Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Мая 2013 в 19:09, научная работа
Останнім часом в Україні набула поширення така форма утримання і виховання дітей–сиріт, як дитячі будинки сімейного типу – інститут, покликаний забезпечити належне соціально–педагогічне середовище, створити позитивні виховні впливи на формування і розвиток дитячої особистості.
Тому особливого значення набуває питання створення позитивного психологічного клімату у дитячому будинку сімейного типу. Адже саме через сприятливий психологічний клімат відбувається вплив на розвиток особистості дитини.
ВСТУП …………………………………………………………………………….
3
РОЗДІЛ І. СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДИТЯЧОГО БУДИНКУ СІМЕЙНОГО ТИПУ …………………………………
5
1.1. Дитячий будинок сімейного типу як альтернативна форма виховання дітей ……………………………………………………………...
5
1.2. Психологічний клімат як критерій ефективності функціонування дитячого будинку сімейного типу ………………………………………….
8
1.3 Психологічні особливості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування …………………………………………………...
11
РОЗДІЛ ІІ. ДІАГНОСТИКА ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ ДИТЯЧОГО БУДИНКУ СІМЕЙНОГО ТИПУ ………………………………………………..
16
2.1. Проективні методики діагностики сім¢ї ……………………………….
16
2.2. Дослідження психологічного клімату дитячого будинку сімейного типу …………………………………………………………………………...
19
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………
25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………...
27
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………...
29
Додаток 1. Визначення міжособистісних стосунків школяра за Р.Жилем
29
Додаток 2. Схема аналізу «Малюнку сім’ї»
38
Додаток 3. Малюнки вихованців дитячих будинків сімейного типу
39
Додаток 4. Малюнки дітей, які виховуються рідними батьками
У деяких дітей на малюнку лише окремі члени сім’ї тримаються за руки. Більшість дітей зобразила рідних на певній відстані.
5 дітей використали кольори у зображенні членів сім’ї, інші діти зобразили сім’ю чорно-білою. Це може свідчити про нейтральний емоційний фон, відсутність емоційного включення у стосунки.
Більшість дітей (22 із 34), які виховуються в сім’ях з рідними батьками, використали кольори при зображенні сім’ї, 11 намалювали чорно-білий малюнок, 1 дитина не змогла зобразити сім’ю. Використання кольорів дає підстави зробити висновок про те, що клімат в сім’ях сприймається як позитивний.
В окремих дітей на малюнку відсутнє зображення брата чи сестри, деякі діти домалювали людей (родичів, знайомих, друзів), які не проживають з ними.
Аналіз малюнків дає можливість зробити висновок про те, що вихованці дитячих будинків сімейного типу сприймають психологічний клімат в родині як нейтральний або нейтрально-негативний. На відміну від них, діти, які виховуються в сім’ях з рідними батьками, сприймають клімат в сім’ї як більш позитивний.
Методика Р.Жиля була проведена серед учнів 1-7 класів (54 особи). З даної методики ми порівнювали результати діагностики вихованців дитячих будинків сімейного типу та дітей, які виховуються в сім’ях з рідними батьками за такими показниками: ставлення до матері, ставлення до батька, ставлення до братів та сестер, ставлення до бабусі й дідуся, допитливість, товариськість, відчуженість, соціальна адекватність поведінки.
Підрахувавши середню кількість виборів, ми отримали результати, представлені в таблиці 1.
Таблиця 1. Середня кількість виборів за показниками методики Р.Жиля
№ |
Значення шкал |
Кількість завдань |
Вихованці дитячих будинків сімейного типу |
Діти, які виховуються в сім’ях з рідними батьками |
Ставлення до матері |
20 |
11 |
11,3 | |
Ставлення до батька |
20 |
8,7 |
7,2 | |
Ставлення до братів та сестер |
20 |
6,2 |
6,2 | |
Ставлення до бабусі й дідуся |
15 |
3,1 |
1,5 | |
Допитливість |
10 |
4,7 |
4,6 | |
Товариськість |
4 |
1,5 |
1,5 | |
Відчуженість |
15 |
3,8 |
3,1 | |
Соціальна адекватність поведінки |
10 |
8,4 |
8,1 |
З наведених результатів ми можемо зробити висновок про те, що вихованці дитячих будинків сімейного типу та діти, які виховуються в сім’ях з рідними батьками, не мають суттєвих відмінностей за даними показниками. Ставлення до матері в обох групах однакове, рівнозначне і ставлення до братів і сестер. У ставленні до батька спостерігається досить значима різниця (1,5 бали), що може свідчити про значимість ролі батька у сім’ї. Такий же висновок ми можемо зробити і відносно ставлення до дідуся та бабусі (різниця 1,6 бали).
