Професійфні інтереси старшокласників та особливості профорієнтаційної роботи з ними

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ, ВІКОВОЇ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з вікової та педагогічної психології

на тему: «ПРОФЕСІЙФНІ ІНТЕРЕСИ СТАРШОКЛАСНИКІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З НИМИ»

 

                                  Студентки II курсу 24 групи

                                                         напряму підготовки 6.020302 Історія*

                                                         спеціальності історія

                                  Шклярук Ірини Сергіївни                                                                

                                

                                  Керівник – завідувачка кафедри

                                                         загальної, вікової та педагогічної 

                                                         психології, доцент, кандидат

                                                         психологічних наук Дмитрієва  С. М.

 

                                                         Національна шкала _______________

                                                         Кількість балів: ____________ Оцінка

                                                         ECTS ______

 

                           Члени комісії      ________________ Дмитрієва С. М.

 

                                                         ________________ Король Л. М.

 

                                                         ________________ Стахова О. О.

 

                

 

м. Житомир - 2013

 

 

                                            Зміст

 

Вступ…………………………………………......................................................3

 

Розділ I. Теоретичний аналіз проблеми професійних інтересів

старшокласників та профорієнтаційної роботи з ними……………….7

          1.1 Загальна  характеристика ранньої юності…………………………..7

          1.2 Учбово  – професійна діяльність як  провідна у старшому

шкільному віці ……………………………………………………….…11

          1.3 Профорієнтація  у сучасній школі………………………………….15

 

Розділ II. Методичні засади наукового дослідження……………………….20

 

РозділIII. Аналіз результатів емпіричного дослідження…………………...30

 

Висновки…………………………………………………………………...…..37

Список використаної літератури…………………………………………...39 Додатки………………………………………………………………………....42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    ВСТУП

  Актуальність дослідження.  В умовах ринкових відносин змінюється сама праця, яка потребує високого професіоналізму, вміння швидко адаптуватися у нових суспільних та економічних відносинах. Зі зміною економічної, політичної і соціально-культурної ситуації в країні постають проблеми вибору професії . За останні роки актуальність проблеми вибору професії зростає. Закінчення старшого шкільного віку визначається моментом вступу дитини до вищих навчальних закладів. Початок навчання характеризується різноманітними складностями та проблемами, які виникають перед випускниками і пов’язані з якісно новою, складною соціальною роллю, яку вони починають виконувати.

 Шкільні  психологи несерйозно відносяться  до профорієнтаційної роботи  в умовах школи, вважаючи її  марною витратою часу. Оскільки  діти все одно йдуть вчитися  не туди, до чого в них є  здібності або зацікавленість, а  куди батьки змогли їх прилаштувати. Але ж закінчуючи школу, учні  повинні бути психологічно готовими  до дорослого життя.

  Про особистісну готовність до вищої школи можна дізнатися з праць таких вчених як І. Кон, який вивчав психологію старшокласника, Х. Ремшмідт – займався проблемою становлення особистості, Р.Бернс – «Я-концепція» і виховання та багато інших.

    У наукових дослідженнях розвиток інтересу до певного виду діяльності розглядається як динамічний багатоплановий процес, що детермінує різноманітність підходів до визначення його сутності. Теоретико-методологічні основи  інтересу висвітлюються у роботах психологів (Л.Божович, Л.Виготський, Г.Костюк, С. Рубінштейн та ін.) та педагогів (Г.Щукіна, Осипов О.В. та ін.)

     На сьогодні, вчені досліджують професійні інтереси старшокласників у двох основних напрямах. По-перше, вони займаються вивченням особистісних характеристик (мислення,  пам’яті, відповідальності, уваги, активності та ін.), які впливають на розумову працездатність особистості. По-друге, вони досліджують і зовнішні фактори, які впливають на розумову діяльність (середовище для праці і відпочинку, температура, освітлення та ін.).

     Таким чином, у вітчизняній та російській психології професійне становлення особистості розглядається як складова частина її загального розвитку (Л.І.Божович, Є.О.Клімов, Г.С.Костюк та ін.),  а професійне самовизначення - як форма життєвого, особистісного самовизначення (М.М.Захаров,  Б.О.Федоришин та ін.).

