Індивідуально-психологічні властивості, як чинник спортивних досягнень

Міністерство  освіти, молоді та спорту

Харківський національний педагогічний університет  ім. Г.С.Сковороди 

Інститут  післядипломної освіти

Кафедра практичної психології

 

 

 

Індивідуально-психологічні властивості, як чинник спортивних досягнень

 

Курсова робота

Слухачки 1 курсу

  денної форми навчання

Джанелідзе  Єлизавети Володимирівни

Науковий  керівник:

Кандидат  психологічних наук

Доцент  Тадіян С.В.

 

 

 

 

Харків 2012

Зміст

 1.Вступ

2. Динамічні властивості особистості:

2.1Темперамент

2.2.Особистісні та поведінкові прояви властивостей нервової системи:

2.2.1 Прояви сили процесу збудження

2.2.2. Прояви слабкості процесу збудження.

2.2.3.Прояви рухливості процесу збудження.

2.2.4. Прояви інертності процесу збудження.

2.2.5. Прояви рухливості процесу гальмування.

2.2.6. Прояви інертності процесса гальмування.

2.2.7. Прояви переважання внутрішнього збудження

2.2.8. Прояви переважання внутрішнього гальмування.

2.2.9. Прояви переважання зовнішнього збудження

2.2.10. Прояви переважання зовнішнього гальмування

3. Особистісні властивості особистості:

3.1. Спортивні здатності

3.2 Мотивація

3.3. Цінністні орієнтації. Цілепокладання. Рівень претензій

3.4. Особливості емоційних переживань

3.5. Тривожність, стрес і результативністьдіяльності

3.6. Агресивність

3.7. Воля 

3.8. Оптимальний бойовий стан 

4. Висновок  
5. Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Проблема дослідження

У сучасних умовах життя людини досягнення їм успіхів в діяльності значною мірою залежить від уміння регулювати свою поведінку, стримувати свої почуття, контролювати настрій, зважаючи на вимоги оточення і ситуації. Це відноситься цілком і повністю до такого складного і важливого виду людської діяльності, як спорт. Як серед доданків успіху, так і серед причин поразки в спортивній діяльності певна доля належить психічному стану спортсмена, зокрема, його індивідуально-психологічним властивостям. Коли гравці, що змагаються, дуже близькі в рівні розвитку техніки, швидкості, сили, результати часто визначаються саме психологічними чинниками. Т.ч. індивідуальні особові якості визначають успішність спортивної діяльності.

Актуальність  дослідження

Визначається наявністю наукової проблеми в теорії і методиці психології спорту, яка знаходить своє вираження  в тому, що фрагментарно і недостатньо глибоко вивчено питання, пов'язане з роллю і значенням індивідуально-психологічних характеристик для забезпечення ефективності і надійності виступів спортсменів на змаганнях.

Нині спортивні  досягнення більшою мірою визначаються тим, наскільки повно реалізуються в умовах підготовки, і особливо в умовах відповідальної діяльності змагання, потенційні можливості спортсменів, обумовлені їх індивідуальними характеристиками.

Вирішення проблеми індивідуалізації підготовки можливо тільки на основі комплексного підходу до вивчення практично усього комплексу якостей і властивостей особи.

Наукова новизна дослідження

Полягає у визначенні впливу індивідуально-психологічних властивостей на спортивні досягнення.

 

Об’єкт дослідження

 Професійна діяльність спортсменів.

Предмет дослідження

індивідуально-психологічні властивості особи спортсменів, що забезпечують ефективність їхньої діяльності.

Мета дослідження

Встановити  структуру індивідуально- психологічних властивостей спортсменів та характер її впливу на рівень спортивних досягнень.

Завдання  дослідження

Теоретичне  дослідження індивідуально-психологічних особливостей спортсменів, психологічне дослідження впливу індивідуально-психологічних особливостей на спортивні досягнення.

Гіпотеза дослідження

  Надійність і результативність виступів спортсменів на змаганнях визначається не лише їх функціональним станом, фізичною, технічною і тактичною підготовленістю, але і особливостями індивідуально-особових меж спортсменів, їх психологічними характеристиками. Можна виявити комплекси якостей і властивостей особи спортсменів, міру їх впливу на фізичну готовність, забезпечуючу надійність і результативність виступів.

 

2. Динамічні властивості особистості

2.1Темперамент

Серед індивідуально-психологічних особливостей, що визначають відмінності спортсменів в команді, істотне місце займає темперамент. Тут проявляється залежність рис особи і характеру гравця від особливостей його нервової системи. Темперамент - сукупність психічних властивостей особи, що визначають динаміку виконання діяльності. До основних характеристик темпераменту відносяться:

-природженість, тобто його біологічний початок;

-він є найстійкішою особовою характеристикою і впливає на формування характеру;

-окремі риси темпераменту закономірно пов'язані між собою і утворюють типи темпераменту.

