Правопорушення неповнолітніх та шляхи їх подолання

	тривожність			фрустрація			агресія			ригідність
	0-7 низький	8-14 середній	15-20 високий	0-7 низький	8-14 середній	15-20 високий	0-7 низький	8-14 середній	15-20 високий	0-7 низький	8-14 середній	15-20 високий
Юля К.		8		5				9			9
Віка К.		8			10			12			10
Катя П.			14		13				15			15
Юля Т.		11			8			11		4
Юля М.			15		9		7				9
Оксана Ш.			13		9			11			11
Юлія М.			15			15		9			12
Ольга К.		11			9			12			12
Марина В.		11			10			10			10
Ксенія Ш		9			9				17		11
Руслана Д.	7			7			6				11
Оля С.		14		7				10			11
Віта Б.	7				9			8			11
Іра Р.		10			8		7				9
Леся Г.		11			8		3				8
Ольга Ф.		9			14			14				17
Анастасія С.		11			11			10			8
Роксолана Г.		13		7				10		6
Настя К.		10		6					17		14
Даша Я.		8		6			7			5

 

Отже, за результатами тесту ми маємо:

	тривожність			фрустрація			агресія			ригідність
рівні	0-7 низький	8-14 середній	15-20 високий	0-7 низький	8-14 середній	15-20 високий	0-7 низький	8-14 середній	15-20 високий	0-7 низький	8-14 середній	15-20 високий
.Кількість виявлених учнів	2	14	4	6	13	15	5	12	3	3	15	2

 

Тобто, ми виявили з 20 досліджуваних  3 учні з високою  агресією а це означає, що вони схильні  до правопорушень, так як агресія  перша причина правопорушення.

 Дивимось по діаграмі:

 

На  наступному етапі дослідницької роботи ми будемо виявляти рівень самооцінки підлітків, адже саме занижена самооцінка свідчить про схильність до правопорушень. Для цього ми використаємо  проективну методику «Незавершені речення» за допомогою якої визначимо не лише рівень самооцінки а і інші системи відношень досліджуваного такі як:

• Відношення до батька;
• Відношення до себе;
• Нереалізовані можливості;
• Відношення до підлеглих;
• Відношення до майбутнього;
• Відношення до вищестоящих осіб;
• Страхи і побоювання;
• Відношення до друзів;
• Відношення до свого минулого;
• Відношення до протилежної статі;
• Сексуальні відносини;
• Відношення до сім’ї;
• Відношення до співробітників;
• Відношення до матері;
• Відчуття провини.

 

      За допомогою даної методики ми виявили, що досліджувані мають хороші відносини до сім’ї, до матері, до співробітників, до друзів, до майбутнього. Деякі бояться майбутнього, для когось воно здається кращим ніж теперішне. Виявились і учні, які негативно або скоріше байдуже відносяться до себе. Дана методика дає можливість попрацювати з досліджуваним у більш тісному розумінні для виявлення дисгармонії чи її налаштування у певних системах відношень. Також побачити які  досліджуваний дає відповіді, та зробити висновки про його самооцінку.

   Для того щоб виявити рівень самооцінки ми застосуємо ще методику «Знаходження кількісного вираження самооцінки» за С.А. Будасі. 

 Коефіцієнт кореляції  рангів для визначення адекватності  самооцінки за методикою Будассі.

Коефіцієнт кореляції  рангів уважався виходячи з d² по формулі, наведеної в описаній методиці. Для 20 виборів ця формула виглядала в такий спосіб: r = 0,00075* У d ² .

 

Тест за методикою  Будассі дав наступні результати

№	Прізвище	У d2	r
1	Юля К.	158	0,1
3	Віка К.	1560	1,17
4	Катя П.	1170	0,9
5	Юля Т.	674	0,5
6	Юля М.	1523	1,1
7	Оксана Ш.	1033	0,8
8	Юлія М.	896	0,7
9	Ольга К.	565	0,4
10	Марина В.	20	0,0015
11	Ксенія Ш	899	0,7
12	Руслана Д.	464	0,3
13	Оля С.	890	0,7
14	Віта Б.	256	0,2
15	Іра Р.	636	0,5
16	Леся Г.	578	0,4
17	Ольга Ф.	784	0,6
18	Анастасія С.	1610	1,2
19	Роксолана Г.	976	0,7
20	Настя К.	976	0,7
	Даша Я.	784	0,6

 

Тобто:

Низький 2 учні;

Нижче середнього1 учень;

Середній 4 учні;

Вище середнього 2 учні;

Високий 11 учнів.

   За результатами дослідження  будуємо діаграму:

 

 

Отже, ми виявили 3 учнів з низькою самооцінкою – учні, які зтатні до правопорушень. Дані учні в попередньому тесті також були виявлені з високим рівнем агресивності.

 

Висновок: Під час дослідницької роботи за допомогою підібраних методик ми виявили 3 учнів, які схильні до правопорушень, і для них буде складатися корекційна програма по зменшенню агресії та підвищення рівня самооцінки.