    Сам процес формування професійного самовизначення старшокласників є багатогранним, тривалим, суперечливим, тому дослідженням цієї проблеми займалися багато вчених, зокрема, М.М.Захаров, Є.О.Клімов, І.С. Кон, Н. М. Варнавських, С.Н. Чистякова, П.О. Шавір.

      Проведений аналіз історико-педагогічних джерел свідчить, що у вітчизняній педагогічній науці накопичено значний досвід з проблеми дослідження.

      Проблемі узагальнення уявлень з профорієнтації, озброєнню школярів необхідними знаннями для орієнтації у світі професій, умінням об’єктивно оцінювати свої індивідуальні особливості присвятив роботи Б.Федоришин; діагностичним методикам вивчення особистості школярів із метою надання індивідуальної допомоги у виборі професії приділяється значна увага в роботах Н.Чистякової, Ю.Забродіна; обґрунтуванням теоретичних і методичних основ профорієнтації молоді займався Є.Клімов, системним підходом до профорієнтації школярів – В.Сахаров, Н.Степаненков, суспільно-значимими мотивами вибору професії – Є.Павлютенков, формуванням елементів духовної культури в процесі підготовки учнів до свідомого вибору професії Г.Шевченко та ін.

     Слід зазначити, що проблемою формування інтересу до професії вчені займалися в основному в 70-80 роки XX ст., на сучасному етапі цій проблемі приділяється недостатньо уваги. Економічні та соціальні зміни, що виникають у суспільстві, впливають i на проблеми сучасної педагогіки, зокрема на формування у старшокласників інтересу до вибору професії в умовах ринкової економіки. Ця проблема стала предметом сучасних досліджень (О.Ваценкова, В.Каташева, П.Костенкова, М.Левківського, Є.Павлютенкова, О.Тополі та ін.)

     Щодо профорієнтаційної роботи, то і ця проблема не лежить осторонь. Її актуальність полягає в тому, щоб надати значний вплив на раціональний розподіл трудових ресурсів, вибір життєвого шляху молоддю, адаптацію її до професії (В.В.Синявський, С.Н.Чистякова, М.П. Тименко та ін.

       У результаті аналізу наукової літератури я помітила, що питанням професійної орієнтації та професійним інтересам старшокласників в наш час приділено недостатньо уваги. Саме це зумовило вибір теми мого дослідження.

Об'єкт дослідження. Професійна сфера особистості.

Предмет дослідження. Професійні інтереси старшокласників та особливості профорієнтаційної роботи з ними.

Гіпотеза дослідження. Вибір професії старшокласниками зумовлений індивідуальними особливостями.

Мета дослідження . З'ясувати професійні інтереси старшокласників; визначити проблеми професійного вибору та профорієнтаційної роботи зі старшокласниками; детальне дослідження актуальної проблеми на даний час.

    Для реалізації даної мети мною було поставлено наступні завдання:

1. Провести огляд наукової літератури з питань професійної сфери особистості;

2. Вивчити особливості профорієнтаційної роботи зі старшокласниками;

3. Встановити психологічні особливості вибору майбутньої професії школярів і вивчити вплив на цей вибір;

4. Експериментальне дослідження значимості професій для сучасних старшокласників;

5. Якісний аналіз експериментального дослідження;

6. Формування висновків.

Методи дослідження. Теоретичні (аналіз джерел за темою дослідження); експериментальне дослідження за такими методиками: «Вивчення професійних намірів старшокласників», опитувальник професійної готовності  (ОПГ) (Л.Кабардової), „Я віддам перевагу” (Диференціально-діагностичний опитувальник Є.О. Клімова), методика діагностики спрямованості особистості Б.Басса (орієнтаційна анкета), методика «Тип мислення»; кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані в цілях профорієнтації.

Надійність і вірогідність дослідження забезпечувалися репрезентативністю вибірки (7 осіб), застосуванням методик, які відповідають меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу, використанням методів математичної статистики.

