Правопорушення неповнолітніх та шляхи їх подолання

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Июня 2013 в 01:40, курсовая работа

Описание работы

В підлітковому віці одним із видів відхилень поведінки є агресивна поведінка, нерідко приймають ворожу форму (бійки, зневаги ). Для деяких підлітків участь в бійках, затвердження себе з допомогою кулаків являється звичною поведінкою, на це все може впливати низький рівень самооцінки. Ситуація усугубляється нестабільністю суспільства, міжособистісних та міжгрупових конфліктів. Знижається вік виявлення агресивних дій. З’являються все нові види поводження, що відхиляється: підлітки беруть участь у політичних організаціях, в організаціях екстремістів, співпрацюють з мафією, займаються проституцією і сутенерством.

Содержание работы

Вступ

Розділ 1 Теоретичний аналіз причин правопорушень неповнолітніх та основні шляхи їх попередження.

1.1. Поняття правопорушення неповнолітніх, як психолого – педагогічна проблема.
1.2.Анатомо- фізіологічні та соціально - психологічні особливості неповнолітніх дітей, які схильні до правопорушень.
1.3.Форми та методи корекційної роботи з неповнолітніми правопорушниками.


Розділ 2.Експериментальне вивчення причин правопорушень неповнолітніх та основні шляхи їх попередження.

2.1.Опис та обґрунтування методик, які визначають причини правопорушень.
2.2.Аналіз та інтерпретація отриманих результатів.
2.3.Розробка і реалізація корекційно - розвиваючої програми з усунення психологічних причин правопорушень.

Висновки.
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

Правопорушення неповнолітніх та шляхи їх подолання.doc

— 534.50 Кб (Скачать файл)

 

 

 

Висновки

 

Таким чином, результати проведеного нами дослідження підтвердили, що рівень самооцінки, агресивності та форми прояву агресивної поведінки у підлітків,  відрізняються між собою.

Після проведеного нами дослідження ми маємо можливість зробити наступні висновки:

Проведений нами теоретичний аналіз проявів агресивної поведінки у підлітків дозволив нам розглянути проблему з багатьох кутів зору. Виходячи з того, що розвиток дитини здійснюється в діяльності, а підліток прагне до затвердження себе, своєї позиції, як дорослий, серед дорослих, то необхідно забезпечити включення підлітка в таку діяльність, що лежить у сфері інтересів дорослих, але в той же час створює можливості підлітку реалізувати і затвердити себе на рівні дорослих.

Аналізуючи дані, по дослідженню  агресивності за допомогою методики «Будинок- Дерево Людина» ми можемо стверджувати, що  досліджувані підлітки мають високі показники по всім симптомокомплексам. Серед учнів є такий симптомокомплекс як аутоагресія. Він відмічається в 44% наших досліджуваних (8 підлітків). На малюнках це виражається в зображенні зруйнованого будинку, в гнитті дерева, в малюванні людини, що знаходиться в небезпечній ситуації.

Також присутні ворожість  та конфліктність  ( 9 підлітків). Це складає 48% та 48 % від всіх досліджуваних. Про це можна свідчити на основі таких ознак в малюнку, як агресивна позиція людини, оскал зубів в неї, руки стиснуті в кулаки. На малюнку дерева гілки дуже гострі, схожі на штики або кігті. Будинку на малюнку притаманна така ознака, як відсутність вікон або дверей, сам будинок обнесено гратами. На малюнках це виражається в зображенні зруйнованого будинку, в гнитті дерева, в малюванні людини, що знаходиться в небезпечній ситуації.

Далі іде такий симптомокомплекс, як труднощі в спілкуванні –20% (2 учнів).

       За  результатамидослідження ми виявили з 20 досліджуваних  3 учні з високою агресією а це означає, що вони схильні до правопорушень, так як агресія перша причина правопорушення.

       При дослідження впливу агресії та самооцінки, що в період зміни ведучої діяльності відбувається кризовий злам особистості. Підлітки, вступивши до коледжу, змінюють своє соціальне становище, міняється їх соціальне оточення. Вони починають відчувати себе більш самостійними, більш автономними від батьків. Тому багато чинників, які були для них нормою в період навчання у школі тепер викликають лише почуття ворожості, недовіри, бажання захистити своє “Я”, негативне відношення до себе.

      На другому  етапі дослідження за допомогою методики «Незавершені речення» ми виявили, що досліджувані мають хороші відносини до сім’ї, до матері, до співробітників, до друзів, до майбутнього. Деякі бояться майбутнього, для когось воно здається кращим ніж теперішне. Виявились і учні, які негативно або скоріше байдуже відносяться до себе. Дана методика дає можливість попрацювати з досліджуваним у більш тісному розумінні для виявлення дисгармонії чи її налаштування у певних системах відношень. Також побачити які  досліджуваний дає відповіді, та зробити висновки про його самооцінку.

Для підтвердження результатів  попередньої методики ми застосували методику Будасі,за результатами якої отримали такі дані:

низький 2 учні; нижче середнього1 учень; середній 4 учні; вище середнього 2 учні; високий 11 учнів.

