Закріплення знань дитини про роль рослин в житті людини засобами дидактичної гри

Період навчання грамоти – найважливіший у житті дитини. Вчителі бажають бачити серед першокласників дітей, які вже вміють читати, або вимагають, щоб дитя опанувало це мистецтво дуже швидко. Батьки, у свою чергу знають, яка важка для малюків ота наука. Основна мета вихователя викликати інтерес до навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II.

2.1.   Характеристика  вимог Програм виховання та  навчання дітей дошкільного віку, Базового компоненту дошкільної  освіти щодо змісту та обсягу  знань дітей про тварин.

 

Дошкільна педагогіка - наука про виховання, навчання і розвиток дітей від народження до шкільного віку. Основні поняття (категорії) дошкільної педагогіки: виховання, навчання, розвиток особистості, освіта, педагогічна діяльність, навчально-виховний процес. Виховання у соціальному та педагогічному значенні. Специфіка виховання, як соціального явища, історичний характер виховання.

Джерела педагогіки, як науки: народна педагогіка, релігія, педагогічна 
спадщина минулого, педагогічна практика, інноваційний творчий педагогічний досвід, спеціальні теоретичні та експериментальні дослідження.

Зв'язок педагогіки з іншими науками.

Становлення і розвиток теорії і практики дошкільного виховання. Розбудова вітчизняної системи сімейного і суспільного виховання і навчання дітей дошкільного віку. Державна національна програма «Осина» (Україна XXI століття), Концепція дошкільного виховання в Україні, Закон України «Про дошкільну освіту». Базовий компонент дошкільної освіти про мету, завдання, зміст і засоби національного виховання. Типи закладів дошкільної освіти (класичні та інноваційні), їх характеристика.

Актуальні проблеми сучасної дошкільної педагогіки. Методологія і методи педагогічного дослідження. Значення, види та принципи педагогічного дослідження.

Зміст дошкільної освіти спрямований на збереження дитячої субкультури, зорієнтований на цінності та інтереси дитини, врахування її вікових можливостей.

Відповідно до цього дошкільний заклад не є “школою для маленьких”, де дитину вправляють у знанні математики, читанні й письмі. Він відповідальний за процес соціального розвитку особистості, покликаний полегшити її входження у широкий світ і розвинути внутрішні сили. Дошкільний заклад виступає своєрідним посередником між вузьким родинним колом, з якого виходить малюк, і незнайомим світом, до життя в якому він має незабаром прилучитися.

Базовий компонент дошкільної освіти визначає обов’язковий мінімум змісту основних освітніх програм, обсяг навантаження, вимоги до рівня розвиненості, вихованості та навченості дитини семи (шести) років, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті. Базовий компонент – це мінімально достатній та необхідний дитині перших семи (шести) років життя ступінь компетентності, необхідний для її нормального функціонування у навколишньому середовищі. Він передбачає набір елементарних знань, уявлень, практичних умінь та навичок, які гарантують дитині адаптацію до життя, здатність орієнтуватися в ньому, адекватно реагувати на явища, події, людей. Йдеться передусім про забезпечення особистості перших років життя своєрідного мінімального освітнього ядра, рівень засвоєння якого відображено в якісно-кількісних показниках її діяльності та поведінки. 
Зміст Базового компонента дошкільної освіти систематизований за сферами життєдіяльності: “Природа”, “Культурна”, “Люди”, “Я сам”.

Зокрема, сфера “Природа” формує елементарний природоцільний світогляд, несе ціннісно-змістову наповненість за екологічним та природничим напрямами, сприяє усвідомленню дитиною себе як частки природи, формує відчуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї і внаслідок її дій у довкіллі.

Документ розраховано на науковий загал, залучений до розробки програмно-методичного забезпечення дошкільної освіти, задає стандарт психолого-педагогічних умов розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку, ставить вимоги до змісту освітніх програм, професійної компетентності педагогів, організації розвивального середовища.

 

Використання програмного матеріалу в дитячому закладі .

В кожній віковій групі здійснюються певні програмні задачі ознайомлення дітей з природою. Вони передбачають поступове засвоювання природних знань.

Дітей 2-х, 3-х років життя знайомлять з рослинами, тваринами, явищами неживої природи, привчають відокремлювати їх в просторі, виділяти і правильно називати деякі прикмети рослин (забарвлення листя, квітів), рух і голоси тварин. При цьому у дітей удосконалюються аналізатори (очний і слуховий), розвивається інтерес і увага до побаченого, формується добре відношення до них.