Організація дослідження. Робота проводилася протягом 15 – 19 квітня 2013р. на базі Житомирської ЗОШ № 30 в 10-В класі.

                                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ I

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНИХ ІНТЕРЕСІВ СТАРШОКЛАСНИКІВ ТА ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З НИМИ

  

1.1 Загальна характеристика ранньої юності.

 

     Рання юність це вік безпосередньої підготовки підростаючої особистості до життя як дорослої людини, до вибору спеціальності, до безпосереднього оволодіння нею, до виконання відповідальних соціальних функцій. За цей час підростаюча особистість поступово досягає такого ступеня фізичної, психічної і соціальної зрілості, на якому вона цілком здатна свідомо й самостійно їх виконувати [31].

        Протягом юнацького віку (від 15 – 16 до 20 років) особистість досягає високого рівня інтелектуального розвитку, збагачує ментальний досвід, уперше масштабно роздивляється свій внутрішній світ, свою індивідуальність, формує цілісний Я-образ, самовизначається у життєвих і професійних планах, осмислено спрямовує свій погляд у майбутнє, що свідчить про перехід її до етапу дорослості.

Різноманітні ознаки юнацтва як особливої соціально – психологічної, демографічної групи, якій властиві специфічні цінності, мова і норми поведінки, стиль, дозвілля, рішучість в реалізації задумів, є свідченням властивої тільки йому соціальної, психологічної ситуації розвитку[2].

Рання юність (від 14—15 до 18 років) — це період завершення фізичного дозрівання організму, завершальний етап початкової соціалізації особистості.

Фізичний розвиток старшокласників характеризується подальшими анатомічними та фізіологічними змінами, тісно пов'язаними між собою. Темпи збільшення зросту та ваги сповільнюються, причому юнаки надолужують недавнє відставання від дівчат.

У цьому віці завершується статеве дозрівання і юнаки та дівчата набувають вторинних статевих ознак, сповільнюють темпи росту тіла і кінцівок в довжину і зникає невідповідність між темпами росту грудної клітки та кінцівок. Відбуваються значні зміни в серцево-судинній системі: збільшується просвіт кровоносних судин, об'єм і продуктивність серця, що забезпечує нормальний кровообіг [23].

Ранній юнацький вік пов'язаний із процесом соціалізації. Як правило, дівчата випереджають у соціальному розвитку хлопців. Вони глибше й ефективніше засвоюють соціальні ролі, покладають на себе відповідальність за своє життя.

У стосунках зі старшими старшокласники прагнуть звільнитися від контролю та опіки зі сторони батьків і вчителів, а також від встановлених ними норм і порядків. У цьому процесі прийнято розрізняти домагання автономії в сфері поведінки (потреба і право самостійно вирішувати особисті проблеми), емоційної автономії (потреба і право мати власні, самостійно обрані, уподобання) та нормативної автономії (потреба і право на власні норми і цінності) [11].

Досягається незалежність поведінки у сфері дозвілля. Юнаки та дівчата все більше проводять його поза домівкою і школою, віддаючи перевагу одноліткам як партнерам по спільному дозвіллю.

Для того, щоб стати дорослою, молода людина має розірвати емоційну залежність від батьків. Батьки, як правило, хворобливо реагують на таке охолодження зі сторони своїх дітей, скаржаться на їх черствість та байдужість. Проте це тимчасове явище, емоційний контакт з батьками відновлюється після завершення кризового періоду на новому рівні, якщо, звичайно, нетактовність і безцеремонність старших не закривають для них внутрішній світ молодої людини надовго, а то й назавжди [8].

Ревниво захищається юнаками та дівчатами своє право на власні переконання, моральні установки та цінності. З цією метою нерідко займаються нарочито максималістські позиції, висловлюються крайні точки зору з того чи іншого питання.

У юнацькому віці все ж зростає інтерес до дорослих. Знання, досвід близьких людей допомагають орієнтуватись у питаннях, що пов'язані з майбутнім життям. Змінює юнак і свій характер і спілкування з ровесниками. Зменшується кількість друзів за рахунок зміни якості дружби, вона набуває інтимно-особистісного значення.