Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Июня 2013 в 01:40, курсовая работа
В підлітковому віці одним із видів відхилень поведінки є агресивна поведінка, нерідко приймають ворожу форму (бійки, зневаги ). Для деяких підлітків участь в бійках, затвердження себе з допомогою кулаків являється звичною поведінкою, на це все може впливати низький рівень самооцінки. Ситуація усугубляється нестабільністю суспільства, міжособистісних та міжгрупових конфліктів. Знижається вік виявлення агресивних дій. З’являються все нові види поводження, що відхиляється: підлітки беруть участь у політичних організаціях, в організаціях екстремістів, співпрацюють з мафією, займаються проституцією і сутенерством.
Вступ
Розділ 1 Теоретичний аналіз причин правопорушень неповнолітніх та основні шляхи їх попередження.
1.1. Поняття правопорушення неповнолітніх, як психолого – педагогічна проблема.
1.2.Анатомо- фізіологічні та соціально - психологічні особливості неповнолітніх дітей, які схильні до правопорушень.
1.3.Форми та методи корекційної роботи з неповнолітніми правопорушниками.
Розділ 2.Експериментальне вивчення причин правопорушень неповнолітніх та основні шляхи їх попередження.
2.1.Опис та обґрунтування методик, які визначають причини правопорушень.
2.2.Аналіз та інтерпретація отриманих результатів.
2.3.Розробка і реалізація корекційно - розвиваючої програми з усунення психологічних причин правопорушень.
Висновки.
Список використаної літератури
Особливе місце в корекційній роботі варто приділяти формуванню кола інтересів підлітка також на основі особливостей його характеру і здібностей. Необхідно прагнути до максимального скорочення періоду вільного часу підлітка – «часу дозвільного існування і неробства» за рахунок залучення до позитивно формуюча особистість заняттям: читання, самоосвіта, заняття музикою, спортом і т.д.
При непродуктивній діяльності в період вільного часу - неминуче швидке повернення підлітка в асоціальну компанію і рецидив делинквентной.
Виходячи з того, що розвиток дитини здійснюється в діяльності, а підліток прагне до затвердження себе, своєї позиції, як дорослий, серед дорослих, то необхідно забезпечити включення підлітка в таку діяльність, що лежить у сфері інтересів дорослих, але в той же час створює можливості підлітку реалізувати і затвердити себе на рівні дорослих.
Д.И. Фельдштейн виділив соціально визнану і соціально схвалювану діяльність. Психологічний зміст цієї діяльності складається для підлітка в тім, що беручи участь у ній, він фактично прилучається до справ суспільства, займає в ньому визначене місце й утримує свою нову соціальну позицію серед дорослих і однолітків. У процесі цієї діяльності підліток визнається дорослими, як рівноправний член суспільства. Це створює оптимальні умови і для реалізації його потреб. Така діяльність надає підлітку можливість розвитку його самосвідомості, формує норми його життєдіяльності. Але методи і принципи такої діяльності вимагають значного коректування при включенні в неї підлітків, що відрізняються підвищеною агресивністю. Насамперед необхідна організація системи розгорнутої діяльності, що створює жорсткі умови і визначений порядок дій і постійний контроль. За умови послідовності, поступовості прилучення агресивних підлітків до різних видів соціально визнаної діяльності – трудовий, спортивної, художньої, організаторський і інших, - важливо дотримувати принципи суспільної оцінки, наступності, чіткого побудови цієї діяльності.
Висновок: Проведений нами теоретичний аналіз проявів агресивної поведінки у підлітків дозволив нам розглянути проблему з багатьох кутів зору. Виходячи з того, що розвиток дитини здійснюється в діяльності, а підліток прагне до затвердження себе, своєї позиції, як дорослий, серед дорослих, то необхідно забезпечити включення підлітка в таку діяльність, що лежить у сфері інтересів дорослих, але в той же час створює можливості підлітку реалізувати і затвердити себе на рівні дорослих.
Розділ 2.Експериментальне вивчення причин правопорушень неповнолітніх та основні шляхи їх попередження.
2.1.Опис та обґрунтування методик, які визначають причини правопорушень та хід дослідження.
Дослідження проводилося на базі державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке вище професійне училище» у групі № 19.
