молодих сім'ях формується модель майбутніх сімейних стосунків, здійснюється розподіл прав і обов'язків, утворення духовних зв'язків між партнерами, пошук такого типу ставлень, який би задовольняв їх обох, вироблення на цій основі загальних сімейних цінностей. У партнерів актуалізуються проблеми психологічної і побутової адаптації. У молодих сім'ях спостерігається підвищена потреба у визнанні і взаєморозумінні. Протягом цього етапу змінюється інтенсивність почуттів партнерів, встановлюється просторова і психологічна дистанція між молодим подружжям і їх генетичними сім'ями.

   Особливу  увагу вітчизняні фахівці звертають  на чинники дестабілізації сімейного  життя майбутнього подружжя, зокрема  такі, як: коротка тривалість дошлюбного знайомства, відсутність спільних інтересів  у подружжя, дошлюбна вагітність, значна матеріальна, емоційна і психологічна залежність партнерів від своїх  батьків, невиправдана ідеалізація  партнера, розбіжність установок  подружжя стосовно розподілу сімейних ролей. Більшість вчених зазначають, що існує зв'язок між задоволеністю шлюбом у чоловіків та жінок із ступенем схожості уявлень партнерів про розподіл ролей в сім'ї. Подружня сумісність, на думку фахівців, є важливим чинником стабільності шлюбу. Вона тісно пов'язана з подібністю характерів партнерів, а також збігом їх внутрісімейних цінностей.

   2) Розглянуто функції та типологію сучасної сім'ї.  До основних функцій сім'ї відносять:

1. Матеріально-економічну функцію сім’ї, яку становлять її бюджет, організація споживчої діяльності, участь у суспільному виробництві, здобуття професії, відновлення втрачених на виробництві сил.
2. Житлово-побутова функція - це забезпечення сім'ї житлом, ведення домашнього господарства, організація домашнього побуту.
3. Репродуктивна (демографічна) функція сім'ї "і полягає у відтворенні життя, продовженні людського роду, тобто в народженні дітей.
4. Комунікативна функція сім’ї передбачає створення сприятливого сімейного мікроклімату, необхідного для психічно-емоційного відтворення сил членів сім’ї, внутрішньосімейного спілкування подружжя, батьків і дітей, сім’ї та оточуючого мікро - і макросередовища, а також її спілкування з духовними та інтелектуальними надбаннями суспільства (засоби масової інформації, література, мистецтво тощо).
5. Виховна функція полягає у передачі дітям дорослими членами сім'ї соціального досвіду.
6. Виховна функція полягає у передачі дітям дорослими членами сім'ї соціального досвіду.

     Сім'я  як соціальний інститут перебуває у  стані гострої кризи, що, звичайно, негативно впливає на виконання  нею основних функцій.

     Виходячи з основних функцій сім'ї, можна назватити такі типи сімей:

1. Залежно від виконання матеріально-економічної функції:

• за рівнем матеріальної забезпеченості - бідні, малозабезпечені, забезпечені, багаті;
• за професійною приналежністю, освітнім рівнем, віком, ставленням, до релігії та за особливими умовами сімейного життя - сім'ї робітників, службовців, акторів, вчителів та ін.; студентські сім'ї; неповнолітніх; баптистів, мусульманів; моряків, космонавтів, висококваліфікованих спортсменів, геологів та ін.

2. Залежно від виконання житлово-побутової функції, за структурою сім'ї та особливостей проживання:

• за складом сім'ї (структурою): неповні, прості нуклеарпі (батьки і діти), складні (батьки, діти, дідусі, бабусі - у різних варіантах);
• великі (батьківська пара, декілька дітей зі своїми сім'ями - три і більше подружніх пар).

3. Залежно від виконання демографічної функції:

• за кількістю дітей в сім’ї: інфертильні (бездітні), однодітні, малодітні (2 дитини), багатодітні (3 і більше дітей до 16 років);
• за однорідністю соціального складу: однорідні (сім’я складається з представників однакових соціальних прошарків - робітничі сім’ї, сім’ї інтелігентів, сім’ї вчених і т.д.) - їх налічують до 70 відсотків; різнорідні сім’ї (члени сім’ї мають різну освіту, професію. У таких сім'ях у їх членів загальних інтересів менше) за регіональними принципом (міські, сільські);
• за тривалістю подружнього життя - сім'ї молодожонів (до 1 року); сім'ї з тривалістю подружнього життя від 1 до 3 років; від 3 до 5 років; від 5 до 10 років; від 10 до 20 років; від 20 до 25 років; від 25 до 30 років; від 30 років і більше.

4. Залежно від виконання комунікативної функції:

• сім'ї за типом керівництва - гелітарні (рівноправні,-демократичні);
• авторитарні (підпорядкування одного члена подружньої пари іншому);

5. Залежно від виконання виховної функції:

• благополучні;
• неблагополучні (в тому числі, зовні благополучні);
• сім'ї групи ризику.

   Отже, ми бачимо що одна сім'я може відноситись  до різних типів, в залежності від  кута, під яким вона розглядається.

   3) Охарактеризувано проблеми подружньої пари в молодій сім'ї. Ми визначили, що на початку сімейного життя молоде подружжя стикається з низкою проблем, серед яких: психологічна несумісність, фінансові проблеми, проблема розподілу домашньої праці, проблема подружнього спілкування та інші. Тож, соціально-педагогічна робота в цьому напрямку пов'язана із просвітництвом, ознайомленням молоді з природою подружніх стосунків та шляхами їх гармонізації. Важливим фактором подружньої сумісності є вдале поєднання рис домінантності партнерів, тобто їх прагнення до влади, нав'язування власної волі, лідерства. Позитивною для подружньої сумісності є також близькість основних світоглядних позицій (релігійних, політичних, естетичних), зокрема поглядів на те, як можна і як не можна досягати мети (чесним чи нечесним шляхом).

   4) Розкрито та обґрунтувано технології соціально-педагогічної роботи з молодим подружжям. До них відносяться: соціальна профілактика, соціальна допомога, соціальний патронаж, соціальна реабілітація, надання їй соціально-психологічної, психолого-педагогічної, соціально-медичної, юридичної, інформативно-консультативної, психотерапевтичної допомоги та підтримки з метою вдосконалення її життєдіяльності.