Виховання художнього смаку посередництвом прилучення дітей старшого дошкільного віку до художнього мистецтва. Особливості спілкування д

А щоб ці барвники продовжували жити і посміхатись, людина замішала їх на жовтку. Прикрасила спочатку стіни своєї хати, піч, скриню. І спалахнув квітучою казкою її дім. Потім намалювала на папері квітки соняшника, чудового півня, прикрасила їх колосками пшениці –і з’явилась перша мальовка. захоплений квітучою красою своєї землі, петриківський майстер відтворював усе, чим насолоджувались його очі і серце. І спалахнула в селі Петриківка справжня казка!

Мистецтво живопису і декоративного розпису своєю барвистою мовою розповідає дітям про красу навколишнього світу. Якщо дитина сприймає цю красу з почуттям, вона навчається відчувати і розуміти мистецтво і розвиває здатність до власного створення краси.

Коли оживають речі, вони складають навколо себе дійсну казку. побачити сумний папір, веселий пензлик, замріяну фарбу може лише людина, здатна до великого мистецтва фантазування. Без цієї таємниці пізнання вона ніколи не стане художником. Дитина ж від природи здатна вдихати життя в предмети і явища навколишнього світу. І щоб вона не втратила цієї здатності, необхідно розвивати її уяву і заохочувати до фантазування.

Дітям дошкільного віку властивий віковий егоцентризм. Коли дитина олюднює предмет чи явище, сприймає його як живу істоту, вона навчається розуміти навколишній світ як саму себе. А значить радіє разом із ним, співчуває і піклується про нього. Відчуття навколишнього світу як живої істоти є могутньою силою в етичному вихованні.

 Казка допомагає зрозуміти  дошкільникам мудрість краси  в природі. І всесвітні закони  наповнюють усе, що ми спостерігаємо  навколо. І в зірках можна легко  побачити людей, бо вони теж  народжуються, навчаються в дитинстві  сяяти рівним світлом, стають  дорослими і щиро дарують своє  сяйво, тепло і красу Всесвіту. А коли все віддають –старішають.

Казки мудрої краси підтримують у дітях гуманний початок, стверджують силу творіння.

Імпровізована казка розкриває перед дітьми світ взаємин у навколишньому світі, допомагає очима художника подивитись на давніх знайомих, відкрити їхню таємницю, дізнатись історію їхнього життя і ще раз здивуватись майстру –Природі!

Розглядання шедевра плямографії –чудова вправа для розвитку уяви. після домальовування пляма перетворюється у виставу кумедного клоуна, який не просто здивовано дивиться на нас, а рухається, пластично вигинаючи своє тіло в різнокольоровому одязі і великих черевиках.

Декоративний орнамент починає звучати своєю барвистою мовою, коли його торкається фантазія. І дивовижна святкова пісня Великодня, сповнена любові до життя, лягає на крашанки. У кожної намальованої крапки, рисочки –своя партія у великому хорі орнаменту. Про що співають кружальця? Хвилясті лінії, зернятка? Фантазії дітей вдячно підтримуються інформацією про декоративні символи любові до природи. І маленька писанка постає перед дітьми як вдячне творіння людства Всесвіту.

Музика –дивовижне джерело людської любові до світу. Це найвеличніших і найпрекрасніший винахід, який володіє зрозумілою для всіх мовою краси. Музика єднає людей всього світу різних за національністю, освітою, релігією, переконаннями. Це краса, яка постійно врятовує світ. Вона народжується від натхнення однієї людини і викликає його в серцях величезного людства. Це мова душі, яка має велику силу і здатна врятувати чи знищити.

Музика, яка являє собою гармонійне сполучення найбільш приємних для людини звуків, володіє великою цілющою силою. Вона покращує настрій і самопочуття, знижує втомлюваність, концентрує увагу і підвищує життєвий тонус. Музика здатна підвищити інтелектуальні здібності людини, зробити її добрішою, мудрішою, красивішою.

Музика має супроводжувати людину все життя як добрий ангел, захищати серце від образи, жорстокості, лютості.

Музична мова краси має стати зрозумілою і необхідною для дитини. використання музичних творів у педагогічному процесі благодатно впливатиме на розвиток дітей. Музика –бажана гостя на заняттях з зображувальної діяльності. Вона допомагає створити свято краси, надає емоційної чутливості сприйманню, дарує щирість милуванню навколишнім світом, доповнює барвисту мову живопису мелодією любові, народжує натхнення і бажання творити.