За допомогою досліджень самооцінки можна зробити наступні висновки:

1. Загальна самооцінка  досліджуваних підлітків перебувала  в межах норми (середній рівень), але також були діти з високим і низьким рівнем самооцінки.

2. Сам факт і ступінь зміни самооцінки залежать від особистості досліджуваного. Найчастіше подібні зміни не є дуже значними по величині.

Взаємозалежність відносин з оточуючими (зокрема, власна контактність) і самооцінки може реалізовуватися в такий спосіб. Підлітки з адекватною самооцінкою більше впевнені в собі й у тім що без особливих зусиль займуть сприятливу нішу в системі взаємин з однолітками. При надмірно завищеній або заниженій самооцінці підліток менш контактний (у першому випадку в нього може бути ослаблена потреба в постійному спілкуванні за рахунок високої зарозумілості й, у багатьох випадках, низького оцінювання їм оточуючих; у другому - знижені здатності до встановлення контактів). Це відбивається на відношенні до них оточуючих. Якщо підліток має самооцінку більшу або рівну реалістичній, то величина його контактної активності співвідноситься із самооцінкою. Імовірно, вплив самооцінки на соціальний статус опосередковується гіршою адаптацією підлітків з низькою самооцінкою до ситуацій спілкування з однолітками. [23, с 253]

Відкриття себе як неповторно індивідуальної особистості нерозривно пов'язане з відкриттям соціального  світу, у якому ці особистості  жити. Щоб зрозуміти психологічні механізми взаємодії між формуванням особистості і її положенням у групі, треба не тільки мати об'єктивні дані про це положення, але й представляти внутрішню позицію людини, тобто знати як сама людина переживає своє положення, як вона до цього ставиться. Таким чином, така найважливіша властивість особистості як самооцінка, формуючись у підлітковому віці, розвивається відповідно до внутрішніх властивостей особистості і її сфер соціалізації, опосередкуючи відношення людей до індивідума й одночасно будучи наслідком їхніх відносин до даної особистості. [23; с245]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3.Розробка  і реалізація корекційно - розвиваючої  програми з усунення психологічних  причин правопорушень.

 

Корекційна програма по зменшенню агресії та підвищення рівня самооцінки

 

Одним з напрямків  психосоціальної допомоги нами була обрана програма корекції порушень поведінки  в учнів «Тренінг модифікаціі  поведінки. Корекція агресивної поведінки», для агресивних підлітків і юнаків.

Корекційна  програма являє собою психологічний тренінг інтегративного типу з елементами різних психотерапевтичних технік.

Метою тренінгу є пошук  альтернативних (соціально-прийнятних) способів задоволення власних потреб і взаємодії з навколишніми. У  ході тренінгу зважуються наступні задачі: усвідомлення власних потреб; виникнення негативних емоцій і навчання прийомам регулювання своїм емоційним станом; формування адекватної самооцінки; навчання способам цілеспрямованої поведінки, внутрішнього самоконтролю і стримування негативних імпульсів; формування позитивної моральної позиції, життєвих перспектив і планування майбутнього. Техніки, використовувані в тренінгу, в основному спрямовані на навчання підлітків використанню прямого відмовлення від небажаної поведінки, замість звичних для них способів агресивного реагування; навчання оцінці соціальних ситуацій; підкріплення гальмування і вгасання агресивних стереотипів поведінки; непідкріплення поводження, що відхиляється, і формування більш адаптивних поведінкових паттернів; посилення і розширення продуктивних поведінкових реакцій; мінімізацію тривожності.

У програмі тренінгу застосована  модель покрокової зміни агресивного  поводження.

Суть цих вправ складається в стимуляції змін в емоційній, вольовій, моральній і поведінковій сферах..

Вправа 1.

Ціль: Актуалізація «Я-станів» у минулому, сьогоденні і майбутньому, активізація самосвідомості.

Процедура: група поділяється  на трійки чи четвірки і розсаджується  в кола. Дається інструкція: у  групі виберіть того, хто буде починати вправу. У колі вам необхідно послідовно обмінюватися висловлюваннями. Починати фразу потрібно з визначених слів, що зараз будуть названі. Вправа буде складатися з трьох серій, починати чи закінчувати які необхідно тільки по команді.

Серія 1. Раніше я ...

Серія 2. Насправді я ...

Серія 3. Незабаром я …

Необхідний час: 5 – 10 хвилин на кожну серію.

Роль керівника складається  в спостереженні за тім, щоб висловлювання  починалося саме з «фіксованої» фрази, стимуляції роботи в мікрогрупах, активізації  роботи в групах.

Після проходження трьох  серій група утворить загальне коло й обговорює: що не сподобалося, що сподобалося в цій вправі; що важко було зробити, що легко; у якій серії почували найбільші труднощі; що почували, про що думали під година виконання вправи.