Отже, ми виявили 3 учнів  з низькою самооцінкою – учні, які зтатні до правопорушень. Дані учні на попередньому етапі дослідження також були виявлені з високим рівнем агресивності. А це значить, що методики підтвердили одна одну та свою ефективність.

    Нами була розроблена програма корекційної роботи по зниженню рівня агресивної поведінки у підлітків. Ця програма набуває своєї максимальної ефективності лише при наявності бажання змінити свою поведінку, своє ставлення до оточуючих, а також при підтримці підлітка з боку батьків, вчителів та друзів.

 

 

 

      Література

 

  1. Адам М. Дреер Викладання в середній школі США. - М.: Прогрес. 1983
  2. Аверин В.А. Психология детей и подростков: Учеб. Пособие. Спб: 1998, 379с.
  3. Блонский П.П. Трудные школьники. - М., 1930
  4. Братусь Б.С. Аномалии личности. - Минск: Наукова мысль, 1986
  5. Байерд Р.Т. Байерд Д. Ваш неспокійний підросток. Практичне керівництво для зневірених батьків. - М.: Освіта. 1991
  6. Бандура А., Уолтер Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений. Пер. с англ.Ю. Брянцевой и Красовского Б. - М.: Апрель Пресс, Издательство ЭКСОМО-Пресс, 1999. - 512 с
  7. . Баранов В.В., Похлебна І.О. Дослідження автобіографії девіантного підлітка як один з прийомів вивчення причин його де соціалізації // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - №9. - С.43-44.
  8. Бовть О." Как препятствовать закреплению агрессивных форм поведения школьников"." Рідна школа", 1997. № 11 С.61-62.
  9. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб.: Питер Ком, 1999. -528с.
  10. . Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - СПб.: Издательство " Питер", 1999. - 352 с.
  11. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми. - М., 1991. - С.56.
  12. . Гончаренко Т. Агресивна дитина / Психолог 2004 №5 С.26-28.
  13. Захаров Ю. Подростки "группы риска" // Воспитание школиков. - 2001. - №4. - С.29-37.
  14. Иванов В.Н. Девиантное поведение: причины и масштабы // Социально-политический журнал. - 1995. - №2. - С.5-7
  15. Изард К. Психология эмоций. - Санкт-Петербург.: 1996. - 440.
  16. Каширский Д.В. Мотивационно-потребностная сфера подростков с психологическими проблемами // Вопросы психологии. - 2002. - №1. - С.26-38.
  17. Каган В.Е. Психогенные формы школьной дизадаптации. // Вопросы психологии - вып.4 - 1984.
  18. Кле М. Психология подростка. - М.: Педагогика, 1991. - Пер. изд.: Бельгия, 1986. - 176 с.
  19. . Кон И.С. Психология ранней юности. - М., 1989. - 536 с
  20. Кондрашенко В.Г. Девиантное поведение у подростков. Социально-психологические аспекты. - Минск: Беларусь, 1988
  21. Корнилова Т.В., Смирнов С.Д., Григоренко Е.Л. Влияние нарушений социальной экологии /как условий жизни/ на психологические особенности подростков // Вестник Московского университета. Сер.14. Психология. - 2002. - №1. - С.3-16.
  22. Крэйг Г. Психология развития. - СПб.: Издательство "Питер", 2000. - 992 с.
  23. Личко А. Подростковая психиатрия. - М., 1991.
  24. Лоренц К. Агрессия. - М., 1994. - С.272.
  25. Максименко К. Агресивнiсть пiдлiткiв. Експериментальне вивчення. / Психолог, 2003, №6 С.10-12.
  26. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности.М., 1983.
  27. Психология человеческой агрессии: Хрестоматия/Сост.кВ. Сельченко. - Мн.: Харвест, М.: АСТ. 2001. - 656с
  28. Психотерапия детей и подростков / Под ред.Х. Ремшмидта. - М., 2000.
  29. Раттер М. Помощь трудным детям. - М.: Прогресс, 1987. - 424 с.
  30. Селявина Л.К. Профилактика асоциального поведения несовершеннолетних // Школа духовности. - 2002. - №2. - С.70-73.
  31. Рогов Е.Н. Настольная книга практического психолога в образовании. - М., 1995.
  32. Терлецька Л. Психолого-педагогiчна характеристика пiдлiткового вiку / Психолог, 2003,№34 (82). - С.28-30
  33. Фельдштейн Д.I. Важкий підліток. - Душанбе, 1972. -183с
  34. Фельдштейн Д. Зона отчуждения: подросток противостоит тому, что осваивает // Учительская газета. - 1998. - №23 /червень/. - С.18.
  35. Фельдштейн Д.I. Самостiйнi групи молодi: соцiально-психологiчний аспект / Радянська педагогiка. - 1988. - №7. - С.54-60.
  36. Фурманів I.Д. Дитяча агресивність: психодиагностика і корекція. - Мінськ: - 1996. - 192с.
  37. Холличер В. Человек и агрессия. - М., 1973. - С 129.
  38. Шэффер Д. Дети и подростки: психология развития. - 6-е изд. - СПб.: Питер, 2003. - 976 с.

 


Информация о работе Правопорушення неповнолітніх та шляхи їх подолання