Особливості психологічного клімату дитячого будинку сімейного типу

У дитячому будинку сімейного  типу формування особистості дитини відбувається в природних умовах, вплив батьків-вихователів на світогляд і самоусвідомлення дитини виконує домінуючу роль. Сімейне оточення формує у дитини морально–етичні ідеали і смаки, норми поведінки, трудові навички, цінність орієнтації, тобто усі ті якості, які формують особисту індивідуальність. На становлення особистості вихованця впливають характер стосунків між батьками і дітьми, іншими членами родини, ставлення батьків до праці, їх участь у суспільному житті, загальний культурний розвиток.

 

РОЗДІЛ ІІ. ДІАГНОСТИКА ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ ДИТЯЧОГО БУДИНКУ СІМЕЙНОГО ТИПУ

 

 

2.1. Проективні методики діагностики сім¢ї

 

Проективні методи в  психології — група методів дослідження  особистості, в основі яких лежить механізм виявлення проекцій з наступною їх інтерпретацією. Поняття проекції для позначення методу дослідження було введене в дослідницьку практику Л.Френком. Проективні методи характеризуються створенням експериментальної ситуації, яка допускає множину можливих інтерпретацій під час сприйняття її піддослідним. За кожною такою інтерпретацією вимальовується унікальна система особистісних смислів та особливостей когнітивного стилю суб'єкта.

Метод забезпечується сукупністю проективних методик (їх називають також проективними тестами), серед яких розрізняють: 1) асоціативні — наприклад, тест Роршаха, в якому піддослідні створюють образи за стимулами-плямами; тест завершення незакінчених речень; 2) інтерпретаційні — наприклад, тематичний аперцепційний тест (ТАТ), в якому завдання полягають в необхідності тлумачити соціальну ситуацію, зображену на картинці; 3) експресивні — психодрама, тест малюнка людини, тест малюнка неіснуючої тварини та ін. [16, с.12].

Проективні методики мають значні можливості в дослідженні  індивідуальних проявів особистості. Проте вони не відповідають вимогам  психометричних інструментів, оскільки не виключають впливів на відповіді людини в проективному тесті багатьох ситуаційних факторів: інструкцій, особистості експериментатора, стимулів, тимчасових станів суб'єкта тощо. Крім цього, існує проблема надійності та валідності проективних тестів, оскільки у процесі їх використання спостерігається нестабільність результатів та суперечливість інтерпретацій даних. Однак безумовно позитивним моментом проективних методів є те, що вони полегшують демонстрацію таких змістовних моментів внутрішнього світу суб'єкта, які він часто не в змозі висловити прямо, і допомагають зорієнтуватися у складних властивостях особистості, які часто не підлягають точному виміру або оцінці. Використання проективних методів потребує широкої теоретичної підготовки психолога та наявності практичного досвіду з реалізації методик конкретного типу.

Ці методики мають в основному індивідуальний характер і більшою мірою бувають предметними або бланковими [16, с.23].

Однією із найбільш поширених  проективних методик при діагностиці  сімейних стосунків є «Малюнок сім¢ї». За Г.Хоментаускасом, ця методика допомагає «подивитися на світ очима дитини», дає уявлення про суб'єктивну оцінку дитиною своєї родини, свого місця в ній, про її взаємини з іншими членами родини [22, с.166].

Методика заснована  на природній діяльності 5—10-річних дітей — малюванні, що сприяє встановленню емоційного контакту психолога з дитиною. У малюнках діти можуть виразити, те, що їм складно буває висловити словами. Мова малюнка відкрито передає зміст зображеного.

Серед дослідників немає  єдиної думки про те, хто і коли першим запропонував використовувати малюнок родини з психодіагностичною метою. Деякі називають В.Х'юлса (1951) і М.Рєзникова (1956), інші — В.Вульфа (1947) і К.Аппеля (1931).

Методика розвивалася за двома напрямками: зміна інструкції до завдання (П.Грегер, Л.Корман) і розширення діапазону інтерпретованих параметрів малюнка (В.Хьюлс, Л.Корман). «Малюнком родини» користувалися багато вітчизняних дослідників і практиків: А.Захаров, Е.Соколова, В.Мухіна, В.Лосєва, А.Співаковська та інші. Найдокладніше процедура проведення тесту й інтерпретація малюнка описані в роботах Г.Хоментаускаса [9, с.21].

Існує безліч модифікацій  застосування тесту і обробки  результатів. Дитину просять або  «намалювати свою родину» (В.Х'юлс, Дж.Дилео), або «намалювати родину» (Е.Хаммер), або «намалювати всіх членів своєї родини, чимось зайнятих» («Кінетичний малюнок родини» — Р.Берні, С.Кауфман) тощо.