Щоб підібрати музичний твір для дошкільників, необхідно враховувати головне –музичний геній не повинен залишити до себе байдужим. Мова краси зрозуміла людям різного віку, тому не потрібно відбирати твори за критерієм доступності дітям. Дорослі поняття «легко» і «важко» діти не сприймають. Мистецтво, яке не захоплює, не може виховати яскраву особистість. Тому необхідно звернутися до всесвітнього джерела людської культури: музичної класики. Час –справедливий критик. Він відсіяв усе незначне, безталанне, сіре і доніс із століття в століття справжні шедеври мистецтва. Музика має нести красу. І малюків, як і все доросле людство, вражають звуки музики Моцарта, Вівальді, Бетховена, Чайковського, Баха, Шопена. Геніальна музика має вдосконалений гармонійний склад і володіє великою силою натхнення. Але вміти сприймати музику –це справжній талант уяви. Яким має бути слухання, щоб музика викликала естетичну насолоду?

По-перше, музику треба використовувати так часто, щоб вона увійшла в життя дітей і була впізнавана ними. В основі естетичної насолоди музикою лежить уява. Вона допомагає викласти музичну структуру, побачити і відчути її настільки, щоб очікувати улюблену музичну фразу. Збіг очікування добре значимого і улюбленого фрагмента з реальним розвитком музичної фрази і створює почуття задоволення.

По-друге, під час слухання музики дошкільниками необхідно врахувати психологічні особливості дітей, їхню надзвичайну емоційну чутливість і здатність до чуттєвого сприйняття. Дошкільникам легше, ніж дорослим, побачити кольори музики, відчути їх духмяність, смак, настрій. Тому зустріч із музикою їм може подарувати цілий букет відчуттів.

По-третє, щире слухання завжди викликає бажання «увійти» в музику, злитися з нею в єдине ціле. Емоційність дошкільників наполягає на тому, щоб вдячні слухачі не пасивно сприймали, а діяли під музику: створювали хореографічну фантазію, перетворювали пензлик на диригентську паличку і дарували їй танець у повітрі, заплющували очі і на «внутрішньому екрані» бачили музику, малювали під її звуки. Щоб дитина почула музику, вона повинна відкрити себе для музичних переживань і мати змогу виразити їх.

Під звуки «Сумної пісеньки» П. І. Чайковського діти перетворюються на дерева і прощаються зі своїм листям. Сумні, сповнені глибокої любові звуки, наповнюють світлим сумом гілки дерев, роблять їхні рухи мелодійно-пластичними і лагідними. «Музика допомагає увійти в образ, відчути настрій природи». Під музику А. Вівальді «Пори року» діти заплющують очі і бачать кольори музики. Ця вправа допомагає дітям встановити зв'язок між музикою і кольорами, явищами природи, її настроєм.

Під час занять музика створює атмосферу емоційної чутливості, гармонійності, які допомагають розвитку творчості. Музика допомагає розвинути уяву дитини, дарує їй творчі крила і з натхненням кличе маленького митця до створення краси.

 

 

2.3 Аналіз та  підсумки експерименту

 

З метою перевірки нашої гіпотези та визначення результативності організованої освітньо-виховної роботи з досліджуваного питання нами було проведено порівняльний (контрольний експеримент). Зміст завдань повторював констатуючий експеримент.

Результати показують прогресуючу тенденцію щодо розвитку творчої активності дітей старшого дошкільного віку.

Отже, творчість –важлива складова системи виховання, в ній узагальнено весь життєвий досвід дитини –чуттєвий, ціннісний, моральний, естетичний, пізнавальний, трудовий. Вона лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок, саме тому так важливо сформувати у дітей основи творчості. Досягти цього допоможе запропонована нами авторська програма для дітей старшого дошкільного віку.

Як показують підсумки нашого експерименту, майже всі діти добре ознайомлені з різними видами образотворчого мистецтва емоційно реагують на декоративне мистецтво, яке характеризує яскравість і багатство кольорів, гармонійність кольорових поєднань, чіткість і продуманість форми, простоти композиції. А саме: вишивка, кераміка, декоративний розпис. За допомогою основних жанрів мистецтв проходить формування особистісного ставлення дітей до тих чи інших творів. Вони через емоційні почуття, захоплення красою розуміють, що все намальоване взяте з життя-квіти, листя, бутони та інше. Тож під час розглядання творів мистецтва вихователям потрібно допомогти дітям виділяти основну композицію, кольорове поєднання, ритм. Направити увагу дітей, розвивати уяву і естетичний смак в гармонійному поєднанні на заняттях і в різних життєвих ситуаціях музичних, літературних фрагментів, живопису, поезії, виходом на образотворення в різних видах художньої діяльності-малювання, ліплення, аплікацію.

 Як бачимо найважливішими  результатами опанування мистецької  діяльності було те, що діти  усвідомили себе суб’єктом творчості, митцями, здатними не лише відтворювати  здобули враження, а й інтерпретувати  їх, збагачувати власним досвідом, творчо самовиражатися у різних  видах художньої діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Найважливішими результатами опанування мистецької діяльності в дошкільному віці є усвідомлення дитиною себе суб’єктом творчості, митцем, здатним не лише відтворювати здобути враження, а й інтерпретувати їх, збагачувати власним досвідом, творчо самовиражатися у різних видах художньої діяльності.