За показниками, що характеризують особистісні якості, діти даних категорій відрізняються рівнем відчуженості (у вихованців дитячих будинків сімейного типу він вищий на 0,7 бала). Товариськість, допитливість та соціальна адекватність поведінки знаходяться на однаковому рівні.
Таким чином, здійснивши аналіз результатів діагностики ми можемо зробити висновок про те, що психологічний клімат в дитячих будинках сімейного типу відрізняється від сімей, де виховуються рідні діти за такими ознаками: вищий рівень емоційної відчуженості, байдужість, суперництво між дітьми, несприйняття їх один одним, бажання бути ближчим до батьків та значимих однолітків. Наявність суперечливих тенденцій у бажаннях бути включеним у родину та відчуженістю породжує низку проблем у сприйнятті родинної атмосфери.
ВИСНОВКИ
Останнім часом в Україні набула поширення така форма утримання і виховання дітей–сиріт, як дитячі будинки сімейного типу – інститут, покликаний забезпечити належне соціально–педагогічне середовище, створити позитивні виховні впливи на формування і розвиток дитячої особистості.
Дитячий будинок сімейного типу визначається як окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менше п'яти дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
Дитячий будинок сімейного типу як інститут виховання дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, має об'єктивні переваги перед іншими соціальними інститутами, перш за все, інтернатного типу.
Вихованцями дитячих будинків сімейного типу стають діти, котрі з раннього віку залишаються без батьківської опіки. Такі діти, за деякими наявними психологічними характеристиками відрізняються від дітей, які виховуються в сім'ї. За одними параметрами ці діти перебувають на рівні своїх ровесників, чи навіть випереджають їх, за іншими – різко відстають не тільки від своїх однолітків, але й від молодших. У дітей, які залишилися без опіки батьків, спостерігаються відхилення у розвитку в 70-80% випадках.
Тому особливого значення
набуває питання створення
У своєму дослідженні
для діагностики психологічного
клімату ми використовували методику
діагностики міжособистісних
Аналіз малюнків дає можливість зробити висновок про те, що вихованці дитячих будинків сімейного типу сприймають психологічний клімат в родині як нейтральний або нейтрально-негативний. На відміну від них, діти, які виховуються в сім’ях з рідними батьками, сприймають клімат в сім’ї як більш позитивний.
Вихованці дитячих будинків сімейного типу та діти, які виховуються в сім’ях з рідними батьками, не мають суттєвих відмінностей за показниками методики Р.Жиля. Ставлення до матері в обох групах однакове; рівнозначне і ставлення до братів і сестер. У ставленні до батька спостерігається досить значна різниця, що може свідчити про значимість ролі батька у сім’ї. Такий же висновок ми можемо зробити і відносно ставлення до дідуся та бабусі.
За показниками, що характеризують особистісні якості, діти даних категорій відрізняються рівнем відчуженості (у вихованців дитячих будинків сімейного типу він вищий). Товариськість, допитливість та соціальна адекватність поведінки знаходяться на однаковому рівні.
Таким чином, здійснивши аналіз результатів діагностики, ми можемо зробити висновок про те, що психологічний клімат в дитячих будинках сімейного типу відрізняється від сімей, де виховуються рідні діти за певними ознаками. Це вищий рівень емоційної відчуженості, байдужість, суперництво між дітьми, несприйняття їх один одним, бажання бути ближчим до батьків та значимих однолітків. Наявність суперечливих тенденцій у бажаннях бути включеним у родину та відчуженістю породжує низку проблем у сприйнятті родинної атмосфери.