У дітей 4-го року життя формується уявлення про предмети і явища природи, з якими вони постійно зустрічаються в житті, приводять їх до установлення таких зв’язків, які діти можуть пізнати в процесі предметно-чутливої діяльності на заняттях, іграх і відобразити їх в формі конкретних уявлень.

Дітей вчать спостерігати, виділяти окремі прикмети рослин, тварин, порівнювати об’єми, групувати їх по зовнішніх ознаках. В процесі засвоєння знань у них утворюється більш високі форми пізнавальної діяльності. Діти 4-х років можуть підійти до установлення причинно-наслідкових відносин. 
Біля 5-ти років у дітей формуються вища форма наочно — образного мислення. Вони можуть засвоювати узагальнені знання. Дітей вчать виділяти особливості будови рослин, тварин і установлювати їх залежність від умов переживання.

До кінця дошкільного віку у дітей повинна бути розвинута елементарна форма логічного мислення, здатність до аналізу і синтезу, уміння виділяти індивідуальні і загальні ознаки рослин і тварин, робити узагальнення. До приходу в школу у дітей повинна бути розвинута спостережливість, допитливість, любов і дбайливе відношення до природи, здатність знаходити в ній красиве, інтерес до сільськогосподарської праці.

 

Планування роботи по ознайомленню з природою: 

1.     При доборі матеріалу з природою, потрібно враховувати принцип доступності і науковості – відомості про рослини, тварини, явища живої та неживої природи, які повинні бути зрозумілі дітям, враховуючи їх вікові можливості.

2.     Наукове пізнання світу відбувається тоді, коли даються правильні уявлення і показується почуттєвий досвід дошкільників, зв’язки і причини залежності між об’єктами і явищами.

3.     При доборі матеріалу, враховується принцип енциклопедичності – 
Добір матеріалу з галузей природознавства.

4. Краєзнавчий принцип  – не обмежує вивчення природи  лише 
місцевим матеріалом, а також з об’єктами, яких немає у даній 
місцевості – ознайомлюють за допомогою наочних посібників.

Методи та форми ознайомлення дітей з природою 

В процесі ознайомлення дітей з природою в дитячому садку використовують різні методи:

·     наочні (спостереження, розгляд картин, демонстрація фільмів);

·     практичні (дослід, ігровий метод, праця);

·     елементарні (досліди);

·     словесні (розповіді вихователя, читання художніх творів, бесіди)

Найкращий результат дає спостереження.

Спостереження – це цілеспрямоване планомірне сприймання предметів

та явищ, під керівництвом вихователя.

Види спостереження: 

1.     За тривалістю:

-                     короткотривалі;

-                     довготривалі.

2.     За формою організації дітей:

-                     індивідуальні;

-                     групові;

-                     колективні.

3.     За дидактичною метою:

-                     первинні;

-                     повторні;

-                     заключні

Вибір методів і форм визначається змістом програми і залежить від природного оточення дошкільного закладу, місця і об’єкта спостереження. А також від віку дітей і їхнього досвіду.

В групах раннього і молодшого віку особливе значення мають чутливі сприйняття дітей, тому основним методом буде спостережливість. Дидактична гра, показ картин відіграють велику роль в пізнанні дітьми природи.

Враховуючи конкретність мислення і невеликий досвід у дітей середньої групи, потрібно при ознайомленні їх з природою широко використовувати наочний матеріал. Для утворення і закріплення уявлення широко використовують дидактичні ігри з природним матеріалом або їх зображення на картинках, невеликі бесіди.

Ознайомлення дітей старшої і підготовчої до школи груп з природою проходить в основному шляхом спостереження на екскурсія, прогулянках, під час ігор і праці. В цих групах велике місце відводиться бесідам, розповідям вихователя з використанням картин, кінофільмів, читання художньої літератури.

На численні запити практиків дошкільної освіти авторський колектив програми виховання і навчання «ДИТИНА» завершив роботу над підготовкою до друку третього,  оновленого видання програми.  Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «ДИТИНА» доопрацьована у відповідності до вимог сучасності. У змісті доопрацювань, які досить значні та суттєві,  викладено інформацію оптимального обсягу та відповідну віковим можливостям дітей дошкільного віку, враховані сучасні тенденції розвитку дошкільної освіти.