Були поставлені такі завдання:
З цією метою використовувалися наступні методи і методики:
Проективні:
Незакінченні речення;
«Будинок- Дерево- Людина».
Стандартизовані:
Тест «Знаходження
кількісного вираження
Тест « Самооцінка психічних станів» Айзенка.
Розглянемо коротко ці методики.
Проективна методика «Незавершені речення» застосовується в експериментально- педагогічні практиці давно.
Методика включає в себе 60 незавершених речень, які поділяються на15 груп, кожна з яких характеризує певну систему відношень. Додаток А
Проективна методика «Будинок - Дерево – Людина» складається з інструкції, завдання, бланка і ключа. Вважається, що взаємодії між будинком, деревом і людиною являє собою зорову метафору. Якщо пустити весь малюнок у хід, то цілком можливо помітити те, що дійсно відбувається в нашому житті. Особливим способом інтерпретації є порядок, у якому виконується малюнок будинку, дерева і людини Якісний аналіз малюнків проводитися з урахуванням їх формальних і змістовних аспектів. Інформативними формальними ознаками малюнка вважаються, наприклад, розташування малюнка на листі паперу, пропорції окремих частин малюнка, його величина, стиль розфарбування, сила натиску олівця, стирання малюнка або його окремих частин, виділення окремих деталей. Змістовні аспекти включають у собі особливості, положення і настрій намальованого об'єкта.
Для аналізу малюнків використовуються три аспекти оцінки - деталі малюнків, їх пропорції і перспективи. Вважається, що деталі малюнка представляють усвідомлення і зацікавленість людини в повсякденній життєвій ситуації. Випробуваний може показати у своєму малюнку, які деталі мають для нього особисту значущість, двома способами: позитивним (якщо під година роботи над малюнком дитина підкреслює або стирає деякі деталі малюнка, а також якщо вона повертається до них) або негативним (якщо пропускає основні деталі об'єктів, що малюються ). Інтерпретація таких значущих деталей або комплексів деталей може виявити деякі конфлікти, страхи, переживання. Але інтерпретувати значення таких деталей слідує з урахуванням цілісності всіх малюнків, а також у співпраці з тім, що малює, оскільки символічне значення деталей часто буває індивідуально. Наприклад, відсутність таких основних деталей людини, як рот або очі, може вказувати на певні труднощі в людському спілкуванні або його заперечення.
Пропорції малюнка іноді відображають психологічну значущість, важливість і цінність мов, ситуації або відносини, які безпосередньо або символічно представлені в малюнку будинку, дерева і людини. Пропорція може розглядатися як відношення цілого малюнка до даного простору паперу або як відношення однієї частини цілого малюнка до іншої. Наприклад, дуже маленький малюнок людини може показати почуття неадекватності суб'єкта в його психологічному оточенні.
Перспектива показує більш складні відношення людини до її психологічного оточення. При оцінці перспективи увага звертається на положення малюнка на листі по відношенню до глядача (погляд зверху або знизу), взаємне розташування окремих частин малюнка, рушення намальованого об'єкта.
Для кількісної оцінки тесту БДЛ загальноприйняті якісні показники згруповані в наступні симптомокомплекси: 1) незахищеність, 2) тривожність, 3) недовір'я до собі, 4) почуття неповноцінності, 5) ворожість, 6) конфлікт (фрустрація), 7) труднощі в спілкуванні, 8) депресивність. Кожний симптомокомлекс складається з ряду показників, які оцінюються балами. Як що показник відсутній, ставитися нуль у всіх випадках, присутність деяких ознак оцінюється в залежності від міри вираженісті. При наявності більшості ознак ставитися 1 або 2 бали в залежності від значущості даної ознаки в інтерпретації окремого малюнка, або всій цілісності малюнків тесту. Наприклад, відсутність основних деталей особи: очей, носа або рота - 2 бали (симптомокомлекс «труднощі в спілкуванні»), факт зображення людини в профіль у тому ж симптомокомплексі 1 бал. Вираженість показує сума балів всіх показників даного симптомокомплексу. Додаток Б
Тест «Знаходження кількісного вираження самооцінки» за С.А. Будасі;
Досліджуваним роздають картки з таблицею і проводять інструктаж: "Спочатку виберіть із перерахованих 20 слів найбільш неприємне для Вас. Поставте напроти цього слова (у колонку "ідеал") цифру 1. Далі із тих слів, що залишилися, так само виберіть найбільш неприємну якість і поставте напроти цього слова цифру 2. І так далі. Потім із цих же слів виберіть якість, найменш характерну для Вас. І поставте напроти цієї якості в колонку "Реальне Я" цифру 1. Далі із тих що залишилися (19 слів) так само виберіть найменш характерну для Вас якість і поставте напроти цього слова цифру 2. І так далі."
