Закріплення знань дитини про роль рослин в житті людини засобами дидактичної гри

- визначити основні напрямки  роботи з проблеми використання  дидактичних ігор природничого  змісту у закріпленні та систематизації  знань дітей старшого дошкільного  віку про рослинний світ.

Якщо творчі ігри забезпечують максимальні можливості для вияву уяви, нестандартного мислення, ініціативи дітей, то педагогічна мета дидактичних полягає в сенсорному вихованні, мовленнєвому розвитку, ознайомленні дошкільників з навколишнім світом.

Дидактична гра - господиня навчального процесу, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.

 Дидактичні ігри, ігрові  заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання дітьми навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості.

Використовують дидактичні ігри у навчанні та вихованні дітей усіх вікових груп за необхідності актуалізувати їхній досвід, повторити, уточнити, закріпити, систематизувати набуті знання і уявлення про природні явища, працю і побут людини. Вдаються до них і після спостережень, екскурсій, бесід та інших занять. Нерідко ігри з дидактичними матеріалами є основним засобом навчання і виховання, за допомогою яких вихователь готує дитину правильно сприймати об’єкти і явища навколишнього світу.

Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність можлива лише за доступності дидактичних завдань для сприйняття дітьми, наявності у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, які, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досвіду. Такими є передумови використання дошкільниками набутих знань про предмети і явища навколишнього світу.

Для того щоб дидактичні ігри стимулювали різнобічну діяльність і задовольняли інтереси дітей, вихователь повинен добирати їх відповідно до програми дошкільного навчального закладу для кожної вікової групи, враховуючи пізнавальний зміст, ступінь складності ігрових завдань і дій. Творче ставлення педагога до справи є передумовою постійного і поступового ускладнення, розширення варіативності ігор. Нажаль, як показує практика, дидактичні ігри використовуються недостатньо, діти не проявляють до них стійкого інтересу. Можливо, причиною цього є те, що вихователі основну увагу приділяють навчальному змісту лише на заняттях і мало використовують цікаву для дітей ігрову діяльність.

Отже, як і всі інші види ігор, дидактичні ігри стимулюють загальний особистісний розвиток дошкільників. Поєднання в них готового навчального змісту з ігровим задумом і діями вимагає від вихователя майстерного педагогічного керівництва ними.

На сьогоднішній день місце дидактичної гри природничого змісту визначається тією роллю, яку їй відводить вихователь, застосовуючи різноманітні форми навчання, виховання і розвитку дітей старшого дошкільного віку в дошкільному навчальному закладі.

До дидактичних ігор природничого змісту висуваються високі вимоги: вони мають не просто заповнювати вільний час дітей, а бути цілеспрямованим педагогічним засобом розширення, закріплення та систематизації здобутих знань. Але у практиці роботи дошкільних закладів таким дидактичним іграм не завжди приділяється належна увага. Пояснюється це тим, що вихователі ще не зовсім усвідомлюють роль дидактичної гри природничого змісту у навчанні, вихованні, закріпленні та систематизації знань дошкільників, не можуть визначити їх місце в педагогічному процесі і режимі дня. Крім того, питання планування дидактичних ігор, добору їх відповідно до програми занять недостатньо висвітлені в літературі.

Навчання в дошкільному віці є фундаментом подальшої освіти в школі. Дошкільний навчальний заклад повинен навчити так, щоб набуті дітьми знання поглиблювалися та удосконалювалися в процесі різноманітної і практичної діяльності, були міцні. Це досягається шляхом правильного організованого закріплення та систематизації.

Велике значення для закріплення та систематизації знань дітей старшого дошкільного віку про рослинний світ мають заняття, засновані на індивідуальній роботі в колективі, де дітям надається можливість вільно використовувати отримані знання. До таких занять відносяться дидактичні ігри природничого змісту. В цих іграх, вони не тільки відтворюють в пам’яті раніше засвоєний матеріал, але й удосконалюють раніше отримані знання, поглиблюють, розширюють їх. Діти старшого дошкільного віку, застосовуючи отримані знання в грі, вчаться володіти ними, використовувати їх в різних умовах і тим самим ще більше закріплюють та систематизують. Використання дидактичних ігор природничого змісту з метою закріплення знань пов’язано з розвитком розумової діяльності дітей, з оволодінням ними різноманітними розумовими діями (порівняння, узагальнення, класифікація).