З урахуванням введення дошкільної освіти як обов’язкової нагальною стає проблема підготовки дітей до навчання у початкових класах. У зв’язку з цим суттєво доопрацьовано розділ «Наші старші діти», де натепер розміщено диференційований зміст навчально-виховної роботи для дітей 6 року життя та 7 року життя, що дає змогу вихователям варіювати зміст навчально-виховної роботи з урахуванням вікових особливостей 6-річних або 7 – річних дітей, які відвідують ці групи. Зміст цього розділу програми «Дитина» повністю узгоджений із програмами початкової школи та забезпечує взаємозв’язок змісту дошкільної та початкової освіти.

Також у програмі «ДИТИНА» було закладено з початку існування та посилено зараз спрямованість на розвиток індивідуальності дитини дошкільного віку, що відповідає сучасним тенденціям освіти взагалі та дошкільної освіти зокрема. Це відображено у вступі, принципах роботи за програмою, завданнях, змісті усіх розділів, показниках успішного розвитку дітей, що націлюють вихователя на формування цінностей, почуттів, урахування індивідуальних відмінностей дитини, розвиток її самоповаги, самооцінки, особистісних властивостей,   тощо.  Також це відображено у спеціально присвяченому цьому питанню підрозділі «Зростає особистість», де виокремлено базові особистісні властивості та окреслено основні чинники та засоби їх розвитку. Посилено представлення принципу індивідуального підходу до виховання і навчання дітей дошкільного віку, що більш детально розкривається у методичних рекомендаціях до програми.

У вступі та змісті основних підрозділів (перш за все у розділі «Гра-джерело радості, мудрості і добра») закладено основи компетентнісного підходу, показано, яким чином ігрова діяльність як провідна має впливати на розвиток  ключових компетенцій дитини. Крім цього, у «Показниках успішного розвитку дитини», що визначені до кожного з підрозділів, визначено, за якими ознаками вихователь може встановити результативність своєї роботи з дітьми.

Програма забезпечує  здійснення інтегрованого підходу до навчально-виховної роботи з дітьми, оскільки у сформульованих завданнях, показниках успішного розвитку та інших рубриках показано, яка саме через зміст певного розділу відбувається оптимізація різних форм активності дітей, запропонованих у «Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні». Завдання роботи з дітьми по кожному розділу доповнено з урахуванням різних форм активності дітей – фізичної, пізнавальної, творчої, соціальної, мовленнєвої тощо.

Серед найважливіших доопрацювань, зроблених авторським колективом, слід відзначити розробку  нового розділу «Діти раннього віку», в якому розкрито зміст  роботи з дітьми від 2 до 3 років у такій же логічній послідовності окремих підрозділів, що і по інших вікових групах. Зміст інформації, представленої у даному розділі, ґрунтовно розкриває зміст виховання та навчання дітей вказаного віку, що забезпечуватиме цілісний гармонійний розвиток дітей третього року життя  з урахуванням фізичної, комунікативно-мовленнєвої, пізнавальної, сенсорної, художньо-естетичної, математичної  та інших сфер розвитку.  На початку даного розділу окреслено основні характеристики психофізичного розвитку дітей третього року життя, сформульовані основні завдання виховної роботи. В розділі “Організація життєдіяльності дітей” даються рекомендації щодо орієнтовного режиму дня дітей в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди як у дитячому садку, так і вдома. Визначено показники, за якими можна встановити успішність роботи вихователів.

 

 

 

 

 

 

2.2.   Система  роботи з використання дидактичних  ігор з метою розширення знань  дітей про рослини (з досвіду  рослини).

 

Новий етап розвитку дошкільної освіти започаткований прийняттям Закону України «Про дошкільну освіту» (2001), розглядає її як цілісний процес, спрямований на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних особливостей. Дошкільна освіта здійснюється на основі гуманізації всієї педагогічної сфери та створенні умов для розвитку особистості, індивідуальності кожної дитини.

Для переорієнтації дошкільної освіти з навчально-дисциплінарної моделі на особистісно орієнтовану особлива роль надається дидактичній грі та іграшкам. Виконуючи неабияку навчальну функцію, вони забезпечують дитині психологічний комфорт, дають можливість практично застосовувати знання, а відтак сприяють становленню її життєвої компетенції. Як правило ці знання неповні та невпорядковані. Для їх уточнення, закріплення та систематизації застосовують дидактичні ігри.

Отже, мета нашого дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності використання дидактичних ігор природничого змісту у закріпленні та систематизації знань дітей старшого дошкільного віку про рослинний світ, розробці системи відповідної роботи.

Завданнями дослідження ми визначили:

- проаналізувати психолого-педагогічну  літературу з досліджуваної проблеми;

- виявити сучасний стан  розробки проблеми використання  дидактичних ігор природничого  змісту;