Деякі варіанти передбачають після малювання бесіду за певними  запитаннями та змістом малюнка (Л.Корман). Методику можуть доповнювати  інші завдання (наприклад, намалювати родину в чотирьох кімнатах — у модифікації А.Захарова). Її можна проводити як окремо з дитиною, так і з усіма членами родини (Ч.Ширн і К.Расселл). В останньому варіанті з'являється можливість порівняти погляди батька, матері й дітей на сімейні взаємини.

Існує чимало різних систем інтерпретації результатів тесту «Малюнок сім'ї». Вітчизняні психологи найчастіше користуються схемами, запропонованими В.Лосєвою та Г.Хоментаускасом.

Так, Г.Хоментаускас вважає за необхідне аналізувати малюнок родини за трьома рівнями. На першому рівні виділяють та інтерпретують узагальнену структуру малюнка. На другому дають інтерпретацію графічних зображень окремих членів родини. Третій передбачає аналіз процесу малювання [22, с.170].

Під час інтерпретації  тесту використовують багато окремих більш-менш значущих ознак малюнка. В.Лосева наводить 33 правила інтерпретації малюнка. Вона також звертає увагу на процес малювання, на підписи, які робить дитина поруч із персонажами. На відміну від багатьох авторів, В.Лосєва зазначає, що велика кількість речей на малюнку свідчить не про бідне емоційне життя в родині, а про спрямованість цих емоцій на світ предметів, про потребу дитини в стабільності та сталості емоцій.

Ще однією проективною  методикою, яка дозволяє визначити міжособистісні стосунки школярів є методика Р.Жиля. Тест складається із 42 запитань. Методика вимірює 12 змінних, 7 із яких характеризують конкретно-особистісні стосунки дитини (у сімейному оточенні, із друзями, учителями або авторитетними дорослими) та 5 змінних, які характеризують особистісні риси дитини (домінантність, соціальна адекватність поведінки, товариськість, відчуженість, допитливість) [17, с.42].

Ставлення до певної особи  визначається кількістю виборів  даної особи з огляду на максимальну  кількість завдань, що спрямовані на вияв відповідного ставлення (за ключем до тесту).

Дитині пропонується розглянути картинки та відповісти на запитання до них. Дитина повинна вибрати собі місце серед зображених людей або ідентифікувати себе з персонажем, який посідає те чи інше місце у групі. Вона може вибрати місце ближче або далі від певної особи. У текстових завданнях дитині пропонується вибрати типову для неї форму поведінки. При необхідності отримані дані доповнюються результатами бесід з батьками, педагогами, вихователем, лікарем.

Зміст картинок різноплановий. На деяких із них зображена сім¢я за столом, на природі, на прогулянці. На деяких – група дітей, які граються або слухають дорослого. Малюнки досить схематичні, незначимі деталі упущені, що полегшує ідентифікацію дитини з тим чи іншим персонажем. Останні ж представляють собою швидше співвідношення позицій, ніж емоційне налаштування один до одного.

 

2.2. Дослідження психологічного клімату дитячого будинку сімейного типу

 

Дитячі будинки сімейного  типу у смт Катеринопіль були створені у 2006 році. У Катеринопільському районі створено 2 таких заклади, в яких виховується 15 дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дослідження проводилось у листопаді – грудні 2008 року у Шостаківському навчально–виховному комплексі «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІ ступенів». Ми використали методику визначення міжособистісних стосунків школярів за Р.Жилем та «Малюнок сім¢ї».

В опитуванні взяли участь 54 учні 1-7 класів, серед яких 15 дітей, які проживають в дитячих будинках сімейного типу (з них 2 рідних дітей).

Проводячи дослідження  за методикою "Малюнок сім'ї" ми отримали наступні результати.

Дитячий будинок  сімейного типу родини Л.

Малюнок Г. (7 років, додаток 3.1.)

Автор поділив сім'ю  на дві групи, які зобразив різними кольорами. Це може свідчити про відмінності у сприйнятті даних членів родини. Власне зображення розмістив у кінці рядка, фігура автора є найменшою. Члени сім¢ї не тримаються за руки, не виконують ніякої спільної діяльності.

Малюнок І. (8 років, додаток 3.2.)

І. зобразила не всіх братів. Члени сім¢ї не тримаються за руки і не виконують ніяких дій. Використання кольорів може свідчити про відносно позитивне сприйняття атмосфери в сім'ї.

Малюнок Л. (9 років, додаток 3.3.)