За наявності певної системи і правильного керівництва дидактичні ігри стають одним з ефективних засобів навчання дошкільників. До питання про роль дидактичних ігор в навчанні неодноразово звертались педагоги і психологи. Особливості дидактичних ігор та їх вплив на розвиток дитини свого часу досліджували Є. Тихеєва (ігри з дидактичною лялькою, іншими іграшками, з предметами побуту, природним матеріалом, ігри для мовленнєвого розвитку), Ф. Блехер (ігри для математичного розвитку), Л. Венгер (дидактичні ігри і вправи для сенсорного розвитку), А. Бондаренко (роль словесних дидактичних ігор у розвитку самостійності й активності мислення дитини). Дослідження Л. Артемової, А. Бондаренко, А. Усової та інших показали, що в дошкільному віці найбільш ефективне засвоєння нових знань і навичок відбувається в дидактичних іграх і близьких до них формах предметно-практичних занять.

Однак дані роботи не вичерпують всіх питань, пов’язаних з роллю дидактичних ігор в навчанні дошкільників. Не достатньо вивчене питання про дидактичну гру природничого змісту, як засобу закріплення та систематизації знань дітей дошкільного віку на заняттях, в якій системі і послідовності проводити їх, як найбільш доцільно використати відомі в нашій літературі методи проведення ігор.

Оцінюючи роль дидактичної гри в системі навчання дітей дошкільного віку О. Янковська писала, що вона стає формою ігрового навчання лише тоді, коли дидактичні завдання ставляться перед дітьми не прямо, а тісно пов’язуються з ігровими діями. Дидактичне завдання немовби приховане від дитини. Це якраз і робить гру формою ненавмисного засвоєння знань і вмінь дітьми.

Проте роль дидактичної гри природничого змісту цим не вичерпується. Знання, уміння, навички засвоюються тим повніше, чим ширше вони застосовуються у практиці, у різних умовах. У процесі дидактичних ігор дошкільники набувають початкових умінь і навичок розумової діяльності, що потрібні для майбутнього навчання в школі.

Щоб з’ясувати роль дидактичних ігор природничого змісту у закріпленні та систематизації знань дітей старшого дошкільного віку про рослинний світ педагогами було проведено ряд досліджень. В них розглядаються умови, необхідні для ефективного використання дидактичних ігор природничого змісту з метою закріплення та систематизації знань дітей про природу, подається система таких ігор, розглядаються питання методики їх проведення на заняттях.

Експериментальна робота педагогів-дослідників показала, що дидактичні ігри природничого змісту є найбільш ефективними засобами закріплення та систематизації знань старших дошкільників на заняттях за певних умов.

Такими умовами є:

1) збагачення досвіду  дітей. Уточнення і поповнення  їх уявлень про об’єкти та  явища рослинного світу, які вводились в дидактичну гру;

2) правильний добір і організація дидактичних ігор. Добираючи дидактичні ігри природничого змісту навчальні задачі були направлені на закріплення та систематизацію знань дітей про рослинний світ, допомагали вихователю керувати розвитком дітей старшого дошкільного віку;

3) використання системи  ігор. Характерним для системи  ігор вважалась наявність в  них прийомів закріплення та  систематизації знань.

Перший прийом - перерахунок об’єктів і явищ рослинного світу без конкретних образів з метою засвоєння їх правильних назв. З цією метою попередньо обиралась група предметів, що повинні бути названі (рослини, овочі, фрукти). Перераховування об’єктів давало можливість формувати у дітей таку кількість образів, щоб мати можливість узагальнено уявити дану групу предметів.

Другий прийом - перерахунок назв об’єктів і явищ рослинного світу з конкретизацією окремих образів. Це здійснювалось шляхом деталізації ознак об’єктів і явищ та конкретизації умов, в яких знаходилися об’єкти рослинного світу. Важливо було не тільки назвати об’єкт чи явище, а також перерахувати деякі індивідуальні ознаки і вказати на реальні умови, в яких діти бачили б даний об’єкт чи на уявні умови, в яких він знаходиться або може знаходитись. В першому випадку використовувався об’єкт рослинного світу, який знаходився перед очима дитини або зображений на картинці. В другому випадки згадувалось про об’єкт, який діти бачили на прогулянках екскурсіях, про які їм читали чи розповідали на заняттях. В такому випадку відтворювалась уявна обстановка, в якій знаходився об’єкт рослинного світу.

Третій прийом - уявна сюжетна ситуація як спосіб закріплення уявлень про рослинний світ. Закріплення уявлень відбувалось на основі сюжету. Внесення в дидактичну гру природничого змісту будь якого сюжету (квітковий магазин, овочева база, супермаркет) спряло підвищенню інтересу і активності дітей на заняттях, систематизації уявлень, оволодінню класифікацією.