Основна мета естетичного виховання – виховання культури почуттів – як естетичних і моральних, так і специфічних для мистецької діяльності (почуття ліній, форми, кольору, ритму, композицій, інтонацій тощо.)

Специфіка мистецької діяльності дошкільника полягає в обмеженості її технологічного аспекту з одного боку, в поєднанні з буянням дитячої фантазії, нескінченним рядом художніх образів із другого. Самобутність останніх визначає мистецьку цінність духовних і рукотворних витворів дошкільнят, становить суть дитячої творчості. Формування в дошкільному віці умінь та навичок мистецької діяльності є засобом естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку. Головне завдання –розвинути у дитини сприятливість як базову особистісну якість, прищепити здатність «приймати», «передавати», «трансформувати», тобто бути споживачем і творцем культури.

Тож послідовність навчально-виховної роботи в різних видах мистецької діяльності має такий вигляд: виховання емоційно-чуттєвої сфери –засвоєння елементарної інформації –оволодіння уміннями та навичками (технічними прийомами, засобами художньої виразності кожного виду мистецтва) –творча самореалізація дитини (образотворення у різних видах художньої діяльності, через різноманітні техніки, в роботі з різним матеріалом).

Образотворча діяльність старших дошкільнят безпосередня; створювані ними образи наївні, за своєю декоративною яскравістю нагадують фольклорні. Діти не стільки прагнуть чітко передавати в малюнку риси й властивості об’єктів, скільки активно «входять в образ», «проживають» його, ніби оживляють мазок, лінію, форму. Обираючи кольори фарб, вони керуються насамперед своїм емоційним ставленням до художнього образу, настроєм, певним життєвим враженням.

У старших дошкільнят уже досить розвинена координація рухів, вони добре орієнтуються на аркуші номеру, здатні передавати нескладний сюжет, здебільшого мають задум і спроможні його реалізувати, можуть розповісти про те, що в них вийшло, виробляють елементарні судження з приводу результатів образотворчої творчості (власної та однолітків). Інтерес до різних видів образотворчої діяльності стає дедалі стійкішим. Зростає інтерес до групових форм роботи.

Діти починають, вибірково ставитися до різних видів образотворчої діяльності, у них з’являються свої уподобання.

Щоб сформулювати в дитини необхідні вміння, знання, навички, потреби, ставлення, педагог має створити для цього належні умови, розв’язати цілий ряд важливих освітніх завдань: розвивати у вихованців спостережливість, уміння порівнювати з творами образотворчого мистецтва; розвивати художні здібності, формувати відповідні уміння вчити дітей створювати багатофігурні сюжетні композиції; формувати особисту позицію при сприйнятті творів мистецтва та в процесі власної творчості, вчити самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції видів образотворчого мистецтва.

Особливу роль у становленні образотворчої діяльності відіграє розвиток у дошкільників художнього сприймання при ознайомленні з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва. Важливо звертати увагу дітей на емоційний зміст картини, засоби з допомогою яких художник передає настрої героїв, стан природи; надавати можливість роздивитися з усіх сторін скульптуру. Особливу роль в особистісному становленні дошкільника відіграє надане йому право вибору матеріалів, можливість проявити творчість.

Вплив творів образотворчого мистецтва надає вагомого значення по формуванню відчуття художньої форми, образному мисленню. Вони пов’язані із зоровим сприйманням, умінням спостерігати з цією метою періодично проводити уроки милування (природою, картинами, спілкуванню, виконанню розвивальних завдань, розгляду картин). Учить дітей законів зображення, але водночас дайте простір для дитячої фантазії, не ламайте дитячої мови казкового бачення світу.

Тож навчити дитину малювати можна, не всі це робитимуть однаково добре, творчо, та зображувати оточуюче зможуть всі.

На мій погляд процес зображення для дитини, це не лише розвага, процес самовираження, значно більше.

Оволодіння техніками малювання, сам процес художнього зображення є школою підготовки руки дитини до письма, пізнання оточуючого середовища, формування основ математики, розвитку психічних процесів, є лікувальною терапією психіки дитини, є підґрунтям діагностування інтелекту та психічного здоров’я дитини; розвитку мовлення. Тож малювання для дитини дошкільного віку – школа інтелектуального розвитку. Малювання – природна і приємна діяльність для дитини. Тож навчаймо дітей зображенню, бо все то їм на користь.

 

Як сказав Л.М. Мосол:

«Мистецтво – це своєрідний камертон цивілізації, універсальний спосіб мислення, здатний формувати не просто людину розуму, а людину духовну».