  У динаміці емоційного збудження гравців велике значення мають відмінності їх нервової системи. До цих відмінностей відносяться властивості нервової системи : сила - слабкість, урівноваженість - неурівноваженість, рухливість - інертність.

Типи темпераменту :

Слабкий тип нервової системи належить меланхолікові. Сильний, неурівноважений - холерик. Сильний, урівноважений, інертний - флегматик. Сильний, урівноважений, рухливий - сангвінік. Кожен тип темпераменту має властивості, які допомагають прогнозувати поведінку гравця в тій або іншій ситуації, їх також необхідно враховувати при спілкуванні з гравцями.

Сангвінік - людина, що має цей тип темпераменту, непостійний, часто не доводить справу до кінця. Схильний до частої зміни вражень, йому необхідно часто вносити різноманітність в тренувальний процес для закріплення мотивації зайняття спортом. Він легко адаптується до нових умов тренувань, нового колективу, оскільки у нього дуже висока пластичність. Дуже товариська і зосереджена особа - экстраверт. Він йде від конфлікту, складну конфліктну ситуацію переводить жартома, емоційно стійкий. Відношення до критики спокійне, хоча сам ніколи винуватим себе не визнає, у нього завжди винен хтось інший : тренер, батьки або навіть транспорт. Відношення до небезпеки - розрахунок без ризику, на невиправданий ризик сангвінік не піде. Легко коригує діяльність в ході роботи, долає труднощі, уміє захопити за собою групу, є душею компанії. Сангвініка бажано щільно завантажувати роботою, незважаючи на його скарги і стогони : якщо у нього з'являється вільний час, він починає повністю розслаблятися і повертати його до роботи доводиться авторитарними методами. Холерик схилений до різких змін настрою, стрімкий, енергійний, поривчастий, запальний. У складній ситуації втрачає контроль над своїми вчинками і мовою. Відношення до критики збуджене, легко йде на конфлікт, терпіння слабке. Також легко йде на невиправданий ризик, емоційно неурівноважений. Темп реакції високий, экстраверт. Легко коригує діяльність в ході роботи. Починає роботу в швидкому темпі і швидко втомлюється. В процесі гри активний і агресивний. Насилу виконує монотонну роботуПричини своїх невдач бачить в зовнішньому середовищі.

Флегматик. Повільний, ригідний, важко переносить різноманітність в діяльності, насилу перемикається з однієї діяльності на іншу. Повільно адаптується, важко переживає зміну колективу. Перед змаганнями флегматик бажає за декілька днів ознайомитися з умовами . Він схильний до виконання одноманітних звичних дій. Відрізняється постійністю, не любить приймати скороспішні рішення. Терпляче переносить тяготи, скаржиться рідко, може проявляти деяку млявість і байдужість до того, що оточує. Здатний працювати на тлі високої втоми, не знижуючи інтенсивності роботи. Стиль роботи - ретельний відбір інформації і її систематизація, часто займається "самоедством" намагаючись знайти в собі причину своєї невдачі. Йому властиві висока фізична працездатність і висока толерантність.

Меланхолік. Єдиний тип, що має слабку нервову систему. Високо чутливий, його почуття глибокі і стійкі, що допомагає йому добре відчувати партнера по грі. Меланхолікам властиве занепокоєння, невпевненість і тривога, підвищена слізливість, низька активність, повільний темп реакцій. Насилу приймають новизну, як в тренувальному процесі, так і в особових стосунках з партнерами по команді - вони інтроверти. Мають високу стійкість до монотонного фізичного навантаження. Розпочинають роботу з високої інтенсивності, швидко входять в роботу, але важко витримують високий темп навантаження.

Усвідомлення позитивних і негативних сторін темпераменту і виробітку уміння володіти і управляти ними складають одне з найважливіших завдань виховання характеру спортсмена. Тренер повинен виховувати і зміцнювати кращі властивості особи гравців і допомагати компенсувати негативні властивості. Так, деяку поверхневість, отвлекаемость і незібраність сангвініка потрібно усувати ретельним контролем навіть за дрібницями і вимогою почату справу доводити до кінця Это в еще большей степени относится к холерику, с которым особо недопустима вспыльчивость и резкость в обращении. Вместе с тем, все случаи неровности поведения спортсмена с холерическими чертами должны подвергаться критической оценке. Флегматика, также как и сангвиника надо постоянно загружать работой. Особое внимание тренер должен уделять спортсменам с меланхолическим типом темперамента: вовлекать их в жизнь коллектива, давать посильные поручения.  Дружня прихильність членів команди допоможе їм здолати невпевненість в собі, замкнутість і підозрілість. Моральні якості особи не залежать від темпераменту і можуть значною мірою компенсувати прояв його негативних рис.