Аналізуючи малюнок, можна  припустити, що психологічний клімат сприймається автором як нейтрально-негативний, оскільки Л. намалювала не всіх членів родини (лише маму, тата, рідного брата і себе), використала різні кольори (здебільшого теплі відтінки). Найбільш значима фігура – мама. При розмові підкреслила, що всі щасливі.

Малюнок Ц. (6 років, додаток 3.4.)

Всі фігури намальовані  синім кольором. Домальовані невідомі елементи, значення яких автор не змогла пояснити. Члени сім¢ї за руки не тримаються, при бесіді пояснила, що вони всі граються на подвір¢ї. Промальовані сонечко та хмарки.

Малюнок Р. (11 років, додаток 3.5.)

Автор зобразив не всіх членів сім'ї (лише себе, маму і тата), не використав кольорів, розмістив себе між мамою  і татом, малював не чіткими лініями, а хвилястими – все це свідчить про нейтрально-негативний психологічний клімат.

Малюнок Б. (11 років, додаток 3.6.)

Автор не зміг зобразити  жодного з членів родини. Б. почав  малювати людину, але потім відмовився і пояснити свій малюнок не захотів. Це може свідчити про наявність травмуючої ситуації, що пов'язана з сім'єю.

Малюнок Н. (13 років, додаток 3.7.)

Н. сприймає атмосферу  в сім'ї як близьку до позитивної. Через використання кольорів передає  своє ставлення до членів родини. Свою фігуру зобразила такого ж розміру, як і молодшу сестру. Це може свідчити про бажання бути маленькою, або ж занижену самооцінку і применшення своєї ролі в сім'ї.

Малюнок С. (10 років, додаток 3.8.)

З малюнку ми можемо припустити, що автор сприймає як позитивний клімат у мікрогрупі, до якої входять симпатичні йому люди. Або ж такий склад сім'ї є бажаним для автора. С. зобразив не всіх членів родини, що може свідчити про несприйняття їх або ж конкуренцію.

Дитячий будинок  сімейного типу родини А.

Малюнок Т. (10 років, додаток 3.9.)

З даного малюнка ми можемо зробити висновок, що у Т. є бажання бути ближчим до батьків через відокремлення себе від інших дітей. Психологічний клімат у сім'ї автор сприймає як нейтральний, про що свідчить відсутність кольорів та зображення усіх членів родини ніби на фотографії. При бесіді автор підкреслив, що всі щасливі.

Малюнок В. (12 років, додаток 3.10.)

Аналізуючи малюнок, можна  припустити, що психологічний клімат сприймається автором як нейтрально-негативний. Про це свідчать відсутність батьків на малюнку, чорно-біле зображення, велика відстань між зображеними. Найбільш значима фігура – зведений брат.

Малюнок Ф. (11 років, додаток 3.11.)

Автор зобразив не всіх членів родини, в тому числі свою рідну  сестру, не використав кольори. Фігури не тримаються за руки і не зайняті спільною діяльністю, що свідчить про нейтрально-негативний психологічний клімат у сім'ї. Ф. розташував малюнок у нижній частині аркуша.

Малюнок А. (9 років, додаток 1.12.)

А. сприймає психологічний клімат у родині як нейтральний. Про це свідчить відсутність кольорів, спільної діяльності, окремих членів родини. Першим зобразила рідного брата, який, у свою чергу, на своєму малюнку не зобразив її.

Малюнок О. ( 10 років, додаток 3.13.)

З даного малюнка можемо зробити висновок, що О. сприймає психологічний клімат як нейтрально-негативний, оскільки на малюнку він не використав кольорів, зобразив себе в нижній частині аркуша, окремо від інших членів сім'ї, поряд з собою намалював собаку і підписав її як друга.

 

 

Малюнок М. ( 13 років, додаток 3.14.)

Автор сприймає психологічний клімат як нейтральний. Про це свідчить відсутність кольорів, зображення всіх членів родини. М. на одній сторінці  намалював лише братів, а на іншій - сестер і батьків (так, як і його зведений брат).

Малюнок П. (7 років, додаток 3.15)

Автор не змогла пояснити зображене на малюнку.

Серед вихованців дитячих  будинків сімейного типу 1 дитина не змогла зобразити свою сім’ю. Всі інші діти зобразили свою теперішню сім’ю. Це може свідчити про значимість родини для цих дітей. Членів родини діти називають «тато», «мама», «брат», «сестра».

Значна частина дітей  зобразили себе біля тата або мами, що свідчить про бажання бути ближчими з батьками, їх значимість. Частина  дітей зобразили себе поряд з  братами чи сестрами і ми можемо зробити висновок про близькість дітей між собою. Поряд з тим, спостерігається тенденція до суперництва між дітьми (зображають не всіх братів і сестер, малюють менші фігури).