Обробка результатів:
У колонку d записується різницю між даними стовпчиків 1 і 2 (з більшого числа відніміть менше). У колонку d2 ця різниця зводиться у квадрат. Після цього числа зі стовпчика d2 підсумуються. Самооцінка визначається по формулі Роджерса (за коефіцієнтом кореляції рангів):
r =1 - (6 У d 2 /(n 3 -n)) , де де d - різниця номерів рангів, n - число розглянутих властивостей.
Інтерпретація даних:
Менше 0,2 - занижена самооцінка; 0,2 -0,6 - адекватна самооцінка; більше 0,6 - завищена самооцінка. Таким чином, чим ближче коефіцієнт до 1 (від 0.7 до 1), тим вище самооцінка, і навпаки. Про адекватну самооцінку свідчить коефіцієнт від 0.4 до 0.6. Додаток В
Тест « Самооцінка психічних станів» Айзенка.
В медодиці досліджуваному пропонується відповісти на 40 запитань, які розбиті на блоки по 10 запитань за допомогою яких в балах визначають :
1 блок – тривожність;
2 блок – фрустація;
3 блок – агресивність;
4 блок – регідність; Додаток Г
Па першому етапі дослідження була поставлена мета - визначити рівень агресивності підлітків так як агресивність є першою причиною правопорушень. Дане дослідження ми проводили за допомогою проективної методики «Будинок- Дерево-Людина» та за допомогою стандартизованої методики « Самооцінка психічних станів» Айзенка, якою також ми визначали тривожність;
фрустацію; агресивність; регідність. В досліджені брали участь 20 учнів.
На другому етапі дослідження ми використовували проективну методику «Незавершені речення» та стандартизовану методику «Знаходження кількісного вираження самооцінки» за С.А. Будасі для визначення рівня самооцінки учнів.
На третьому етапі дослідницької роботи за результатами проведених методик складали корекційну програму для того щоб зизити у досліджуваних рівень агресії та підвищити рівень самооцінки.
Отже, щоб визначити
рівень агресії та рівень самоо
Висновок: За допомогою використаних методик ми зможемо дізнатися який рівень самооцінки та рівень агресії мають досліджувані.
2.2.Аналіз
та інтерпретація отриманих
На першому етапі дослідницької роботи для вивчення прояву агресії у підлітків ми проводили проективну методику «Будинок. Дерево. Людина» Особливий акцент у методиці «БДЛ» ми зробили на таких симптомокомплексах:
Розглянуті симптомокомплексі відбиті в таблиці
Симптомокомплекси тесту “будинок, дерево, людина”
Симптомокомплекс |
№ |
Симптом |
Бали |
Аутоагресія |
1 |
Дуже слабка лінія малюнка |
0;1;2;3 |
2 |
Будинок з краю листа |
0;1;2 | |
3 |
Будинок, що руйнується |
0;1 | |
4 |
Дуже маленькі двері |
0;1;2;3 | |
5 |
Самооправдальні обмовки при малюванні, прикриття малюнка рукою |
0;1 | |
6 |
Дуже маленька дитина |
0;1;2 | |
7 |
Дерево вмерле від гнилля |
0;1;2;3 | |
8 |
Малюнок дуже маленький |
0;1;2;3 | |
9 |
Відсутні ноги, руки |
0;1 | |
10 |
Руки за спиною |
0;1 | |
11 |
Непропорційно короткі руки, вузькі плечі |
0;1 | |
12 |
Інші можливі ознаки |
0;1;2;3 | |
Ворожість |
1 |
Відсутність вікон |
0;1 |
2 |
Будинок обнесено гратами |
0;1 | |
3 |
Відсутність дверей |
0;1 | |
4 |
Дерево з краю листа |
0;1 | |
5 |
Гілки двох вимірювань, як пальці |
0;1 | |
6 |
Зворотний профіль дерева, людини |