Темперамент великою мірою визначає здібності людини до різних видів діяльності. Класик вітчизняної психології Б.М. Теплов писав: "Річ не в тому, що при сильній нервовій системі легко вирішуються будь-які завдання, а в тому, що сильна нервова система краще дозволяє одні завдання, а слабка інші. До дозволу одного і того ж завдання слабка і сильна нервова системи повинні йти різним шляхом"[14].

2.2. Особистісні та поведінкові прояви властивостей нервової системи     

 
Виділені п'ять типологічно-полярних пар особливостей нервової системи.

1. Сильний процес збудження - слабкий процес збудження.

2. Рухливий процес збудження - інертний процес збудження.

3. Рухливий процес гальмування - інертний процес гальмування.

4. Переважання внутрішнього збудження - внутрішнього гальмування.

5. Переважання зовнішнього збудження - зовнішнього гальмування.

Для кожної пари полярних значень властивості нервової системи складений ранжируваний (по мірі типовості проявів) перелік особових і поведінкових особливостей. Те, що властиво одному полюсу вираженості властивості нервової системи ( тобто типологічно зумовлено і закладено в завдатках людини), то невластиво іншому полюсу вираженості властивості( тобто типологічно протиприродно).

Таким чином на кожну крайню (полярну) вираженість п'яти виділених властивостей (сила-слабкість процесу збудження, рухливість-інертність процесу збудження, рухливість -инертность процесу гальмування, переважання внутрішнього збудження - гальмування, переважання зовнішнього збудження - гальмування) складено по два переліки характеристик :

- перший, це такі особові і поведінкові прояви, які типологічно детерміновані, тому їх формування бажано і є не що інше як розвиток конкретних завдатків і схильностей - супутні якості;

- другий, це прояви невластиві, що суперечать типологічним схильності і тому їх формування не лише ускладнено, але і небажано( більше того, систематичні дії, спрямовані на формування цієї групи властивостей, можуть призводити до нервових зривів і навіть до ломки адаптаційних механізмів функціонування організму) - перешкоджаючі якості.

На основі поєднання особливостей першого і другого переліків характеристик проявів властивостей нервової системи розробляються індивідуальні прийоми("свідчення і протипоказання") психологічного забезпечення і супроводу діяльності людини. Підкреслимо, що під індивідуалізацією, передусім, розуміється підбір дій і ситуацій необхідних якостей першої групи, що відповідають формуванню, і виключення(або мінімізація) впливу дій і ситуацій, що вимагають прояву якостей другої групи.

2.2.1 Прояви сили процесу збудження

Супутні якості для осіб з украй сильним процесом збудження(що перешкоджають - для людей з крайньою слабкістю процесу) :

1) здатність тривало утримувати граничну мобілізацію і високу концентрацію уваги;

2) ефективність подолання почуття втоми(терплячість);

3) здатність зберігати і підвищувати працездатність у кінці інтенсивної роботи або в умовах збільшення зовнішньої стимуляції, що не передбачається;

4) надійність роботи в умовах кисневого голодування;

5) адекватність контролю за своїм стомленням;

6) завадостійка;

7) уміння розслабитися або заснути в самих некомфортних умовах;

8) надійність роботи в умовах невизначеності;

9) здатність до вольової мобілізації;

10) емоційна стабільність;

11) схильність до ініціативних, атакуючих дій;

12) рішучість і сміливість;

13) самовідданості і здатності неухильно дотримуватися етичні і моральні норми поведінки в умовах, що провокують зворотне; 
14) відповідальність, педантичність і пунктуальність;

15) здатність поєднувати терпимість і вимогливість до оточення;

16) незаздрісність;

17) уміння вирішувати важкі завдання в процесі обговорення з іншими;

18) великий об'єм довільної пам'яті;

19) переважання формально-логічного мислення над образно-емоційним.

Рекомендації і прийоми психологічного супроводу

В процесі адаптації до будь-яких зовнішніх дій(ситуаціям) для людини з сильним процесом збудження потрібний той, що мобілізує, концентрує інтенсивний контакт. При навчанні, складність вирішуваних завдань повинна рости відносно великими скачками, але і часу на засвоєння матеріалу необхідно відводити більше. Матеріал бажано давати великими блоками, тезовий з опорою на ключові моменти, в сухій формально-логічній формі і з невеликою кількістю прикладів.