При проведенні системи дидактичних ігор природничого змісту важливу роль відігравало позитивне емоційне ставлення дітей до гри. Вона була ефективною лише в тому випадку, коли дошкільники займалися нею охоче, залюбки, отримуючи задоволення, а не просто приймаючи участь, як часто можна спостерігати в роботі дошкільних навчальних закладів.

Робота, що проводилася по закріпленню та систематизації знань дітей старшого дошкільного віку на заняттях шляхом систематизації дидактичних ігор природничого змісту, сприяла позитивним зрушенням у знаннях дітей, рівні розвитку мислення і вмінні творчо користуватися набутими знаннями, що свідчило про їх міцне засвоєння. Аналізуючи показники досліджень, які були отримані науковцями, можна зробити висновки, що запропонована ними система і методика використання дидактичних ігор природничого змісту є ефективна, оскільки вона більшою мірою сприяє закріпленню і систематизації знань дітей дошкільного віку про рослинний світ.

Отже, дидактичні ігри природничого змісту є ефективним методом закріплення та систематизації знань старших дошкільників на заняттях при умові уточнення і поповнення їх уявлень про об’єкти та явища рослинного світу, які вводяться у гру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПЕДАГОГІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.

 

У сім'ї та дошкільному закладі формуються перші уявлення дітей про навколишній світ. Дошкільнят навчають об'єднувати рослини і тварин за спільними ознаками в елементарні класифікаційні групи (комахи; птахи, тварини дикі й свійські; кімнатні, садові, городні рослини тощо). Тривалий час малят учать спостерігати за сезонними змінами в природі та впливом цих змін на життя рослин, тварин і трудову діяльність людини; розрізняти пори року за певними ознаками; формують у них елементарні природознавчі поняття. У дитячому садку дошкільнята набувають перших навичок праці в природі, догляду за тваринами і рослинами. Це розширює їхній кругозір, формує пізнавальні інтереси, допитливість та спостережливість. «Неабиякого значення набувають екскурсії та щоденні прогулянки, які дають змогу в результаті безпосереднього контакту з навколишньою природою формувати реалістичні уявлення про довкілля».

На жаль, основні вимоги і зміст програми дитячого садка недостатньо враховуються у початковій школі, що часто призводить до послаблення в школярів інтересу до пізнання й вивчення природи.

Запорука успішного екологічного виховання дошкільнят — якнайширше застосування різноманітних ефективних форм і методів навчання. Такими, зокрема, є ігри, словесно-логічні завдання, фенологічні спостереження, практично-дослідницька робота тощо. Бажано комплексно застосовувати їх у різні режимні моменти життя дошкільного закладу. На етапі дошкільного дитинства складається початкове відчуття навколишнього світу: дитина одержує емоційне враження про природу, накопичує уявлення про різні форми життя.

Таким чином, вже в цей період формуються першооснови екологічного мислення, свідомості, екологічної культури. Але тільки за однієї умови - якщо дорослі, що виховують дитину, самі володіють екологічною культурою: розуміють загальні для всіх людей проблеми і турбуються по їх приводу, показують маленькій людині прекрасний світ природи, допомагають маленькій людині прекрасний мир природи, допомагають налагодити взаємини з ним.

У роботі з дошкільниками по їх екологічному вихованню повинен бути використаний інтегрований підхід, що припускає взаємозв'язок дослідницької діяльності, музики, образотворчої діяльності, фізичної культури, гри, театральної діяльності, літератури, моделювання, проглядання телепередач, екскурсій, а також організації самостійної діяльності дітей тобто екологізацію різних видів діяльності дитини.

Робота з дітьми припускає співпрацю, співтворчість педагога та дитини і виключала авторитарну модель навчання. Заняття будуються з урахуванням наочно-дієвого і наочно-образного сприйняття дитиною навколишнього світу і направлені на формування екологічних знань (знання про світ тварин; знання про рослинний світ; знання про неживу природу; знання про часи року) і екологічно правильного відношення до природних явищ і об'єктів.

Розроблений нами комплекс заходів повищає рівень екологічної вихованості дошкільників на заняттях і в повсякденному житті.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базовий компонент дошкільної  освіти в Ураїні.

2. Бондаренко А.К. Дидактические  игры в детском саду.

3. Игры и упражнения по развитию умственних способностей у детей дошкольного возраста, Л.А. Венгер, О.М. Дьяченко.

4. Никитин Б.П. Ступеньки  творчества или развивающие игры.

5. Поніманська Т.І. Основи дошкільної педагогіки.

6. Визначні особи в  історії української педагогіки // Шлях освіти. – 2002.