0;1 | |
7 |
Оскал, видні зуби |
0;1 | |
8 |
Агресивна позиція людини |
0;1;2;3 | |
9 |
Руки стиснуті в кулаки |
0;1 | |
10 |
Довгі, гострі пальці |
0;1;2;№ | |
12 |
Інші можливі ознаки |
0;1;2;3 | |
Конфліктність |
1 |
Обмеження простору |
0;1;2;3 |
2 |
Перспектива знизу (погляд черв'яка) |
0;1;2;3 | |
3 |
Перемалювання об'єкта |
0;2 | |
4 |
Відмову малювати який-небудь об'єкт |
0;2 | |
5 |
Дерево, як два дерева |
0;2 | |
6 |
Явна невідповідність якості однієї з малюнків |
0;2 | |
7 |
Суперечність малюнка і висловлювання |
0;1;2;3 | |
8 |
Підкреслена талія |
0;1;2;3 | |
9 |
Дві людини |
0;3 | |
10 |
При малюванні виражає своє невдоволення |
0;1;2 | |
11 |
Відсутність сурми на даху |
0;1 | |
12 |
Інші можливі ознаки |
0;1;2;3 | |
Труднощі |
1 |
Відсутність дверей |
0;3 |
спілкування |
2 |
Дуже маленькі двері |
0;1 |
3 |
Відсутність вікон |
0;1 | |
4 |
Зайво закриті вікна |
0;3 | |
5 |
Виділена особа |
0;1;2 | |
6 |
Особа, намальована останньою |
0;1 | |
7 |
Відсутність основних деталей особи |
0;1;2 | |
8 |
Людина, намальована схематично, з паличок |
0;1 | |
9 |
Будинок, людина в профіль |
0;1 | |
10 |
Двері без ручки |
0;1 | |
11 |
Висловлювання про намальовану людину як про самотнє, без друзів |
0;1 | |
12 |
Інші можливі ознаки |
0;1;2;3 |
Де:
0 – Відсутність ознаки;
1 – Ознака виражена слабко;
Проаналізувавши малюнки підлітків, ми маємо можливість представити результати у вигляді зведеної таблиці, де вказана кількість досліджуваних, віднесених до тих чи інших рівнів.
Симптомокомплекси |
аутоагресія |
ворожість |
конфліктність |
Труднощі в спілкуванні | ||||||||
рівні |
вв |
сс |
нн |
вв |
сс |
нн |
вв |
сс |
нн |
вв |
сс |
нн |
К-сть досліджуваних |
8 |
5 |
7 |
6 |
9 |
6 |
9 |
8 |
3 |
2 |
6 |
12 |
Аналізуючи дані, представлені в таблиці, ми можемо стверджувати, що досліджувані підлітки мають високі показники по всім симптомокомплексам. Серед учнів є такий симптомокомплекс як аутоагресія. Він відмічається в 44% наших досліджуваних (8 підлітків). На малюнках це виражається в зображенні зруйнованого будинку, в гнитті дерева, в малюванні людини, що знаходиться в небезпечній ситуації.
Також присутні ворожість та конфліктність ( 9 підлітків). Це складає 48% та 48 % від всіх досліджуваних. Про це можна свідчити на основі таких ознак в малюнку, як агресивна позиція людини, оскал зубів в неї, руки стиснуті в кулаки. На малюнку дерева гілки дуже гострі, схожі на штики або кігті. Будинку на малюнку притаманна така ознака, як відсутність вікон або дверей, сам будинок обнесено гратами. На малюнках це виражається в зображенні зруйнованого будинку, в гнитті дерева, в малюванні людини, що знаходиться в небезпечній ситуації.
Далі іде такий
Ці показники ми можемо представити у вигляді діаграми:
Далі, для того щоб детальніше побачити як досліджувані оцінють самі свою поведінку проводився тест «Самооцінка психічних станів» за Айзенком за допомогою якого ми визначали такі якості: агресивність, тривожність, фрустрацію, ригідність. За результатами тесту ми отримали такі дані:
Информация о работе Правопорушення неповнолітніх та шляхи їх подолання