Подальша розробка даної теми полягає у встановленні факторів, що впливають на формування позитивного психологічного клімату в дитячому будинку сімейного типу, глибокому вивченні особистості та міжособистісних стосунків вихованців дитячих будинків сімейного типу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Додаток 1. Визначення міжособистісних стосунків школяра за Р.Жилем
Обладнання: тексти з картинками.
Методика проведення. Дитині пропонується розглянути картинки та відповісти на запитання до них. Дитина повинна вибрати собі місце серед зображених людей або ідентифікувати себе з персонажем, який посідає те чи інше місце у групі. Вона може вибрати місце ближче або далі від певної особи. У текстових завданнях дитині пропонується вибрати типову для неї форму поведінки.
Обробка результатів. Методика вимірює 12 змінних, 7 із яких характеризують конкретно-особистісні стосунки дитини (у сімейному оточенні, із друзями, учителями або авторитетними дорослими) та 5 змінних, які характеризують особистісні риси дитини (домінантність, соціальна адекватність поведінки, товариськість, відчуженість, допитливість).
Ставлення до певної особи визначається кількістю виборів даної о особи з огляду на максимальну кількість завдань, що спрямовані на вияв відповідного ставлення (за ключем до тесту).
№ шкал |
Значення шкал |
№ завдання |
Загальна кількість завдань |
1 |
ставлення до матері |
1—4,8—15, 17—19, 27, 38, 40—42 |
20 |
2 |
ставлення до батька |
1—5,8—15, 17—19, 37, 40—42 |
20 |
3 |
ставлення до матері й батька як до подружжя |
1—4,6—8, 14, 17, 19 |
10 |
4 |
ставлення до братів та сестер |
1,2,4—6,8—19,30, 40,42 |
20 |
5 |
ставлення до бабусі й дідуся |
1,4,7—13, 17—19,30, 40,41 |
15 |
6 |
ставлення до друга, подруги |
1,4,8—19,25,30, 33—35, 40 |
20 |
7 |
ставлення до вчителя і авторитетного дорослого |
1,4,5,9—11, 13, 17, 19,26,28—30,32,40 |
15 |
8 |
допитливість |
5, 22—24, 26, 28—32 |
10 |
9 |
домінантність |
20—22, 39 |
4 |
10 |
товариськість |
16,22—24 |
4 |
11 |
відчуженість |
9, 10, 14—17, 19, 22—24, 29, 30, 40—42 |
15 |
12 |
соціальна адекватність поведінки |
9, 25, 28, 32—38 |
10 |
1. Ось стіл,
за яким сидять різні люди.
Познач хрестиком, де ти сидіти
2. Познач хрестиком, де ти сидітимеш
3. Познач хрестиком, де ти сидітимеш.
4. А тепер розташуй декількох людей і себе біля цього стола. Познач їх відношення як родичів (батько, мати, брат, сестра) або знайомих (друг, товариш, однокласник).
5. Ось стіл, за яким сидять люди. Очолює їх людина, яку ти добре знаєш. Де б сів ти? Хто ця людина?
6. Ти разом зі своєю сім'єю на канікулах відпочиватимеш у людей, які мають великий дім. Твоя сім'я вже зайняла кілька кімнат. Вибери кімнату для себе.
Брат |
Тато і мама | |
Сестра |
7. Ти довго відпочиватимеш у знайомих. Познач хрестиком кімнату, яку вибрав (вибрала) би(б) ти.
Тато і мама |
|||||
Дідусь і бабуся |
8. Ще раз у знайомих. Познач кімнати деяких людей та твою кімнату.
9. Вирішили піднести одній людині сюрприз.
Ти хочеш, щоб це зробили?
Кому?
А може, тобі байдуже? Напиши нижче.
10. Ти маєш можливість
поїхати на кілька днів
14. Ти на прогулянці за містом. Познач хрестиком, де ти перебуваєш.
15. Інша прогулянка, познач, де ти цього разу.
17. Тепер на
цьому малюнку розташуй
18. Тобі та деяким іншим дали подарунки. Хтось отримав подарунок кращий, ніж інші. Кого б ти хотів бачити на його місці? ї А може, тобі байдуже? Напиши.
Информация о работе Особливості психологічного клімату дитячого будинку сімейного типу